Сохраняя все рациональное, присущее формационному подходу к социально-философскому анализу общества, автор одновременно широко применяет и цивилизационный подход, сопрягает обе парадигмы, что позволяет нетрадиционно осветить многие проблемы развития социума (место и роль технологического способа производства, предназначение и функции государства, специфика различных форм общественного сознания и т. д. ).

Вип. 9. - 2010. - 404 с.

У дев’ятому випуску альманаху розглядаються різні проблеми соціальної історії; вміщено рубрики, присвячені історії соціальних груп та соціальної мобільності, історичній конфліктології, історичній біографістиці, історії уявлень та ідей у середньовічному та ранньомодерному соціумах. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться соціальною історією України та Центрально-Східної Європи.

Ч. 1 : Матеріали до словника

Монографія "Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст." - перша спроба подати цілісну характеристику регіонального функціонування української мови в зазначений період у контексті істориш-культурних чинників, які впливали на соціальний статус української мови, її функціональні сфери та ступінь внутрішнього розвитку. У першій частині монографії представлено словникові матеріали, з яких постає загальний образ західного варіанта тодішньої української літературної мови у зіставних зв'язках із її сучасними лексичними, граматичними, фонетичними нормами тощо. Реєстрову частину словника укладено з таких лексичних одиниць, що у їх формі, значенні й особливостях слововживання виявилася історична специфіка літературномовного процесу на західноукраїнських землях, зокрема й на Буковині, - вплив живої народної мови - діалектів південно-західного наріччя, співтериторіальних мов, які функціонували в місцевому соціумі в силу поліетнічного складу населення, діяльності чужомовної державної адміністрації часів Австро-Угорщини. Матеріали до словника містять близько 3500 словникових статей. Ілюстративні матеріали мають різне функціонально-стилістичне спрямування, у них використано тексти публіцистики, навчальних посібників, листування, художньої літератури, зразки інформаційного мовлення - хроніку громадсько-політичного життя, рекламу, оголошення тощо. У коментарях до кожної словникової статті подано зіставні мовні факти з польської, німецької, російської, румунської та інших мов. Друкується згідно з ухвалою Вченої ради Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича, протокол №2 від 23 березня 2000 р.

В книге исследуется социальные истоки права, описываются его связи с экономикой, государством, формами общественного сознания.

У книжці висвітлено питання історії сучасної української літературної мови, форм побутування української мови та її сучасного стану. Дослідження здійснено в соціолінгвістичному аспекті: мовні проблеми розглядаються у їх зв'язку із суспільними, розкрито соціальну зумовленість мовних явищ, досліджено специфіку мовної політики КПРС на українських теренах і її роль у формуванні сучасного двомовного соціуму України. Основні поняття соціолінгвістики - мовна ситуація, мовний конфлікт, мовна стійкість - висвітлено у контексті українських реалій.

Колективна монографія присвячена аналізу феномену українського соціуму. Послідовно розглянуто політико-правові, методологічні та концептуальні підстави аналізу його сутності. Простежено історико-генетичні витоки українського соціуму, еволюція його системних рис. Виділено сутнісні риси українського соціуму — етнічні, економічні, культурні, духовні, наукові, ресурсні та ін. Особлива увага звернена на особливостях державотворення в Україні, реформуванні територіально-адміністративного устрою, формуванню громадянського суспільства. Дослідження завершується аналізом стану людського розвитку в Україні — універсального критерію суспільного поступу. Для політиків і державних службовців, науковців, викладачів і студентів гуманітарних спеціальностей.

Данное учебно-методическое пособие представляет краткое изложение основного материала лекций по курсу «Психология». Представленный в пособии материал поможет студентам подготовиться к сессии и успешно сдать зачет или экзамен по данной дисциплине. Предназначено для студентов средних специальных и высших учебных заведений.

