Малося на думці випустити у світ одночасно два словники: Російсько- український й Українсько-російський, але з технічних причин нам не пощастило цього зробити, бо в Київських друкарнях не знайшлося відповідної кількости шрифтів і наголосів. Тому-то Українсько-російський словник вийде із запізненням.

Малося на думці випустити у світ одночасно два словники: Російсько- український й Українсько-російський, але з технічних причин нам не пощастило цього зробити, бо в Київських друкарнях не знайшлося відповідної кількости шрифтів і наголосів. Тому-то Українсько-російський словник вийде із запізненням.

Следующие принципы, комментарии и эссе формируют основу, которая, я верю, представляет собой не просто подсказки и хитрости. Независимо от того, внедрили ли люди полностью на практике методику, описанную в книге “Как разобраться с делами” или нет, всегда находились ещё вещи, которые каждый мог бы делать всё лучше и лучше, и которые могли бы улучшить их продуктивность и общее благосостояние. Вы найдёте, что эти элементы заново утверждаются и укрепляются в этих принципах и эссе.

Суб’єкти малого підприємництва мають суттєву перевагу над платниками податків у великому бізнесі: вони можуть самостійно обрати спосіб оподаткування, обліку та звітності з-поміж кількох варіантів — загальної системи та кількох спрощених. Практика застосування спрощених систем оподаткування, обліку та звітності продемонструвала, що платники фіксованого та єдиного податку, власники спеціального торговельного патенту часто стикаються з проблемами, що виникають через недостатню врегульованість тих чи тих питань. У цьому виданні описано найголовніші проблеми й одночасно вміщено рекомендації, що допоможуть подолати ці труднощі. Посібник дає можливість ознайомитись з усіма важливими тонкощами провадження підприємницької діяльності за спрощеними системами оподаткування, обліку та звітності і уникнути помилок.

Ця праця перш за все, має на увазі дати студентам Економично-Кооперативного відділу Української Господарської Академії в Чехословаччині, а також студентам инших високих шкіл докладний підручник по історії кооперації; але одночасно вона може бути корисною для всіх, хто цікавиться кооперацією теоретично, чи практично; хто хотів би простудіювати суть ріжних кооперативних організацій в ріжних країнах і поступовий хід їх розвитку.

Взяв на себя ответственность за свое здоровье, счастье, человек может раскрыть в себе силу, которая поможет достичь физического совершенства, психологического равновесия, здоровья и успеха. Прочитав данную книгу, человек получит в помощь мощную комплексную систему, которую можно применять в решении многочисленных жизненных проблем.

В пособии рассматриваются основные вопросы физической химии: природа химической связи, химическая термодинамика, фазовые равновесия, растворы, химическая кинетика и катализ, электрохимия. В нем содержатся теоретический материал и специальные задания, предназначенные для его активного изучения и развития навыков самостоятельной работы с литературой. Пособие предназначено для студентов химико-технологических специальностей вузов. Оно может быть полезно при самостоятельном изучении физической химии, а также преподавателям.

У монографії вперше у вітчизняному театрознавстві шляхом формально-логічних умовиводів створено світоглядно-естетичну модель рубежу ХІХ–ХХ ст. з одночасною акцентуацією її окремого — театрального — сегменту. Обрана для дослідження методологія дискурс-аналізу дозволила, по-перше, остаточно відкоригувати мистецтвознавче визначення дискретної та водночас неперервної практики реалізму — на переконання авторки, стильового мейнстріму української духовної культури ХХ ст., по-друге, сформувати український порядок реалістичного дискурсу з урахуванням явищ та артефактів широкого європейського і російського ідейно-мистецького контексту. Дослідження фундоване на емпіричному матеріалі значного обсягу. Це — численні свідоцтва про суспільні та мистецькі події, відгуки критиків на вистави, спогади про творчу діяльність окремих митців та театральних труп, публіцистичний доробок українських драматургів, їхні драматичні опуси тощо. У книзі зокрема проаналізовані індивідуальні творчі манери провідних українських авторів (І. Франка, І. Карпенка-Карого, Б. Г рінченка, Л. Яновської, С. Васильченка, Г. Хоткевича, Л. Старицької-Черняхівської, В. Винниченка, Лесі Українки, С. Черкасенка, В. Пачовського, О. Олеся) і представлені варіативні підходи українських постановників до їхньої драматургічної продукції, відтак, — особливості тогочасного процесу естетичної комунікації в українському сценічному мистецтві. Розрахована на фахівців у галузі театрознавства, історії та теорії культури.

