There is nothing new about homelessness. There have been homeless people for some 10,000 years—from the time when humans built their first permanent homes in the first towns of the Fertile Crescent. The historical record, novels and poems, and sacred texts tell us the stories of beggars, wandering ascetics, penniless friars, displaced peasants, lost soldiers, street youths, vagrants, new arrivals in the city, and displaced workers. Homelessness has changed over the years. In the United States, during the late nineteenth century, it was hoboes and tramps who drew the attention of the public, the police, and then the social reformers of the Progressive Era. From the 1920s through the Great Depression, attention shifted to the skid rows, home to transient workers and retired single men. The decline of skid rows in the 1970s was followed by a new era of homelessness with many formerly institutionalized people—who had untreated or poorly treated emotional disorders—winding up on the streets of America. In the 1980s, the nature of homelessness changed again. Growing economic inequality, racism, a permanent decrease in the number of well-paid unskilled jobs, and a lack of affordable housing combined to make several million people—many of them African-American women and their children—homeless on America’s streets, in shelters, in motels, and in substandard and temporary apartments. This pattern continues in 2004. Homelessness is not just a U.S. problem, although when viewed cross-culturally, it becomes a more complex issue. In many developed nations, homeless families, many of them immigrants, are the major issue. In the developing nations of Asia, Africa, and Latin America, the homeless are often women and their children, youths, and migrants from rural areas who have come to cities looking for work and opportunity. The emergence of many cities in developing nations as major regional or global commercial centers has made the problem even worse, by increasing the appeal of cities as employment centers to the rural poor while at the same time providing less and less affordable housing and support services for immigrants. The goal of the Encyclopedia of Homelessness is to summarize our knowledge of homelessness. This includes describing the patterns of homelessness in the past, focusing on the recent and current situation in the United States, and sampling homelessness around the world. Entries cover causes; history; legal issues, advocacy, and policy; legislation and programs; lifestyle and health problems; organizations; research; services and service settings; size and perceptions; subpopulations and lifestyles; and world issues and perspectives. Descriptive articles cover homelessness today in eight major American cities and more than thirty cities and nations around the world. These entries allow for quick and easy comparisons.

Суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх потреб. Вона з'ясовує закони, які правлять виробництвом матеріальних благ на різних етапах розвитку людського суспільства. Але для того, щоб мати більше уявлення про предмет політекономії, потрібно усвідомити, що розуміють під обмеженістю ресурсів та безмежністю потреб, під суспільним виробництвом та яку роль воно відіграє в розвитку людського суспільства , а також, що таке економічні закони.

Т. 1. - 608 с.

БРЕГЕЛЬ Энох Яковлевич (1903-1993, США), экономист. Доктор экономических наук (1940), проф. (1935). Окончил Московский институт народного хозяйства им. Г.В. Плеханова (1924). С 1926 на пед. работе в разл. высших уч. заведениях Москвы, в т. ч. в МИВ (до 1954), Моск. экономико-статистич. институте (с 1955). С 1973 – в Израиле, с 1979 – в США.Осн. направления н. – и. деятельности: анализ ден. обращения и кредита, экон. воспроизводство, история экон. учений. Засл. деятель науки РСФСР (1965). Книги: «Политэкономии капитализма» (М., 1966, 1968). «Политэкономия: Введение» (М., 1932) «Банки, их роль и операции» (М., 1939) «Денежное обращение и кредит капиталистических стран» (М., 1950, 1955) «Ревизионизм и реформизм в теории обнищания» (М., 1960) «Критика бурж. учений об экон. системе совр. капитализма» (М., 1972) –  – – – – – – – – – – – – – – – – – КАБО Рафаил Михайлович (1886-1957) – советский экономист и географ. Профессор МГПИ имени В.И. Ленина (1934), заведующий кафедрой экономической географии.

Одна из наиболее значительных работ в области чистой экономической теории, которая не просто заложила основы целого направления анализа — теории общего экономического равновесия, но во многом определила архитектонику всего здания современной теоретической экономической науки, наконец, предложена российскому читателю.

  Текст у форматі PDF 17.79 Мб

Русское издание этого учебника выходит в свет в тот момент, когда терпит крах величайшее финансовое надувательство всех времен. Если мы не сможем в самое ближайшее время принять соответствующие меры, то это крушение может превратиться в самое тяжелое экономическое бедствие в европейской истории с начала XVII века или даже со времен нового средневековья середины XIV века. Но в любом случае вся международная финансовая система, созданная на основе Версальского договора 1919 г.и обновленная в 40-х, после Второй мировой войны, не переживет происходящих сегодня событий.На развалинах действующей сегодня финансовой системы и на основе еще функционирующих фабрик, ферми инфраструктурных элементов должен быть создан новый тип национальной экономики.

Лист (List) Фридрих (1789-1846), немецкий экономист. Сторонник протекционизма, выступал за государственное вмешательство в экономическую жизнь. Защищал идею господства Германии в Европе. Идеи Листа восприняты исторической школой политэкономии. – Большая Энциклопедия Кирилла и Мефодия.

Слово „економія- походить з грецького ойкос, що дослівно значить: домівстзо, огорода, господарство. Отже еконоглія є наукою про господарство. Господарити-ж знова в найширшім значіню значить, застосувати працю і знаьг: так, щоби задоволити людські потреби.

В книгу крупного ученого в истории экономической мысли, Карла Менгера вошли труды: "Основания политической экономии" и "Исследования о методах социальных наук и политической экономии в особенности". Стоит отметить, что Менгер всегда интересовался историей экономической теории и искусно использовал ее в своих лекциях в качестве введения к проблемам современной экономической теории.

У пропонованому підручнику розглянуто зміст основних економічних категорій та сутність економічних законів, які визначають функціонування і розвиток сучасних економічних систем. Особлива увага наданна ринковій системі господарювання, характеристиці її складових. Окреслено основні проблеми утвердження ринкових відносин в Україні та визначено шляхи їх розв'язання. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів та викладачів, а також усіх, хто прагне засвоїти вихідні теоретико-методологічні засади сучасної економічної науки, зрозуміти дію механізмів функціонування і розвитку економіки.

У пропонованому посібнику висвітлено основні аспекти теоретичної економії, структуру й логіку курсу політичної економії; окреслено зв’язок економічних законів, категорій і понять з реальною дійсністю, економічною політикою, практикою господарювання. Дано відповіді на нагальні питання економічної розбудови України з використанням світового і вітчизняного досвіду. У посібнику також розглядаються особливості історичного процесу становлення різноманітних теорій і напрямів економічної думки, аналізуються погляди науковців-економістів. Для студентів економічних спеціальностей і всіх, хто цікавиться питаннями політичної економії.

Широкая известность к Фрэнсису Фукуяме, одному из наиболее талантливых и оригинальных американских социологов "среднего поколения", пришла в 1989 г., когда в журнале "The National Interest" была опубликована знаменитая статья "Конец истории?". С тех пор профессор Школы углубленных международных исследований при Университете Джона Хопкинса, член президентского Совета по биоэтике и консультант корпорации "RAND" опубликовал четыре книги, каждая из которых неизменно вызывала общественный резонанс. Недавно вышло в свет русское издание классической работы Фукуямы "Конец истории и последний человек", а теперь вниманию отечественного читателя предлагается политико-экономическое исследование "Доверие, социальные добродетели и путь к процветанию" .