Т. 1 : Воздушные винты. Вертолеты. - 1961. - 548 с.

Научное наследие академика Б. Н. Юрьева весьма многообразно. Оно охватывает область воздушных винтов, вертолетов, самолетов, экспериментальной и теоретической аэродинамики, механики, баллистики и истории техники. В настоящее двухтомное издание включены работы академика Б. Н. Юрьева лишь по тем разделам, по которым его вклад был особенно значительным.

Книга «Курс конструкций самолетов» является учебником для учащихся авиационных техникумов по специальности «Самолетостроение». Она написана в соответствии с учебной программой и состоит из трех разделов: I. Основы строительной механики самолета, II. Основы проектирования самолетов; III. Конструкция и расчет агрегатов самолета на прочность. Как и в первом издании курс конструкций самолетов излагается авторами комплексно с привлечением необходимых сведении из аэродинамики, строительной механики и теории прочности самолета. Книга будет полезна для среднего технического состапа работников авиационной промышленности

Книга профессора А. П. Шершова "История военного кораблестроения с древнейших времен и до наших дней" впервые была издана в 1940 году Военно-морским издательством. В относительно небольшом по объему труде автор с достаточной подробностью изложил развитие каждого из основных классов военных кораблей в каждой крупной военно-морской державе. Настоящее издание полностью повторяет издание 1940 года без редакторских правок.

Архітектура комп’ютера – абстрактне уявлення комп’ютера, яке відображає його логічну і схемотехнічну організацію, включаючи в себе: Структурну схему комп’ютера, будову й організацію його функціональних пристроїв та елементів; Організацію і розрядність інтерфейсів усіх компонентів комп’ютера; Програмний модуль, набір і досяжність його регістрів; Архітектуру, організацію й засоби адресації пам’яті; Систему і формати машинних команд комп’ютера; Засоби представлення і формати даних комп’ютера; Системні ресурси комп’ютера і обробку переривань. Структурно ПК являє собою системну плату зі слотами розширення для комутації додаткових пристроїв за допомогою контролерів (адаптерів). Основними слотами на сьогоднішній день є: PCI (розрядність відповідає розрядності процесора), AGP (розрядність 32 біт), USB (Universal Serial Bus), ISA (Industry Standard Architecture, розрядність – 8 або 16 біт), застарілі і на переважній більшості ПК, які зараз випускаються, слоти ISA взагалі відсутні. Найширшого використання набув слот РСІ; Внутрішня системна шина ПК створює простір магістралей для прийому-передачі трьох типів сигналів: адресації, даних, управління. Розрядність адресної шини (до 64) формує простір прямого доступу до постійної, оперативної, віртуальної пам’яті. Кількість бітів шини даних (64, 128, 256) визначає можливості ПК виконувати арифметико-логічні операції над бітами (додавання, множення, зсув, пересилка). Сигнали шини управління призначені для автоматичної обробки штатних ситуацій, які пов’язані з перетворенням потоків інформації між компонентами ПК і периферійними пристроями, обробкою переривань. Системна плата, крім слотів, має гніздо процесора, порти клавіатури, миші та інших пристроїв уведення/виведення, мікросхеми (чіпи) BIOS і системної логіки, гнізда для пам’яті. BIOS служить для управління процесом обміну інформацією і знаходиться в чіпах ROM системної плати. Інші карти визначаються функціональним призначенням.

Викладено основні відомості про вимірювання електричних і неелектричних величин, похибки вимірювань, міри електричних величин, будову вимірювальних механізмів аналогових електровимірювальних приладів, схеми ряду електронних приладів та потенціометрів. Розглянуто будову електричних приладів для вимірювання струму, напруги, потужності, енергії, зсуву фаз, опору, ємності, частоти та реєструвальних приладів. Приділено увагу магнітним вимірюванням, будові пристроїв для розширення границь вимірювань, перетворювачам неелектричних величин на електричні. Для учнів електроенергетичних спеціальностей професійно-технічних навчальних закладів. Може бути використаний також учнями коледжів.

Викладено основи сучасної органічної хімії. Розглянуто теоретичні питання основ природи хімічного зв'язку, будову та реакційну здатність органічних молекул з урахуванням впливу електронних факторів на перебіг хімічних реакцій. Наведено сучасні промислові та лабораторні методи одержання основних класів органічних сполук, їхні фізичні та хімічні властивості. Описано механізми найважливіших хімічних реакцій. Значну увагу приділено питанням стереохімії та енантіомерії органічних молекул.

