A practical and inspirational guide to using lighting to maximize enjoyment of your garden; Lighting solutions for patios, eating areas, conservatories, roof gardens, pathways and terraces; Lighting techniques for different effects; How to choose lighting hardware, from solar power to fluorescent lights and projectors; Colour photographs of stunning schemes show how to achieve the effects you want; Practical advice on safety, wiring, power and planning considerations; Artworks showing the practicalities of lighting, including wiring pond lights.

Lighting is a basic, yet difficult-to-master, element of interior design, and Lighting Design Basics provides the information you need in a concise, highly visual format. Two leading designers, both with decades of experience, offer straightforward coverage of concepts and techniques, and present realistic goals you can use as guides to creating simple, typical lighting designs and when collaborating with professional designers on more complex projects. Design scenarios for more than twenty different spaces illustrate real-world case studies for illuminating residential and commercial spaces, from kitchens to doctors' offices. Each scenario includes an in-depth rationale for the proposed solution, insightful lighting distribution diagrams, floor plans, and details for lighting installation and construction. In addition, exercises allow you to develop lighting design skills in preparation for working on actual projects, as well as the NCIDQ and NCARB exams. Packed with informative illustrations, Lighting Design Basics is an invaluable resource for students, as well as interior designers and architects studying for professional licensing exams.

Tinker Tubes takes you through step-by-step the simple process of how to build your own modular diffusion lighting system custom tailored to your needs. Also included is Studio Sketchbook, an excellent tool for photographers that clearly diagrams many different lighting sets.

У книзі досліджується комплекс документів «Акти Волинського воєводства» із зібрання Пергаментних документів Архіву головного актів давніх у Варшаві, матеріали якого хронологічно охоплюють період із 1492 по 1565 рр. До збірника увійшло 29 документів, 16 з яких публікувалися у різних виданнях XIX ст. Це — документи великих князів литовських Олександра Ягеллончика, Сигізмунда І Старого, Сигізмунда ІІ Августа, якими вони жалували волинський нобілітет землями та маєтностями. На їх основі проаналізовано специфіку економічного розвитку Волині наприкінці XV — у першій половині XVI ст.; вивчено особливості здійснення операцій із нерухомістю; виявлено протекціоністські заходи влади щодо підтримки цивілізаційного освоєння регіону, розбудови галузевого господарства, конституювання соціальних груп і т. ін. Документи збірника проливають світло на формування маєткових комплексів волинських шляхетських та князівських родів. Також проаналізовано господарську політику королеви Бони на Волині за період її правління. У збірнику репрезентована цінна інформація про інститути центрального й місцевого управління у ВКЛ та Волинському воєводствізокрема. Для істориків, мовознавців, викладачів та всіх, хто цікавиться історією України та Центрально-Східної Європи.

У Словнику-довіднику подаються офіційні імена, уживані в Україні,та їх варіанти, включено відомості про їх походження, правила правопису українських і російських прізвищ. Імена ілюструються уривками з поетичнихтворів, народних пісень тощо. Видання сувенірне. В ім’я здавна вкладався глибокий духовний зміст. Його вибір для новонародженої дитини був традиційною вірою в магічну силу слова й власного імені. Недарма ж великі українські князі носили такі славні імена, як Володимир (володар світу і людей), Ізяслав (той, хто славу здобуває), Святослав, Мстислав, Ярополк… Духовна міць, яка входила в них через надані ймення, робила князів непереможними. Адже в іменах завжди містилося добре віщування, побажання добробуту, захисту Богів, надія на кращу синовню чи доччину долю. І, мабуть, немає матері, яка б не назвала свою гарну доньку Любомирою (яку в миру люблять), Світланою (світлою, чистою) або Миланою (яка для всіх мила, якою милуються). Обираючи майбутнє ймення для дитини, батьки хотіли, щоб разом з ним вона отримала і захисника згори, божого охоронця. Так, вважалося, що Мирослави присвячені Богові Миру, Ярослави – Ярилу, а про Богуславів і Богданів дбатимуть Боги, які подарували родині бажану дитинку. Вважалося також, що той, хто назве немовля непривабливим іменем як-от Неждан, Нелюбима, Немира, збереже її від злого ока, яке, нібито, не зверне уваги на дитину, яку не ждали або не люблять. Але вже доведено, що подібні ймення тільки заважатимуть людині в житті, адже несуть в собі силу-силенну негативу. Дослідники вважають, що імена творилися за допомогою первісного арійського способу, який передбачає врахування всього комплексу релігійних та соціальних уявлень давнього суспільства. Навіть вважається, що імена були розподілені за кастовими прошарками, що зараз вже втратило своє значення. Крім того, імена могли втілювати як верхній, так і нижній Божественний світ. У давніх українців не було чітко вираженого протиборства між “темним” і “світлим”, кожне начало мало власне призначення, і від їх взаємодії творилося життя. Ще в давні часи, як засвідчують джерела, був звичаєвий набір двоосновних імен. Але й ці складові частини імен могли формуватися з більш простих елементів, які також слід враховувати, бо вони можуть іноді давати відмінне тлумачення. Існують імена, в яких виражено побажання здобути славу (Святослав, Ростислав), бути мужнім і відважним воїном (Ратимир, Ратибор, Ярополк), проявляти миролюбність (Миролюб, Любомир). Імена, які висловлюють гостинність (Гостирад, Милогост, Доброгост), можна пояснити і як очікування в родині бажаної дитини, яка прийшла на цей світ добрим гостем. Є імена, що втілюють любов батьків до Бога, який послав їм дитину і через відповідне ім’я дбатиме про неї (Богумил, Богуслав, Богурад), а також побажання на майбутнє позитивних рис характеру своїй дитині (Доброслав, Добромисл).

