Тлумачний словник української мови» містить найважливіші, найчастотніші слова сучасної української мови (біля 7000 словникових статей), без опанування яких неможливе розуміння сучасних текстів і розмовної літературної мови. При доборі слів автор використав як досягнення української частотної лексикографії, так і матеріали власних досліджень значного за обсягом корпусу текстів сучасної української преси. Важливою рисою цього словника є те, що він охоплює найновішу лексику, яка була повністю відсутня в дотеперішніх тлумачних словниках української мови. Натомість, він повністю позбавлений маловживаних, діалектних та застарілих слів. Порівняно із попередніми тлумачними словниками дане видання має дві принципові відмінності в побудові словникової статті. Перша відмінність полягає в тому, що спеціально виділено синоніми, які раніше подавалися у складі тлумачення й часто не вирізнялися користувачами словника. Окрім того, синоніми супроводжуються позначками різноманітного типу (стилістичними, оціночними тощо), це значно підвищує ефективність їхнього використання. Друга відмінність полягає в тому, що значна кількість слів іншомовного походження супроводжується етимологічними довідками, в яких зазначається з якої мови запозичено дане слово. Досі таку інформацію можна було одержати або з етимологічного словника, або із словника іншомовних слів. Таким чином, до рук читача потрапляє словник універсального призначення, який може використовуватися і як довідкове видання, і як книга для читання й посібник для активного засвоєння сучасної української мови. Усі словникові статті подано в доступному, проте не спрощеному вигляді. Вони містять інформацію, яка стосується не лише значень слів, але й орфоепічних та морфологічних норм. Словник призначений для різних категорій читачів як україномовних, так і російськомовних. Але найбільше він придасться учням і студентам, які прагнуть поглибити знання української мови, а також іноземцям, які вивчають українську мову. Нинішнє видання опрацьоване на основі «Словника української мови» в 11 т:, а також лексичної комп'ютерної бази даних, створеної автором.

Розглядаючи нові медіа в контексті музичної культури, ми намагаємося з’ясувати, як їхні властивості позначаються на музиці. При цьому нам доводиться обійти феномен електронної музики, оскільки він не має прямого стосунку до нових медіа в тому розумінні, в якому вживають це поняття його автори. Виникнення електронної музики пов’язують не з комп’ютерними чи цифровими технологіями, а з більш ранніми звуковими експериментами. Натомість предметом даного дослідження будуть ті опосередковані метамедіумом комп’ютера «об’єкти», що пов’язані з прагматикою музики. На нашу думку, нові медіа, якими визначається досвід слухача, – це аудіоформат MP3, файлообмінні та соціальні мережі, портативні цифрові плеєри. Цей перелік включає лише найтиповіші феномени, а тому, безсумнівно, може бути розширеним та нюансовним. В основі роботи лежить опис та аналіз емпіричного матеріалу –«переслідування об’єктів», як називає цей метод англійський дослідник Девід Бір. Ми звертаємося до комп’ютерних програм, файлообмінних сайтів, віртуальних спільнот, а також форумів та соціологічних досліджень, в яких слухачі розповідають про власний досвід. Коли мова йде про таке недавнє явище, як нові медіа, узагальнення неможливі без прямого доступу до емпіричної реальності. Тому наше дослідження побудоване на індукції – від одничиного, часткового ми рухаємося до загального. Такий підхід обумовлює структуру нашої роботи: вона розбита на три розділи, кожен з яких присвячений конкретному медіафеномену.

В книге разоблачаются сущность, цели и средства психологической войны империализма, острие которой направлено против СССР и других социалистических стран. Рассказывается о центрах, аппарате органах психологической войны стран НАТО, прежде всего США, и их вооруженных сил. В монографии особое внимание уделяется вопросам развертывания идеологического наступления против империализма, гегемонизма, милитаризма и реакции, воспитания у советских людей, воинов Вооруженных Сил морально-политической и психологической стойкости, готовности к противодействию любым идеологическим диверсиям. Книга рассчитана на офицеров Вооруженных Сил, а также на гражданских пропагандистов.

"Исчезающие народы" - обычно так говорят о племенах, затерянных в лесах Амазонии или в долинах Новой Гвинеи. Гораздо реже вспоминают о Дальнем Востоке или о северной кайме России, где скорее всего следующая перепись укажет еще меньшее число народов, чем недавняя. В Закарпатье гнездится горстка русинов, которых Украина не хочет признавать народом. Для абсолютного большинства окажется полной неожиданностью, что все еще существует народ сету. Установить точное число сету невозможно: одни именуют себя именно так, другие чаще называют себя иначе, одни владеют языком предков с достаточной полнотой, другие знают на нем лишь несколько фраз. И вот этот маленький народ, тающий от поколения к поколению, живя на одном и том же месте с незапамятных времен, оказался теперь разрезанным границей, которая отделила Россию от НАТО. Часть сечу в Псковской области, часть - в Эстонии. Не одно культурное общество сету, а два, и отношения между ними далеки от идеальных. Народ оказался заложником большой политики.

