Автори прагнули дати об'єктивну оцінку подіям вітчизняної історії періоду перших двох десятиріч ХХ ст. Значну увагу приділено розвиткові національної культури та історії повсякденності, що дозволяє олюднити й оживити сторінки минулого. У підручнику запропоновано нестандартний методичний апарат, який сприятиме розвитку в учнів критичного мислення, навичок самостійної роботи, допоможе сформувати і обґрунтувати власну точку зору. Гриф Міністерства освіти: Рекомендовано МОНУ.

Кн. 1. - 1992. - 696 с.

Ця книга повертається в Україну через більш ніж півстоліття після першого її видання у Мюнхені. Об'єктивно і всебічно автор показує, в яких умовах і як розвивалась наша періодика на українських теренах і в діаспорі від зародків її у козацькі часи до Другої світової війни. За масштабами охоплення фактологічного матеріалу, залучення до наукового обігу колосального масиву архівних джерел української еміграції, кількістю повернутих імен засновників, творців і меценатів українських часописів, які безпідставно були вилучені свого часу з вітчизняної історіографії, це видання є на сьогодні найповнішим. Для студентів вищих навчальних закладів, працівників засобів масової інформації. Може бути корисною учителям загальноосвітніх шкіл, старшокласникам, усім, хто цікавиться вітчизняною історією.

Аграрне право-порівняно нова галузь у системі права, яка об'єктивно сформувалась у 70-х рр. минулого століття внаслідок об'єднання в єдиний комплекс правових норм, які регулювали суспільні відносини в колгоспах, державних сільськогосподарських підприємствах, інших сільськогосподарських виробничих структурах. Для студентів вищих юридичних закладів, викладачів, аспірантів, науковців та практичних працівників.

  Текст у форматі PDF 4.36 Мб

Конституція України надала широкі демократичні права, свободи громадянам, їх об'єднанням та встановила гарантії реалізації та захисту їх в судовому й іншому юрисдикційному порядку. За чинним законодавством захист політичних, інших соціально-економічних прав здійснюється в установленій формі судом, арбітражним або третейським судом, профспілковими та іншими громадськими організаціями, а в окремих випадках — в адміністративному порядку (ст. 6 ЦК України). Рішення судових і несудових органів, інших юрисдикційних органів, що стоять на захисті майнових і особистих немайнових прав громадян, юридичних осіб і держави, є обов'язковими і підлягають виконанню на всій території України. Не виконані добровільно, вони виконуються примусово в порядку, встановленому законом України «Про виконавче провадження» від 22 квітня 1999 р. Отже, виконанням рішень суду та інших юрисдикційних ор¬ганів завершується процес захисту суб'єктивних майнових і осо¬бистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у порядку виконавчого провадження, вста-новленому законом.

Запропонована книга є докторською дисертацією Реймона Арона (1905-1983 рр.), захист якої став подією в інтелектуальному житті Франції 1930-х рр. Відмовившись від спекулятивного та позитивістського підходів у галузі наук про людину та суспільство, автор розглядає умови можливості історії як науки, конкретні інструменти та евристичний потенціал історичного дослідження на основі аналізу історичної ситуації людини. Методологічні настанови, вироблені в цій книзі, стали основою подальшої творчості Р. Арона в галузі соціології, політичного аналізу, теорії міжнародних відносин.

Гігієна (від грец. gygienos - здоровий) - галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників зовнішнього середовища на здоров'я людини, її працездатність та тривалість життя. Гігієнічна наука тісно пов'язана з такими науками, як біологія, фізіологія, біохімія, токсикологія, фізика. Але їй як профілактичній медицині найбільш близькі епідеміологія та екологія. Епідеміологія - наука, що вивчає причини виникнення та об'єктивні закономірності поширення інфекційних хвороб і розробляє методи боротьби з ними. Екологія вивчає закономірності взаємовідносин організмів із середовищем, у якому вони живуть. Великі російські фізіологи І. М. Сєченов та І. П. Павлов довели, що між організмом та навколишнім середовищем існує рівновага, що зумовлена, насамперед, однаковим хімічним складом організму і середовища, а також обміном речовин та енергії між ними. Отож, організм без зовнішнього середовища існувати не може. Для людини зовнішнє середовище - це не тільки природа, а й суспільство, з його засобами виробництва і виробничими відносинами, тому на здоров'я впливають також соціальні умови - спосіб життя. Якщо порушується рівновага єдності організму та навколишнього середовища і несприятливі чинники перебільшують адаптаційні можливості організму, то це може призвести до захворювання. Вплив зовнішнього середовища на організм здійснюється через фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також соціально-побутові умови. До фізичних чинників належить температура, вологість та рух повітря, атмосферний тиск, освітлення, сонячна радіація та іонізуюче випромінювання, шум, вібрації тощо. Майже всі вони необхідні для життєдіяльності організму, але за певних рівнів інтенсивності можуть завдавати шкоди здоров'ю.

Кн. 1. - 2003. - 587 с.

Книга присвячена малодослідженій проблемі історії вітчизняної державності - юридичним аспектам діяльності Державної варти. Неупереджений авторський підхід і використання раніше невідомих архівних джерел дозволяють об'єктивно визначити роль цієї охоронної структури в системі влади останнього українського гетьманату. Навчальний посібник розраховано насамперед на тих, хто вивчає історію держави й права України, а також на широке коло читачів.

