This revised edition includes the most current research, statistics, and insights on the effects of divorce on spouses, children, and society overall.

На основі широкої джерельної бази розкриваються шляхи еволюції та форми прояву державотворчих процесів у Правобережній Україні в другі половині ХVІІ-ХVІІІ ст. Значні хронологічні рамки праці дали можливість показати динаміку розвитку та виявити якісні грані змін, які відбувалися у політичному житті Укранської держави. Переосмислюється й дається нова оцінка багатьом фактам, явищам та людям тогочасної доби. Звернута увага на політичні уроки подій, які відбувалися в Україні у період формування, розвитку та втрати нею власної державності.

A fifth of West Germany's post-1945 population consisted of ethnic German refugees expelled from Eastern Europe, a quarter of whom came from Silesia. As the richest territory lost inside Germany's interwar borders, Silesia was a leading objective for territorial revisionists, many of whom were themselves expellees. The Lost German East examines how and why millions of Silesian expellees came to terms with the loss of their homeland. Applying theories of memory and nostalgia, as well as recent studies on ethnic cleansing, Andrew Demshuk shows how, over time, most expellees came to recognize that the idealized world they mourned no longer existed. Revising the traditional view that most of those expelled sought a restoration of prewar borders so they could return to the east, Demshuk offers a new answer to the question of why, after decades of violent upheaval, peace and stability took root in West Germany during the tense early years of the Cold War.

Інструкція містить сучасні методи хіміко-технологічного контролю технологічних процесів лікеро-горілчаного виробництва, якості сировини, напівфабрикатів, допоміжних матеріалів, інгредієнтів і готових напоїв з метою підвищення якості продукції, її стійкості, зменшення виробничих втрат, раціонального використання сировини. За останні роки підвищені вимоги до якості продукції, розроблені нові і зняті з виробництва непопулярні у споживачів види напоїв, вдосконалені технологічні процеси. Для хіміко-технологічного контролю лікеро-горілчаного виробництва розроблені нові, більш прогресивні методи аналізу що відповідають сучасному рівню розвитку аналітичної техніки, вдосконалені існуючі методи контролю, в виробництві введені нові стандарти на правила приймання і методи аналізу В хіміко-технологічний контроль лікеро-горілчаного виробництва включені нові методи аналізу та показники, які раніше не визначалися. Інструкцію з хіміко-технологічного контролю лікеро-горілчаного виробництва підготовлено в Українському науково-дослідному інституті спирту і біотехнології продовольчих продуктів (УкрНДІспиртбіопрод). Хіміко-технологічний контроль лікеро-горілчаного виробництва - це визначення комплексу показників, які характеризують хімічний склад та фізико-хімічні властивості сировини та матеріалів, напівфабрикатів, готових напоїв та відходів лікеро-горілчаного виробництва, і встановлення відповідності отриманих результатів значенням, що приведені у відповідних нормативних документах. Хіміко-технологічний контроль відіграє важливу роль у виробничій діяльності заводу, так як дозволяє керувати технологічним процесом, забезпечити його стабільність, високий вихід та необхідну якість готової продукції. При оцінці якості сировини і готової продукції користуються такими поняттями, як якість, показник якості, базовий показник якості, рівень якості. Якість продукції - це сукупність тих властивостей, які обумовлюють її придатність до споживання за призначенням. При оцінці якості однієї і тієї ж продукції, але різного призначення, із всієї множини властивостей вибирають лише ті, які дозволяють досягти відповідної мети.

У монографії молодого науковця М. Алфьорова на підставі значного архівного матеріалу, частина з якого вперше вводиться до наукового обігу, здійснено аналіз міграційної політики радянського уряду на Донбасі, розкрито перебіг міграційно-демографічних процесів та їх значення для економічного розвитку регіону у 1939-1959 рр. Книга розрахована як на фахівців істориків, так і на широке коло читачів, що цікавляться історією України і Донбаського краю.

Книга містить репродукції і біографічні відомості про одного з найсильніших артистів-малярів, основоположника й професора Київської Академії Мистецтва, першорядного майстра европейської слави - Олександра Олександровича Мурашка. Описується втрата видатного майстра рисунку і фарби, найбільш необхідного для подальшого мистецького розвитку української творчості.

Безжалостная статистика гласит: если вы работаете в офисе, вас отрывают от дела в среднем раз в 8 минут. Благодаря этому только в дыру мелких отвлечений утекает до двух часов в день — 12 % вашего капитала. Утекает бесполезно и безвозвратно.

Вип. 1. - 1998. - 140 с.

Віршований трактат Буало «Мистецтво поетично» належить до найвидатніших пам'яток світової естетичної думки. Твір майже на три століття пережив свою історичну епоху і літературну практику, яка його породила. Минав час, змінювалися художні погляди в суспільстві, а «Мистецтво поетичне» не втратило інтересу навіть тепер, коли наука про поезію збагатилась на основі революційної теорії марксизму і досягнень реалістичного мистецтва.

Книга посвящена уникальному этапу мировой истории — Великому переселению народов, когда в условиях угасания Античной цивилизации и зарождения цивилизации Средневековья взаимодействие варвар ского мира и Римской империи достигло наиболее интенсивной фазы. Основное внимание авторы уделяют трем лидерам Великого переселения — германцам, гуннам и славянам, их роли в европейских цивилизационных процессах II–VII вв., их трансформации в ходе миграций от племенных союзов до первых государственных образований, эволюции военных, торговых, дипломатических, культурных контактов, составляющих суть взаимодействия и взаимовлияния двух полярных миров — Барбарикума и Империи. Книга адресована не только специалистам-историкам, археологам, этнологам, лингвистам, но и всем читателям, интересующимся историей Европы рубежа Античности и Средневековья.

