Одна из последних книг известного немецкого философа и социолога Юргена Хабермаса (р. 1929) продолжает ряд его работ, посвященных анализу наиболее актуальных политических проблем современности. Центральными темами вошедших в эту книгу статей и интервью стали террористическая атака в США И сентября 2001 г. и ее последствия; новый облик международного терроризма; война в Ираке, кризис ООН и международного права перед лицом «гегемониальной» политики США — как главной причины «раскола Запада»; проблемы дальнейшего объединения Европы и ее место на мировой политической арене; процессы глобализации и различные перспективы нового мирового порядка. На русский язык книга переведена впервые. Суждения одного из самых видных европейских интеллектуалов, несомненно, будут интересны как российским, так и украинским читателям.

Первая на русском языке книга немецкого философа Герберта Маркузе, oднакo из основателей Франкфуртской школы, ученика Мартина Хайдеггера и Теодора Адорно, представляет собой исследование современного состояния западной цивилизации, которая благодаря технологическому npoгpeccy сумела установить тотальный контроль над человеком во всех формах eгo жизнедеятельности. Исследуя «одномерность» современного общества и сознания, Герберт Маркузе делает серьезную попытку определения их метафизических истоков, в результате чего приходит к «Великому Отказу». как от капитализма, так и от социализма. Книга пронизана сомнением в возможность изменения современной цивилизации.

Автор жестко критикующей западные воззрения на Восток и обвиняющей западную науку в духовной поддержке и оправдании колониализма.

В результате систематизации знаний древних, воззрений лучших представителей рода человеческого в области науки, философии, религии, литературы и искусства построена продуктивная модель современного миропонимания, увязывающая в единое непротиворечивое целое знания древних и новейшие научные открытия. Научное обоснование существования Творца, раскрытие смысла понятий "Красота", "Любовь" и других первоэлементов Бытия, смысла науки, литературы и искусства, объяснение феноменальных явлений (мироточение икон, самопроизвольная очистка куполов, икон и крестов, жизнь без еды и воды), выявление роли и предназначения человека в эволюции Вселенной.

Мета посібника - розкрити філософський дискурс ідеї сталого розвитку як імперативу гідного життя людства в умовах глобалізаційної інтеграції. Вивчення курсу дасть змогу студентам сформувати цілісне розуміння сучасного глобалізованого й динамічного світу, спонукатиме до роздумів над межовими проблемами людського бутгя: призначення людини та перспектив розвитку людства. Посібник містить оригінальні тексти видатних мислителів XX ст., які підготували світову думку до сприйняття ідеї сталого розвитку. Вони є своєрідним літописом становлення концепції сталого розвитку: від зародження ідеї до ухвалення Самітом Землі стратегії виживання людства - декларації "Порядок денний для XXI століття". Навчально-методичний посібник розрахований на студентів, аспірантів, викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка, широкого загалу економістів, екологів, юристів, керівників усіх рангів.

Людина, її сутнісна визначеність та свобода як найважливіший елемент цієї визначеності – тема, обшир котрої важко перебільшити. Тим паче, що тут є істотні варіації, пов’язані з певними історичними періодами. Є мабуть, також інваріанти. Аналіз співвідношення перших з останніми – одне з наріжних завдань сучасної антропологічної рефлексії. На ньому й зосереджено зусилля авторського колективу нашої книги. Звичайно, здійснюючи такий аналіз, ми зачіпаємо окрім загальнометафізичних вимірів свободи також її політичні, юридичні та інші аспекти. Окрім вимірів вселюдських – етнокультурні. Окрім індивідуально-особистісних – соціально-спільнотні. Проте в кожному з таких вимірів ми виокремлюємо і робимо предметом уваги її, свободи, екзистенційне осереддя. Відповідно до цього, два перших розділи книжки присвячено головним етапам розвитку поняття свободи в класичній європейській філософії (Михайло Булатов), а також у вітчизняній філософсько-антропологічній думці, починаючи з шістдесятих років XX століття (Віталій Табачковський). Наступний розділ – про свободу й розум (Тарас Лютий) у класичних та сучасних зарубіжних версіях. Четвертий розділ – роздуми про те, чи можлива метафізика свободи у XXI столітті (Генадій Шалашенко). У п’ятому розділі – розглядається проблема свободи в контексті раціоналізації людського буття (Євген Андрос). Автор шостого розділу (Андрій Дондюк) досліджує ідею свободи під кутом зору проблеми Іншого у феноменологічній традиції. Сьомий розділ розкриває статус моральної свободи в сучасних антропологічних інтерпретаціях (Галина Ковадло). Автор восьмого розділу (Назіп Хамітов) прагне розкрити майбутні екзистенціалії свободи під кутом зору її гендерних вимірів. Завершальні розділи присвячено взаємозв’язку антропологічних та політологічних вимірів свободи: Олег Ярош висвітлює проблему ідеологічної гегемонії та вплив останньої на межі свободи, Валерій Загороднюк – проблему свободи в контексті контроверзи неоконсерватизм – соціал-демократія.

В настоящем издании собраны тексты, беседы, интервью и лекционные материалы М. Мамардашвили, посвященные или непосредственно связанные с анализом проблематики гражданского общества. Книга адресована для широкой читательской аудитории: преподавателям и учащимся, исследователям и экспертам, всем интересующимся социальной и политической проблематикой.