У книзі Лариси Масенко - одного за найавторитетніших соціолінгвістів України - читач знайде відповіді на багато цікавих і гострих запитань. Чи може існувати і розвиватися в Україні багато мов і чи можуть бути державними дві мови? Що відбувається сьогодні з українською мовою і який досвід у вирішенні мовних проблем мають інші європейські країни? Що загрожує українській мові і що - російській? Яких помилок припустилися і припускаються українські політики та громадські діячі у мовному питанні? Про все це та багато іншого Ви дізнаєтеся на сторінках цієї книги, призначеної не лише для шкільної та студентської аудиторії, а й для журналістів, учителів та всіх допитливих і небайдужих.

Україна дала світу чимало яскравих і цікавих особистостей. І сто героїв цієї книги – лише дещиця з їх числа. Автори намагалися представити в ній найбільш видатні постаті минулого і сучасності, тих, хто своєю працею і талантами прославив країну, вплинув на хід її історії. «Нація виявляє себе не лише в людях, яким вона дає життя, але й у тім, яким людям вона віддає почесті, яких людей пам'ятає», – говорив Джон Кеннеді. Якщо звернутися до історичної пам'яті української нації, то протягом тривалого часу головними її символами незмінно залишалися Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Грушевський. При цьому варто зазначити: життєписи були настільки ідеалізовані й оповиті всілякими міфологічними нашаруваннями, що скоріше нагадували історичні архетипи, ніж біографії реальних людей. Тому, розповідаючи про цих видатних особистостей, автори прагнули зняти з їхніх портретів хрестоматійний глянець і познайомити читача з маловідомими фактами їхнього життя і діяльності. Іще більш далеким від історичної правди було представлено в біографічній літературі життєвий шлях таких державних і політичних діячів, як Іван Мазепа, Симон Петлюра, Нестор Махно, Степан Бандера. Тривалий час їхня роль в історії України викликала суперечливі оцінки, які робили з цих людей не національних героїв, а ізгоїв суспільства. Суперечки навколо них тривають і сьогодні, але навіть їхні супротивники не можуть не визнати того, що всі вони, безсумнівно, є неабиякими особистостями, які виявили чимало сили волі й мужності в найтрагічніші періоди життя країни. Донедавна українці вкрай мало знали про своїх видатних співвітчизників, які з різних причин були змушені залишити батьківщину. Більшість із них забуто. Така ж доля випала й тим, хто став жертвою сталінських репресій, представникам дисидентського руху, борцям за права людини в Україні. А тим часом саме ці люди сприяли зростанню авторитету української науки і культури далеко за межами країни. От чому в сучасній галереї видатних людей України гідне місце посідають Михайло Драгоманов і Олександр Архипенко, Серж Лифар і Володимир Винниченко, Дмитро Чижевський і Микола Бердяев, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл. Серед героїв цієї книги – не лише українці, але й представники інших національностей. Їхні імена тут не випадкові, оскільки для одних Україна була малою батьківщиною, інші тривалий час жили і працювали на українській землі вже в зрілі роки. Не можна не погодитися з російським ученим, академіком Д. Лихачовим, який стверджував, що «національні особливості зближують людей… а не вилучають їх із національного оточення інших народів, не замикають народи в собі». Тож не варто дивуватися тому, що в історичній пам'яті українського народу почесне місце завжди посідатимуть імена Шолом-Алейхема, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі, Миколи Пирогова, Іллі Мечникова, Сергія Прокоф'єва і багатьох інших видатних «неукраїнців». До речі, вони були набагато мудріші за деяких своїх нащадків і ніколи не відокремлювали свою долю від української землі і того народу, серед якого жили і діяли. Варто згадати хоча б рядки з листа М. Гоголя, адресовані А. О. Смирновій-Россет: «Скажу вам одне слово щодо того, яка в мене душа, хохляцька чи російська. Я сам не знаю, яка в мене душа. Знаю тільки, що ніяк би не віддав переваги ні малоросіянину перед росіянином, ні росіянину перед малоросіянином. Обидві природи надто щедро обдаровані Богом, і, як навмисно, кожна з них порізно містить в собі те, чого немає в іншій…» Ці слова, написані в середині XIX століття, залишаються актуальними й сьогодні.

