До видання включено вибрані твори видатного поета та прозаїка, що виносяться на обов’язкове та самостійне вивчення за Програмою 12-річної загально освітньої школи з української літератури.

Антологія містить твори австралійських поетів в українських перекладах і твори українських поетів в перекладах англійською.

"Пётр Петрович пошёл погулять...", "Однажды отец Онуфрий, обозревая окрестности Онежского озера..." - по-розумному називаються тавтограмами. Тавтограми – це тексти, в яких кожне слово починається з однієї тіє ж самої літери. Втім, термін застосовують, як правило, до поетичних творів. Тому автори цієї книжки, в якій жодної поезії не спостерігається, використовують свій власний термін – еквіініційна проза – вигаданий ними ще у 80-ті. Втім, все це нуднувата теорія, авторська ж ідея проста і симпатична – написати по одному оповідання на кожну літеру російської абетки.

I would like to extend my thanks to the Faculty of Medieval and Modern Languages, the Sub-Faculty of Byzantine and Modern Greek at the University of Oxford, and the British Comparative Literature Association, for providing the generous grants that have made this publication possible. This project started life as a doctoral thesis and as such owes the greatest of debts to my principal PhD supervisor, Professor Michael Worton, of University College London, for his constant support and unstinting intellectual involvement. I have benefited a great deal from our collaboration, but most of all, I have learnt not to be afraid to turn my enthusiasm into concrete arguments. Professor Dimitris Tziovas, of the University of Birmingham, also provided invaluable input in his capacity as external supervisor — and offered me a friendship that has survived well beyond this project. Over the years, I have benefited from illuminating discussions with Annette Lavers and Jane Cowan (my doctoral examiners), Alexis Politis, Ere Stavropoulou, Christopher Robinson, Dionysis Savvopoulos, Roderick Beaton, Eleni Politou-Marmarinou, Angela Kastrinake, Anna Stamatopoulou, Giannis Petridis, the late Tasos Falireas, Gail Holst, Constanze Güthenke, Peter Mackridge, Elizabeth and Michael Jeffreys, Kyra Paraschaki and Elias Kyvelos, as well as my students at UCL and Oxford. Initial research for this project was funded by a grant in Comparative Literature from IKY, the Greek State Scholarship Foundation, and completed with the help of small grants from the A.G. Leventis Foundation and the Friends Programme, UCL. Travel grants at various stages were provided by the Phylis Palmer Travel Fund, UCL Graduate School, the Andrew Mellon Foundation and the Faculty of Medieval and Modern Languages at Oxford. An Andrew Mellon postdoctoral fellowship in the Humanities (UCL) allowed me to rethink the focus of this book, but also gave me the necessary freedom to pursue other projects while taking some distance from this one. This was also a characteristic of the first year of my appointment as University Lecturer in the Faculty of Modern Languages at Oxford. I am grateful to numerous colleagues and friends at both Oxford and UCL for their support. At Legenda, my manuscript benefited immensely from editorial яomments and suggestions offered by Professor Peter France and the anonymous reader, as well as from Polly Fallows’s careful editing and Graham Nelson’s precision, goodwill and patience. I should also like to thank Martin McLaughlin and Stephen Parkinson for their advice. I have always linked my experience of Savvopoulos’s music to Alexis Kyritsopoulos’s marvellous paintings and sketches. Thus, I feel extremely honoured to be able to reproduce one of them on the cover of this book. The sketch, comprising different versions of a songwriter dancing in a neverending sequence, encompasses all I tried to say with the notion of the singing poet. I am grateful to the artist for permission to reprint. My mother Konstantina Nanou and my sister Eleni Syminelaki-Nanou have always been there, my most consistent points of reference. Finally, this book is the fruit, in more than one ways, of my life with William McEvoy. It feels as if I owe him every single word here — and much much more.

In 1951 Robert Motherwell published a collection of writings called The Dada Painters and Poets: An Anthology. Conceived as a sequel to that volume, Surrealist Painters and Poets: An Anthology does for Surrealism what Motherwell's book did for Dadaism. The concept and contents were discussed with Robert Motherwell and met with his enthusiastic approval. The essays, manifestos, poems, and texts in this anthology offer a composite picture of the Surrealists—their convictions, styles, and spirit—from the movement's beginnings in France just after World War I to its second flowering in America after World War II. The book includes writers and artists from Belgium, Chile, Czechoslovakia, Cuba, Egypt, England, France, Germany, Guyana, Italy, Martinique, Mauritius, Mexico, Spain, Switzerland, Senegal, Uruguay, and the United States. Caws's main criterion for inclusion was that the works be the best and most representative of the different forms of Surrealism. Among others, the artists and writers include Andre Breton, Marcel Duchamp and Rrose Selavy, Max Ernst, Mina Loy, Francis Picabia, and Tristan Tzara.

Пропоноване видання містить поетичний доробок відомого українського поета М. Вороного (1871–1940), інтимна та громадянська лірика якого належить до непересічних художніх цінностей і свідчить про істотний внесок поета в розвиток вітчизняної культури. Крім оригінальних віршів, до книжки також увійшли поема «Євшан-зілля» та поетичні переклади. Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури. Для школярів, учителів, студентів-філологів, усіх, хто цікавиться творчістю М. Вороного.

«Іліада» - епічна поема, створена, як передбачається, легендарним давньогрецьким поетом-сказителем Гомером близько VIII століття до н. е.. Це найдавніше твір грецької художньої літератури і одне з найстародавніших авторських творінь, відомих людству. «Іліаді» вже скоро виповниться три тисячі років - один тільки цей факт змушує ставитися до її тексту з трепетним повагою. З «Іліади» почалася світова художня література. Вона багаторазово переводилася на всі мови світу, перевидавалася незліченну кількість разів і коментувалася неймовірним числом самих різних дослідників. Але ніхто так досі і не з'ясував, чи стала вона продуктом усної народної творчості або народилася генієм однієї людини. Тим не менш, той, хто не знайомий з «Іліадою», сьогодні було б ніяково міркувати не тільки про давньогрецької історії, але й про художню літературу взагалі - занадто грандіозно і непохитної велич «Іліади» в культурі і науці нашого часу.

З наведених найрізноманітніших груп пісенних, віршових форм і строф бачимо, яку багату та різноманітнуструктуру влробила українська пісенна традиція. Із цієї багатющої скарбниці тільки де-які з них, можна думати, що вони є принесені зовні; більша частина цих ритмічних форм в українській поезії розвинулась остільки самостійно, що їх можна вважати цілком оригінальними й витвореними тільки витонченою мистецькою душею українського національного ґенія. Це показує, яка висока мистецька його культура, яка багата та різнородна. Її можна порівнювати й ставити поруч тільки з античною грецькою поетичною творчістю та її пісенною строфою. Такою е й була українська пісенна творчість, такою й б^е, бо творчий дух української нації є незміримий у глибині і невгасимий у його творчих потугах.