Думи і кобзарське мистецтво, які досягли найвищого розквіту в козацьку епоху, і сьогодні становлять значний інтерес як для науковців, так і для шанувальників музичної і словесної традиційної культури. Намагання зберегти їх - чи то через аудіо записи з раритетних архівних матеріалів, чи то через писемні джерела, є цілком природним явищем. Козаччина, козацькі думи, кобзарське мистецтво - органічна частина національного менталітету. І в яких формах - духовних і мистецьких - вони б не проявлялися, цілком очевидно, що це свідчення нетлінної віри в ту історичну дійсність, яка, хоч і не повториться, але залишиться національною гордістю для майбутніх поколінь. Хоча сьогодні й немає вже того соціально-культурного середовища, яке плекало епічну традицію, проте діяльність поодиноких ентузіастів переконливо доводить потребу збереження української епічної традиції.

Для творчості Панаса Мирного характерні посилена увага до соціальної проблематики, висвітлення порочної моралі панівних класів, зображення типів "нових людей" епохи - революційне настроєних інтелігентів-різночинців, глибока вмотивованість поведінки та вчинків персонажів, розкриття їхнього духовного світу, високий гуманізм.

Мова арабської літератури й освіченого суспільства, що зберігся до цих пір - це значною мірою стародавню мову північних арабів. Певною мірою споріднені йому "сайхадскіе" мови мешканців Аравійського Півдня були майже повністю витіснені арабською мовою і його діалектами до XI століття н. е..; власне літератури на них практично не збереглося. Монументальні написи (починаючи з кінця II тисячоліття до н. Е..) - Це в основному лише короткі повідомлення культового та історичного характеру. Вони говорять про "торговому царстві" Маин, таких "військових" царствах, як Саба або Хімйар, складному соціальному ладі, пишному культі. Деякі поетичні перекази півдня збереглися в обробці на арабською мовою - в Корані, в книгах історика - географа ал-Хамданія (? -945), коментувати "хімйарской касиди" Нашуана ал-Хімйарі (? -1177); мабуть ці перекази розповідали і частиною співали особливі оповідачі. Більш ранні записи (до VII ст.) Практично не збереглися; легенди сильно перероблені ісламом і з історією мають мало спільного.

В своїй роботі і керуванні боротьбою стоїть Комуністична Партія на ґрунті того розуміння всього процесу розвою людського суспльства і початого переходу від ладу капіталістичного до ладу комуністичного, як його дано наукою Маркса, – історичним (або діялєктичним) матеріялізмом.

Ч. 1 : Провідні ідеї і епізоди. - 1920. - 102 с.

У 80-х роках 19 століття в духовній сфері європейских суспільств відбувалася зміна поколінь. Чи не в усіх ділянках життя суспільства, у тому числі в політиці, гучно заявляє про себе молодь, причому саме це покоління дало зі свого середовища багатьох політиків, котрі відігравали надзвичайно велику роль та користувалися значним авторитетом і набагато пізніше, уже в контексті інших історичних епох. Подібне явище спостерігаємо в різних країнах Європи: «Молода Італія», «Молода Чехія», «Молода Болгарія» і т.д. Відомий французький історик Марк Блок взагалі спробував інтерпретувати історію як історію насамперед поколінь, слушно зауваживши, що такий поділ інтуїтивно прижився у сферах філософії чи літератури. Всі ці «молоді» рухи були дуже схожі, оскільки становили собою, по суті, суміш радикалізму національного й соціального. Крім того, початок їхнього існування відзначався запеклими перепалками з «батьками». Особливо сильними були подібні вияви в середовищі галицьких українців. «В останніх десятиліттях XIX віку, – писав найзаслуженіший представник нового покоління тієї доби І. Франко, – на підмогу, а по части на зміну давнішим діячам вийшла нова генерація робітників і вкинула в ту прірву велику працю, велику силу гарячого запалу і твердої віри в будущину в нашім національнім життю та рівночасно прочистила повітря, проложила не в однім напрямку нові стежки. Вона розбудила пристрасті там, де вперед була байдужість і рутина, оживила пульс народного життя. Се був запас свіжих сил, який віднайшла в собі наша нація в хвилі тяжкого пригноблення. Я називаю ту генерацію, тих людей, що своєю працею збудували той замітний ступінь, який визначається у нас між роком 1880 і 1900, «Молодою Україною». Ця назва бере початок з доповіді "Молода Україна, її становище і шлях" 25 лютого 1890р у Петербурзі випускника Петербурзької війсково-правничої академії Трохима Зінківского (1861—1891) перед земляками — українцями па зборах, присвячених творчості Т.Г. Шевченка. У центрі її уваги була проблема націй і національних відносин.

Головна соціологічна праця Михайла Грушевського. Присвячена центральній проблемі тогочасної соціології — висвітленню причин і факторів створення соціальності, виникнення й існування людського суспільства.

