Передаємо до Ваших рук Короткий словник гуцульських говірок, що є відображенням основного лексичного складу одного з найцікавіших і найархаїчніших говорів південно-західного наріччя української мови. Гуцульські говірки мають давні традиції вивчення (понад 150 років), однак окремого завершеного й опублікованого словника, який охоплював би говірки всієї Гуцульщини, досі немає. Короткий словник гуцульських говірок є науково-популярним словником шкільного типу, призначеним насамперед для освітянських потреб і масового користувача. Його об’єктом є слово як лексико-словотвірна цілість, а не як відбиття системних регулярних фонетичних і граматичних особливостей, характерних для цих говірок. Пропонований словник є диференційним, тобто він не охоплює усієї лексики, яка функціонує у гуцульських говірках, а подає лише вибрану традиційну діалектну лексику, що не ввійшла до основного словникового складу сучасної української літературної мови. Короткий словник гуцульських говірок призначений для вчителів, які працюють у діалектному оточенні, для учнів, яким він полегшить засвоєння норм української літературної мови, для всіх, хто хоче ознайомитися з діалектним розмаїттям української мови; одночасно він полегшить читання творів художньої літератури, у яких автори використовують гуцульський говір із стилістичною метою, а також користування давніми і сучасними фольклорними й етнографічними матеріалами з Гуцульщини. Пропонований Словник є певним етапом у створенні повного академічного Словника гуцульських говірок, який укладає група мовознавців відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України за принципами і засадами, що відповідають вимогам підготовки академічних діалектологічних видань. Основою його є багатотисячна картотека, яка, хоч і формувалася протягом тривалого часу, досі ще відкрита для поповнення. Авторський колектив плекає надію, що великий кількатомний Словник теж незабаром почне друкуватися окремими випусками, якщо на його підготовку до друку і публікацію будуть знайдені потрібні кошти, належна підтримка та розуміння меценатів і громадськості.

”Словник сучасного українського сленгу” містить понад 5 тисяч слів і словосполучень, узятих з живої мовної стихії, що широко вживаються представниками різних вікових, професійних, соціальних прошарків в останні десятиліття. При створенні словника було використано лексичний матеріал творів відомих українських письменників Ю. Покальчука, Л. Дереша, С. Жадана, Ю. Андруховича, О. Забужко та ін.

Т. 1 : А - Н. - 355 с.

"Словник буковинських говірок" містить 11 тисяч 816 діалектних слів, не враховуючи їх фонетичних варіантів. Це колективна багаторічна праця науковців і студентів філологічного факультету Чернівецького університету, до якого увійшли записи говіркового мовлення із 227 населених пунктів Чернівецької області. Видання може бути використане як надійне джерело мовознавчих та українознавчих студій студентами філологічних спеціальностей, науковцями, вчителями, журналістами, письменниками і взагалі всіма тими, кого цікавить живе, безсмертне, самобутнє народне слово.

Цей словник є спробою лексикографічно зафіксувати швидкозмінний та плинний за своєю природою сленґовий шар української мови - той його складник, якого, на переконання користувачів російської фєні, не існує (як, утім, і самої мови), а на переконання користувачів правдиво народної, джерельної, солов'їно-калинової мови, і не повинно існувати. Тим часом доктор філологічних наук, завідувачка відділу соціолінґвістики Інституту української мови НАН України Леся Ставицька, взявши за джерельну базу тексти художньої літератури, засобів масової інформації, наукових видань, або й просто зразки розмовної мови, уклала словник, який містить сучасну жарґонну лексику різнотипного соціяльного походження, а також лексику розширеного вживання, що поповнила жарґонізовану розмовну мову. "У професійного філолога і пересічного мовця, - пише авторка в передмові, - почасти складається уявлення про суто російський характер жарґонного слововживання, неконкурентноспроможність української мови у розмовних, стилістично знижених сферах комунікації, нездатність продукувати сучасні іронічні стилі спілкування. Варто вчитатись у зібрані тут репліки, діялоги, тексти, щоби пересвідчитись в українськості того жарґоновживання, яке, на перший погляд, може здатися прероґативою російських розмовних моделей. Крім того, суржикове слово у суто комунікативному аспекті не завжди свідчить про брак мовної культури чи незнання українського лексичного відповідника: нерідко, особливо в інтеліґентських дискурсах, чужомовність підсилює іронічне, сміхове начало, закладене у цій лексиці". Від того, наскільки присутній у свідомості українських мовців національний сміховий вербальний простір, великою мірою залежить виживання та зміцнення комунікативної потужности української мови. Словник містить понад 3200 слів і 650 стійких словосполучень. Він розкриває значення кожного з них, подає його соціяльну та стилістичну характеристику, а часом також наводить короткий етимологічний коментар.

Вип. 1. - 1971. - 98 с.

