Книга містить записи переважно побутової і традиційної виробничої лексики гуцульських говірок сіл Косівська Поляна та Росішка Рахівського району Закарпатської області. Як додаток подаються найвідоміші місцеві топоніми. прізвища, прізвиська і тексти - зразки мовлення мешканців Косівської Поляни.

У книзі простежено генезу гуцульского й покутського діалектів, розглянуто взаємозв’язок територіальних діалектів з літературною мовою

Засновник українського природознавства, автор перших підручників та творець термінології з різних природничих наук, український філолог Іван Верхратський був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка у Львові і першим головою його математично-природничо-лікарської секції. Верхратський відомий своїми дослідженнями флори і фауни Східної Галичини. Окрім цього, Іван Григорович був автором наукових праць з української діалектології та лексикології: "Знадоби до словаря южноруского"; "Знадоби до пізнання угорсько-руских говорів". Мові лемків північних схилів Карпат присвятив монографію «Про говір галицьких лемків» (Львів, 1902), яка досі є серед найґрунтовніших праць у цій ділянці, що не втратила наукової вартості. Книга складається зі вступу «Граматика», «Взірців бесіди галицьких лемків» (оповідання і приказки з різних сіл, загадки, приповідки, пісні), «Словарця». Цінна зокрема тим, що писалася в часи, коли лемки ще компактно проживали на своїх етнічних територіях, тож автор мав змогу дослідити говірку у її природному стані. Поданий «Словарець» (обсягом майже 100 с.) є фактично лемківсько-німецьким диференційним діалектним словником.

Це книга про слово, що віками на території Лемківщини, Бойківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя берегло українців від втрати тотожності, від загибелі.

Ч. 1 : Бідношия Ю.І., Дика Л.В. Тексти. - 2003. - 456 с.

Це перше фонологічне дослідження вокалізму південно-західних говорів української мови. Висвітлюються особливості функціонування в різних говорах опозицій (протиставлення) голосних, з'ясовуються умови й результати нейтралізації цих опозицій. Питання аналізуються з використанням матеріалів історичної та сучасної фонології української літературної мови.

Відтворено динаміку фонологічної (фонетичної), морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок за різні проміжки часу - сто та п'ятдесят років. Виявлено чинники змін даних систем, встановлено індекс динаміки одиниць різних мовних рівнів та розроблено типологію змін у говірках.

У книзі подано нариси про словозміну, синтаксис, лексику та семантику говірок Чорнобильської зони та суміжних ареалів. Нариси розширюють відому дотепер інформацію про поліські діалекти, що належать до архаїчних діалектних типів.

У книзі вміщено діалектні тексти, записані на магнітофон у 1994-1996 рр. від переселених з Чорнобильської зони носіїв середньополіського діалекту. Тексти паспортизовано, подано у фонетичному записі. Праця буде корисною україністам, славістам, зокрема, мовознавцям, етнологам, історикам.

Ч. 1. - 569 с.

Юрієм Шевельовим доведено, що важливу ролю у творенні нової мови відіграли не лише київські й полтавські говірки, але й інші діалекти. У розвідці про вплив Чернігівщини автор також відзначив, що традиція літературної мови, на якій ґрунтувалися граматика й словник О. Павловського, була чернігівська, а в Котляревського чи Шевченка північноукраїнських елементів теж трапляється чимало. Він підкреслив, що початків нової мови слід шукати в добі, яка передувала Котляревському, і що жодна літературна мова не виникає “на народній основі”, – а це відбігало й від традиції, що набула певного поширення в науці, й від тієї догми, що була обов’язковою на підрадянській Україні.

У цій книжці охарактеризована говірка села Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області, яка відбиває в собі риси гуцульського і покутського говорів. Зацікавлений читач може ознайомитися із лексикою мешканців села, що зібрана і представлена в словнику. Це лексеми, яких або немає в українській літературній мові, або які мають відмінні від літературних відповідників значення та звучання. Подані тут також фразеологізми, інші сталі словосполучення, які побутують у мовленні мешканців села, зроблений аналіз особових офіційних та неофіційних назв і хресних імен ковалівчан, репрезентоване в затранскрибованих текстах живе мовлення мешканців Ковалівки.