"Теорія естетики" видатного німецького філософа. соціолога та музикознавця Теодора Адорно (1903-1969) не менш суперечлива й певною мірою парадоксальна. ніж світ, у якому ми живемо. Автор поєднує найвищий ідеалізм із суто догматичним матеріалізмом та детермінізмом. Попри неактуальну нині полемічну спрямованість і свій характер "речі в собі". твір буде цікавий усім, хто прагне збагнути незбагненне, наблизитись до розуміння тієї великої загадки, яку називають мистецтвом.

Дисертацію присвячено визначенню основних характеристик еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, що під впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі постали у ХІХ–ХХ століттях. На основі історико-філософського топологічного аналізу ключових положень про досвід, висунутих у межах західної філософії від Античності до ХХ століття, відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського поняття досвіду. Докладно проаналізовано особливості філософського аналізу досвіду у Канта та Геґеля, що заклали рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням між епістемологічним та герменевтичним підходами. Було встановлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду в термінах фактичності та історичності в основних течіях філософії Заходу ХІХ–ХХ ст. На основі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. в дисертації в систематичному вигляді було представлено цілісну концепцію еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст., яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду в філософських позиціях неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології і герменевтики, та особливості впливу цих підходів на формуванням завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

Александр Александрович Любищев (1890-1972) не имел академических званий, но он оставил гигантское рукописное наследие, по мере публикации которого имя его стало упоминаться рядом с именами К. Линнея, Н. Вавилова, В. Вернадского. Широкому кругу читателей А. А. Любищев известен по повести Д. Гранина «Эта странная жизнь», не раз переизданной. «Линии Демокрита и Платона в истории культуры» — центральное философское сочинение А. А. Любищева, над которым он начал работать еще в 1917 году. Будучи чрезвычайно эрудированным человеком, автор на большом числе исторических примеров и с поразительной тщательностью показывает плодотворность идеалистического мировоззрения в отличие от материалистического. Для широкого круга читателей, склонных к философскому осмыслению действительности.

Книга посвящена выдающемуся немецкому философу, представителю немецкого классического идеализма. Фридрих Вильгельм Шеллинг рано сформировался как творческая личность. В 23 года ему было присвоено звание профессору. Труды Шеллинга оказали значительное влияние на формирование русской философской мысли начала XIX века.

На творчество великого немецкого мыслителя, жизненному пути которого посвящено настоящее издание, существуют полярные точки зрения. Одни полагают, что с тех пор, как люди мыслят, не было такой всеобъемлющей системы философии, как система Гегеля. Другим его творческое наследие представляется бессмысленным шарлатанством и напыщенной галиматьей. Предлагаемая читателю книга широко известного в России и за рубежом ученого и писателя А.В.Гулыги наряду с интереснейшими биографическими сведениями содержит объективный анализ основных сочинений философа.

Жизнь Канта – основоположника немецкой классической философии – почти лишена внешних событий, она однообразна, протекает в основном в четырех стенах, за письменным столом. Однако как поучительна эта жизнь! Прежде всего это история самовоспитания – физического и духовного. Девиз Канта «Если ты не повелеваешь своей натурой, она повелевает тобой!» актуален для всех поколений.

В состав настоящего сборника входит ряд ранних произведений К. Маркса и Ф. Энгельса, не включённых во второе издание их сочинений. Примыкая к первому тому сочинений, сборник даёт дополнительный материал для изучения процесса перехода Маркса и Энгельса от идеализма к материализму и от революционного демократизма к коммунизму. В сборник входит также незаконченная работа Маркса «Экономическо-философские рукописи 1844 года», написанная уже с материалистических и коммунистических позиций.

В книге подробно анализируется философия древнегреческого Востока и Запада эпохи развития рабовладельческой демократии; освещается возникновение идеализма и атомического материализма, философия Платона, Аристотеля, а также учения эллинистической эпохи и Древнего Рима (скептицизм, материализм Эпикура, материализм Древнего Рима, греческий и древнеримский стоицизм, продолжения идеалистической традиции, в том числе неоплатонизм).

В книге представлены материалы Всемирного дня философии в России «Философия в диалоге культур» (16—19 ноября 2009 г., Москва — Санкт-Петербург). Философское осмысление диалога культур в самых разных контекстах формирует содержание книги - от приветственных слов и пленарных докладов до текстов участников круглых столов: «Освобождаясь от стереотипов в истории философии»; «Диалоги рациональностей»; «Культурное самосознание в эпоху глобализации»; «Философские образы человека»; «Технологические вызовы XXI века»; «Ценности и диалог культур»; «Философия для детей»; «Преподавание философии в поликультурном мире».

Настоящий том Сочинений известного русского философа С. Н. Трубецкого (1862—1905) включает основное его произведение по истории античной философии «Учение о Логосе в его истории» и две небольшие работы — «О природе человеческого сознания», «Основания идеализма», в которых глубоко раскрываются собственные философские взгляды мыслителя, так называемый конкретный идеализм.

«Критика чистого разума» — фундаментальный труд Канта, ставший поворотной точкой в истории мировой научной и философской мысли.

Цель издания - ознакомить отечественного читателя со всеми существующими версиями перевода "Критики чистого разума" Канта на русский язык. За основу взят перевод Н. О. Лосского. Параллельно на полях указаны разночтения всех русских изданий - более ранних (М. И. Владиславцева, Н. М. Соколова) и последующих (1964, 1994 гг.). Приведены соответствующие фрагменты оригинала (с учетом прижизненных изданий, переводов на другие европейские языки). Издание снабжено словарем терминов Канта, а также научным аппаратом: вступительной статьей, именным и предметным указателями, списком греческих, латинских выражений и др. Для философов, историков философии, филологов, славистов.

Ця книга є однією з перших спроб запропонувати українському читачеві у більшому обсязі філософський доробок одного з чільних мислителів нашого часу — Ґабріеля Марселя. На вибір автора вплинули чинники і випадкові й не випадкові. Щонайперше слід сказати, що переклад робіт Марселя здійснювався вже давно. І помиляються ті, хто гадає, що праця над українським перекладом світової філософської класики не велася. Можливо, без державних субсидій чи тематичних планів, однак навіть у тій безнадійній ситуації вона все ж відбувалась. Хоча, хтозна, можливо, саме такі рамки для зосередженої і незалежної роботи й потрібні. І велася ця робота по обидва боки «залізної» завіси. Пропонований шановному товариству текст Марселя теж опрацьовувався у самому зеніті епохи застою, коли не могло бути й мови ні про яку публікацію, а чи навіть просте копіювання єдиного рукопису перекладу. І аж тільки тепер ми маємо змогу запропонувати широкому загалові не тільки спробу першої інтерпретації текстів Ґабріеля Марселя по-українськи, але і зразок українського самвидаву кінця сімдесятих початку восьмидесятих як свідчення того, що українська філософська думка таки жевріла у, можливо, нечисленних, проте все ж функціонуючих напівмистецьких, напівлітературних гуртках.