Аграрне право-порівняно нова галузь у системі права, яка об'єктивно сформувалась у 70-х рр. минулого століття внаслідок об'єднання в єдиний комплекс правових норм, які регулювали суспільні відносини в колгоспах, державних сільськогосподарських підприємствах, інших сільськогосподарських виробничих структурах. Для студентів вищих юридичних закладів, викладачів, аспірантів, науковців та практичних працівників.

Запропонована книга є докторською дисертацією Реймона Арона (1905-1983 рр.), захист якої став подією в інтелектуальному житті Франції 1930-х рр. Відмовившись від спекулятивного та позитивістського підходів у галузі наук про людину та суспільство, автор розглядає умови можливості історії як науки, конкретні інструменти та евристичний потенціал історичного дослідження на основі аналізу історичної ситуації людини. Методологічні настанови, вироблені в цій книзі, стали основою подальшої творчості Р. Арона в галузі соціології, політичного аналізу, теорії міжнародних відносин.

Основу даної книги становлять тексти лекцій, читаних впродовж 1995-2001 рр. для студентів Київського національного університету культури і мистецтв автором – доктором філосфських наук, завідувачем відділу кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України, професором Безклубенком С.Д. У відповідності з принципами наукової об'єктивності, в ній, на фоні соціально-політичних подій епохи, висвітлюються найважливіші факти та явища столітньої історії українського кіномистецтва. Книга може слугувати посібником для студентів вузів культури й мистецтва, які професійно вивчають кіномистецтво, викладачів, аспірантів та всіх тих, хто цікавиться непростою історією вітчизняної художньої культури.

Т. 1 : Х - ХVII ст.. - 294 с.

Кн. 1. - 1992. - 696 с.

  Текст у форматі PDF 7.36 Мб

Ця книжка призначена, передовсім, для істориків-науковвців. «На захист історії» зосереджується на питанні про те, як ми визначаємо такі речі, як істина й об'єктивність, і як досягаємо їх, яким би різьновидом історії ми не займалися. Ці проблеми залишаються однаковими незалежно від того, чи йдеться про науково-популярні роботи для шмірокої публіки поза академічними колами, чи про академічні дослідження професійних істориків.

Прагнучи будувати Українську державу, маємо знати її героїв (а також і антигероїв). Відтворення об'єктивної історії громадського та культурного життя неможливе без знаня псевдонімів , під якими пропонуємо читачеві, опрацюваті чималу кількість джерел, маючи на меті зібрати та систематузувати маловідомі факти, що стосуються багатьох ґк видатних, так і малознаних письменників, науковців, журналістів, митців, релігійних та політичний діячів. Праця може бути корисним довідковим посібником при аиаченні україзнавчих дисциплін. Тому в час, коли видання українських наукових книжок та фінансування вищої школи надто обмежене, вважаємо за потрібне передати до друку "Нові матеріали до мловника українських псевдонімів". За ініціативою кафедри основ та фундаментів видання підтримало вченою радою будівельного факультету Київського Національного університету бідівництва і архітектури.

Ця книга повертається в Україну через більш ніж півстоліття після першого її видання у Мюнхені. Об'єктивно і всебічно автор показує, в яких умовах і як розвивалась наша періодика на українських теренах і в діаспорі від зародків її у козацькі часи до Другої світової війни. За масштабами охоплення фактологічного матеріалу, залучення до наукового обігу колосального масиву архівних джерел української еміграції, кількістю повернутих імен засновників, творців і меценатів українських часописів, які безпідставно були вилучені свого часу з вітчизняної історіографії, це видання є на сьогодні найповнішим. Для студентів вищих навчальних закладів, працівників засобів масової інформації. Може бути корисною учителям загальноосвітніх шкіл, старшокласникам, усім, хто цікавиться вітчизняною історією.

Брошура щодо завдань в образотворчому мистецтві є стенографічним записом промови В. П. Затонського (1888–1938), який у 30-х роках минулого століття обіймав посаду народного комісара освіти України. У своєму виступі Затонський цілком об'єктивно зауважує, що додержання вимог соціалістичного реалізму не означає жорсткої уніфікації творчих стилів. Він підкреслює, що треба опановувати техніку попередників – майстрів Відродження, імпресіоністів, – однак кожен твір має бути більшовицьким за своїм духом.

Ч. 1. - 187 с.