Передаємо до Ваших рук Короткий словник гуцульських говірок, що є відображенням основного лексичного складу одного з найцікавіших і найархаїчніших говорів південно-західного наріччя української мови. Гуцульські говірки мають давні традиції вивчення (понад 150 років), однак окремого завершеного й опублікованого словника, який охоплював би говірки всієї Гуцульщини, досі немає. Короткий словник гуцульських говірок є науково-популярним словником шкільного типу, призначеним насамперед для освітянських потреб і масового користувача. Його об’єктом є слово як лексико-словотвірна цілість, а не як відбиття системних регулярних фонетичних і граматичних особливостей, характерних для цих говірок. Пропонований словник є диференційним, тобто він не охоплює усієї лексики, яка функціонує у гуцульських говірках, а подає лише вибрану традиційну діалектну лексику, що не ввійшла до основного словникового складу сучасної української літературної мови. Короткий словник гуцульських говірок призначений для вчителів, які працюють у діалектному оточенні, для учнів, яким він полегшить засвоєння норм української літературної мови, для всіх, хто хоче ознайомитися з діалектним розмаїттям української мови; одночасно він полегшить читання творів художньої літератури, у яких автори використовують гуцульський говір із стилістичною метою, а також користування давніми і сучасними фольклорними й етнографічними матеріалами з Гуцульщини. Пропонований Словник є певним етапом у створенні повного академічного Словника гуцульських говірок, який укладає група мовознавців відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України за принципами і засадами, що відповідають вимогам підготовки академічних діалектологічних видань. Основою його є багатотисячна картотека, яка, хоч і формувалася протягом тривалого часу, досі ще відкрита для поповнення. Авторський колектив плекає надію, що великий кількатомний Словник теж незабаром почне друкуватися окремими випусками, якщо на його підготовку до друку і публікацію будуть знайдені потрібні кошти, належна підтримка та розуміння меценатів і громадськості.

Сьогодні збільшився розрив між статевим та соціальним дозріванням молоді. У 16 років молоді люди уже отримують паспорт, у 17 – можуть реєструвати шлюб, і лише у 18 – отримують виборче право. Одночасно урбанізація суспільства призвела до інтенсифікації спілкування, анонімності життя і поведінки, лібералізації громадської думки з питань статі, шлюбу, сім’ї. Проблема заробітчанства і пов’язана з нею тривала відсутність батьків стала причиною вседозволеності, надміру раннього статевого життя. Непродумана демографічна політика держави, втрата морально-етичних цінностей стали початком поширення проституції, венеричних захворювань, зросла кількість статевих правопорушень і збочень. Тому психологічна підготовка молоді до сімейного життя має стати одним з головних завдань.

Стан термінологічної справи будь-якої держави відображає її цивілізованість. Тому кожна держава особливо дбає про стан національної фахової мови, який віддзеркалюється у державних стандартах. Технологія творення термінологічних стандартів в ідеальному випадку повинна бути тривалим і практично виваженим процесом. Адже термінологічний стандарт – це результат спочатку лексикографічного усталення, визначеного наявними словниками та їхнім ”часом життя”, а потім практичного унормування усталеної термінології, відображеної у підручниках, навчальних посібниках, наукових працях, монографіях тощо. Попри це термінологічні стандарти, опираючись на досвід, повинні передувати галузевим, або, принаймні, виходити з ними одночасно, але вже з узгодженою (хай навіть не цілком усталеною) термінологією. У ширшому аспекті процес унормування стандартизації національних термінологій повинен переходити у загальносвітовий процес гармонізації – встановлення відношень еквівалентності між термінологіями держав у рамках одної чи кількох мов, що необхідно для кращого порозуміння на всіх рівнях міждержавних стосунків – політиці, науці, культурі, торгівлі, спорті тощо.

