Монография мастера Г. С. Фридштейна, известного своими работами в области теории дебютов, посвящена одному из самых актуальных шахматных начал, входящему в репертуар сильнейших гроссмейстеров мира. В ней обобщен и систематизирован богатый практический и теоретический материал, учтены последние изыскания советских и зарубежных шахматистов в защите Пирца-Уфимцева. В книге приводятся пояснительные партии с комментариями автора. Предназначена для высококвалифицированных шахматистов.

В этой книге вы узнаете: Общие замечания о шахматной игре. Элементы шахматной игры. Фигуры и управление ими. Сущность игры. Общие замечания о дебюте. Середина игры. Общие замечания о середине игры. Превосходные положения. Худшие положения. Равные положения. Несколько примеров. Вводные замечания. Маневры. Атака. Защита. Встречный бой.

Автор книги – выдающийся немецкий гроссмейстер и шахматный литератор – в начале XX века был одним из претендентов на шахматную корону. В книге представлены два сборника, включающие шахматные партии, сыгранные на турнирах в Остенде (1907) и Санкт-Петербурге (1914). В них принимали участие сильнейшие шахматисты тех лет – каждый участник был чемпионом страны, которую представлял. Отсюда и название – “турниры чемпионов”. Особое значение этим шахматным ристалищам придаёт участие чемпиона мира тех лет, а также участие двух будущих чемпионов мира.

Эта книга, представляющая собой сборник партий выдающегося немецкого шахматиста З.Тарраша, пользовалась широкой известностью в конце прошлого и начале нынешнего века. Кроме обстоятельно прокомментированных партий книга содержит рассказ автора о своем творческом и жизненном пути. Конечно современную шахматную теорию по книге Тарраша изучать нельзя, но поучительных миттельшпилей и эндшпилей в ней немало. Они впечатляют и боевыми ходами, и комбинационными тонкостями, и четким анализом. Финальная глава книги, повествующая о матче с Чигориным, становится фактически кульминацией всего труда, что вытекает из особенно подробного комментирования партий. Рассчитана на широкий круг любителей шахмат.

У словнику-довіднику представлено у максимально повному обсязі терміносистему одного з рівнів української мови — словотвору. Реєстр охоплює як найуживаніші, так і новаторські терміни сучасного мовознавства, які добиралися із найбільш авторитетних словникових видань та наукових праць з проблем дериватології. Пропонований словник охоплює близько 1500 реєстрових одиниць. У словнику-довіднику подаються як структурні варіанти багатослівних термінів, так і синонімічні терміни. Дефінітивна частина включає авторське тлумачення термінів, а також цитування визначень з використаних джерел. Окрім того, словникова стаття супроводжується обов'язковим ілюстративним матеріалом і короткою етимологічною довідкою.

У посібнику даються поради щодо вибору слів, вимовних, наголосових та морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого висловлення думки в різних стилях української літературної мови. Рекомендації автора грунтуються на мовному досвіді українського народу, відбитому в творах класичного та сучасного письменства. Для студентів, викладачів, науковців, редакторів, лекторів, журналістів.

Т. 1 : А - М (5701 слів). - 1977 р.. - 632 с.