Термін "психологія" був уперше запропонований на початку ХІХ століття йранцузким філософом Н. Массіасом. Спочатку він використовувався для позначення широкого кола досліджень психіки, що спиралися на точні об'єктивні фізіологічні методи (визначення сенсорних порогів, часу реакції і т. ін.). Психофізіологія нині істотно відрізняється за предметом свого дослідження від такої досить близької і схожої за назвою наукової дисципліни як фізіологічна психологія, що вивчає фізіологічні механізми психічної діяльності всіх рівнянь її організації. Хоча досить довгий період розвиток психофізіології йшов саме шляхом фізіологічної психології.

Жодне суспільство не може існувати без технічного законодавства та нормативних документів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю продукції, а також гарантують безпеку життя, здоров'я і майна людей та "навколишнього середовища. Стандартизація якраз і є тією діяльністю, яка виконує ці функції. Стандартизаціяі є своєрідним відображенням об’єктивних законів еволюції технічних засобів і матеріалів. Вона не є вольовим актом, який нав'язується технічному прогресу ззовні, а випливає як неминучий наслідок відбору засобів, методів і матеріалів, що забезпечують високу якість продукції на даному рівні розвитку науки і техніки. З роками з'являються нові методи виробництва і матеріали, що призводить до заміни старих стандартів новими. В цьому безперервному процесі головна мета полягає в тому, щоб на якому завгодно етапі економічного розвитку суспільства створювати якісні вироби при масовому їх виготовленні. Таким чином, об'єктивні закони розвитку техніки і промисловості неминуче ведуть до стандартизації, яка є запорукою самої високої якості продукції, що може бути досягнута на даному історичному етапі. Завдяки стандартизації суспільство має можливість свідомо керувати своєю економічною і технічною політикою, домагаючись випуску виробів високої якості. В умовах науково-технічного прогресу стандартизація є унікальною сферою суспільної діяльності. Вона синтезує в собі наукові, технічні, господарські, економічні, юридичні, естетичні і політичні аспекти. В усіх промислове розвинених країнах підвищення рівня виробництва, поліпшення якості продукції і ріст життєвого рівня населення тісно пов'язані з широким використанням стандартизації.

Виникнення фітнесу, як напрямку реабілітації, оздоровлення зумовлене об'єктивними умовами значного погіршення стану здоров'я населення розвинутих країн внаслідок гіподинамії, як невід'ємної риси технічного прогресу.

Автори прагнули дати об'єктивну оцінку подіям вітчизняної історії періоду перших двох десятиріч ХХ ст. Значну увагу приділено розвиткові національної культури та історії повсякденності, що дозволяє олюднити й оживити сторінки минулого. У підручнику запропоновано нестандартний методичний апарат, який сприятиме розвитку в учнів критичного мислення, навичок самостійної роботи, допоможе сформувати і обґрунтувати власну точку зору. Гриф Міністерства освіти: Рекомендовано МОНУ.

Напрочуд об'єктивна наукова праця про українсько-російське прикордоння на Донбасі з 1870-х до 1990-х років. У цій книжці від радянських та російських міфологем щодо Донбасу не залишається каменя на камені.

Гігієна (від грец. gygienos - здоровий) - галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників зовнішнього середовища на здоров'я людини, її працездатність та тривалість життя. Гігієнічна наука тісно пов'язана з такими науками, як біологія, фізіологія, біохімія, токсикологія, фізика. Але їй як профілактичній медицині найбільш близькі епідеміологія та екологія. Епідеміологія - наука, що вивчає причини виникнення та об'єктивні закономірності поширення інфекційних хвороб і розробляє методи боротьби з ними. Екологія вивчає закономірності взаємовідносин організмів із середовищем, у якому вони живуть. Великі російські фізіологи І. М. Сєченов та І. П. Павлов довели, що між організмом та навколишнім середовищем існує рівновага, що зумовлена, насамперед, однаковим хімічним складом організму і середовища, а також обміном речовин та енергії між ними. Отож, організм без зовнішнього середовища існувати не може. Для людини зовнішнє середовище - це не тільки природа, а й суспільство, з його засобами виробництва і виробничими відносинами, тому на здоров'я впливають також соціальні умови - спосіб життя. Якщо порушується рівновага єдності організму та навколишнього середовища і несприятливі чинники перебільшують адаптаційні можливості організму, то це може призвести до захворювання. Вплив зовнішнього середовища на організм здійснюється через фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також соціально-побутові умови. До фізичних чинників належить температура, вологість та рух повітря, атмосферний тиск, освітлення, сонячна радіація та іонізуюче випромінювання, шум, вібрації тощо. Майже всі вони необхідні для життєдіяльності організму, але за певних рівнів інтенсивності можуть завдавати шкоди здоров'ю.

Текст – це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразних єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність”