У монографії представлена нова інформаційна технологія взаємопов’язаного інтегрального контролю здоров’я населення і середовища його проживання, що базується на законі виживання популяцій і законі збереження здоров’я, що дозволяє використовувати інтегральні параметри здоров’я населення в якості коду побудови і розвитку соціальних оздоровчих систем, охорони здоров’я, формування національних і територіальних загальносоціальних і цільових медичних та екологічних програм, спрямованих на поліпшення здоров’я людей та середовища їх проживання. Вперше представлені довідкові таблиці очікуваних прогнозів здоров’я населення, необхідні для планування та контролю реалізації таких оздоровчих програм на територіях його проживання. З їх допомогою пропонується всім країнам і окремим територіям прагнути в область безпечного існування для збереження здоров’я і життя людей шляхом обмеження або стимуляції людської діяльності в межах, що позначені трьома критичними, системно пов'язаними інтегральними показниками, що відображають якість середовища існування і похідну від неї і генетичних факторів зовнішню і внутрішню життє- і хворобостійкість популяцій (населення); контроль їх здійснюється в режимі on-line. Матеріали монографії призначені для медиків усіх спеціальностей, екологів, економістів, демографів та інших фахівців, зайнятих у вирішенні соціальних проблем своїх країн і регіонів.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Оцінка ефективності державної політики з підвищення якості життя можлива на основі здійснення аналізу значень відповідних індикаторів у часовому (ретроспективному чи прогнозному) або в просторовому (міжтериторіальному) аспектах. У першому випадку це дає змогу оцінити вплив соціально-економічних реформ на рівень життя населення, відстежувати зміни відповідних параметрів якості життя у процесі реалізації програм на національному і регіональному рівнях. У просторовому аспекті – дозволяє виявити міжрегіональні та міжкраїнові відмінності в якості життя населення для визначення орієнтирів державної та регіональної соціально-економічної політики. Підвищення якості життя людей у поєднанні зі створенням належних умов для реалізації інноваційної моделі економічного зростання, досягнення і перетворення високих стандартів якості життя у потужний чинник глобальної конкурентоспроможності України є стратегічними управлінськими завданнями. Визначення основних компонентів та чинників впливу на якість життя населення, формування стратегії управління якістю життя дозволить забезпечити гармонізацію цілей економічного зростання, розвитку людини та збереження навколишнього середовища. Публікація може стати у нагоді урядовцям, працівникам міністерств та відомств, керівникам та фахівцям місцевих органів виконавчої влади, науковцям, діячам громадських організацій та спеціалістам з питань соціально-економічного й людського розвитку України. Результати досліджень можна використовувати у процесі розроблення стратегії управління якістю життя. Це надасть можливість підвищити ефективність та результативність державної політики у сферах охорони здоров’я, освіти, зайнятості, безпеки.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії розглядаються питання загального впливу господарської діяльності на водні ресурси Південного Бугу, окремо – Південно-Українського енергокомплексу. Охарактеризовано гідрологічний та гідрохімічний режими річок басейну, антропогенна складова їх іонного стоку. Наведена екологічна оцінка якості вод.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії розглядається комплекс питань, присвячених вивченню зако­номірностей формування хімічного складу води, гідрохімічного режиму та стоку хімічних речовин річок басейну Західного Бугу. Подано результати розрахунку іонного стоку з української та польської частин басейну. Висвітлено особливості часової та просторової динаміки якості річкових вод басейну. Охарактеризовано стан ведення національного та транскордонного моніторингу.

У монографії розглядаються закономірності просторового і часового розподілу гідролого-гідрохімічних характеристик мінімального стоку річок басейну Дніпра (в межах України). Виявлені загальні тенденції у формуванні мінімальних середньомісячних та мінімальних середньодобових витрат різної забезпеченості і хімічного складу річкових вод та певні відмінності, характерні для окремих річок, які обумовлені взаємодією комплексу фізико-географічних, гідрогеологічних та антропогенних чинників. Визначена антропогенна складова іонного стоку, досліджено трансформацію хімічного типу річкових вод за останні десятиріччя. Досліджені сучасні зміни мінімального стоку річок басейну під впливом кліматичних змін. За гідролого-гідрохімічними показниками мінімального стоку проведено районування території басейну Дніпра у межах України.