У путівнику по мальовничих куточках нашої країни Ви знайдете інформацію про видатні археологічні пам’ятки та печерні міста, замки й фортеці, садиби та палаци, національні парки та біосферні заповідники. Отримаєте історичну довідку майже про кожний куточок та відомості щодо походження назви. Це чудовий подарунок усім, хто цікавиться історією, пам’ятками та культурою України.

The United Nations began as an alliance during World War II. Eventually, however, the UN came to approximate a universal organization - i.e., open to and aspiring to include all States. This presents a legal question, for Article 4 of the Charter contains substantive criteria to limit admission of States to the UN and no formal amendment has touched that part of the Charter. This book gives an up-to-date account of admission to the UN, from the 1950s ‘logjam’ through on-going controversies like Kosovo and Taiwan. With reference to Charter law, the book considers how Article 4 came to accommodate universality and what the future of a universal organization in a world of politically diverse States might be.

Vol. 1 : Afghanistan to Czech Republic. - 633 p.

Covering nearly 200 countries, this yearbook is filled with background notes reports from the U.S. Department of State. Entries typically cover geography, history, government and political conditions, economy, and state of relations with the United States. Also highlights detailed travel notes, including passport applications, visa requirements, regulations and duties, medical information, and national holidays, as well as international adoption regulations and annually updated comprehensive terrorism reports.

From examining the role of the lawyer and the lawyer-client relationship, to evaluating changes in legislation and industry-wide and addressing the need for innovation, this book pulls readers through all facets of the successful practice of law.

  Текст у форматі PDF 1.75 Мб

Рецензия  Текст у форматі PDF 0.10 Мб

  Текст у форматі PDF 4.42 Мб

I was first attracted to Friedrich Nietzsche as an undergraduate at Brigham Young University. He represented a radical independence of thought to me, and I wrote my senior honors paper on what then seemed the most provocative of his ideas. As a graduate student in intellectual history at the University of Chicago, I decided to write my dissertation about Nietzche as well. By that time, the fog of adolescent enthusiasm had cleared somewhat, and the categories of psychoanalysis came naturally to hand as a means of explaining his unusual manner of thinking. Fortunately, Professor William McNeill, my adviser, countenanced and even encouraged my interest in psychobiography. The psychoanalytic focus of the dissertation also led me to a rewarding association with D r. George Moraitis of the Institute for Psychoanalysis in Chicago, who helped me to appreciate my own psychological involvement with Nietzsche as well asto avoid some of the pitfalls of historical diagnosis. I became dissatisfied with my psychoanalytic treatment of Nietzsche's life as I realized that it did not suffice to illuminate the conjuncture of his ideas. Nietzsche had carefully constructed both his life and his works as monuments of creativity and had cast himself in the role of the genius. I began to explore the theory of genius, which had become, in the nineteenth century, a veritable ideology, a vehicle for conveying the grand aspirations of unusual individuals to the culture at large. Many writers and artists employed it, both to marshal their own energies and to construct themselves and their oeuvres to fit this new archetype of creative life, thus making themselves recognizable to the public. The question of how Nietzsche became a genius, or how he constructed himself as a genius, linked what I knew about his unique personality to the cultural category of genius, a socially constructed role. Nietzsche learned about it from widely revered examx pIes like Goethe and Schiller. With his need fo r fa therly mentors, he fa stened his attention upon these men and emulated them. And after an extended apprenticeship to Schopenhauer and Wagner, he assumed the mantle of genius fo r himself. With th is understanding Nietzsche's development, I was in a position to write a quite dIoolt rent book. In fa ct, I found that the complementary relationShIp of personal psychology and the culture of ge nius provides a strategy fo r investigating many other great and unique creative figures. I had a research agenda that went far beyond Nietzsche. I have a great many fr iends and colleagues to thank fo r th eir confidence in me and my gradually developing project, and for their fri endship. Thanks first to my far-flung fr ends who believed that I could bring this to fru ition; to fo rmer colleagues in the Department of History at the University of North Carol ina; in the Department of German at the University of Pittsburgh; and in the Departments of History at Appalachian State University and the University of North Carolina at Wilmington; and finally to my current colleagues at Miami University in Oxfo rd, Ohio. In the years SInce I began to write this book, I have incurred many other debts too personal to mention here, but no less gratefully re membered. For her sustaining confidence I am particularly grateful to Joyce Seltzer at The Free Press. Without her encouragement during the last several years, this book might not have been published. Without her intellectual advice and editorial criticism, it would bemuch less satisfactory than it is. To my daughter Laura, who can hardly know how uch she has helped with the book, I dedicate it.

