This book is focusing on the testimony of important first-hand witnesses. We have thousands of government documents, hundreds of photographs, trace landing cases and more, but it is impossible to include them in a book of this length. These materials will be made available for any serious scientific or Congressional inquiry.

Ч. 1 : До 1774 р.. - 1991. - 120 с.

"Історія Буковини" професора Аркадія Жуковського - перша частина фундаментальної праці "Буковина - її минуле та сучасне", виданої вперше в 1956 р. Автором зібрані вичерпні наукові свідчення автохтонності українців на Буковині. Книга призначена для всіх. А також може бути використана як учбовий посібник на уроках краєзнавства в буковинських школах.

Ця книга є однією з перших спроб запропонувати українському читачеві у більшому обсязі філософський доробок одного з чільних мислителів нашого часу — Ґабріеля Марселя. На вибір автора вплинули чинники і випадкові й не випадкові. Щонайперше слід сказати, що переклад робіт Марселя здійснювався вже давно. І помиляються ті, хто гадає, що праця над українським перекладом світової філософської класики не велася. Можливо, без державних субсидій чи тематичних планів, однак навіть у тій безнадійній ситуації вона все ж відбувалась. Хоча, хтозна, можливо, саме такі рамки для зосередженої і незалежної роботи й потрібні. І велася ця робота по обидва боки «залізної» завіси. Пропонований шановному товариству текст Марселя теж опрацьовувався у самому зеніті епохи застою, коли не могло бути й мови ні про яку публікацію, а чи навіть просте копіювання єдиного рукопису перекладу. І аж тільки тепер ми маємо змогу запропонувати широкому загалові не тільки спробу першої інтерпретації текстів Ґабріеля Марселя по-українськи, але і зразок українського самвидаву кінця сімдесятих початку восьмидесятих як свідчення того, що українська філософська думка таки жевріла у, можливо, нечисленних, проте все ж функціонуючих напівмистецьких, напівлітературних гуртках.

У книзі опубліковані матеріали про репресивні заходи щодо селянства та про Голодомор у Донбасі у 1932—1933 роках, свідчення мешканців краю, фотокопії унікальних архівних документів. Розрахована на широкий читацький загал та на істориків-дослідників.

У виданні представлено зібрані у Зміївському районі Харківської області студентам ХНУ ім. В.Н. Каразіна свідчення очевидців Голодомору 1932-1933 рр.

Філософська і літературна спадщина Григорія Сковороди —це яскрава сторінка в історії прогресивної науки і культури XVIII ст. Його подвижницьке життя й діяльність є прикладом палкої любові до своєї Батьківщини, до трудового народу, є повчальним уроком боротьби за розвиток науки, освіти і щастя людей. Свідченням любові і глибокої поваги народів нашої країни, всього прогресивного людства до видатного мислителя були ювілейні торжества і пов'язані з ними заходи. У цій книзі публікуються найголовніші матеріали та дослідження про відзна- чення ювілею вітчизняного мислителя.

Думи і кобзарське мистецтво, які досягли найвищого розквіту в козацьку епоху, і сьогодні становлять значний інтерес як для науковців, так і для шанувальників музичної і словесної традиційної культури. Намагання зберегти їх - чи то через аудіо записи з раритетних архівних матеріалів, чи то через писемні джерела, є цілком природним явищем. Козаччина, козацькі думи, кобзарське мистецтво - органічна частина національного менталітету. І в яких формах - духовних і мистецьких - вони б не проявлялися, цілком очевидно, що це свідчення нетлінної віри в ту історичну дійсність, яка, хоч і не повториться, але залишиться національною гордістю для майбутніх поколінь. Хоча сьогодні й немає вже того соціально-культурного середовища, яке плекало епічну традицію, проте діяльність поодиноких ентузіастів переконливо доводить потребу збереження української епічної традиції.

Проблеми філософсько-естетичної спадщини І. Канта не втрачають свого значення і зараз. Сьогодні нам особливо близькі думки філософа про гуманістичному зміст естетичного ідеалу, про красу як «символ моральності» і «вільної гри» душевних сил людини як основі естетичної насолоди, про роль людського спілкування у пробудженні інтересу до прекрасного, про моральний значенні естетичного сприйняття природи та ін . Не маючи перекладів творів Канта на українську мову, ми маємо тим не менше свідчення досить широкого засвоєння його ідей діячами української культури. Вже з самого початку XIX ст. естетику в Харківському університеті викладають професора, близько знайомі з поглядами Канта. Так, явний вплив кантівської естетики простежується в підручнику харківського професора Л. Якоба. Почавшись у період становлення в Україні естетики як самостійної галузі філософських знань та академічної дисципліни, знайомство з Кантом залишається і далі необхідним елементом освіченості. Серед тих, хто висловлює оригінальні судження щодо кантівської філософії, не тільки фахівці-філософи, а й письменники, громадські діячі - І. Я. Франка, П. А. Грабовський.