У підручнику систематизовано поняття про будову і властивості органічних сполук. Розглянуто механізми реакцій, поглиблено висвітлено всі питання шкільного курсу хімії. Після кожного розділу дано приклади завдань. Назви хімічних елементів відповідають рекомендаціям Національної комісії України з хімічної термінології та номенклатури згідно із правилами IUPAC.

З самої назви “соціальна психологія” випливає, що вона є проміжною наукою між її материнськими науками – соціологією і психологією, а “системна соціальна психологія” до того ж підпорядкована вимогам і упорядкована згідно з вимогами методології системного підходу до вивчення будь-яких системних об’єктів і явищ. Зв’язок соціальної психології з іншими науками – філософією, загальною теорією систем, логікою, математикою, а також різними природничими і гуманітарними науками – зумовлений місцем її в загальній систематиці наукового знання. В ієрархічній структурі світобудови матеріальні системи на вищих рівнях повторюють деякі властивості та закони будови і функціювання систем нижчих рівнів у новій якості, виявлення яких лежить в основі методології системного підходу у дослідженнях явищ різної природи.

Збірка «З вершин і низин» — це складна мистецька будова з віршів, писаних у різний час і з різного приводу. Франко у «Передньому слові» пише: «Укладаючи матеріал для сеї книжки, я покинув думку про хронологічний порядок, зовсім не пригожий в книжці так різномастого змісту, котрій, проте, хотілось мені придати яку–таку артистичну суцільність». Збірка складається з семи великих розділів, які умовно розподіляємо тут на дві нерівні частини. У перших трьох розділах — «De profundis», «Профілі і маски» та «Сонети» — зібрано ліричні твори, в чотирьох останніх — «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Панські жарти» та «Легенди» — твори епічні.

Серия «Эрудит» - универсальное справочное издание, в котором удобно и наглядно представлены основные достижения всех областей знаний. Увлекательно и доступно изложенный тематический материал включает сведения высокого научного уровня и содержит большое количество таблиц, схем, фото, рисунков, значительно облегчающих усвоение материала школьниками и абитуриентами. Книги данной серии незаменимы для учащихся; кроме того, они содержат огромный энциклопедический материал, необходимый любому образованному человеку. Эта книга знакомит читателей с общими закономерностями природы, строением материи, основными физическими законами, понятиями и методами исследования.

У практичному посібнику «Апоптоз і рак: від теорії до практики» розглядаються останні досягнення у вивченні клітинних та молекулярних механізмів апоптозу. Крім того, описані наявні методи виявлення та дослідження апоптотичних клітин in vitro та in vivo, значення апоптозу в розвитку злоякісних новоутворень та використання модуляторів апоптозу для лікування онкологічних хворих. Смерть живих організмів є предметом зацікавлення не лише природодослідників, але й філософів. Постійно виникає питання, чому смерть є неминучою і в багатьох випадках наперед запрограмованою. В останні три десятиліття наші уявлення про смерть клітин тканин та органів піддалися серйозному переосмисленню. Цьому сприяли відкриття, зроблені незалежно двома групами вчених, які використовували різні об'єкти та підходи у своїх дослідженнях. Очевидно, тут доречно згадати слова відомого фізика Макса Планка про те, що головною рисою кожної нової наукової ідеї є певне поєднання двох різних за суттю явищ. На початку 70-х років минулого століття австралійський вчений Джон Керр вперше описав особливості ультраструктурних змін, що відбуваються в клітинах ссавців під час їх фізіологічної загибелі, що не викликана дією якогось патогенетичного чинника. Пізніше він та його колеги (А. Віллі та А. Кюрі) з Едінбургу в Шотландії систематизували дані, що стосуються цього явища, та запропонували термін «апоптоз» для його позначення. Приблизно у той самий час інші вчені з Великої Британії - Сідней Пренер та його співробітник Джон Салстон, а також американець Роберт Горвіц, займаючись вивченням мікроскопічного грунтового хробачка Caenorhabditis elegans, ідентифікували гени, що контролюють загибель клітин під час розвитку цього примітивного організму. Значний інтерес до апоптозу на початку 90-х років минулого століття привів до виявлення у ссавців генів, подібних до «генів смерті» у нематоди (С. elegans). Після цих праць тема апоптозу стала не лише популярною, але й надзвичайно плідною. У комп'ютерній інформаційній системі PubMed станом на грудень 2004 року знаходилося біля 92000 наукових статей, в яких вживається термін «апоптоз» - слово, яке ще не так давно було малознайомим широкому колу природодослідників. Виявлення явища апоптозу стало справді революційним у біології і його можна порівняти з такими важливими відкриттями, як, наприклад, існування клітинного циклу. Тому першовідкривачі апоптозу стали розглядатися як імовірні претенденти на отримання Нобелівської премії з фізіології та медицини. Перед комітетом, який присуджує такі премії, стояло складне завдання. У результаті ретельного розгляду цього питання 10 грудня 2002 року в річницю смерті Альфреда Нобеля на церемонії вручення премії його імені перед королем Швеції стояли С. Бренер, Сер Дж. Салтсон і Р. Горвіц. Зараз це вже історія, хоч дискусії з приводу правомірності саме такого вибору Нобелівського комітету не припиняються. У книзі «Апоптоз і рак: від теорії до практики» узагальнені найновіші відомості про закономірності та механізми загибелі клітин евкаріютичних організмів. Порівнюються різні форми такої загибелі - апоптоз, який ще називають запрограмованою або фізіологічною смертю клітини, автофагія і некроз - патологічна смерть клітин. Практичний посібник «Апоптоз і рак: від теорії до практики» розрахована на фахівців у різних галузях біології та медицини. Вона буде корисною не лише для лікарів-онкологів, але й для широкого кола читачів, які цікавляться новинками в галузі природничих наук.

