Книга посвящена одному из наиболее актуальных вопросов в общей теории управления - проблемам оптимального управления с учетом случайных факторов. Теоретические вопросы излагаются в ней с приложениями к задачам о распределении ресурсов между различными отраслями производства и потреблением, оптимальных сроках замены оборудования, регилировании водоснабжения и др.

Описаны структурные и принципиальные схемы устройств, предназначенных для настройки лентопротяжного тракта, каналов записи и воспроизведения, а также генератора стирания магнитофона. Обосновываются технические требования к характеристикам устройств, приведены конструктивные данные и рекомендации по налаживанию. Устройства могут быть использованы как в процессе разработки, так и при ремонте катушечных и кассетных магнитофонов. Приведены методики применения устройств. Книга рассчитана на подготовленных радиолюбителей.

Дана книга є відтворенням з доповненнями широко відомої праці за редакцією І. Крип'якевича та Б. Гнатевича «Історія українського війська», яка вперше побачила світ у Львові в 1935—1936 рр. і з того часу в Україні не перевидавалася. Використовуючи надзвичайно багату й різноманітну джерельну базу (архіви, картографічні, історіографічні матеріали), автори докладно розповідають про організацію українських військових формувань від давніх княжих часів до перших десятиліть XX ст., аналізується розвиток української військової стратегії і тактики, участь українських військ у конкретних бойових операціях. Для наукових працівників, викладачів, військовослужбовців, студентів, широкого кола читачів, які цікавляться історією України.

Ця розповідка є першою спробою відтворення хронології та розмірів примусового переселення громадян України протягом останнього сімдесяліття. Побудована переважно на матеріалах ще й до сьогодні ''закритих'' архівів, книга дозволяє знайти відповіді на численні питання формування української східної діаспори за радянської доби. Розрахована на всіх, хто не байдужий до історії України та її майбуття.

Монографія присвячена теоретико-методологічним проблемам актуалізації великих масивів архівних документів, пов'язаних з історією, наукою та культурою нашої держави. Архівні фонди – документальні системи первинного рівня – розглядаються як складова загальнонаціональних інформаційних ресурсів України, аналізується історія фондоутворення, організаційно-облікові класифікації сукупного архівного фонду, зміст понять Державного та Національного архівного фонду, Єдиної системи науково-довідкового апарату архівів. Розглядаються проблеми створення документальних систем другого документального рівня та розвиток камеральних традицій в архівній системі, принципів каталогізації та підготовки науково-довідкових видань. Основна увага приділяється розвитку спеціальної історичної дисципліни – археографії та її камеральної галузі, вводиться нове поняття евристичної археографії. Розробка методів камерального аналізу архівної спадщини колективного рівня пов'язується з основним завданням сучасної археографії – створенням Археографічного реєстру національної спадщини України (АРУ). Розрахована на істориків, філософів, філологів, культурологів, а також на широке коло дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

  Текст у форматі PDF 0.67 Мб

Сьогодні, коли засвоєння уроків історії стало не стільки теоретичним, скільки практичним завданням, яке має розв’язувати наше посткомуністичне суспільство, актуальним є відтворення функціонування адміністративно-директивної системи господарювання, що діяла в СРСР понад сім десятиріч. На основі архівних матеріалів досліджується структура адміністративно-командної системи управління економікою в Україні на початку відбудовного періоду. Розкрито такі питання, як особливості формування господарської номенклатури, зміни в структурі господарських керівників, номенклатура і привілеї. Автор, вміщених матеріалів висловлює особисту думку, що не обов’язково збігається з точкою зору редколегії.

В работе рассматриваются вопросы, связанные с распределением ресурсов между несколькими независимыми проектами. Задача заключается в минимизации времени завершения всех проектов или взвешенной суммы времен завершения. Описываемый подход основан на представлении каждого проекта в виде отдельной операции (агрегирование). Затем решается задача оптимального распределения ресурсов по множеству независимых операций. Получив распределение ресурсов на каждом проекте, можно для каждого проекта решить задачу распределения ресурсов по операциям проекта. Дается описание методов распределения ресурсов по множеству независимых операций и методов агрегирования проектов. Рассмотрена также прикладная задача финансирования инвестиционных проектов.

У пропонованому навчальному посібнику розглянуто проблеми прогнозування та макроекономічного планування. Висвітлено суть, функції та значення прогнозування та планування соціально-економічного розвитку країни, систему державних прогнозів, планів і програм, методологію та методи прогнозування та планування, передпланові дослідження та обґрунтування, підходи до розрахунку макроекономічних показників, планування розвитку окремих галузей народного господарства, трудових ресурсів, рівня життя народу, зовнішньоекономічної діяльності, а також систему національних рахунків. Посібник підготовлений на основі опублікованих праць вітчизняних та зарубіжних авторів з урахуванням сучасних методичних та інструктивних матеріалів, а також досвіду викладання курсу в МАУП. Використано дані Держкомстату України та НДЕІ Мінекономіки України.

