T. 1

Now in a revised and updated edition, this vivid exploration of biker culture reveals the truth behind Australia's infamous motorcycle clubs through in-depth interviews, personal stories, and meticulous research. Included are the rules and rituals involved in becoming a club member, landmark incidents in biker folklore, and profiles of famous biker personalities. Unconstrained by the regulations that rule ordinary citizens, the notorious Gypsy Jokers are followed on their controversial New Year run in Western Australia. Written by an expert on biker culture, this book reveals the true picture of brotherhood among the clubs.

"Історія освіти в Україні" Степана Сірополка належить до найкращих досягнень історіографічної спадщини нашого народу, твір є унікальним дослідженням культурно-освітньої діяльності, яка провадилася протягом століть на українських теренах.

По сюжету, роман представляет собой автобиографическую рукопись американской революционерки XX века Эвис Эвергард, найденную лишь в XXVII веке, в эру Братства Людей. Предисловие и все примечания, по сюжету, написаны корреспондентом XXVII века, нашедшим рукопись. Основной текст написан от лица Эвис Эвергард.

"Закон Божий (Книга буття українського народу)" —унікальний за змістом і долею твір видатного українського та російського історика, письменника й громадського діяча М. Костомарова, викладає програмні положення Українсько-Слов'янського товариства святих Кирила й МефодІя, чи більш відомого нам під назвою Кирило-МефодІївське братство. Глибокі ідейно-теоретичні й гуманістичні устремління автора дістали високу оцінку вітчизняної суспільно-політичної думки. Водночас є підстави вважати, що основні положення цього трактату були прийняті братчиками за програму їхньої подальшої діяльності щодо поширення ідей національного відродження України.

Проводиться аналіз зовнішньої політики Богдана Хмельницького, його звязки з урядами Польщі, Туреччини, Криму, Москви, Угорщини та інших держав від початку повстання до Зборівсьйого миру. У цій площині простежується формування політичних поглядів українського гетьмана. Також з’ясовуються плани козацької старшини перед організацією військових походів 1648–1649 pp. Для наукових працівників, викладачів, студентів та всіх хто цікавиться історією.

Новую версию истории храмовников предлагает известный французский исследователь Робер Амбелен. В недрах легендарного ордена тамплиеров возникло тайное общество, желающее превратить весь мир в «Святую землю». Для достижения этой цели необходимо создать богатое, отважное и хорошо организованное братство рыцарей, управляемое труппой посвященных. Но настал день, когда тайное стало явным и привело к гибели ордена Храма,..

У своїй книзі Михайло Возняк розглядає причини, діяльність та значення Кирило-Мефодіївського братства.

Книжка розповідає про походження й побутування українського національного інструменту — кобзи, про життя відомих кобзарів старих часів, про кобзаряькі братства та їх діяльність, а також про відродження й удосконалення кобзи. В кінці додається список літератури про кобзарські думи й кобзарів. Книжка рассказывает про происхождение и современность украинского национального инструмента - кобзы, про жизнь известных кобзарей старых времен, про кобзарскте братства и их деятельность, а так же про возрождение и усовершенствование кобзы. В конце приложен список литературы про кобзарские думы и кобзарей. Здавалося, що зі збільшенням рядів української національно свідомої інтелігенції становище сліпих кобзарів покращав, здавалося, що вона так люблячи кобзарів прийде Тм на поміч, бодай в найтящі хвилі їхнього життя, але, на великий жаль, за винятком окремих осіб загал інтелігенції був до того байдужний, принаймні так було в недалекім минулім. Найкраще се підтверджує отсей невеликий уривок про одного талановитого, не так давно померлого, молодого кобзаря.

Містичний детектив американського письменника Дена Брауна, виданий у 2003 році. Головний герой — професор симвології Гарвардського університету Роберт Ленгдон. Разом з парижанкою Софі Неве йому вдається розкрити вбивство та відгадати загадку, яку століттями оберігало братство «Пріорат Сіону». Роберт знаходить таємні матеріали, які вказують на справжнє походження християнства та життя Ісуса Христа.

