Учебно-методическое пособие для студентов, обучающихся по специальности 021100 «Юриспруденция»

В настоящем словаре в алфавитном порядке представлена галерея политических мыслителей России за десятивековую ее историю (до 1917 г.). Отечественная политическая мысль раскрывается через судьбы и творческие биографии более полутора сотен персоналий, которые представляют самый широкий спектр исторических эпох, социально-классовых интересов, социокультурных и конфессиональных традиций. Для широкого круга читателей, интересующихся историй политической мысли в России.

Эта книга содержит первый полный перевод на русский язык знаменитого древнекитайского канона «Тридцать шесть стратагем». В ней раскрыты секреты победы над любым противником и в любых обстоятельствах. По-видимому, первоначально трактат имел хождение среди членов тайных обществ старого Китая. Он содержит весь набор классических секретов китайской науки власти, науки одухотворенного бытия, которые могут обеспечить успех, благополучие и в жизни.

Ми знаємо Грушевського-історика, не забуваємо й про Грушевського-етнографа і літературознавця. Менш відомо нам про його політичну діяльність на посаді голови Центральної ради і майже нічого ми не знаємо про те, що Грушевський є автором декількох збірників статтей, актуальність і злободенність яких можна повною мірою збагнути тільки зараз, коли нинішня ситуація майже повторює ту, що склалася в Росії на початку XX століття. Ця книга - збірник історико-публіцистичних та політичних статей Михайла Грушевського, виданих у 1917 р.

Т. 1 : Центръ и окраины. - 493 с.

Автор висловлює власний погляд на національно-політичні погляди Михайла Драгоманова.

У пізнішому виданні біографії Михайла Драгоманова, автор оцінює його діяльність менш позитивно, звинувачує в постійних хитаннях між соціалізмом і лібералізмом.

В книге раскрываются научное значение и основные положения теории анархизма и исследуются правовые нормы и правила. Штаммлер Рудольф (1856-1938) - немецкий теоретик права.

Ч. 1. Кінець Козацтва., розд. 1 : Запорозці в 1709 до 1739 р.. - 1883. - 138 с.

Книга є спробою накреслити політичну філософію та ідеологію Дмитра Донцова в загальному контексті розвитку української політичної думки. Теорії Дмитра Донцова та його ідеологія були, з одного боку, продуктом української тогочасної дійсності, а з іншого - його діяльність помітно вплинула на формування цієї дійсності, що віддзеркалено у пропонованій книзі.

Книга містить дві праці Осипа Назарука, присвячені ідеям та ідеологам українського монархізму

У розмаїтому творчому доробку визначного історика, політика і мислителя В'ячеслава Липинського важливе місце займають його листи до відомих українських діячів. Пропонований збірник вміщує невідомі досі листи до Р. Метика, І. Кревецького, Д. Дорошенка, О. Назарука і С. Шелухіна, які розширюють наші уявлення про Липинського як дипломата під час перебування на посаді посла Української Держави у Відні, його активну політичну і літературну діяльність як ідеолога і лідера Українського союзу хліборобів-державників.

В цій брошурці гасло самостійної України було поставлено ясно - “Україна для українців”. При чому Україна розумілася, як цілісність усіх етнографічних українських земель. Цією публікацією іменем “РУП” М.Міхновський проголосив “Єдину, нероздільну, вільну, самостійну Україну від гір Карпатських аж по Кавказькі”, себто був проголошений принцип “Самостійності і Соборності України”, і це стало заповітом для тодішніх українців і їх нащадків, а сам Микола Міхновський став пророком нашого національного визволення.

У книзі вперше в повному обсязі подаються листи двох видатних культурно-освітніх діячів України другої половини XIX — початку XX ст. М.Драгоманова та Б.Грінченка, в яких в полемічній формі розкриваються їх погляди на різні проблеми українського національно-культурного відродження того часу. В них читач знайде багато цінних думок, які мають важливе значення і для сучасних процесів розбудови української державності. Для науковців, студентів та широкого загалу читачів, що цікавляться історичною долею свого народу.

В'ячесла́в (Вацлав) Казими́рович Липи́нський (*05(18) квітня 1882 — †14 червня 1931) — видатний український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії. За гетьманату — посол України в Австрії.

Арістотелева концепція нової найзагальнішої політичної науки містить у собі не тільки дослідження етичного значення держави, а й емпіричне дослідження як політичних, так і соціальних елементів тодішніх державних устроїв, їхніх комбінацій і наслідків, що, природно, випливають із цих комбінацій.

До книги ввійшли окремі статті, підготовлені авторами на основі їхніх виступів під час круглих столів «Інтеграція культур і толерантність проти правого екстремізму: з досвіду України та Німеччини», проведених у 2007–2008 р. Фондом ім. Фрідріха Еберта у співпраці з українськими партнерами в різних регіонах України.