“Секрети української мови” – це популярна розповідь про самобутні риси української мови, зачесані під канцелярську гребінку під дією асиміляторських заходів. Автор розглядає всі галузі “мовного господарства”, зачеплені руйнацією: орфоепію, лексику, словотвір, правопис і частково граматику. Описано методи, застосовувані для упослідження українського слова. Наведено поради, як долати дискримінаційну спадщину минулого. Велику увагу приділено невикористаним можливостям українського словотвору. Додано словнички шельмованої, упослідженої та безпідставно занедбаної української лексики. “Секрети української мови” розраховано на широке коло шанувальників рідного слова від школярів до державних діячів.

Книга являє собою збірник соціологічних, історичних та політологічних праць одного з провідних західних соціологів XIX —XX ст. М. Вебера (1864 — 1920). Ідейно-теоретична спадщина цього мислителя й сьогодні продовжує лишатися в центрі дискусій вчених-гуманітаріїв і суспільствознавців. До збірника увійшли роботи, в яких обґрунтовано Веберове бачення предмета і методу соціології, змісту окремих соціологічних категорій, проблем ціннісного підходу в соціології, а також роботи М. Вебера в галузі соціології релігії, у яких розкрито вплив релігійної етики на господарську поведінку людей і суспільне життя загалом. Збірник містить праці М. Вебера, присвячені аналізові специфіки економічних відносин в античному світі та соціальних причин занепаду античної культури, а також роботи, де аналізуються політика як різновид професійної діяльності, взаємозв'язок між політикою і етикою, осмислюються перспективи розвитку західної демократії. Розрахована на соціологів, філософів, істориків, політологів, культурологів, усіх тих, хто цікавиться питаннями соціологічної теорії, методології суспільного пізнання, політології та культурології.

  Текст у форматі PDF 4.65 Мб

У багатій та різноматній історико-архітектурній спадщині України пам'яткам оборонної архітектури - фортецям, замкам, оборонним храмам, міським укріпленням - належить визначне місце. Упродовж багатьох століть вони були головними у забудові міст і містечок. Замки першими відбивали ворожі напади й останніми підкорялися завойовникам. Без перебільшення можна сказати, що від рівня організації оборони залежала доля всіх поселень, життя чи смерть їхніх мешканців. Стародавні пам'ятки, що збереглися донині, становлять органічну складову краєвидів Поділля, Галичини, Закарпаття, Волині, Причорномор'я, Криму, інших країв нашої держави.

Збірка "У боротьбі за волю - під бойовими прапорами УПА" це повний передрук однойменного нелегального циклостилевого видання 1946 року, революційної ОУН на Україні. Розміщення матеріалів як також мова і зміст залишені такими як вони є в збірці виданій циклостилем.

Підручник повністю відповідає вимогам Державного стандарту освіти та чинній програмі з української літератури. Він містить відомості з теорії літератури; біографічні матеріали про письменників; огляд літературної спадщини майстрів слова; багатий ілюстративний матеріал та ін. Методичний апарат підручника охоплює різнорівневі завдання, зорієнтовані на вікові особливості десятикласників.

Полемічне дослідження київського історика Ярослава Тинченка «Белая гвардия Михаила Булгакова» присвячено подіям в Україні кінця 1918 року — часу повалення гетьмана Скоропадського, Києву доби громадянської війни, пригодам родичів та друзів сім'ї Булгакових, що стали прототипами роману «Белая гвардия», видатному письменнику-киянинові Михайлу Афанасійовичу Булгакову та його долі. Сподіваємося, що нестандартний погляд на творчість Булгакова та історичні події в Україні часів громадянської війни зацікавлять не тільки поцінувачів літературної спадщини видатного письменника, а й усіх, хто цікавиться тим складним і буремним часом. Книжка розрахована на широкий загал читачів, буде корисною як літературознавцям, так і історикам.

  Текст у форматі PDF 7.26 Мб

У розмаїтому творчому доробку визначного історика, політика і мислителя В'ячеслава Липинського важливе місце займають його листи до відомих українських діячів. Пропонований збірник вміщує невідомі досі листи до Р. Метика, І. Кревецького, Д. Дорошенка, О. Назарука і С. Шелухіна, які розширюють наші уявлення про Липинського як дипломата під час перебування на посаді посла Української Держави у Відні, його активну політичну і літературну діяльність як ідеолога і лідера Українського союзу хліборобів-державників.

Вироби українських золотарів, які жили в XVI-XVIII ст., і досі не втратили чарівності. Вони приваблюють нас чудовим декоративним оздобленням, реалістичністю трактування сюжетних композицій. Про митців, які своєю самобутньою творчістю вписали яскраву сторінку в історію художньої спадщини українського народу, розповідає ця книга.

Спадщина Розстрiляного Вiдродження - то важлива i цiкава сторiнка нашоï культури. 1937-I938 роки стали чорними роками в iсторiï украïнськоï лiтератури. Розпрощались з життям талановитi, вiдданi своєму народовi люди. Замовкла поетична пiсня М. Хвильового, С. Плужника, М.Вороного, М.Зерова, iнших. Пiсня обiрвана, та звучатиме вона ще багато рокiв, даруючи насолоду, чаруючи серця читачiв. Микола Зеров - представник украïнського неокласицизму. Визначний перекладач, лiтературознавець, вiн мав високорозвинений естетичний смак, багату ерудицiю, тонкий розум i неабиякий поетичний хист. Вiн бачив культурно-iсторичну пiсню украïнського вiдродження у тому, щоб переймати i розвивати кращi зразки європейськоï культури.