Прагнучи будувати Українську державу, маємо знати її героїв (а також і антигероїв). Відтворення об'єктивної історії громадського та культурного життя неможливе без знаня псевдонімів , під якими пропонуємо читачеві, опрацюваті чималу кількість джерел, маючи на меті зібрати та систематузувати маловідомі факти, що стосуються багатьох ґк видатних, так і малознаних письменників, науковців, журналістів, митців, релігійних та політичний діячів. Праця може бути корисним довідковим посібником при аиаченні україзнавчих дисциплін. Тому в час, коли видання українських наукових книжок та фінансування вищої школи надто обмежене, вважаємо за потрібне передати до друку "Нові матеріали до мловника українських псевдонімів". За ініціативою кафедри основ та фундаментів видання підтримало вченою радою будівельного факультету Київського Національного університету бідівництва і архітектури.

Закріплені Конституцією України пріоритети захисту прав і свобод людини і громадянина, усіх суб'єктів права власності і господарювання є основою розвитку ринкових економічних відносин. Побудова ринкової економіки в Україні можлива лише за умови визначення нової фінансової політики, яка на сьогодні передбачає фінансове оздоровлення економіки через: ліквідацію дефіциту; функціонування податкової системи, як основного механізму мобілізації фінансових ресурсів до державного бюджету; перебудову структурної політики, розширення сфери послуг; розвиток підприємництва; зменшення витрат на оборону, допомогу іншим країнам тощо; конверсію військового виробництва; здійснення роздержавлення, приватизацію, акціонування фондів, організацію ринку цінних паперів; зменшення незавершеного виробництва і капітальних вкладів на будівництво, розпродаж початих будівель, здійснення продажу нерухомого майна, житла, передачу збиткових і малорентабельних підприємств в оренду; створення банківської системи; здійснення кредитної реформи. Реалізація цієї політики вимагає розробки оптимального правового механізму, що неможливо без наявності відповідної законодавчої бази.

На підставі аналізу оригінальної та перекладної художньо-белетристичної та науково-публіцистичної літератури проведено повне системне дослідження фонографічної структури чужомовних власних назв (англійських і німецьких особових імен, прізвищ та географічних назв), а також їх асиміляції українською мовою в рамках загальної теорії перекладу та лексичного запозичення. Виявлено та докладно проаналізовано графічні відповідники фонемного складу англійських онімів, графемні сполучення німецьких назв, а також варіанти їх української передачі. Запропоновано два проекти передачі англійських і німецьких власних назв графічними засобами української мови, які передбачають правопис усіх проаналізованих варіантів.

Підручник підготовлений відповідно до навчальної програми з екологічного права і складається з двох частин — Загальної і Особливої. До складу Загальної частини включені теми, присвячені предмету, методу, джерелам. принципам та системі даної галузі права. Крім того, тут знайшли відображення принципові положення, що стосуються права власності на природні ресурси, права природокорисгування, правового забезпечення екологічної безпеки, еколого-економічного механізму, екологічних прав і обов'язків, відповідальності за порушення екологічного законодавства. Основу Особливої частини складають теми, присвячені висвітленю специфіки окремих видів права природокорисгування. відтворення природних ресурсів та охорони довкілля.

“Демографічний вибух” у поєднанні з розширенням біологічних потреб населен-ня призводить до прискореного виснаження природних ресурсів і забрудненню на-вколишнього середовища. На базі системного (у тому числі синергетичного) підходу і трансдисциплінарної уніфікації наук робиться спроба подолати наукову спеціалізацію при розгляді взає-модії природи і суспільства. Проаналізовані здібності та потреби особистості (“мати” чи “бути”), а також якос-ті суспільства (валовий національний продукт і культура: мистецтво, наука, релігія). Вивчена зміна і перетворення соціоприродних відносин при територіальній і ресурс-ній експансії соціуму, а також при кооперації суспільства і природи. Розглянуті причи-ни і спрямованість еволюції соціоприродних відносин при зовнішній енергодії та ди-сипації енергії всередині системи. Книга призначена для студентів старших курсів, викладачів і наукових співробіт-ників, а також політиків і бізнесменів, які думають не лише про особисте багатство, але й про здоров’я дітей і життя внуків.

Наведені у словнику дефініції визначають і тлумачать основні поняття, що з'явилися у останні десятиріччя і почали використовуватися у суспільстві, стосовно когнітивних процесів у сфері інформатизації та зв'язку, конвергенція яких все більше поглиблюється і схиляється у бік розвитку інформаційних технологій та штучного інтелекту. Зроблено спробу кореляційного об'єднання термінів з точки зору проблем прав та свобод людини, індустрії інформації, інформаційних ресурсів, інформаційної інфраструктури та телекомунікацій, інтелектуальної власності й ринкової економіки в умовах переходу до Інформаційного суспільства.