Книга представляет собой третий том курса общей физики, созданного преподавателями Калифорнийского университета в Беркли. Она является курсом волновых явлений, в котором основной упор делается на общие идеи и принципы, а многочисленные примеры из различных областей современной физики (звук, свет, плазма и другие явления) рассматриваются как применение и пояснение этих принципов.

Мовою документів книга відтворює жахливі картини найтрагічнішої події в історії України – Голодомору 1932–1933 років. На сторінках вміщено матеріали викривного характеру, що впродовж десятиліть становили державну таємницю, відводили руку покарання від справжніх винуватців геноциду українського народу. Цей збірник – данина світлої пам’яті тисяч невинних жертв Голодомору

Т. 1 : 1648–1649 рр.. - 680 с.

Даний збірник відкриває собою тритомну серію джерел з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 рр., насамперед архівних, виявлених в польських архівосховищах. Джерела проливають світло на тогочасні військово-політичні події, висвітлюють героїчну боротьбу українського народу за свободу й державну незалежність. Джерела головним чином подані на мові оригіналу (з перекладом українською), скорочення зроблені як виняток і позначені квадратними дужками (вони як правило стосуються сюжетів, які не мають безпосереднього відношення до заявленої теми). Для науковців, викладачів вузів, студентів, усіх, хто цікавиться історією.

В нашей науке достигнут максимум её независимости не только от общества, но и от здравого смысла. За наш счет ученые занимаются тем, чем сами хотят. Они сами отчитываются перед собой и присваивают друг другу оплачиваемые нами впоследствии звания. Они сейчас борются за эксклюзивное право исключительно самостоятельно определять, что есть наука, а что нет. Более того, они желают даже на государственном уровне запрещать другим людям заниматься (даже за собственный счет) тем, что тем интересно, но что противоречит текущим научным фантазиям (пардон, "фундаментальным теориям"). Если в обычной жизни обнаруживается чья-то ошибка, её просто исправляют. Если некто рассказывает о своих фантазиях (или "теориях"), не соответствующих элементарным и легко проверяемым фактам – – над ним смеются. И только в современной науке, если солидная академическая теория (проще говоря, привычная выдумка, попавшая в учебники) не соответствует фактам – – факты замалчивают или "опровергают" другими замысловатыми выдумками ("теоретическими понятиями"), имеющими в реальности не больше оснований, чем уже опровергнутые исходные фантазии. Любопытно, как долго все мы, общество, можем позволить себе содержать такую "науку"? В её активе, например, такие "подвиги", как теоретическое доказательство невозможности ядерного оружия (Ландау, 1938 г.), решительные рекомендации по распашке целины (Шмальгаузен с коллегами, середина 50-х), "шоковая терапия" (Гайдар, 1992 г.). Во всех случаях "наукой" были предварительно "научно опровергнуты", изгнаны с работы (а иногда и посажены) разнообразные "лжеученые", например, Курчатов, Лысенко, Глазьев. Кто-то сегодня ещё не знает результатов этих теоретических прорывов "истинной науки"? Похоже, такая ситуация в науке нравится не всем научным работникам. И некоторые не стесняются об этом даже прямо писать. Страшно сказать, смеясь над святынями. Возможно, потому, что на самом деле в современной науке под видом "алмазов" научных истин скрывается слишком много окаменевшего дерьма динозавров.