Друга половина 40-х рр. XX ст. асоціюється з початком «холодної війни» — глобальною геополітичною, економічною та ідеологічною конфронтацією між Радянським Союзом і його союзниками з одного боку і США та їх союзниками — з іншого, що триватиме до початку 1990-х рр.

Європейський вектор України актуалізує для нас ті питання, котрі в книзі «Європа та релігії. Ставки XXI століття» детально аналізує Жан-Поль Віллєм, професор соціології релігій у Сорбоні. Варто полишити в стороні поверхнево-узагальнюючі стереотипи про «Захід» і про «Європу» та уважно придивитися до істотних відмінностей у підході до цих питань між Італією і Німеччиною, між Грецією та Бельгією, між Англією та Францією. Вдумливий аналіз цих відмінностей допомагає відмовитися від спрощених уявлень про специфіку України в цьому широкому контексті і ясніше усвідомити реальні «виклики» і відповіді на них. А головне - усвідомити міру відповідальності за ті чи інші рішення питань свободи совісті як на рівні законодавства країни, так і на рівні школи, де вчаться діти, доля яких читачу не байдужа.

Ч. 1

У довіднику комплексно розкривається історія створення, розширення, інституційна структура Європейського Союзу, становлення його правової бази та загальні відомості про держави-члени ЄС. Також, книга висвітлює основні етапи побудови відносин Україна - ЄС, напрями співпраці, формування євроінтеграційної політики України та перспективи набуття Україною членства в ЄС. Видання орієнтоване на Центри івропейської інформації для швидкого отримання відвідувачами інформації з євроінтеграційної проблематики. Також матеріали довідника можуть бути використані учнями і, особливо, студентами, які навчаються за напрямками "державне управління", "міжнародні відносини", "політологія", "історія".

Енциклопедія охоплює широкий пласт культури українського народу: побут, страви та напої, основні промисли й види дозвілля, традиційний одяг, взуття і прикраси із різних куточків нашої країни.

Історія і сучасність — це звичне словосполучення набуває незвичного значення у книзі професора Гарвардського університету Романа Шпорлюка «Імперія та нації». Читач має нагоду ознайомитися як з історією важливих суспільних явищ і подій, так і з історією їхнього осмислення у працях відомого західного дослідника — і побачити, що ці історії є частиною сучасності. Збірка статей, есе, оглядів, присвячених історії та нагальним політичним проблемам колишніх республік Радянського Союзу, представляє праці, які писалися упродовж останньої чверті XX століття і призначалися західному читачеві. Імперський спадок і національні проблеми, комунізм і націоналізм, проблеми державотворення на пострадянському просторі, становлення і розпад націй, виникнення і загибель Радянського Союзу — усі ці та багато інших проблем подаються автором крізь призму історичного досвіду становлення, розвитку і взаємодії східноєвропейських націй і держав, передусім України, Росії, Польщі і Білорусі. Книгу адресовано суспільствознавцям: викладачам, дослідникам, студентам, а також усім, хто цікавиться новітньою історією Східної Європи.

  Текст у форматі PDF 0.78 Мб