  Текст у форматі PDF 3.23 Мб

Постать видатного українського історика, археографа, філолога, перекладача та письменника Осипа Максимовича Бодянського займає гідне місце у національній культурі XIX ст. Незважаючи на заняття славістикою, він приділяв увагу українознавчим студіям протягом усього життя. В 30-х - 50-х pp. його літературно-естетичні й наукові погляди розвивались у руслі романтизму. Як і в інших представників цього напряму, творчість О.М.Бодянського наснажувалася палким українським патріотизмом, любов'ю до рідної мови, історії, звичаїв та фольклору. “В наше время всеобщего стремления к самобытности, -розпочинав він свою магістерську дисертацію, - все почти народы, особенно европейцы, хотят жить жизнью в полном смысле им принадлежащею, вытекающею из собственных их недр, слагающеюся из совокупности всех стихий человеческого бытия, коими навсегда устанавливается физиономия народа, резко и метко отличающая его от его соседей и прочих народов; короче, хотят быть независимыми, истинно народными”. Однак захоплення культурною самобутністю й неповторним минулим українців супроводжувалось у свідомості вченого почуттям загрози зникнення національної культури, втрати історичної пам'яті народу. Щоб запобігти цьому, Осип Максимович вивчав українську мову, збирав пам'ятки фольклору, розробляв історичну тематику, активно видавав різноманітні джерела, зокрема літописи.

Засновник українського природознавства, автор перших підручників та творець термінології з різних природничих наук, український філолог Іван Верхратський був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка у Львові і першим головою його математично-природничо-лікарської секції. Верхратський відомий своїми дослідженнями флори і фауни Східної Галичини. Окрім цього, Іван Григорович був автором наукових праць з української діалектології та лексикології: "Знадоби до словаря южноруского"; "Знадоби до пізнання угорсько-руских говорів". Мові лемків північних схилів Карпат присвятив монографію «Про говір галицьких лемків» (Львів, 1902), яка досі є серед найґрунтовніших праць у цій ділянці, що не втратила наукової вартості. Книга складається зі вступу «Граматика», «Взірців бесіди галицьких лемків» (оповідання і приказки з різних сіл, загадки, приповідки, пісні), «Словарця». Цінна зокрема тим, що писалася в часи, коли лемки ще компактно проживали на своїх етнічних територіях, тож автор мав змогу дослідити говірку у її природному стані. Поданий «Словарець» (обсягом майже 100 с.) є фактично лемківсько-німецьким диференційним діалектним словником.

Кожен, хто поціновує та розуміє, епістемологічну «кухню», без особливих труднощів переконається, що Дітріх фон Гільдебранд у своїй праці не оминає дослідницькою увагою переважної більшості визначальних для цієї ділянки тем, а тому навряд чи ця книга залишить байдужим як того, хто любить подібні головоломки, так і того, хто, випадково взявши її до рук, не буде приховувати своєї нетерплячості від втрати дорогоцінного часу на розгляд-пізнавальних аномалій. В наміри автора не входить дати вичерпні й остаточні відповіді на підняті питання, хай навіть через це знайдуться ті, хто осудить цю книгу «як наївну, ненаукову», чи навіть, як вираження застарілого реакційного способу мислення. Не про це йдеться. Ідеться про щось більше, що складає сутність і життєздатність самої філософії. Філософія існує тільки у філософуванні, у відкритому сократівському діалозі сумнівів і відповідей, і відмова від цього гірша для автора, ніж іронічні посмішки на обличчях потенційних опонентів. Як стверджує автор, ця книга замислена з метою реабілітувати філософію. Встановлення істинної природи філософського знання, істинних тем філософії, їхньої епістемологічної гідності й життєвої ваги — ось мета цієї книжки.

  Текст у форматі PDF 18.96 Мб

У збірці представлені матеріали конференції, на якій вперше всебічно розглянуті три найбільш руйнівні для українського соціуму голодомори, які відбулися у першій половині минулого століття. У першій частині розглядається загальна картина голодувань та її територіальні особливості, що створює всебічну картину перебігу цих трагічних подій. Друга частина присвячена розкриттю питання юридичної кваліфікації Голодомору 1932–1933 рр. в Україні як геноциду. Третя частина присвячена методологічним підходам визначення та оцінкам демографічних втрат внаслідок голодоморів з їх диференціацією по різних територіях. Остання – четверта – частина акумулює в собі матеріали, у яких досліджуються соціально-психологічні наслідки голодоморів для українського суспільства. Видання призначена для науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться проблематикою голоду в Україні і небайдужий до майбутнього своєї країни.

Сьогодні збільшився розрив між статевим та соціальним дозріванням молоді. У 16 років молоді люди уже отримують паспорт, у 17 – можуть реєструвати шлюб, і лише у 18 – отримують виборче право. Одночасно урбанізація суспільства призвела до інтенсифікації спілкування, анонімності життя і поведінки, лібералізації громадської думки з питань статі, шлюбу, сім’ї. Проблема заробітчанства і пов’язана з нею тривала відсутність батьків стала причиною вседозволеності, надміру раннього статевого життя. Непродумана демографічна політика держави, втрата морально-етичних цінностей стали початком поширення проституції, венеричних захворювань, зросла кількість статевих правопорушень і збочень. Тому психологічна підготовка молоді до сімейного життя має стати одним з головних завдань.