У Словнику-довіднику подаються офіційні імена, уживані в Україні,та їх варіанти, включено відомості про їх походження, правила правопису українських і російських прізвищ. Імена ілюструються уривками з поетичнихтворів, народних пісень тощо. Видання сувенірне. В ім’я здавна вкладався глибокий духовний зміст. Його вибір для новонародженої дитини був традиційною вірою в магічну силу слова й власного імені. Недарма ж великі українські князі носили такі славні імена, як Володимир (володар світу і людей), Ізяслав (той, хто славу здобуває), Святослав, Мстислав, Ярополк… Духовна міць, яка входила в них через надані ймення, робила князів непереможними. Адже в іменах завжди містилося добре віщування, побажання добробуту, захисту Богів, надія на кращу синовню чи доччину долю. І, мабуть, немає матері, яка б не назвала свою гарну доньку Любомирою (яку в миру люблять), Світланою (світлою, чистою) або Миланою (яка для всіх мила, якою милуються). Обираючи майбутнє ймення для дитини, батьки хотіли, щоб разом з ним вона отримала і захисника згори, божого охоронця. Так, вважалося, що Мирослави присвячені Богові Миру, Ярослави – Ярилу, а про Богуславів і Богданів дбатимуть Боги, які подарували родині бажану дитинку. Вважалося також, що той, хто назве немовля непривабливим іменем як-от Неждан, Нелюбима, Немира, збереже її від злого ока, яке, нібито, не зверне уваги на дитину, яку не ждали або не люблять. Але вже доведено, що подібні ймення тільки заважатимуть людині в житті, адже несуть в собі силу-силенну негативу. Дослідники вважають, що імена творилися за допомогою первісного арійського способу, який передбачає врахування всього комплексу релігійних та соціальних уявлень давнього суспільства. Навіть вважається, що імена були розподілені за кастовими прошарками, що зараз вже втратило своє значення. Крім того, імена могли втілювати як верхній, так і нижній Божественний світ. У давніх українців не було чітко вираженого протиборства між “темним” і “світлим”, кожне начало мало власне призначення, і від їх взаємодії творилося життя. Ще в давні часи, як засвідчують джерела, був звичаєвий набір двоосновних імен. Але й ці складові частини імен могли формуватися з більш простих елементів, які також слід враховувати, бо вони можуть іноді давати відмінне тлумачення. Існують імена, в яких виражено побажання здобути славу (Святослав, Ростислав), бути мужнім і відважним воїном (Ратимир, Ратибор, Ярополк), проявляти миролюбність (Миролюб, Любомир). Імена, які висловлюють гостинність (Гостирад, Милогост, Доброгост), можна пояснити і як очікування в родині бажаної дитини, яка прийшла на цей світ добрим гостем. Є імена, що втілюють любов батьків до Бога, який послав їм дитину і через відповідне ім’я дбатиме про неї (Богумил, Богуслав, Богурад), а також побажання на майбутнє позитивних рис характеру своїй дитині (Доброслав, Добромисл).

Це перший в українській лексикографії морфемно-словотвірний словник гніздового типу. Він уточнює організацію в сучасному українському лексиконі слів з коренями-омографами та їхніми неомографічними формальними варіантами. Адресований учням, студентам, аспірантам, учителям, викладачам вузів, науковцям. Може бути корисним і для практиків: перекладачів, журналістів, редакторів, розробників систем автоматичного опрацювання україномовної інформації.

Т. 1 : А - Н. - 355 с.

"Словник буковинських говірок" містить 11 тисяч 816 діалектних слів, не враховуючи їх фонетичних варіантів. Це колективна багаторічна праця науковців і студентів філологічного факультету Чернівецького університету, до якого увійшли записи говіркового мовлення із 227 населених пунктів Чернівецької області. Видання може бути використане як надійне джерело мовознавчих та українознавчих студій студентами філологічних спеціальностей, науковцями, вчителями, журналістами, письменниками і взагалі всіма тими, кого цікавить живе, безсмертне, самобутнє народне слово.

Розглядаються загальні питання теорії прізвища, історія становлення цього феномену та специфіка функціонування родових назв в Українських Карпатах. Аналізуються мовний та правовий статуси прізвища, глобальні національні, регіональні ознаки прізвищевих назв, їх варіантність, лексичне значення тощо. Подаються всі прізвища, які функціонують на території Закарпаття в перші повоєнні роки і тепер (понад 11,5 тис.). Біля реєстрового прізвища наводяться нинішня його географія побутування, перші фіксації прізвищевої назви в давніх документах Карпатського регіону, дані про соціальний статус засновника роду. Статті завершуються етимологічною довідкою щодо походження прізвища

Ч. 1. : А - Н. - 497 с.

Ч. 1 : Матеріали до словника

Монографія "Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст." - перша спроба подати цілісну характеристику регіонального функціонування української мови в зазначений період у контексті істориш-культурних чинників, які впливали на соціальний статус української мови, її функціональні сфери та ступінь внутрішнього розвитку. У першій частині монографії представлено словникові матеріали, з яких постає загальний образ західного варіанта тодішньої української літературної мови у зіставних зв'язках із її сучасними лексичними, граматичними, фонетичними нормами тощо. Реєстрову частину словника укладено з таких лексичних одиниць, що у їх формі, значенні й особливостях слововживання виявилася історична специфіка літературномовного процесу на західноукраїнських землях, зокрема й на Буковині, - вплив живої народної мови - діалектів південно-західного наріччя, співтериторіальних мов, які функціонували в місцевому соціумі в силу поліетнічного складу населення, діяльності чужомовної державної адміністрації часів Австро-Угорщини. Матеріали до словника містять близько 3500 словникових статей. Ілюстративні матеріали мають різне функціонально-стилістичне спрямування, у них використано тексти публіцистики, навчальних посібників, листування, художньої літератури, зразки інформаційного мовлення - хроніку громадсько-політичного життя, рекламу, оголошення тощо. У коментарях до кожної словникової статті подано зіставні мовні факти з польської, німецької, російської, румунської та інших мов. Друкується згідно з ухвалою Вченої ради Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича, протокол №2 від 23 березня 2000 р.