Вопрос ускоренного присоединения Украины к НАТО приобрел при сегодняшней киевской власти, как показывает публикуемый в этой книге документ, вполне конкретные очертания. И, безусловно, становится одним из ключевых в российско-украинских отношениях. В России нетерпеливое и не раз подтвержденное на разных уровнях желание украинских властей как можно скорее вступить в НАТО всегда вызывало недоумение и сожаление, более того - определенную и вполне объяснимую настороженность. Это понятно - официальные власти страны, в которой проживает самый близкий, самый братский России народ, вдруг ставят вполне конкретные задачи по присоединению к военно-политической организации, долгое время агрессивно нацеленной против нашей не так давно общей Родины - Советского Союза.

При чтении текста у нормального, при этом не очень-то информированного человека поначалу не может не возникнуть подозрение, что это фальшивка, изготовленная ненавистниками США. Однако не только специалисты, но и просто внимательные читатели американских газет знают, что это лишь сконцентрированное, лишенное маскировки изложение вполне реальной политической доктрины абсолютного американского гегемонизма. Вздор вроде международного права – побоку! Мнение союзников по НАТО никого не интересует, разве что Израиль пригодится. Иран, Пакистан, Узбекистан, Сирию, Судан, Венесуэлу, Северную Корею – освободить и осчастливить любыми средствами. Мелочи тактики от страны к стране отличаются, но стратегия одна: сконструировать образ врага, подсчитать жалкие ресурсы сопротивления, победить и осчастливить. Некоторые из описанных в книге сценариев США уже начали воплощать в жизнь.

Перед читачем книга, що стосується епохи Кучми. Характеризуючи її наведу, хоча й розлогу, проте, гадаю, доволі точну, цитату з своєї програмної статті 2000 року "Проект Україна. Підсумки десятиріччя". Розділ, який я хочу навести, називається - "Украдена Україна", бо Кучма будував не ту Україну, про яку дусалося її творцям, а олігархічне "Государство Украина": Отож - "Олігархічно-номенклатурна візія "проекта государства Украина" Вище уже згадувалося про те, що єдиного "проекту Україна", заснованого на загальнонаціональному консенсусі, немає, як немає і загальнонаціонального консенсусу. Натомість, є декілька досить відмінних пропозицій до "проекту Україна", які не тільки далекі одна від одної, але й прямо протилежні. Однак це не означає, що насправді не здійснюється один з них. Реальний стан справ в Україні можна вважати завершенням олігархічно-номенклатурного "проекту Україна" у формі "государства Украина". Стаґнархія (поєднання олігархії і стаґнації - авт.) вже практично втілила цей проект у життя і майже цілком ним задоволена. Вона зберегла владу, консолідувалася довкола державної монополії як єдине політичне ціле, успішно пережила перехід від планової до державно-капіталістичної економіки, здійснила і завершує перерозподіл власности. В принципі, вона не зацікавлена ні у знищенні державної монополії, ні у впровадженні "громадянського суспільства", яке може їй загрожувати. Водночас стаґнархія зробила все, щоб позбавити Україну ЕС-івської перспективи, яка поклала б край проектові "государства Украина". Стаґнархія не зацікавлена у цивілізуванні економічної політики в Україні, тому всерйоз сприймати проголошення "европейського вибору" Україною не варто. Єдиним дискомфортом для стаґнархії є неприйняття такого стану справ Заходом, хоча здоровий політичний цинізм стратегічних партнерів дозволяє їм до певного часу закривати очі на ці незначні недоліки "государства Украина". Саме тому проект "государства Украина" частково підтримують з політичних, антиросійських та почасти анти-ЕС-сівських міркувань США. Для ЕС цей проект неприйнятний і незрозумілий. З найближчих сусідів тільки Польща все ще делікатно не відмежовується від нього, як-от Чехія чи Словаччина, оскільки має власні конкретні ґеополітичні інтереси в Україні. Так само частковою підтримкою проект "государства Украина" користується і з боку РФ, як такий, що фактично торує шлях до реінтеґрації Росії+ та "государства Украина". Ясна річ, не можна не бачити й інших тенденцій. Частина українських стаґнархів не зацікавлені у перерозподілі влади і власности в Україні на користь потужніших російських олігархів, тому вони можуть саботувати реінтеґрацію з Росією+ так само ефективно, як і зближення з ЕС. Остаточного рішення щодо напрямку розвитку - на Схід чи на Захід - у рамках проекту "государства Украина" не може бути. Сама суть проекту полягає у тому, щоб не рухатися нікуди, бо тоді мають бути змінені правила гри для владних еліт, необхідно перерозподілити власність, а отже, й владу. Великий західний чи російський капітал вмить роздушать слабі капітали українських "новых русских".