Як відомо, кооперація, так саме як і професійний робітничий рух, має головним своїм завданням полекшити в рямцях буржуазної громади тяжкий економічний стан робітників і селян, і взагалі тої частини дрібної буржуазії, яка занадто сильно підпадає визиску, щоби почувати себе так добре забезпеченою, як почувають себе добре оплачувані слуги буржуазії вроді всіляких лікарів, інженерів, журналістів то що.

Дана публікація містить загальний матеріал, що побіжно охоплює існування української книги на тлі спочатку національної, а потім і соціальної революції. Історія української книги за цей час, на думку автора, має виступити в найголовніших та найвизначніших її виявленнях. Описується період цілковитої руїни, спричинений забороною україномовного друку та відсутністю фінансів для продукування будь-якої літератури та інші етапи, які довелося пережити українському друкарству.

Т. 10. - 180 с.

У цьому номері вміщено праці секції української історії та культури Народного комісаріату освіти. Першу частину видання присвячено пам'яті історика О. Я. Єфименкової, чия наукова діяльність була пов’язана з Харковом. У другій частині опубліковано вісім статей щодо соціально-економічних питань початку ХІХ ст. в Лівобережній Україні та кріпацьких виступів проти поміщиків. На суто архівному матеріалі досліджено історію шкільної освіти, епізоди польського повстання 1830 р. й суди над гайдамаками.

Книга надає короткий огляд життя В'ячеслава Липинського та приділяє головну увагу його головним соціально-політичним поглядам. Детально аналізує створену ним ідеологію української класократичної монархії.

Дана публікація є збіркою народних пісень, присвячених класовій боротьбі (проти панської влади тощо). В даному контексті, ці пісні використані для підтримання революційного духу і прославлення комуністичного ладу. Окрім відомих народних пісень (таких як “Тече річка невеличка”, “Розпрягайте, хлопці, коні”) у збірці присутній україномовний “Інтернаціонал”, а окремий розділ присвячений поезії Тараса Григоровича Шевченка. Деякі з наведених “пролетарських” народних пісень здаються написаними на замовлення під виглядом фольклору (як часто робилося задля популяризації комуністичних ідей).

Т. 2, вып. 1 : Западная Русь и Литовско-Русское государство. - 1939. - 248 с.

Книга надає короткий огляд життя В'ячеслава Липинського та приділяє головну увагу його головним соціально-політичним поглядам. Детально аналізує створену ним ідеологію української класократичної монархії.

Матч-турнир на звание абсолютного чемпиона СССР по шахматам уже являестя достоянием истории - с тех пор прошло много лет. Однако партии турнира не потеряли своей значимости, так как они были сыграны сильнейшими советскими мастерами. К книге приложена глава "Ладейный конец с пешками f и h".

Основные задачи для линейных уравнений гиперболического типа — это задача Коши и смешанная задача. Трудность этих задач и достигнутые в отношении их решения результаты совершенно различны. Это видно хотя бы на примере волнового уравнения в обычном трехмерном пространстве. Задача Коши решается в замкнутом виде при помощи формулы Пуассона, и анализ решения может быть проведен совершенно элементарно. Иное положение до последнего времени было в отношении смешанной задачи. Никаких общих результатов, касающихся решения задачи для областей произвольной формы, не было. В частности, не был теоретически оправдан известный метод Фурье. Тем самым не был выяснен вопрос о том, какой гладкости надо требовать от данных задачи и границы области для существования решения. Весь комплекс работ О.А.Ладыженской по смешанной задаче представляет собою большой шаг вперед в этой мало исследованной области. Необходимо особо отметить также доказанное автором интегральное неравенство, о котором мы говорили выше. Сейчас можно сказать, что решение смешанной задачи вышло из того неудовлетворительного положения, в котором оно находилось до последнего времени, и исследовано с такою же полнотой и общностью, что и решение задачи Коши.

"Рассуждение о добровольном рабстве" Этьена Ла Боэси – один из замечательных памятников французской публицистики 16 века. Протест против самодержавия, которым проникнута каждая строка его, яркая литературная форма, своеобразная красота его построенных на античный лад пространных периодов – все это делает трактат рано умершего французского гуманиста одним из выдающихся произведений мировой политической литературы. Первый полный русский перевод общественно-политического трактата французского мыслителя и поэта Этьена де Ла Боэси (1530-1563). Отрывки из трактата печатал, в своем переводе, Л.Н. Толстой в "Круге чтения" (1906) и в брошюре "Патриотизм и правительство" (1906).Перевод и комментарии Ф.А. Коган-Бернштейн. Издание содержит иллюстрации.

На значному документальному матеріалі показано революційно-визвольну боротьбу трудящих Західної України в 1933-1939 рр. проти соціального і національного гніту панської Польщі, за возз'єднання з УРСР, керівну і спрямовуючу роль КПЗУ в цій боротьбі.