  Текст у форматі PDF 2.20 Мб

В учебнике по курсу "Международная экономика" рассматриваются вопросы теории международной торговли, торговой политики; валютного курса и валютной политики, платежного баланса, взаимодействия внутреннего и внешнего макроэкономического равновесия в условиях открытой экономики. Предназначен для студентов высших учебных заведений экономического и управленческого образования. Учебник подготовлен при содействии НФПК - Национального фонда подготовки кадров в рамках Программы "Совершенствование преподавания социально-экономических дисциплин в вузах" - Инновационного проекта развития образования.

Ч. 1 : в літах 1835-49. - 1905. - 614 с.

Кн. 1 : Стародавні часи. - 464 с.

Содержит задачи и примеры по всем разделам физической химии, отражает современное состояние и развитие физической химии. В каждую главу включены перечень основных уравнений, решения типовых задач, представляющих интерес для различных специальностей, задачи без решения, многовариантные задачи. Главное внимание авторов обращено на задачи с решениями.

Гігієна (від грец. gygienos - здоровий) - галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників зовнішнього середовища на здоров'я людини, її працездатність та тривалість життя. Гігієнічна наука тісно пов'язана з такими науками, як біологія, фізіологія, біохімія, токсикологія, фізика. Але їй як профілактичній медицині найбільш близькі епідеміологія та екологія. Епідеміологія - наука, що вивчає причини виникнення та об'єктивні закономірності поширення інфекційних хвороб і розробляє методи боротьби з ними. Екологія вивчає закономірності взаємовідносин організмів із середовищем, у якому вони живуть. Великі російські фізіологи І. М. Сєченов та І. П. Павлов довели, що між організмом та навколишнім середовищем існує рівновага, що зумовлена, насамперед, однаковим хімічним складом організму і середовища, а також обміном речовин та енергії між ними. Отож, організм без зовнішнього середовища існувати не може. Для людини зовнішнє середовище - це не тільки природа, а й суспільство, з його засобами виробництва і виробничими відносинами, тому на здоров'я впливають також соціальні умови - спосіб життя. Якщо порушується рівновага єдності організму та навколишнього середовища і несприятливі чинники перебільшують адаптаційні можливості організму, то це може призвести до захворювання. Вплив зовнішнього середовища на організм здійснюється через фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також соціально-побутові умови. До фізичних чинників належить температура, вологість та рух повітря, атмосферний тиск, освітлення, сонячна радіація та іонізуюче випромінювання, шум, вібрації тощо. Майже всі вони необхідні для життєдіяльності організму, але за певних рівнів інтенсивності можуть завдавати шкоди здоров'ю.

Посібник є першим спеціальним комплексним дослідженням історії та діяльності Миколаївського військового губернаторства у дореволюційній та новітній історіографії, особлива увага звернена на колоніальну політику царського уряду та організацію державного управління у південному регіоні України. Охарактеризовано діяльність військових губернаторів у галузі місцевого самоуправління, їх ставлення щодо окремих груп населення, зокрема євреїв. Вперше поставлено й розкрито земельну політику царського уряду в даному регіоні, управління м. Севастополь в 1805-1864 рр. Встановлено прізвища і черговість вищих урядових чиновників Російської імперії, які поєднували в своїх руках військову та цивільну владу і одночасно були головними командирами Чорноморського флоту і портів, визначено їх внесок у розвиток Миколаєва і Севастополя як значних воєнно-морських, торгово-індустріальних центрів Півдня України. Здійснена спроба переосмислення негативних стереотипів щодо досвіду державної служби, який залишила Російська імперія, діяльності військових губернаторів і їх внеску в розвиток південного регіону України, що в радянській літературі або зовсім не розглядались, або розглядались під негативним кутом зору.