Эта книга посвящена, может быть, самому загадочному хозяину Кремля, так стремительно и непостижимо вышедшему на большую сцену российской политики. Кем же является Владимир Путин на самом деле — «темной лошадкой» или человеком, способным вывести Россию из кризиса? Автор прослеживает весь непростой жизненный путь нынешнего президента, попутно сообщая очень интересные подробности политической жизни СССР—России, Европы и США. Герои этой книги, кроме Путина, — агенты КГБ, ФСБ, «Штази», демократы, коммунисты, олигархи, исполняющие свои роли в пьесе под названием «Большая политика».

Настоящее издание содержит текст Закона Российской Федерации от 18 апреля 1991 года № 1026 1 «О милиции» с изменениями и дополнениями на 2009 г.

Со сталинских времен в ткань русского языка вплелось негативное отношение к слову «режим». Режимы были только «у них» и только диктаторские: Франко, Салазара, Чанкайши, Пиночета… Лишь профессиональный язык механиков сохранил натуральный исходный смысл: режим работы двигателя – нормальный. Эта книга о мечте Президента нормализовать работу государственной машины, о стремлении к этому и о множестве барьеров на пути к решению этой задачи. Одни барьеры застарелые, другие порождены отчасти предвидимыми, но все равно внезапными обстоятельствами: от Беслана и казуса Ходорковского до навыков бюрократий, партий и движений, бизнеса и, наконец, всякого российского человека, которому надлежит стать гражданином.

Перед читачем книга, що стосується епохи Кучми. Характеризуючи її наведу, хоча й розлогу, проте, гадаю, доволі точну, цитату з своєї програмної статті 2000 року "Проект Україна. Підсумки десятиріччя". Розділ, який я хочу навести, називається - "Украдена Україна", бо Кучма будував не ту Україну, про яку дусалося її творцям, а олігархічне "Государство Украина": Отож - "Олігархічно-номенклатурна візія "проекта государства Украина" Вище уже згадувалося про те, що єдиного "проекту Україна", заснованого на загальнонаціональному консенсусі, немає, як немає і загальнонаціонального консенсусу. Натомість, є декілька досить відмінних пропозицій до "проекту Україна", які не тільки далекі одна від одної, але й прямо протилежні. Однак це не означає, що насправді не здійснюється один з них. Реальний стан справ в Україні можна вважати завершенням олігархічно-номенклатурного "проекту Україна" у формі "государства Украина". Стаґнархія (поєднання олігархії і стаґнації - авт.) вже практично втілила цей проект у життя і майже цілком ним задоволена. Вона зберегла владу, консолідувалася довкола державної монополії як єдине політичне ціле, успішно пережила перехід від планової до державно-капіталістичної економіки, здійснила і завершує перерозподіл власности. В принципі, вона не зацікавлена ні у знищенні державної монополії, ні у впровадженні "громадянського суспільства", яке може їй загрожувати. Водночас стаґнархія зробила все, щоб позбавити Україну ЕС-івської перспективи, яка поклала б край проектові "государства Украина". Стаґнархія не зацікавлена у цивілізуванні економічної політики в Україні, тому всерйоз сприймати проголошення "европейського вибору" Україною не варто. Єдиним дискомфортом для стаґнархії є неприйняття такого стану справ Заходом, хоча здоровий політичний цинізм стратегічних партнерів дозволяє їм до певного часу закривати очі на ці незначні недоліки "государства Украина". Саме тому проект "государства Украина" частково підтримують з політичних, антиросійських та почасти анти-ЕС-сівських міркувань США. Для ЕС цей проект неприйнятний і незрозумілий. З найближчих сусідів тільки Польща все ще делікатно не відмежовується від нього, як-от Чехія чи Словаччина, оскільки має власні конкретні ґеополітичні інтереси в Україні. Так само частковою підтримкою проект "государства Украина" користується і з боку РФ, як такий, що фактично торує шлях до реінтеґрації Росії+ та "государства Украина". Ясна річ, не можна не бачити й інших тенденцій. Частина українських стаґнархів не зацікавлені у перерозподілі влади і власности в Україні на користь потужніших російських олігархів, тому вони можуть саботувати реінтеґрацію з Росією+ так само ефективно, як і зближення з ЕС. Остаточного рішення щодо напрямку розвитку - на Схід чи на Захід - у рамках проекту "государства Украина" не може бути. Сама суть проекту полягає у тому, щоб не рухатися нікуди, бо тоді мають бути змінені правила гри для владних еліт, необхідно перерозподілити власність, а отже, й владу. Великий західний чи російський капітал вмить роздушать слабі капітали українських "новых русских".

Десятки, если не сотни людей никогда не забудут и не простят, как их закапывали в свежевыкопанные могилы, возили связанными в багажниках автомобилей, били обухами топоров по голове. Не простят они новой власти и прощения преступников ради любой, даже благой цели.

В книге собраны статьи А. Безансона, опубликованные во Франции в 70-х и 80-х годах. Они посвящены месту России и СССР в европейской цивилизации. Автора в первую очередь интересуют особенности государственного устройства и экономики советского режима, а также те изменения общественного сознания, при которых коррупция, взяточничество и воровство становятся нормой существования большей части населения.