Натоящий стандарт устанавливает термины и определение понятий в области комплектования фондов, идентификации документов и данных

Натоящий стандарт устанавливает состав, содержание и представление элементов данных для обмена данными и может быть использован информационными системами, участвующими в обмене

Натоящий технический кодекс установившейся практики устанавливает единые правила составления агрометеорологического ежегодника в Республике Беларусь по результатам наблюдений и работ, выполняемых на станциях и постах государственной сети гидрометеорологических наблюдений

Книга Ноама Xомскогo, впервые увидевшая свет в 1999 rоду, была написана по следам событий в Косове. Анализируя натовские бомбардировки Сербии, автор ставит под вопрос «новый гуманизм». Что лежит в ero основе: политические интересы или rуманитарные соображения? Оправдано ли применение силы во имя высоких принципов и ценностей? На обширном историческом материале Хомский доказывет, что Соединенные Штаты и их союзники сражаются не за справедливый мировой порядок, а за собственные экономические и геополитические интересы.

Монографія сучасного польського історика, керівника закладу методології історії та історії історіографії Університету імені Адама Міцкевича в Познані професора Войцеха Вжосека є синтезом двох книг, виданих мовою оригіналу впродовж останніх років. Автор обґрунтовує конструктивістський підхід до аналізу історіописання та здійснює одну з найпереконливіших у світовій гуманітаристиці спроб концептуалізації історії як культурної практики. Автор показує обмеженість традиційного підходу з його трактуванням історії як науки, що дає об´єктивне знання про минуле, і пропонує натомість власну концепцію, яка розглядає історію як частину сучасної культури, спрямовану на пізнання культури минулого. Простежуючи під цим кутом зору зміни у французькій історіографії ХХ століття, Вжосек окреслює загальний образ історіографії як культурної практики та вказує на її метафоричну природу та культурну ангажованість.

Цей посібник підготовано для тих підприємців, які мусять одержати ліцензію для провадження господарської діяльності певного виду. Тут описано, як має відбуватися цей процес, вказано, на що треба звернути увагу під час провадження власного бізнесу. У цьому виданні Ви знайдете також багато інших корисних порад, які, сподіваємося, стануть Вам у пригоді. Звертаємо Вашу увагу на те, що в посібнику вжито термін "контрольні органи", натомість у юридичній практиці усталився сформульований у законодавстві термін "контролюючі органи".

Т-72 - самый массовый советский танк второго послевоенного поколения. Более 30 лет «семьдесятдвоики» составляют основу танкового парка страны. Своей простотой и исключительной эксплуатационной надежностью они завоевали заслуженную популярность у танкистов. Этот танк состоял на вооружении во всех армиях Варшавского договора, в больших количествах экспортировался на Ближний и Средний Восток, в Азию и Африку. Танки этого типа участвовали в нескольких вооруженных конфликтах, включая Ливанскую и Ирано-иракскую войны, гражданскую войну в Югославии, наконец, операцию «Буря в пустыне». Т-72 - единственный советский танк, который встречался в бою с самыми современными танками НАТО. Подробное описание конструкции, полные сведения о модернизациях и серийном производстве, малоизвестные факты боевого применения Т-72 - всё это вы найдете в книге ведущего историка бронетехники.

У доступній формі викладено матеріал, який може допомогти читачеві стати обізнанішим у проблемах оборонної сфери України та свідомо визначитися щодо ставлення до принципів побудови системи забезпечення воєнної безпеки. Такими принципами є збереження позаблокового статусу держави або приєднання до однієї з колективних систем безпеки, серед яких найбільш прийнятним, з огляду на євроінтеграційні прагнення України, є євроатлантичний варіант у вигляді членства в Організації Північноатлантичного Договору (НАТО). Для цивільних і військових фахівців у галузі військового будівництва, оборонної політики та політики безпеки, журналістів, викладачів і студентів профільних навчальних закладів і факультетів, а також для всіх, хто цікавиться станом і напрямами розвитку оборонної політики України.

У навчальному посібнику висвітлюється історія створеним і розвитку таких організацій, як Європейський Союз і НАТО, розглядається питання співробітництва з ними України, шляхи її інтеграції в європейські та євроатлантичні структури, перспективи набуття членства в Європейському Союзі, світовій організації торгівлі та НАТО. Для студентів вищих навчальних закладів.