Навчальний посібник включає матеріали розділів курсу відповідно до навчальної програми. Це одна з фахових дисциплін, що вивчається студентами спеціальності Документознавство та інформаційна діяльність. Значення курсу визначається сутністю процесів АСПІ в інформаційній діяльності. Кінцевим результатом і метою АСПІ є підготовка та доведення до користувача згорнутої інформації про документи, аналітичної інформації відповідно до інформаційних потреб користувача. У зв’язку з цим в основу курсу покладено два основних методи: аналіз і синтез. Це обумовлює необхідність вивчення макро-та мікроаналітичного згортання інформації з метою представлення нової інформаційної продукції як в традиційному, так і в електронному вигляді. Тому змістом курсу передбачено вивчення теорії та методики АСПІ з використанням інформаційних систем, враховуючи специфіку спеціалізації Міжнародні інформаційні системи. Суттєва увага приділена найбільш розповсюдженим видам згортання і розгортання інформації – анотуванню, реферуванню та створенню оглядових документів. Основний наголос при цьому було зроблено на питаннях теорії та сучасних методах формалізованого згортання інформації.

Т. 1 : А - М. - 752 с.

Книга «Будова села» – не тільки дослідження у галузі будівництва й архітектури, це глибока історична розвідка. Особливий наголос зроблено на протипожежному типі будівель. Видання ілюстровано цікавими малюнками.

Словарь-справочник содержит сведения о произношении, ударении и образовании основных форм слов современного русского языка, вызывающих затруднения при их употреблении. Словник словаря сформирован по преимуществу из заимствованных слов, не до конца освоенных русским языком (брэнд, дефолт, монетаризм и др. ), а также русских слов, обычно представляющих наибольшую сложность.

У книжці викладено короткі відомості про виникнення прізвищ на Україні, про семантику, будову, відмінювання, правопис і наголошування українських прізвищ. Основною частиною довідника є словничок, у якому зібрано близько чотирьох тисяч прізвищ, у написанні, відмінюванні й наголошенні яких можуть виникати труднощі. Разом з початковою формою того або іншого прізвища зазначено форми родового, давального й орудного відмінків однини та називного й родового множини, форми жіночих прізвищ, відмінні від форм прізвищ чоловіків; у кожній формі визначено наголос. Довідник розрахований на вчителів, журналістів, а також на тих працівників навчальних закладів і установ, які мають справу з оформленням особових документів.

Питання розгляду естетики та повсякденності як пов’язаних між собою сфер займає суттєву позицію в сучасних дослідженнях культури, починаючи від осмислення методології «філософії культури» і закінчуючи полем критики «culture studies». У Великобританії ця тема опрацьовувалася під враженням від німецьких дебатів навколо впливів товарного виробництва на культуру, ініційованих Франкфуртською школою і з акме в роботі В.Ф. Гауґа «Критика товарної естетики» («Critique of Commodity Aesthetics»), що проблематизувала ланки між виробництвом, культурою і «потребами», збільшуючи наголос на естетичному вимірі, на «долі чуттєвості»

У посібнику даються поради щодо вибору слів, вимовних, наголосових та морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого висловлення думки в різних стилях української літературної мови. Рекомендації автора грунтуються на мовному досвіді українського народу, відбитому в творах класичного та сучасного письменства. Для студентів, викладачів, науковців, редакторів, лекторів, журналістів.

У книзі йдеться про сутність міжнародних фінансів, закономірності розвитку світової валютно-фінансової системи. Особливий наголос робиться на висвітленні питань щодо функціонування міжнародних фінансових ринків в умовах глобалізації, оподаткування в системі міжнародних відносин, особливостей міжнародного фінансового менеджменту. Для викладачів і студентів економічних вузів, фахівців-практиків у галузі міжнародних фінансових відносин.

У книзі розглядається одне з питань культури усного мовлення – наголос слів та їх форм. На матеріалі сучасних словників та української поетичної мови XIX–XX ст. аналізуються акцентуаційні особливості самостійних і службових слів, характеризуються закономірності та встановлюються основні тенденції їх наголошування. При паралельному акцентуванні слів визначається більш уживаний наголос, а за наявності розбіжностей в наголосі слів та їх форм у різних джерелах уточнюється літературна норма.

Предлагаемый вниманию читателя словарь включает в основном слова, в которых наиболее часто допускаются ошибки. В нем содержатся сведения об ударении, произношении, грамматических формах включенных в словарь слов. В отличие от других словарей, здесь формы слов приводятся полностью, за исключением некоторых регулярных образований. Словарь отражает литературную произносительную норму, а также варианты произношения в пределах этой нормы. В словаре нет запретительных и нерекомендуемых форм, но читателю предлагается новая система рекомендательных помет.

Словник містить близько 44 тис. слів сучасної української літературної мови. Він дає відповіді на питання щодо правильної вимови та наголосу слів та їх граматичних форм.

В словаре около 44 тысяч слов современного украинского литературного языка. Он дает ответы на вопросы о правильном произношении и ударении слов и их грамматических форм. Рассчитан на учителей и учащихся общеобразовательной школы, студентов-филологов, лекторов, артистов, дикторов радио и телевидения, на всех читателей, интересующихся вопросами культуры устной речи.

