Збірник містить статті Миколи Скрипника, в яких він відстоює право українського народу на вільний культурний розвиток та виступає проти російського великодержавницького шовінізму.

У монографії ґрунтовно досліджено військовий аспект діяльності бандерівської ОУН протягом 1940-1942 рр. Розглядаються історико-ідеологічні причини мілітаризації ОУН(Б), аналізуються плани розбудови збройних сил, розроблені керівництвом Організації до початку німецько-радянської війни, висвітлюються всі головні моменти пов'язані з військовим будівництвом, здійснюваним оунівцями у зазначений період. В "Додатках" до монографії подано низку маловідомих документів. Книга розрахована на науковців, викладачів і студентів вузів, усіх тих, хто цікавиться вітчизняною історією періоду Другої світової війни.

У книзі аналізуються причини відокремлення української і всесвітньої історії у світовій та українській історичній науці. Висвітлюється бачення історіософії німецькими, французькими, російськими, єврейськими та українськими дослідниками.

Ми знаємо Грушевського-історика, не забуваємо й про Грушевського-етнографа і літературознавця. Менш відомо нам про його політичну діяльність на посаді голови Центральної ради і майже нічого ми не знаємо про те, що Грушевський є автором декількох збірників статтей, актуальність і злободенність яких можна повною мірою збагнути тільки зараз, коли нинішня ситуація майже повторює ту, що склалася в Росії на початку XX століття. Ця книга - збірник історико-публіцистичних та політичних статей Михайла Грушевського, виданих у 1917 р.

Т. 1 : Центръ и окраины. - 493 с.

Автор висловлює власний погляд на національно-політичні погляди Михайла Драгоманова.

Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм традиційних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд - для англійців, Сорбонна - для французів, Карловий університет - для чехів, Ягеллонський - для поляків.

Книга є частиною щоденника видатного українського громадського діяча, мецената Євгена Чикаленка, який він вів з 1907 по 1929 рр. У ній відтворюються та коментуються події другої половини Української революції, пов'язані з її спадом та поразкою визвольних змагань. Щоденник містить величезну кількість малознаного фактичного матеріалу, його аналіз, рефлексії автора.

В монографии освещаются конкретно-исторические обстоятельства перехода под власть Литовского государства Волынской, Подольской, Киевской и Чернигово-Северской земель, их общественно-политическое устройство, исследуются вопросы борьбы против господства Золотой Орды, за воссоединение всех земель Руси в едином государстве. Для научных работников, преподавателей и студентов вузов; всех, кто интересуется историей нашей Родины.

В книге публикуется главный труд выдающегося русского историка и национального мыслителя Михаила Осиповича Кояловича "История русского самосознания по историческим памятникам и научным сочинениям". Впервые изданный в 1884 году труд М.Кояловича стал одним из фундаментальных произведений русской национальной мысли, настольной книгой многих русских людей. Л.Тихомиров считал обязательным иметь ее у себя каждому думающему русскому человеку.

Використовуючи документи головної команди УГА, українську й польську літературу, рукописні й усні спогади учасників та очевидців, автор - офіцер австрійської армії та УГА - написав детальне дослідження з історії українсько-польського протистояння у Львові в листопаді 1918 р.

Автор досліджує діяльність української інтелігенції з Закарпаття на території Російської імперії у першій половині 19 ст: М. Балуг'янського, Ю. Венеліна, В. Кукольника, П. Лодія та І. Орлая. Визначаються причини переселення інтелігенції з Закарпаття до Росії, значення цього процесу для розвитку освіти, історії, медицини в Росії і Російській Україні.

У брошурі автор викладає свій погляд на тогочасні актуальні проблеми українського життя, зокрема на повернення інтелігенції до Радянської України та вбивство Симона Петлюри.

Видання містить документи і матеріали з історії робітничого, соціалістичного та комуністичного рухів у Західній Україні у 1917-1920 рр. Головна увага приділена існуванню Галицької Радянської Соціалістичної Республіки у 1920 р.

Книга висвятлює період 19 - початку 20 ст., коли стрижнем історичного процесу на українських землях стало національне відродження в усіх його виявах: національному, політичному, духовному, культурному. Всім, хто цікавиться історією України.

Т. 1 : Х - ХVII ст.. - 294 с.

Дуже цікава річ, особливо та частина де йдеться про глобалізм і націоналізм. Глобалізм – головний супротивник націоналізму! Ідея нації – проти ідеї національного безпам'ятства!

Мета даного навчального посібника — через призму столиць та їх правителів показати як становилась і розвивалась історія української державності. Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Київське князівство ХV ст., Запорозька Січ, козацько-гетьманська держава XVII-XVIII ст., УНР, Гетьманат, ЗУНР — усе це ланки єдиного історичного процесу, який, попри всі драматичні повороти, відбивав постійне прагнення українського народу жити незалежним державним життям.

Т. 1. - 920 с.