В книге представлены избранные труды Пьера Бурдье, наиболее близкие и актуальные для российского читателя. Автор 35 книг и нескольких сотен статей, переведенных на десятки языков, Пьер Бурдье изучал систему образования, государство, власть и политику, литературу и живопись, экономику и масс-медиа, науку и религию. Отобранные для книги тексты в большей мере, чем какое-либо из существующих французских изданий, показывают все разнообразие его исследовательской проблематики, представленное в работах разных лет. Данное издание содержит работы, посвященные анализу таких разнообразных областей социального пространства, как культура, наука, экономика, религия, право. Помимо чисто научных, интеллектуальных достоинств, книга обращается к острым полемическим вопросам, касающимся жизни современного общества.

Славой Жижек, известный словенский философ и теоретик культуры, живет и работает в г. Любляна (Словения), он президент люблянского Общества теоретического психоанализа и Института социальных исследований. Европейскую известность ему принесли работы «Все, что вы хотели знать о Лакане, но боялись спросить у Хичкока» (1982), «Сосуществование с негативом» (1993), «Возлюби свой симптом» (1992). "13 опытов о Ленине" (2002 г.) и др. В настоящее время Славой Жижек считается одним из самых авторитетных европейских специалистов в области проблем взаимоотношений человека и социума. Как пишет Терри Иглтон, «Славой Жижек - самый наглядный образец европейского философа-постмодерниста. Это помесь гуру и овода, мудреца и шоумена. Написанные в характерной постмодернистской манере, его работы бесцеремонно пересекают границы между высокой и массовой культурой, перескакивая в пределах одного абзаца от Кьеркегора к Мелу Гибсону.»

Под бес-СМЫСЛЕННОСТЬЮ нашего времени автор подразумевает, что значительная часть человечества в результате процессов, начавшихся в эпоху Просвещения, лишилась привычных стимулов жизни, а именно материальной нужды и великих СМЫСЛОВ. Человек, ставший автономным, вынужден сам определять цели своей деятельности. Многие компенсируют утрату великих СМЫСЛОВ эстетически, изживая самих себя и истощая природу. Автор полагает, что вопреки распространенной бес-СМЫСЛЕННОСТИ возможен разумно обоснованный, самими людьми устанавливаемый смысл в жизни.

На материале истории Франции IX-XVIII вв. в книге анализируются формы брака и семьи, прослеживается изменение взглядов на роль женщины в жизни средневекового общества, рассказывается о половозрастных проблемах, об отношении к детству и старости, о самосохранительном поведении в разных социальных слоях, воспроизводятся средневековые представления о болезни и смерти. Автор исследует изменение важнейших демографических параметров - брачности, рождаемости, смертности, естественного прироста населения. Книга снабжена иллюстрациями. Для историков, демографов и более широкого круга читателей.

Первая на русском языке книга немецкого философа Герберта Маркузе, oднакo из основателей Франкфуртской школы, ученика Мартина Хайдеггера и Теодора Адорно, представляет собой исследование современного состояния западной цивилизации, которая благодаря технологическому npoгpeccy сумела установить тотальный контроль над человеком во всех формах eгo жизнедеятельности. Исследуя «одномерность» современного общества и сознания, Герберт Маркузе делает серьезную попытку определения их метафизических истоков, в результате чего приходит к «Великому Отказу». как от капитализма, так и от социализма. Книга пронизана сомнением в возможность изменения современной цивилизации.

Кн. 1, ч. 1-2. - 2010. - 351 с.

Головна соціологічна праця Михайла Грушевського. Присвячена центральній проблемі тогочасної соціології — висвітленню причин і факторів створення соціальності, виникнення й існування людського суспільства.

В социологии очень трудно принимать в расчет пространство и вместе с тем пользоваться привычном аппаратом теории. Среди главных социологических вопросов, унаследованных от классической традиции, нет вопроса "где?" В наши дни о пространстве много говорят философы и культурологи, социальные географы и антропологи. Социологи тоже включили пространство в число своих тем. Но интерес к пространству им приходится оплачивать либо утратой специфически социологического словаря теории, либо отказом от внятного и последовательного исследования основ своей дисциплины в русле великой социологической традиции. Можно ли концептуализировать пространство в социологии, продолжая говорить об осмысленных действиях и взаимодействиях людей? Можно ли локализировать коммуникацию? Говорим ли мы всякий раз об одном и том же пространстве, когда рассуждаем социологически? Этим и многим другим вопросам того же рода посвящено это исследование.