Словарь содержит около 25 000 слов и словосочетаний, активно употребляющихся в настоящее время, в которых можно сделать ошибку в произношении или ударении. Каждое слово снабжено ударением, большинство - произносительными и грамматическими пометами, у изменяемых слов даются грамматические формы. Словарь является нормативным, но в нем также приводятся варианты произношения, лежащие за пределами нормы. При омонимах, паронимах и устаревших словах даются краткие толкования. Предназначен работникам средств массовой информации, учителям, студентам и преподавателям гуманитарных вузов, а также всем, кто хочет правильно говорить по-русски.

До однотомника ввійшли вибрані твори, написані в 1925—1952 роках — у період найбільшої творчої активності Хемінгуея. Роман «Прощавай, зброє» побачив світ у 1929 році, коли його автор був уж е визваним письменником і мав у своєму доробку кілька книжок, зокрема збірники оповідань «За нашої доби» (1925), «Чоловіки без жінок» (1927) та роман «І сходить сонце» («Фієста»), опублікований у 1926 році. «Прощавай, зброє», поряд з пізнішим романом «По кому б’є дзвін» (1940), справедливо вважається одним з найвищих досягнень Хемінгуея-романіста. Готуючи роман до перевидання в 1948 році, після другої світової війни, автор написав до нього передмову, в якій наголосив на антивоєнному спрямуванні твору. Повість «Старий і море» (1952) — останній значний твір Хемінгуея, опублікований за його життя. Повість викликала величезний іптерес: лише за два дні було продано понад п’ять мільйонів примірників журналу «Лайф», у якому ї ї вперше надруковано. У 1953 році Хемінгуею присуджено найвищу літературну премію США — премію Пуліцера, а в 1954-му — Нобелівську премію. Оповідання, включені до однотомника, взято із збірників «Чоловіки без'жінок» (1927), «Переможець не бере нічого» (1933) і «П’ята колона» та перші сорок дев’ять оповідань» (1938). Деякі з них друкувалися перед тим у різних журналах, інші вперше побачили світ у згаданих збірниках. Оповідання «Картяр, черниця і радіо» , 571 та «Столиця світу» мали в журнальних варіантах інші назви: перше — «Дайте нам рецепт, лікарю», друге — «Роги бика». У першій публікації «Снігів Кіліманджаро» (журнал «Есквайр», серпень 1936) було вгадано відомого американського письменника Скотта Фіцджеральда і наведено початок одного з його оповідань; та, зважаючи на протест Фіцджеральда, з яким Хемінгуей приятелював, у подальших виданнях він замінив прізвище Фіцджеральда на вигадане ім’я Джуліан (див. стор. 563 нашого видання). Оповідання «Старий коло мосту», як свідчить сам автор у передмові до збірника «П’ята колона» та перші сорок дев’ять оповідань», передане телеграфом з Барселони в квітні 1938 року. Воно належить до циклу іспанських оповідань письменника, що друкувалися в 1938—1939 роках у періодиці («Викриття», «Метелик і танк», «Ніхто не вмирає!» та ін.). Проте Хемінгуей за життя не включав решти оповідань цього циклу до збірників, вважаючи їх ще не довершеними. Українською мовою роман «Пращавай, зброє» та повість «Старий і море» перекладено вперше. Оповідання друкувались у збірнику «Сніги Кіліманджаро» та інші новели» (К., «Дніпро», 1968).

У посібнику викладено основні теоретичні положення курсу "Редагування в ЗМІ". До кожної теми також подано "Питання для самоперевірки", "Практичні завдання", "Літературу". Автор послідовно дотримується концепції курсу редагування в ЗМІ на факультеті журналістики: йдеться про перенесення наголосу на творчий характер редагування – це вид творчості, а процес редагування – це співтворчість з автором. Використано також інші підходи й методи, проте всі їх підпорядковано згаданій концепції. Навчальним посібником можуть скористатися не тільки студенти факультету журналістики, для яких його, власне, й призначено, а й журналісти-практики, загалом працівники з усіх сфер діяльності, чия робота пов'язана з редагуванням і саморедагуванням.

Словник вміщує близько 20 000 термінів і охоплює термінологію всіх розділів сучасної математики, а також деякі терміни суміжних наук — інформатики, кібернетики, програмування, обчислювальної техніки. У Словник входять слова-терміни і термінологічні словосполучення з двох або декількох слів. На всіх термінах поставлено наголос, дається граматична характеристика слів. Для викладачів, аспірантів, студентів, наукових і редакційних працівників, перекладачів та спеціалістів у галузі прикладної математики.

Малося на думці випустити у світ одночасно два словники: Російсько- український й Українсько-російський, але з технічних причин нам не пощастило цього зробити, бо в Київських друкарнях не знайшлося відповідної кількости шрифтів і наголосів. Тому-то Українсько-російський словник вийде із запізненням.

Словник цей містить в собі понад 3000 слів і виразів. Всі слова й вирази мають на собі наголоси (ударенія), означені жирним шрифтом. Ті літери, що стоять в дужках (скобках), а також і ті, що стоять над словом означають, що слово вимовляється двояко.

Малося на думці випустити у світ одночасно два словники: Російсько- український й Українсько-російський, але з технічних причин нам не пощастило цього зробити, бо в Київських друкарнях не знайшлося відповідної кількости шрифтів і наголосів. Тому-то Українсько-російський словник вийде із запізненням.