The wider peacebuilding field has long suffered under the weight of an intriguing paradox: Violence has never been more studied, understood in terms of its dynamics and patterns, and officially identified as a policy challenge than it has in past the twenty years. And violence continues to unfold with extraordinary resilience in too many communities around the world. In this book Joe Bock makes a significant step into unpacking and suggesting creative ways to respond to this dilemma. I say that as a practitioner- scholar with thirty years of experience in community conflict and as a critic of the difficulties that this promising area of exploration — all too often misnamed as conflict prevention — has failed to deliver. From the standpoint of the practice of strategic peacebuilding several key contributions are worth highlighting from this book.

The Dada movement and then the Surrealists appeared in the First World War aftermath with a bang: revolution of thought, creativity, and the wish to break away from the past and all that was left in ruins. This refusal to integrate into the Bourgeois society lead Georg Grosz to remark of Dada, "it's the end of-isms." Breton asserted that Dada does not produce perspective, "a machine which functions full steam, but where it remains to be seen how it can feed itself." Surrealism emerged amidst such feeling. These artists often changed from one movement to another. They were united by their superior intellectualism and the common goal to break from the norm. Describing Dada with its dynamic free-thinkers, and the Surrealists with their aversive resistance to the system, the author brings a new approach which strives to be relative and truthful. Provocation and cultural revolution: Dada and the Surrealists, aren't they above all just a direct product of creative individualism in this unsettled period?

For each of "America's top cities", this source provides a map; brief entries on geography; history; population profiles; government; economy; education; health care; recreation including arts and culture, festivals, and sports; transportation, and communications.

  Текст у форматі PDF 1.73 Мб

This volume provide readers with analytically sound and well documented empirical information about the significant positive and negative effects mass immigration has on the Country's well being and that of their offspring.

In this book I propose the thesis that a collective learning process took place after Hitler, bringing the Germans back from perpetrating unspeakable crimes to a sincere commitment to human rights. Unlike the intellectual preoccupation with German efforts to deal with the Nazi past (explored by Charles Maier and Jeffrey Herf), this investigation focuses primarily on the practical lessons that a disoriented people drew from their past misdeeds. My analysis pays particular attention to the relationship between the outside interventions of the United States and the Soviet Union and the inside insights of the minority of anti-Fascist Germans who were ready to make a new start. In an attempt to integrate both postwar histories, I contrast the Western consequences drawn from the catastrophe with the Eastern efforts to learn from disaster. Since the transformation was a drawn-out process, I concentrate here on three different stages of its development, starting with the postwar period, then focusing on the 1960s, and concluding with the 1990s. After exploring the alternative of Westernization, I settled on the concept of “civilization” as a standard for evaluating the metamorphosis of the Germans. While postcolonial critics have correctly condemned its misuse as justification for sexist and racist repression, several reasons support this terminological choice. First, prominent contemporaries, from Hannah Arendt to Franklin D. Roosevelt, used the notion of a German deviation from the values of Western civilization as a key argument. Second, in modifying the Sonderweg thesis, the Israeli-German historian Dan Diner suggested that the Holocaust constituted a rupture of common ethical norms, a veritable Zivilisationsbruch. Third, the surprising resurgence of the concept of “civil society” as a rejection of Communist dictatorship and as a characterization of voluntary social activism links the two dictatorships with each other. Therefore, “civilization” may serve as shorthand for the struggle for human rights.

Here is the true story of Bonnie Parker (1910-1934) and Clyde Barrow (1909-1934), a young sociopathic Southern couple gunned down by authorities after a two-year crime spree that left twelve people dead. This history cuts through hype and mythology and examines the outlaws' liberal and dysfunctional sex life, their astonishing ability to elude a 1000-man posse, the contradictory accounts of the mythic ambush that resulted in their deaths and the extraordinary growth of Bonnie and Clyde legend.

Urban regeneration is currently at the forefront of the political and professional agenda worldwide. There is a growing desire to identify and deliver solutions that not only define models of sustainable and identifiable urban form, but also underpin a real sense of a vibrant community. The design philosophy of Urban Villages has gained significant weight with government policy-makers, planners, designers and developers and is becoming a popular model in achieving a successful and flexible urban renaissance. This book documents both the roots of the Urban Village movement and its application in contemporary society. A series of essays by eminent practitioners offers particular urban perspectives. A detailed compendium of successful case-studies provides clear technical information. Urban Villages and the Making of Communities offers a professional resource, a teaching tool and learning aid.