Історична праця Дмитра Дорошенка займає особливе місце не тільки в науковій спадщині вченого, але і в українській історіографії. Це одне із перших грунтовних досліджень історичної долі закарпатських українців від найдавніших часів до 1919 р.

Проблеми філософсько-естетичної спадщини І. Канта не втрачають свого значення і зараз. Сьогодні нам особливо близькі думки філософа про гуманістичному зміст естетичного ідеалу, про красу як «символ моральності» і «вільної гри» душевних сил людини як основі естетичної насолоди, про роль людського спілкування у пробудженні інтересу до прекрасного, про моральний значенні естетичного сприйняття природи та ін . Не маючи перекладів творів Канта на українську мову, ми маємо тим не менше свідчення досить широкого засвоєння його ідей діячами української культури. Вже з самого початку XIX ст. естетику в Харківському університеті викладають професора, близько знайомі з поглядами Канта. Так, явний вплив кантівської естетики простежується в підручнику харківського професора Л. Якоба. Почавшись у період становлення в Україні естетики як самостійної галузі філософських знань та академічної дисципліни, знайомство з Кантом залишається і далі необхідним елементом освіченості. Серед тих, хто висловлює оригінальні судження щодо кантівської філософії, не тільки фахівці-філософи, а й письменники, громадські діячі - І. Я. Франка, П. А. Грабовський.

Представлений посібник буде корисним як для викладачів образотворчого мистецтва та студентів художніх навчальних закладів, так і всім схильним до творчості людям, не байдужим до краси навколишнього світу. Варто лише почати і казковий світ писанки захопить вас. І хоча в навчальному посібнику пропонуються тільки основні мотиви писанкарства, це не обмежує вашої власної ініціативи, а лише націлює читача на глибоке засвоєння величезного мистецького досвіду писанкарів України, збереження і творче використання їх художньої спадщини та художніх традицій.

"Історія освіти в Україні" Степана Сірополка належить до найкращих досягнень історіографічної спадщини нашого народу, твір є унікальним дослідженням культурно-освітньої діяльності, яка провадилася протягом століть на українських теренах.

Алессандро Гваньїні (Гваніус, Гванінус) (1538 — †1614) — італієць з Верони, який служив у Великому князівстві Литовському, у Вітебську, і залишив кілька праць, які стосуються історії східних слов'ян. Найвідоміший своєю працєю «Хроніка Сарматії Європейської», що була надрукована в Кракові в 1578 році. В ній описується історія Польщі, Литви, Русі, Московії, Мазовії, Прусії, Померанії та ін. Пропоноване дослідження греко-католицького священника о. Ореста Купранця стосується аналізу назв "Русь", "Україна", "Волинь" у світлі текстів Гваньїні. Праця цінна в першу чергу для збереження видавничої спадщини української еміграції.

Наша енциклопедія розповідає про стародавню землю України, про її тисячолітню історію, про неповторні душевні якості її талановитого і стійкого народу. Прекрасна й самобутня природа України, невичерпна багатовікова культурна спадщина українців. Книга розрахована на широкие коло читачів. Може бути використана як джерело додаткових відомостей при вивченні шкільних курсів географії та історії України

У книзі вперше зібрані матеріали, які репрезентують спадщину О. Кандиби (Ольжича), яка розкриває грані його таланту як науковця-археолога. У ній зібрана більшість опублікованих досліджень О. Кандиби в області археології в перекладі на українську мову. Перш за все це дослідження трипільської культури, яка стала всесвітньо відомою також завдяки і роботам О. Кандиби, написаним в більшості англійською, німецькою та чеською мовами. Декілька статей були опубліковані ним також українською мовою. Зокрема, в книзі представлені переклади обох монографічних досліджень О. Кандиби, а саме, рукопис докторської дисертації, присвяченої вивченню галицької мальованої кераміки, та книга про унікальне трипільське поселення Шипинці, яке називали ще "буковинською Троєю". Доповнюють узагальнюючи роботи О. Кандиби також статті, які упорядникам збірки вдалося зібрати з різних, часто рідкісних видань. Крім того, в книгу включені етапі сучасних українських учених про значення спадщини О. Кандиби як науковця-археолога на сучасному етапі вивчення трипільської культури. Наукова прискіпливість, широкий кругозір і виважені методичні підходи та висновки, помножені на природні здібності і талант дослідника, дозволяють поставити О. Кандибу в один ряд з тими вченими, яких можна вважати засновниками української наукової археологічної школи. Книга розрахована на археологів, Істориків, аматорів-археологів, викладачів і студентів та всіх, хто цікавиться археологією України й трипільською культурою.

Коротка оповідь про воєнні кампанії та зовнішню політику гетьмана Богдана Хмельницького від 1648 року до його смерті.