Спадщина Розстрiляного Вiдродження - то важлива i цiкава сторiнка нашоï культури. 1937-I938 роки стали чорними роками в iсторiï украïнськоï лiтератури. Розпрощались з життям талановитi, вiдданi своєму народовi люди. Замовкла поетична пiсня М. Хвильового, С. Плужника, М.Вороного, М.Зерова, iнших. Пiсня обiрвана, та звучатиме вона ще багато рокiв, даруючи насолоду, чаруючи серця читачiв. Микола Зеров - представник украïнського неокласицизму. Визначний перекладач, лiтературознавець, вiн мав високорозвинений естетичний смак, багату ерудицiю, тонкий розум i неабиякий поетичний хист. Вiн бачив культурно-iсторичну пiсню украïнського вiдродження у тому, щоб переймати i розвивати кращi зразки європейськоï культури.

Ч. 1. - 245 с.

Т. 1

Драгоманов Михайло Петрович (1841 - 1895) - публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч. Один з організаторів "Старої громади" у Києві. З 1870 р.– доцент Київського університету. Після звільнення за політичну неблагонадійність у 1876 р. емігрував до Швейцарії, де створив своєрідний осередок української політичної еміграції. У 1889–1895 рр.– професор Софійського університету.

У виданні вперше публікується епістолярій маловідомого до недавнього часу українського громадсько-культурного діяча початку ХХ ст., пропагандиста й популяриза­тора рідного слова, перекладача й публіциста Леоніда Жебуньова до видавця газети „Рада” Євгена Чикаленка. Запропонований масив кореспонденції нараховує 89 одиниць, охоплює 1907–1919 роки і відтворює важливі історичні сюжети, окремі з яких претенду­ють на унікальність. Вони відображають багатогранну громадську сутність автора, деталі з історії видання щоденної газети „Рада”, події української революції 1917–1918 рр. на Полтавщині та ставлення до них кореспондента, оцінки ним відомих політиків тієї бурхливої доби.

Т. 1. - 1997. - 399 с.

Т. 2 : Художня проза. Літературознавство і критика. - 1972. - 719 с.

Т. 2. Ч. 1 : Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими. Д–Я. - 2012. - 708 c.

Видання є другою книгою другого тому ювілейної серії «Вибрані наукові праці академіка В.І. Вернадського», ініційованої Національною академією наук України і присвяченої 150-річчю вченого. Другий том продовжує тематику першого тому серії – «Володимир Іванович Вернадський і Україна». У другій книзі другого тому «Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими» вміщуються листи, в значній кількості неопубліковані до цього часу. Ці листи розкривають роль вченого в організації науки та освіти, створенні Академії наук і вищої школи в Україні, розвитку нових наукових напрямів, його участь в експедиціях, конференціях та дослідженнях, пов’язаних з Україною. Вони також висвітлюють ромадсько-політичні погляди, високі моральні якості та багатий духовний світ ученого. Частина листування репрезентує його дружні та родинні стосунки з різними кореспондентами. Публікація супроводжується широким науковим коментарем, який дозволяє зрозуміти суспільний та науковий контекст спілкування вченого та його кореспондентів, розкрити значення цих осіб у житті та діяльності В.І. ернадського, становити нові факти його біографії. Структурно том побудований за лфавітним принципом: кореспонденти розташовуються за першою літерою прізвища. Перша книга містить листи кореспондентів, прізвища яких починаються на А–Г. Друга книга складається з двох частин (частина 1 — Д–Н, частина 2 — О–Я). У другій книзі вміще ний вступ від укладачів, де передаються принципи підготовки листування до публікації, зокрема передавання тексту, відзначений внесок осіб, які долучилися до укладання томуна різних стадіях роботи.

Т. 1 : 1668 –1691. - 2002. - 479 с.

Аркадій Любченко (1899-1945) - видатний український письменник. Пройшов складний творчо-світоглядний і життєвий шлях. Філософсько-лірична повість "Вертеп" - це роздуми про долю України, про тривожне майбутнє культурного ренесансу 1920-х років. Дійсно, уже в 1934 році багато творів самого письменника було заборонено, він кілька разів зарештовувався органами НКВС. Оповідання А. Любченка високо оцінював М. Хвильвий, називаючи його " вибагливим, вишуканим мініатюристом". " Щоденник" письменника, опублікований у США до 100-річчя з дня його народження, став явищем в українській літературі останніх років.

Т. 1 : Поезії. - 1975. - 448 с.

Т. 1 : Повісті. Оповідання (1884-1897). - 1973. - 424 с.

Це перше в Україні ґрунтовне зібрання творів Кафки, здійснене трьома знаними майстрами перекладу: Євгеном Поповичем, Олексою Логвиненком, Петром Таращуком. У книзі вибраних творів Франца Кафки — одного з найвидатніших німецькомовних письменників ХХ століття, австрійського чиновника, єврейського страдника і громадянина Чехії — подано оповідання з усіх прижиттєвих та посмертних видань, романи «Процес», «Америка» (уривок), «Замок» (уривок), а також його листи і щоденники.

Служебная и личная переписка руководителей большевистской партии является одним из наиболее интересных и малоизученных источников по истории СССР. Как источник важнейшей неформальной информации письма уникальны. Советские лидеры не вели дневников, а поэтому преимущественно из писем можно почерпнуть сведения о тех неформальных аспектах "большой политики" (личные отношения большевистских руководителей, их пристрастия и логика действий, порядок предварительного согласования решений и т. п.), которые отсутствуют в официальных документах. При исследовании жесткоцентрализованной советской политической системы эти проблемы приобретают особое значение. Без их учета невозможно понять реальный механизм принятия решений и функционирования партийно-государственного аппарата. Все это вдвойне справедливо по отношению к периоду, который охватывает настоящий том. Документы, опубликованные в нем, относятся ко времени гражданской войны и новой экономической политики. (Несколько писем за предреволюционный период являются лишь небольшими "цитатами", цель которых зафиксировать своеобразный исходный уровень отношений между лидерами большевиков). Это было время борьбы за власть как с внешним врагом, так и в самой партии. Начавшие формироваться в годы гражданской войны различные группировки в большевистском руководстве открыто столкнулись после смерти Ленина. Решающий этап этого противостояния завершился в основном в 1927 г. На этом же рубеже, который и избран в качестве конечной грани сборника, наметился очевидный отход от новой экономической политики.