Эта книга - авторизованный перевод работы известного философа, востоковеда и писателя, профессора Школы востоковедения Лондонского университета Александра Пятигорского "Who's Afraid of Freemasons? Phenomenon of Freemasonry", вышедшей в 1997 году. В ней читатель найдет очерк истории британского и американского масонства, а также феноменологический анализ этого явления и структуралистский разбор масонского ритуала. Книга Александра Пятигорского не является ни апологетической, ни критической к объекту описания; это даже не столько история "вольных каменщиков", сколько анализ рефлексии как самих масонов, так и исторического изменения отношения к Братству.

Эта книга - авторизованный перевод работы известного философа, востоковеда и писателя, профессора Школы востоковедения Лондонского университета Александра Пятигорского "Who's Afraid of Freemasons? Phenomenon of Freemasonry", вышедшей в 1997 году. В ней читатель найдет очерк истории британского и американского масонства, а также феноменологический анализ этого явления и структуралистский разбор масонского ритуала. Книга Александра Пятигорского не является ни апологетической, ни критической к объекту описания; это даже не столько история "вольных каменщиков", сколько анализ рефлексии как самих масонов, так и исторического изменения отношения к Братству.

Вскоре после Полтавского сражения летом 1709 г. во Львове силами членов Львовского братства издается стихотворный сборник, посвященный А.Д. Меньшикову – «перву князю в князех правой церкви сыну». Это был литературный дар львовян одному из героев Полтавской битвы, оказывавшему вместе с Петром I значительную помощь Львовскому православному братству. Настоящая публикация посвящена истории появления три столетия назад этого небольшого стихотворного сборника, названного львовянами «Венец победы».

Книга видатного українського історика Ярослава Дашкевича (1926–2010) містить статті, рецензії та інші праці з важливих ділянок української історичної науки: джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін. Дослідження з цих галузей історичного знання розглядаються автором як підґрунтя для здобуття об’єктивних знань про минуле та служать "фаховою майстернею" історикам. Протягом 1962–2010 рр. Я. Дашкевичем опубліковані численні розвідки з джерелознавства історії України середньовічного, ранньомодерного та новітнього періодів (значна частина їх стосується джерел східного походження), а також з генеалогії, історичної демографії, геральдики, емблематики, вексилології, сфрагістики, історичної іконографії, історичної географії, топоніміки, історичної картографії, картознавства, архівознавства, дипломатики, філігранології, історії паперу, метрології та інших спеціальних історичних дисциплін.

ГЕРАСИМЧУК (ГАРАСИМЧУК) Василь Іванович (10.01.1880, с. Ільковичі нині Сокальського р-ну Львів. обл. – 01.09.1944, м. Львів) – дослідник історії української козаччини, археограф. Учень М. С. Грушевського. Член НТШ (1903). 1900–04 – вчився на філософічному фак-ті Львів. ун-ту. 1904–05 – служив у австрійському війську. 1905–06 – працював в Археографічній експедиції НТШ у Кракові, Варшаві, Петербурзі над збиранням документів до історії Руїни 1657–1667. 1906–14 викладав в гімназіях Станіслава, Перемишля, львівській жіночій учительській семінарії, працював над підготовкою документів з історії козаччини (видані не були). Докт. дис. «Іван Виговський і Юрій Хмельницький» (1912). Під час Першої світової війни знаходився при війську. З 1919 на педагогічній роботі: спочатку професор Львів. укр. ун-ту, з 1920 – викладав в гімназії м. Стрия. 1925–30 співпрацює з Історичними установами М. С. Грушевського у ВУАН: з 1925 член Комісії для вивчення історії Західної України, з 1927 – дійсний член Археографічної комісії, з 1928 – дійсний член Науково-дослідної кафедри історії України у Києві. З 1929 – дійсний член Історичної секції ВУАН. 1927–29 працював в археографічній експедиції, повторно збирав і копіював загублені акти до 1651–1665 рр., готував їх до друку. Однак 1931 друк був припинений, збірка документів удруге загубилася. Її невелика частина була видрукувана 1994 р. під назвою «Матеріали до історії козаччини ХVII віку». На початку 1930-х переїхав до Львова, де викладав у гімназіях. 1940–1941 – с. н. с. Львів. відділу Ін-ту історії України АН УРСР, досліджував початки державності на західноукраїнських землях до Х ст., боротьбу українського народу проти експансії Польщі, Криму і Туреччини у 1660–1700 рр. й політичне життя в Західній Україні у 1850–1914 рр. Під час німецької окупації 1941–44 – співробітник укр. видавництва. Рукописи зберігаються у ЦДІА України у м. Львові.