У цьому звіті представлені результати дослідження корупційних ризиків у двох сферах діяльності органів публічної адміністрації: надання адміністративних послуг та контрольно-наглядовій діяльності. З цією метою було здійснено камеральний аналіз потенційних корупційних ризиків, сформульовано рекомендації щодо їх усунення (мінімізації), а також проведено оцінку обґрунтованості названих ризиків та запропонованих рекомендацій з використанням загального анкетування (опитування) населення, фокус-груп з підприємцями та глибинних інтерв’ю з посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування.

Книга посвящена современному этапу существования российских спецслужб. Ее авторы Ю. Фельштинский и В. Прибыловский довольно хорошо известны в России и за рубежом. Юрий Фельштинский - историк, специалист по истории революции, автор книги "Вожди в законе", соавтор книги "КГБ играет в шахматы". Владимир Прибыловский - известный российский политолог, специализирующийся на "архивировании" текущих политических процессов.

Итак, время пришло. "Путинки" должны лежать на столе каждого уважающего себя политика. Неровен час, кому-то из них потребуется процитировать президента с трибун высоких собраний. Сборник всегда под рукой... В него вошло все лучшее и не упущено (как мы надеемся) ничего важного, когда-либо срывавшегося с уст президента. И хотя слово не воробей — выскочит не поймаешь, нам исключительно повезло (видимо, слова президента особенные): все слова пойманы, аккуратно сложены и включены в анналы истории. Полагаем, что сила президентских слов окажется полезной не только политикам и его избирателям в общественном транспорте, но и —в особенности — олигархам. Читайте "путинки" внимательно. Судя по всему, вы у президента на особом счету...

В книге публикуются результаты последних исследований организованной преступности и коррупции в России, дается оценка изменения этих явлений после выхода в свет книги "Организованная преступность - 2", анализируются причины соответствующих изменений, обосновываются предложения по правовому регулированию борьбы с организованной преступностью и коррупцией. Публикуются принятые Федеральным Собранием Российской Федерации, но не вступившие в законную силу Федеральные законы "О борьбе с организованной преступностью" и "О борьбе с коррупцией", выдержки из проекта Уголовного кодекса Российской Федерации, некоторые указы Президента России. Авторы - научные работники и сотрудники правоохранительных органов. Для широкого круга читателей, в том числе специалистов по проблем борьбы с преступностью.

  Текст у форматі PDF 1.91 Мб

Последние шесть лет в нарушении законодательства обвинялся далеко не один «ЮКОС». В фиктивных операциях уличили «Удмуртнефть», в незаконном возврате налогов – «Лукойл», в завышении управленческих расходов – «Проктер энд Гэмбл», в сотрудничестве с фиктивным партнером – «Нестле»… Список можно продолжить. Действительно ли деятельность компаний была преступна по отношению к государству? И что делать бизнесу, если любое из перечисленных обвинений можно предъявить практически всем, кто работает сейчас в России? К сожалению, надежда на высший суд в поиске справедливости в последнее время неоправданна. Слишком уж легко судьи ВАС и КС нарушают собственные же постановления и отменяют задним числом давно существующие гарантии и льготы. Как обезопасить свой бизнес? Принесут ли облегчение бизнесу поправки в Налоговый кодекс, которые уже вступят в силу с 2007 года? Об этом читайте в этой книге. Книга адресована руководителям, предпринимателям, юристам, аудиторам, бухгалтерам, налоговым инспекторам, студентам, преподавателям и всем заинтересованным лицам.

У цій книзі системно і структурно аналізується явище корупції в Україні, але системний підхід є провідним серед усіх методологічних підходів. Реалізується завдання поєднання теорії і практики боротьби з корупцією. Монографія розрахована авторами М. МИХАЛЬЧЕНКО, О. МИХАЛЬЧЕНКО, Є. НЕВМЕРЖИЦЬКИМ книги "КОРУПЦІЯ В УКРАЇНІ" політико-філософський аналіз, 2012. Монологія розрахована авторами на науковців, викладачів, аспірантів і практичних працівників та на вільних читачів. Монологія моя – вільного читача, на основі ДОСЛІДЖЕННЯ й ВИСНОВКУ ТРУДОВОГО НАРОДУ, – розрахована на ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ тому, що він всьому Голова, як хліб насущний та на нових обранців-Верховнорадців.

Лауреат Пулитцеровской премии Джеймс Б. Стюарт стал первым, кто показал, что благородство и респектабельность Уолл-стрит являются лишь вершиной айсберга, в подводной части которого таится мир коррупции и преступных сговоров, процветает манипулирование ценами и нелегальное использование закрытой информации. Жанр книги Джеймса Стюарта с трудом поддается определению. С одной стороны, это журналистское расследование: книга основана исключительно на реальных событиях, документах и торговой информации, а с другой – остросюжетный триллер, где описание человеческой натуры, большого бизнеса и крупномасштабных спекуляций исполнено небывалого драматизма. Джеймс