«За дверима» можливо, один з найжорстокіших романів Ельфріде Єлінек, лауреатки Нобелівської премії з літератури за 2004 рік. Хоча твір був написаний ще 1980 року, ті зловісні суспільні проблеми, які в ньому зачіпаються, актуальні й донині. Єлінек спокійно й відсторонено оповідає про підлітків, які бажаючи вийти з тіні старшого покоління, яке вони не розуміють і зневажають, поночі нападають на випадкових перехожих. Попри це, всі вони великі поціновувачі мистецтва, цікавляться новітньою філософією: Сартр дав їм «Нудоту», Камю навчив зовсім протилежному, ніж намагався вчити у своїх творах – він зробив їх «сторонніми», геть позбавленими моральних принципів. У Камю один з героїв убиває араба, «як набридливу муху». Молоді герої Єлінек у своїх екзистенційних пошуках заходять набагато далі…

Аграрне право-порівняно нова галузь у системі права, яка об'єктивно сформувалась у 70-х рр. минулого століття внаслідок об'єднання в єдиний комплекс правових норм, які регулювали суспільні відносини в колгоспах, державних сільськогосподарських підприємствах, інших сільськогосподарських виробничих структурах. Для студентів вищих юридичних закладів, викладачів, аспірантів, науковців та практичних працівників.

Вероятно, все помнят, что Евгений Онегин «читал Адама Смита и был глубокий эконом». И эти строки далеко не случайность. Давно отвергнута иллюзия, что Пушкин только поэт, только «певец прекрасного». Пушкин - выдающийся мыслитель, историк, публицист. Книга Андрея Аникина - заметки социолога и экономиста, читающего, перечитывающего и изучающего Пушкина. В ней впервые предпринимается попытка в художественно-выразительной форме, на основе обширного круга источников показать социально-экономические взгляды А. С. Пушкина.

У Давній Греції міфи складалися задовго до того, як там поширилося письмо — грецька абетка. Один і той самий міф — про якогось бога чи героя — міг існувати в численних варіантах: місцевих, часових і авторських, що свідчило про їхню причетність до усної творчості. Та саме вони — із своєю динамікою подій, поетичністю і образністю, психологічним наповненням — стали основою літератури, скульптури, живопису, театрального мистецтва. Грецька міфологія, тобто природа і суспільні форми, вже перероблені несвідомо-художнім способом народною фантазією, стала передумовою грецького мистецтва.

Настоящее издание приурочено к открытию музея истории евреев Одессы. Это первый совместный издательский проект Государственного архива Одесской области и центра “Мигдаль”. В книге представлены фонды архива, содержащие документы по истории евреев Одессы, бывшего Новороссийского края и нынешнего Юга Украины за дореволюционный и советский периоды. Опубликовано 250 документов, иллюстрирующих роль еврейских общин и отдельных личностей в экономическом, общественно-политическом и культурном развитии региона с кон. XVIII до нач. ХХ вв. Раздел “Генеалогия” представлен именным указателем 4505 фамилий одесских евреев-мещан, составленных по фонду еврейского отделения Одесской мещанской управы (1894–1918 гг.). В 2003 планируется выход выход в печать второй книги истории евреев Одессы и Юга Украины, в которой будут представлены материалы фондов ГАОО первой половины ХХ в. Издание предназначено историкам, филологам, генеалогам, преподавателям, студентам, краеведам и всем тем, кто интересуется вопросами еврейской истории

Французский писатель, философ, публицист Жюльен Бенда (1867—1956) вошел в историю европейской культуры главным образом как автор книги «Предательство интеллектуалов» (1927). В представлении Ж. Бенда, общественная функция интеллектуала — сохранять вечные духовные ценности человечества и служить для людей нравственным ориентиром, показывая им образец деятельности, не подчиненной практическим целям. Но интеллектуалы, утверждает автор, изменили своему назначению — не потому, что оказались вовлеченными в события истории, а потому, что утратили важнейший свой атрибут: беспристрастность. Вместо того чтобы судить обо всем происходящем с позиций общечеловеческой справедливости, общечеловеческой истины, общечеловеческого разума, они приняли реализм массы, прониклись «политическими страстями» и стали разжигать их в согражданах. Книга вызвала оживленные споры. Насколько реален созданный автором облик подлинного интеллектуала? Когда интеллектуал становится «предателем»: тогда, когда «предает» вечные ценности, или же тогда, когда «предает» свою социальную группу, нацию, страну? Всегда ли можно оценивать конкретные действия исходя из отвлеченных моральных принципов? Какова мера участия интеллектуала в политической жизни общества?

Вперше до рук українського читача потрапляє переклад книги видатного філософа ХХ століття Анрі Бергсона (1859-1941), лауреата Нобелівської премії з літератури (1927). "Сміх" є накращим проводирем до філософського світу Бергсона. Що викликає сміх? Підміна живого - механічним, людини - лялькою, суспільства - маріонетками, влади - політичними гримасами. Теорія сміху Бергсона поглиблює його вчення про час, тривалість та пам'ять. Для всіх, кого цікавить філософія, естетика, соціальна психологія. Для тих, кого приваблює оригінальна інтерпретація комічного в житті, а також у творах Сервантеса, Рабле, Мольєра, Расіна, Доде, Бомарше, Джерома К. Джерома та Гоголя.