П'ятдесят років тому комуністична влада Польщі вчинила катастрофічну наругу над українцями Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя, насильно пересиливши їх із споконвічних батьківських земель на північно-східні території, що відійшли від Німеччини. З метою повної асиміляції близько 150 тисяч наших братів і сестер по крові було розселено по кілька сімей серед польського етносу. А перед цим, у 1944-1946 роках, 482 тисячі українців із вказаних етнічних земель нашого народу насильно відправили в Радянську Україну. Автор на основі численних документів і матеріалів показує процес освоєння українцями привісленських територій з часів Київської Русі, постійне прагнення тамтешньої людності жити спільно з Матір'ю-Україною, - аж до трагічних подій 1944-1947 років. Дослідження виконане в рамках програми "Українознавство в системі освіти, науки і культури" Інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка і рекомендоване Міністерством освіти України як посібник студентам і викладачам, котрі вивчають історію України, а також розраховане на всіх, хто цікавиться минулим нашого народу.

Засновник українського природознавства, автор перших підручників та творець термінології з різних природничих наук, український філолог Іван Верхратський був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка у Львові і першим головою його математично-природничо-лікарської секції. Верхратський відомий своїми дослідженнями флори і фауни Східної Галичини. Окрім цього, Іван Григорович був автором наукових праць з української діалектології та лексикології: "Знадоби до словаря южноруского"; "Знадоби до пізнання угорсько-руских говорів". Мові лемків північних схилів Карпат присвятив монографію «Про говір галицьких лемків» (Львів, 1902), яка досі є серед найґрунтовніших праць у цій ділянці, що не втратила наукової вартості. Книга складається зі вступу «Граматика», «Взірців бесіди галицьких лемків» (оповідання і приказки з різних сіл, загадки, приповідки, пісні), «Словарця». Цінна зокрема тим, що писалася в часи, коли лемки ще компактно проживали на своїх етнічних територіях, тож автор мав змогу дослідити говірку у її природному стані. Поданий «Словарець» (обсягом майже 100 с.) є фактично лемківсько-німецьким диференційним діалектним словником.

Квартири з туалетом надворі чи на балконі. Житло на рівні пивниці з бульбою. Старі «польські» кахльові п’єци. Старі «польські» вмивальники. Високі вуличні водяні колонки з довгими закрученими на кінці важелями. Конячі «яблука» на бруківці після вуйкової Фіри. Квітковий годинник на початку Личаківської. Бабці-«парашутистки». Виставки учнівської творчості на львівських проспектах. Зубний порошок у круглих картонних пуделках. Соки в гастрономах - у скляних конусах з краниками. Трамвайні автомати з проїзними квитками за 3 коп. Гра в лото оцифрованими боцівочками. Проскрибовані міні-спідниці і штани-кльоші. «Бабети», «канадки», «бокси» і «напівбокси». «Болонові» плащі. Кремплінові костюми. Пиво по 22 коп. бокал. «Алжирське» по 67 коп. пляшка. «Біоміцин». «Верховина» без фільтру, «Орбіта» з фільтром. Нічні черги за продуктами… Хто бачив – той згадає, хто не застав – хай повірить.

Це книга про слово, що віками на території Лемківщини, Бойківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя берегло українців від втрати тотожності, від загибелі.

На 2001 р.. - 2000 р.. - 166 с.

Книга присвячена дослідженню проблем українсько-польських відносин і, зокрема, причин та наслідків операції «Вісла», здійсненої у 1947 р. тоталітарним режимом з метою ліквідації українського питання. Основу збірника склали доповіді й матеріали регіональної конференції «Акція «Вісла»: причини і наслідки», проведеної суспільно-культурними товариствами «Лемківщина» і «Надсяння» при підтримці відділу у справах національностей та міграції Івано-Франківської обласної державної адміністрації 19 квітня 1997 р. у місті Івано-Франківську.

В альбомі представлені зразки вишивок різних регіонів України: Київщини, Полтавщини, Чернігівщини, Черкас, Житомира, Одещини, Херсонщини, Полісся, Волині, Східного Поділля, Західного Поділля, Яворівщини, Сокальщини, Покуття, Буковини, Лемківщини, Бойківщини, Гуцульщини, Закарпаття. Показані церковні ризи, українські рушники, мережки, змережування і рубці.

Т. 2. - 1988. - 499 с.

Етнонім лемки (ч.р., од.— лемко, ж.р., од. — лемкиня), висунутий дослідниками і інтелегенцією в XIX ст., розповсюдився як самоназва в народному середовищі тільки в I половині XX сторіччя. До цього лемки, як і жителі Угорськой Русі (східнослов'янських етнічних територій в Угорському королівстві), найчастіше називали себе руснаками. Також стосовно них, особливо нелемками, використовувався поширеніший в інших регіонах етнонім русини. Найбільш вірогідне пояснення карпатського прізвиська лемко, що згодом послужило основою для етноніма, полягає у діалектних відмінностях лемків, які добре помітні в нелемківському середовищі. Конкретно, йдеться про частинку лем (лише, тільки), ймовірно запозичену у сусідів словаків (ср. східнословацьке sem, словацьке літ. lem).

Ч. 1. - 569 с.

Автором було опрацьовано метрики всіх сіл північних схилів Західних Карпат і на їх основі створено «Словник прізвищ галицьких лемків XVIII сторіччя». Вивчення цих джерел ще раз підтвердило приналежність лемків до українського народу, дало можливість заперечити «волоської колонізації» Карпат. Видання розраховане на науковців та всіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Книга подає розгорнуту картину повсякденного життя львів'ян: їхнього побуту, умов і способу життя, харчування, моди, уподобань, інтересів та тлі історичних подій протягом останніх сімдесяти років.

Це книжка спогадів Юрія Городянина (Горліса-Горського), поручника Армії УНР, ад’ютанта 1-го (основного) куреня полку гайдамаків Холодного Яру в 1919 - 1920 рр., організатора українського підпілля на Поділлі в 1922 - 1924 рр., політичного в’язня російських тюрем та психіатричних лікарень. Окрім спогадів про Визвольну боротьбу, у книжці вміщено поезії Юрія Горліса-Горського, повість “Отаман Хмара”, документи, які стосуються його перебування в Армії УНР та в Карпатській Україні 1938 - 1939 року, листування, передмови і післямови його видань тощо. Події відбуваються в Києві, Львові, Бессарабії, Лемківщині, Придністров’ї, Поволжі, на Дону і Кубані, в Австрії, Єгипті, Німеччині, Польщі, Румунії, Туреччині, Сирії, Фінляндії, Франції, Югославії та на території сучасних Вінницької, Закарпатської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Херсонської, Харківської і Черкаської областей України. Рекомендовано Історичним клубом “Холодний Яр” для вивчення у вищих і середніх навчальних закладах України.