Розглядаються питання діалектної термінології, її уніфікації, висвітлюється типологія семантичної структури лексики різних граматичних класів (іменників, дієслів, вигуків) та лексико-семантичних об’єднань (лексико-семантичних груп, тематичних груп і лексико-семантичних парадигм). Та, без сумніву, найбільший інтерес становлять матеріали до словника західноволинських говірок М.М. Корзонюка (сс. 62–267).

Ч. 1. : А - Н. - 497 с.

Ч. 1 : Матеріали до словника

Монографія "Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст." - перша спроба подати цілісну характеристику регіонального функціонування української мови в зазначений період у контексті істориш-культурних чинників, які впливали на соціальний статус української мови, її функціональні сфери та ступінь внутрішнього розвитку. У першій частині монографії представлено словникові матеріали, з яких постає загальний образ західного варіанта тодішньої української літературної мови у зіставних зв'язках із її сучасними лексичними, граматичними, фонетичними нормами тощо. Реєстрову частину словника укладено з таких лексичних одиниць, що у їх формі, значенні й особливостях слововживання виявилася історична специфіка літературномовного процесу на західноукраїнських землях, зокрема й на Буковині, - вплив живої народної мови - діалектів південно-західного наріччя, співтериторіальних мов, які функціонували в місцевому соціумі в силу поліетнічного складу населення, діяльності чужомовної державної адміністрації часів Австро-Угорщини. Матеріали до словника містять близько 3500 словникових статей. Ілюстративні матеріали мають різне функціонально-стилістичне спрямування, у них використано тексти публіцистики, навчальних посібників, листування, художньої літератури, зразки інформаційного мовлення - хроніку громадсько-політичного життя, рекламу, оголошення тощо. У коментарях до кожної словникової статті подано зіставні мовні факти з польської, німецької, російської, румунської та інших мов. Друкується згідно з ухвалою Вченої ради Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича, протокол №2 від 23 березня 2000 р.

Дослідження лексики поліських говорів становить особливу цінність для осмислення історії українського народу та його мови. Це незамінний матеріал для дослідників фольклору та етнографії. До Словника, крім виразно діалектної лексики, включені також деякі олова загальнонародної розмовної мови, що мають цікаві семантичні, граматичні та акцентологічні особливості. Словник розрахований на мовознавців, істориків, фольклористів, етнографів, вчителів, викладачів та студентів відповідного фаху, аматорів історії української мови.

Словник фіксує різноманіття лексики та фразеології (близько 10 000 одиниць)наддністрянського говору, зібраних у понад 500 населених пунктах Львівської, Тернопільської та північних районах Івано-Франківської областей. Це багаторічна праця доктора філологічних наук, професора Гаврила Федоровича Шила. Словник було створено за життя професора, але з різних причин не опубліковано. Для мовознавців, етнографів, істориків, викладачів, учителів, студентів, аспірантів, широкого кола поціновувачів українського слова.

Фіксація особливостей мовлення Львова XX століття - мета цієї праці. Джерелами стали насамперед власні спостереження авторокза словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів’ян. Характерною особливістю книги є не ТІЛЬКИ тлумачення багатьох іноді уже призабутих слів, сталих словосполучень, фразеологізмів, прислів’їв та приказок (понад 12 тис. одиниць), а й розлогі цитати, у яких згадано про львівські традиції й звичаї, історичні події, особливості побуту; героями цих міні-оповідок є не тільки вигадані персонажі, а часто й відомі львів’яни. “Лексикон львівський” виходить у серії “Діалектологічна скриня”, одне із завдань якої - публікація надбань народної мови. Такі видання сприятимуть появі в майбутньому якомога повнішого кадастру словника говорів української мови.

В основу словника покладено понад 1700 слів, які широко вживаються у селі Старих Кутах Косівського району Івано-Франківської області та загалом у Карпатському регіоні, але часом залишаються маловідомими і незрозумілими для жителів інших регіонів України. Дається пояснення слів, їхні іншомовні аналоги, які мають спільне звучання. Наводяться загальні характеристики регіону та найважливіша довідкова інформація, яка стосується окремих слів. Наведено окремі публікації укладача у засобах масової інформації про повені та повенезахисні заходи на карпатських річках. Для широкого кола читачів, жителів та туристів Карпатського краю, діаспори. Сприятиме поглибленню вивчення мови, пізнанню краю та розвитку туристично-рекреаційної галузі.

У цій книжці охарактеризована говірка села Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області, яка відбиває в собі риси гуцульського і покутського говорів. Зацікавлений читач може ознайомитися із лексикою мешканців села, що зібрана і представлена в словнику. Це лексеми, яких або немає в українській літературній мові, або які мають відмінні від літературних відповідників значення та звучання. Подані тут також фразеологізми, інші сталі словосполучення, які побутують у мовленні мешканців села, зроблений аналіз особових офіційних та неофіційних назв і хресних імен ковалівчан, репрезентоване в затранскрибованих текстах живе мовлення мешканців Ковалівки.