Метали — це прості речовини з високими значеннями електро- і теплопровідності, від’ємним коефіцієнтом електропровідності, здатністю добре відбивати світлові хвилі (це обумовлює їх блиск і непрозорість), пластичністю. У твердому стані метали, зазвичай, мають кристалічну будову. Більшість металів мають кубічну або гексагональну решітки, володіють низькими енергіями іонізації атомів і малою (нерідко від’ємною) спорідненістю до електронів. У розчинах і розплавах метали утворюють позитивні елементарні іони. У складних іонах і полярних молекулах атоми металів є центрами позитивного заряду. Кристалічні решітки, утворені металами і металоподібними сполуками, називаються металічними. У деяких вузлах таких решіток знаходяться позитивні іони металів, валентні електрони можуть рухатися між ними в різних напрямах. Сукупність вільних електронів інколи називають електронним газом. Така будова решітки обумовлює велику електропровідність, теплопровідність і високу пластичність металів — при механічному деформуванні не відбувається розрив зв’язків і руйнування кристалу, оскільки іони структури ніби плавають в хмарі електронного газу. Теплота сублімації, яка характеризує міцність зв’язку, змінюється від 80 кДж/моль для цезію до 857 кДж/моль для вольфраму. Особливо міцний хімічний зв’язок мають важкі перехідні метали, що визначає їх високі

Книга представляет собой учебное пособие для студентов физических и физико-математических факультетов педагогических институтов, составленное по программе курса общей физики для пединститутов.

Кн. 1 : 214 с.

Країна Ірредента – країна, позбавлена можливості до самовідтворення, до самовизначення, до самоутвердження. Увесь її шлях – мов туго натягнута линва між Сициллою і Харибдою. Усе її існування – історія моторошного балансування. Уже з самої назви – що мов палюче тавро – свого твору Роман Іваничук розпочинає вельми нелегкий шлях до пошуків відповіді на ріторичне питання української історії: чому, як трапилося, що народ, наділений потужною креативністю, природним талантом, позбавлений звичайного талану?.. Політичний роман «Країна Ірредента» за своєю композицією нагадує дивний чорно-білий колаж з різних часових пластів українського буття, пронизаних, мов життєдайним світлом, прагненням – попри весь трагізм долі – будь-що ВІДБУТИСЯ. Повість «Злодії та Апостоли» начебто схожа на пораду – як треба шукати свого родоводу. Та водночас у творі постає панорамна картина історії Гуцульщини на чотирьохсотлітньому відтинку часу із звичаями, віруваннями, мовою та ментальністю горян, духовний світ яких сьогодні зазнав поважних зовнішніх змін, проте у своїй суті залишився предковічним. Фабула повісті ґрунтується на реальному житті гуцулів, однак автор розкошує домислом, що надає творові романтичного шарму.

Рекомендовать этот трактат читателям излишне. Надо ли хвалить труд, автором коего является великий Ньютон? Мы впервые представляем здесь публичные лекции, которые Ньютон стал читать в Кэмбридже, когда в 1669 г. Барроу передал ему профессуру Лукасовской кафедры. Они содержат открытия о свете и цветах, сделанные автором в 166 г. и доложенные в 1671 г. Королевскому Обществу и опубликованные в том же году в "Philosophical Transactions".

Пісенна культура українського народу багатьма своїми джерельцями впадає в океан культури світової. Пісня колискова, весільна, лірична супроводжує нас від народження до останньої межі. Вона ріднить нас тремтливими своїми звуками, живе в душі кожної людини і, як вічне світло, осяває нам життя.

Свет рождается в веществе. Именно поэтому свет может рассказать, из каких веществ состоят звёзды, какие металлы входят в состав сплавов, как построен атом и многое другое. Вот этим рассказам света о веществе и посвящена настоящая книжка. «О чём говорит луч света» — это, конечно, только образное название книжки. Тому, кто не знает свойств света, свет ничего не скажет. Для того чтобы понимать «язык» света, человек должен был упорно изучать, как возникает свет, как он распространяется, как ведёт себя в различных условиях, как связан с веществом.

Т. 4 : Оптика. - 1980. - 752 с.

Четвертый том курса физики, широко известного у нас в стране и за рубежом. Книга написана на основе лекций, которые в течение ряда лет читались автором студентам Московского физико-технического института. Основное внимание уделено выяснению физического смысла и содержания основных законов и понятий оптики, установлению границ применимости этих законов, развитию у студентов навыков физического мышления и умения ставить и решать конкретные задачи.