Даний збірник досліджень і доповідей є свідченням творчої зрілості етносоціолога, фольклориста, етнографа, культуролога Катерини Грушевської (дочки академіка АН СРСР Михайла Грушевського, згодом репресованої та загиблої в ГУЛАГу). Книга стала результатом досліджень культур первісних народів. Автор вводив у науковий обіг ідеї і досягнення європейської науки, використовуючи новітні методи, що послужили розвитком нового напряму етнології в Україну.

Сборник документов, выпущенных издательством РОССПЭН, раскрывает еще одну страницу истории Гражданской войны на территории бывшей Российской империи, страницу, которую долго и стыдливо замалчивали. Это - еврейские погромы на Украине, в Белоруссии и в европейской части России в 1918 - 1922 гг. Ответственный редактор сборника Л. Б. Милякова. Она же один из составителей, автор содержательного введения (с. ІІІ-ХХХІІ) и обширнейших комментариев к документам. Составителями от Государственного архива Российской Федерации выступили И. А. Зюзина, от белорусского Брестского университета - Е. С. Розенблат и И. Э. Еленская.

Книга Євгена Луняка являє собою збірку перекладів уривків з творів французьких авторів XVI–XVIII ст., присвячених Україні. Це свідчення військових, дипломатів, місіонерів, значна частина яких особисто відвідала українські землі й мала безпосередні контакти з місцевим населенням і, насамперед, з козаками. Яскравий феномен козацтва породив в Європі ототожнення території нашої держави з «країною козаків». Книга, безумовно, матиме цікавість не лише для науковців-істориків, але й для викладачів, студентів і всіх тих, кому не байдуже минуле України й Франції та історичні взаємини між цими країнами.

Збірник містить документи і матеріали установчих зборів Організації Українських Націоналістів, відомих в історії під назвою Конґресу Українських Націоналістів. Хронологічно збірник охоплює період 1928–1929 рр. Документи походять зі збірок Державного центрального архіву в Празі та Архіву ОУН в Києві. Матеріали згруповані в таких розділах: 1) документи організаційного характеру; 2) протоколи пленарних засідань; 3) протоколи засідань комісій; 4) реферати або тези рефератів; 5) документи, прийняті на Конґресі; 6) привітальні листи. Окремо представлено спогади С. Ленкавського й А. Федини та свідчення учасників Конґресу, взяті з кримінальних справ П. Кожевникова, Ю. Вассияна, З. Пеленського та ін. Науково-довідковий апарат складається з передмови, списку скорочень, іменного, географічного покажчиків, приміток, словника рідковживаних та іншомовних слів. У передмові подано історичний аналіз подій, розкрито історіографію питання, відзначено актуальність публікації документів. Визначено принципи археографічного їх опрацювання. Вміщено біограми тридцяти учасників Конґресу. Подано ілюстрований додаток.

«Вони бояться правди — хай світ почує правду!» — такий епіграф написав український автор Василь Савченко на своїй книжці «Безимлаг», виданій в Авґсбурзі 1948 року. «Вони» — це ті, в кого руки залиті кров'ю мільйонів невинних жертв українського й інших неросійських народів СССР; це ті, що на одній шостій частині світу запровадили таке рабство, якого не бачив світ за часів середньовіччя. Це — большевики, московські імперіялісти, колонізатори. Не зважаючи на те, що російська імперія існує вже більше чотирьох сторіч, а сучасна комуністично-російська система — майже 40 років, світ і до цього часу мало поінформований про жахіття в тюрмі народів — СССР. Навіть тоді, коли протягом 1955–1956 рр. на Захід повернулася численна кількість кол. вояків німецької армії, що потрапили під час другої світової війни до російського полону і, як живі свідки нелюдських знущань у совєтських концтаборах, свідчили про масове народовбивство, арешти і заслання в СССР, — світ далі майже не звернув на те уваги. Знову ж, коли українська еміґрація на Заході, маючи численні свідчення й оригінальні документи від запроторених до совєтських концтаборів українців (напр., з Мордовських концтаборів), закликає вільний західній світ вжити супроти носіїв російського імперіялізму та його допоміжних сил моральних і матеріяльних санкцій, — вільний світ не то що вперто мовчить, але й ще поступово вплутується в коло московської коекзистенції, вишукує шляхи мирних контактів та співпрацює з народовбивцями, а цим самим посередньо сприяє системі невільництва і концтаборів у СССР. Видаючи книжку «Концентраційні табори в Совєтському Союзі», ми хочемо відкрити бодай частину заслони, де як свій, так і чужий читач зрозуміє суть жахливої політики, що її практикує червона Москва на неросійських народах.

До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року. Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи С. Єфремова, Д. Дорошенка, М. Грушевського, Є. Маланюка, Людмили Старицької-Черняхівської та інших видатних особистостей доби Української революції 1917-1921 рр. Збірник упорядковано у хронологічному порядку, починаючи з кінця 1917 р. по 2008 р. Завершує видання кіносценарій "Крути". Адресується дослідникам, викладачам вищих навчальних закладів, учителям шкіл, студентам, широкому колу читачів.