  Текст у форматі PDF 4.12 Мб

В останнє десятиріччя ХХ століття розвиток природоохоронних ідей досяг свого певного логічного завершення на цьому етапі. З одного боку, в 1992 р. в Ріо-де-Жанейро була прийнята Конвенція про біорізноманіття, яке є як основою еволюції і функціонування систем біосфери, так і сталого абезпечення потреб населення Землі. Певною мірою вона перебрала на себе частину функцій Боннської, Бернської та Рамсарської конвенцій, оскільки проголосила збереження не окремих ланок природи, а головних рівнів організації її біоти. З іншого боку, в цьому ж році Рада Європи прийняла концепцію Європейської екомережі (European Ecological Network) як ідею всеєвропейської системи охорони природної спадщини європейської спільноти. Безперечно, це найбільш фундаментальні ідеї останніх десятиліть в справі збереження довкілля. Це своєрідна реакція на наслідки, викликані хаотичним і в своїй основі споживацьким розвитком суспільства, що призвів до розвитку дигресивних процесів в природі, які вже набули і продовжують набувати глобального значення. Вони об`єктивно вимагають, по-перше, створення єдиної, цілісної системи збереження, відтворення і покращання національних природних багатств на теренах всього континенту і, по-друге, поєднаної дії зусиль на національному і міжнародному рівнях. Звідси випливає, що європейська екомережа є виявом процесу інтеграції європейської політики збереження природи, так само, як і інтеграції національних систем її охорони, а також вирішення екологічних проблем розвитку сільського господарства, лісівництва, транспорту, промисловості, туризму тощо, які безпосередньо впливають на стан і збереження природної спадщини на шляху міжнародної співпраці, спрямована на збереження цілісного природного каркасу Європи і є спробою об`єднати в єдину європейську мережу її найбільш цінні природні території. Розуміючи це, велика група фахівців за підтримкою Представництва ООН в Україні, спираючись на міжнародний досвід, здійснила першу спробу з`ясувати основні обриси, принципи, теоретичні та практичні положення майбутньої національної мережі України. Саме вони і викладені в цій книзі. Робота проводилася на основі системного аналізу і значного за обсягом матеріалу, нагромадженого в різних галузях дослідження рослинного і тваринного світу. Безперечно, поза аналізом залишилося ще більше проблем, зокрема, заходи її практичного втілення в життя і інтеграції з національними мережами сусідніх держав.

Кн. 1, 2 : Лицарі дикого поля; Клейнади козацької слави. - 585 с.

Жодне суспільство не може існувати без технічного законодавства та нормативних документів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю продукції, а також гарантують безпеку життя, здоров'я і майна людей та "навколишнього середовища. Стандартизація якраз і є тією діяльністю, яка виконує ці функції. Стандартизаціяі є своєрідним відображенням об’єктивних законів еволюції технічних засобів і матеріалів. Вона не є вольовим актом, який нав'язується технічному прогресу ззовні, а випливає як неминучий наслідок відбору засобів, методів і матеріалів, що забезпечують високу якість продукції на даному рівні розвитку науки і техніки. З роками з'являються нові методи виробництва і матеріали, що призводить до заміни старих стандартів новими. В цьому безперервному процесі головна мета полягає в тому, щоб на якому завгодно етапі економічного розвитку суспільства створювати якісні вироби при масовому їх виготовленні. Таким чином, об'єктивні закони розвитку техніки і промисловості неминуче ведуть до стандартизації, яка є запорукою самої високої якості продукції, що може бути досягнута на даному історичному етапі. Завдяки стандартизації суспільство має можливість свідомо керувати своєю економічною і технічною політикою, домагаючись випуску виробів високої якості. В умовах науково-технічного прогресу стандартизація є унікальною сферою суспільної діяльності. Вона синтезує в собі наукові, технічні, господарські, економічні, юридичні, естетичні і політичні аспекти. В усіх промислове розвинених країнах підвищення рівня виробництва, поліпшення якості продукції і ріст життєвого рівня населення тісно пов'язані з широким використанням стандартизації.

Текст – це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразних єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність”

Суспільне життя складне і багатогранне, тому його вивчають багато наук, які отримали назву суспільних (історія, філософія, соціологія, політологія, правознавство, економічна теорія тощо). Кожна з них розглядає певну сферу суспільного життя. Саме висвітлення цих сфер і подано у підручнику "Людина і світ". Виходячи з поставлених завдань у підручнику ставляться наступні запитання: чи діють у соціальній дійсності об'єктивні, тобто незалежні від свідомості людей, закони розвитку? Чи можна вивчати суспільне життя, відсторонюючись від різноманітних поглядів, інтересів, намірів людей? Яке місце людини у суспільному житті?

Пропоновані способи ґрунтуються на теорії апроксимант Паде та нечітких множин. Апроксиманти Паде та їх узагальнення використовуються для знаходження додатних розв'язків операторних рівнянь, які є балансовими моделями економіки. Нечіткі множини слугують математичні формалізації вхідної інформації, яка може мати суб'єктивний характер про досліджувану ситуацію. Такий підхід дає змогу аналізувати як задачі математичного програмування із нечітко описаними множинами допустимих виборів або(і) функціями мети, так і деякі типи ігор в невизначених обставинах. Його також доцільно застосовувати для задач прийняття рішень з одним або декількому відношеннями переваги на множині альтернатив. На підставі використання унікальних властивостей людського мозку (здатності до навчання та лінгвістичності) пропонується концепція побудови математичних моделей інтелектуальних задач. Пропонована праця - новий напрям в теорії математичного моделювання. Ми запропонуємо читати і використовувати цю книгу для широкого кола спеціалістів у галузях прикладної математики та кібернетики, соціології та економіки, медицини та біології, агрономії та землевпорядкування, суспільних наук та психології, військової справи та картографії.