В монографії висвітлено результати гідрохімічних досліджень в басейні р. Інгулець, на території якого розташовані найбільші в Україні гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу. Дослідження виконано на основі матеріалів багаторічних спостережень гідрометслужби України (починаючи з 1988 р.), моніторингових даних Інституту геологічних наук НАН України із залученням водогосподарської інформації Держводагентства України. Виділено п’ять гідроекологічних районів у басейні Інгульця з різним ступенем антропогенного навантаження на якість поверхневих вод: Верхньоінгулецький, Середньоінгулецький, Нижньоінгулецький, Саксагань-Жовтоводський, Висунь-Боковий. В роботі надалі розвиваються основи гідрохімії регіональних басейнових систем, які започатковані в монографіях В.К. Хільчевського та його учнів, присвячених басейну Західного Бугу (2006), Дніпра (2007), Південного Бугу (2009), Росі (2009), Горині (2011).

Охарактеризовано гідрохімічний режим та якість води річок транскордонного басейну Дністра (в межах України) за період 1994-2009 рр. під час весняної повені, літньої межені, літньо-осінніх паводків та зимової межені. Використано дані гідрометслужби України за 40 пунктами спостережень. Показано відмінності у формуванні гідрологічного і гідрохімічного режиму в гірській та рівнинній частині басейну, деяких приток (зокрема, р. Тисмениця).

У першому, виданому в Україні, гідрохімічному словнику-довіднику вміщено терміни, які висвітлюють наступні питання: властивості і хімічний склад природних вод; процеси формування хімічного складу природних вод; методологія та методи гідрохімічних досліджень і хімічного аналізу води; процеси забруднення та самоочищення водних об’єктів; гідробіологічні та мікробіологічні процеси у водних об'єктах; якість води та інтегроване управління водними ресурсами. Наведено деякі терміни із суміжних дисциплін – гідрології, географії, гідрогеології, гідробіології, геохімії та ін.

Словник розраховано на студентів університетів спеціальності "Науки про Землю" освітніх програм гідрологічного профілю, які вивчають гідрохімічні та гідроекологічні дисципліни. Словник буде корисним фахівцям з гідрохімії, гідрології, управління водними ресурсами, гідроекології, гідрогеології, географії.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Розкрито наукові основи й теоретичні аспекти екологічної модернізації в системі охорони атмосферного повітря; проаналізовано динаміку і компонентний склад викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та його якість. Проведено аналіз й оцінку екологічної безпеки повітря та його екологічні ризики. Значну увагу приділено екологічній модернізації в системі охорони повітря, зокрема впровадженню заходів щодо удосконалення технологічних процесів; розроблено інтегральну оцінку рівня екологічної модернізації охорони повітря. Обґрунтовано напрями стратегічного управління екологічною модернізацією в системі охорони атмосферного повітря і забезпечення його якості. Визначено стратегічні цілі й принципи державної політики у зазначеній сфері, обґрунтовано завдання екологічного моніторингу стану і якості повітря, запропоновано план «Спека» і концепцію підготовки програми охорони атмосферного повітря у містах, розроблено стратегічні напрями підвищення ефективності екологічної модернізації та механізми її реалізації. Для спеціалістів у сфері природокористування, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться проблематикою охорони природи і природокористування.

Викладено основні принципи стандартизації у сфері охорони навколишнього природного середовища (якість води, ґрунтів, запобігання впливу відходів на довкілля), основні відомості про утворення та накопичення промислових і побутових відходів, можливий вплив на різні компоненти довкілля (природні води, ґрунти). Розглянуто пріоритетні нормативні документи, що регламентують діяльність у сфері поводження з відходами, направлену на охорону навколишнього природного середовища.