Проблеми філософсько-естетичної спадщини І. Канта не втрачають свого значення і зараз. Сьогодні нам особливо близькі думки філософа про гуманістичному зміст естетичного ідеалу, про красу як «символ моральності» і «вільної гри» душевних сил людини як основі естетичної насолоди, про роль людського спілкування у пробудженні інтересу до прекрасного, про моральний значенні естетичного сприйняття природи та ін . Не маючи перекладів творів Канта на українську мову, ми маємо тим не менше свідчення досить широкого засвоєння його ідей діячами української культури. Вже з самого початку XIX ст. естетику в Харківському університеті викладають професора, близько знайомі з поглядами Канта. Так, явний вплив кантівської естетики простежується в підручнику харківського професора Л. Якоба. Почавшись у період становлення в Україні естетики як самостійної галузі філософських знань та академічної дисципліни, знайомство з Кантом залишається і далі необхідним елементом освіченості. Серед тих, хто висловлює оригінальні судження щодо кантівської філософії, не тільки фахівці-філософи, а й письменники, громадські діячі - І. Я. Франка, П. А. Грабовський.

Книга объединяет работы М.М. Бахтина разных лет, большей частью впервые публикуемые. В работах рассматриваются проблемы теории жанра, прежде всего — теории романа, изучения литературного слова; отдельные работы посвященные слову в романе, художественному времени и пространству в романе, сопоставлению эпоса и романа. Исследование ведется на широчайшем материале всемирной литературы.