Словник містить близько 2 тисяч найменувань спеціальних понять та реалій східно-християнського церковного обряду (серед яких номенклатура богослужбових книг та еортоніми - назви церковних свят, постів, днів, тижнів). Крім тлумачень відповідних термінів, словник подає термінографічний опис сучасного стану української церковно-обрядової термінології. З цією метою він фіксує фонетичні, словотвірні, лексичні, синтаксичні та орфографічні варіанти церковно-обрядових термінів.

Актуальність даного дослідження полягає в популярності важкої музики сьогодні й її впливі на життя сучасних людей. Від 70-х років хеві-метал трансформувався, і сьогодні деякі його піджанри користуються популярністю серед дуже великого числа меломанів. Об'єктом дослідження є важка музика і допоміжні артефакти хеві-металу: тексти пісень, відеокліпи, зображення виконавців, поведінка фанатів. Предметом дослідження є явище комерціалізації музики; варіанти протистояння комерціалізації музики; відображення у музиці тенденцій сучасного суспільства і їх зміна від 70-х років до сьогодення. Метою даної роботи є спроба проаналізувати важку музику від часу її виникнення до сьогодення, виокремити відмінності між хеві-металом 70-х років і хеві-металом сьогодні і з'ясувати, яке місце важка музика займає у культуріндустрії. Завданнями роботи є: визначити ознаки хеві-металу 70-х, 90- х і 2000-х; з'ясувати відносини між хеві-металом і традиційною культурою цих 4 років; зрозуміти трансформацію важкої музики і вплив на цей процес комерціалізації; дати відповідь на запитання, чи є хеві-метал музикою для аутсайдерів, або ж він є одним з продуктів культуріндустрії. Методами роботи є аналіз наявної літератури, досліджень важкої музики, а також аналіз музики, текстів пісень, відеокліпів, фотографій і зображень Матеріалами дослідження є музика відомих хеві-метал виконавців, тексти пісень, відеокліпи на пісні, фотографії музичних гуртів і окремих виконавців. Наукова новизна дипломної роботи полягає у дослідженні теми, яка не досліджувалася вітчизняними науковцями, а також розгляд важкої музики у контексті культуріндустрії.

Для Виктора Львовича Корчного, главного «злодея» современных шахмат, игра и жизнь неотделимы друг от друга. За доской и вне ее прославленный шахматист, многолетний претендент на корону не признает компромиссов и всегда остается искренним в своих оценках и шахматных вариантов, и людей (хоть иногда, быть может, излишне резким). Читателю предоставляется уникальная возможность заглянуть в домашнюю лабораторию выдающегося гроссмейстера-аналитика, а также узнать, о чем он думал, во власти каких ярких идей или заблуждений находился во время игры. За более чем полувековую карьеру (которая, надеемся, далека от завершения) только победных партий у автора набралось более двух тысяч. А в настоящую книгу вошли наиболее яркие и интересные. «Мои 55 побед черными» - вторая часть двухтомника избранных партий В. Корчного. Книга адресована широкому кругу любителей шахмат.

В этой книге в популярной форме рассказывается о роли пешек в шахматной партии, о таких важнейших понятиях, как пешечный центр, пешечная фаланга, подрыв пешечной цепи и т д. Рассчитана на широкий круг любителей шахмат.

В настоящей книге рассматриваются проблемы современной теории шахмат, базирующейся на основном законе развития шахматной партии - законе взаимодействия сил (фигур и пешек). Предлагаемые решения этих проблем представляют собой результат многолетних исследований и личной практики автора как шахматного мастера. Использованы также опыт преподавания шахмат в Государственном институте физической культуры имени П.Ф. Лесгафта (Ленинград) и практика работы в Центральной научно-исследовательском институте физической культуры (Москва).

Книга состоит из двух частей. В первой части заместитель председателя Шахматной федерации СССР В.Д.Батуринский рассказывает об истории борьбы за первенство мира по шахматам в 1886-1983 годах. Во второй части чемпион мира А.Е.Карпов дает подробный комментарий к партиям матча в Мерано и к избранным партиям из соревнований последних лет.