На основі сучасних поглядів та наукових даних, отриманих протягом останніх років, у підручнику викладено фізіологію людини у структурно-функціональному взаємозв'язку клітин, тканин, органів і систем організму як єдиного цілого. У книзі висвітлено актуальні аспекти загальної та порівняльної фізіології, анатомічні обґрунтування будови, фізіологічні основи життєдіяльності у різних умовах зовнішнього середовища; специфічні та неспецифічні механізми адаптації; проблеми гомеостазу, надійності і компенсації функцій; основи дії лікарських речовин на окремі структури та функціональні системи організму, механізми функціонування, регулювання й інтегрування діяльності всіх систем органів та реалізації функцій організму людини На основі програми та нового навчального плану узагальнено багаторічний досвід викладання фізіології людини на кафедрах нормальної фізіології у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького та Запорізькому державному медичному університеті. Книга є теоретичним виданням, яке допоможе у вивченні класичних фундаментальних основ фізіології, а також у повсякденній роботі провізора Для студентів вищих фармацевтичних закладів освіти та фармацевтичних факультетів вищих медичних закладів освіти III—IV рівнів акредитації

Книга розповідає про сучасні гіпотези утворення планети Земля, про геологічні процеси, які на ній відбувалися, про тварин і рослини, що жили мільйони років тому, про появу первісних людей.

Анізотропія і симетрія фізичних властивостей кристалів зумовлена закономірністю і симетрією їхньої внутрішньої будови. Частинки, з яких складені кристали (атоми, іони, молекули), утворюють правильні симетричні ряди, сітки, ґратки. Розташування частинок стає закономірним, упорядкованим, коли речовина переходить з аморфної фази (газ, рідина, склоподібний стан) у кристалічну, що відповідає мінімуму вільної енергії за конкретних умов. Закономірність розташування частинок, їхня природа, енергетичний спектр і сили зв’язку між ними визначають фізичні властивості кристала.

Історія розвитку вчення про будову мікробної клітини. Місце цитологіїсеред інших біологічних дисциплін та її значення для медичної, сільськогосподарської наук. Зв'язок цитології мікроорганізмів з хімією , фізикою, математикою та іншими природничими науками. Сучасні методи вивчення молекулярної організацій мікроорганізмів. Методи мікроскопічного, цитохімічного та цитофізіологічного дослідження мікроорганізмів. Перспективи розвитку цитології мікроорганізмів.

«Українська граматика» Є. Тимченка (1866-1948) тричі перевидавалася за життя автора. Книга містила ряд вступних зауважень, де йшлося про предмет граматики і її поділ на частини, про звуки й літери, українську азбуку, категорії слів (частини мови), серед яких, між іншим, виділялися речівники (ймення річеве - іменник), прикметники, числівники, займенники, часівники (дієслова), прислівники, злучники (сполучники), прийменники, вигуки, про будову слів, наголос. Далі було викладено фонетику, морфологію з докладним цілісним оглядом словотворення і словозміни, а в кінці розглянуто правопис. На свій час граматика Є. Тимченка була найповнішим систематичним викладом української граматики, особливо словотвору та фонетики. Щоправда, своїх сучасників вона дивувала тим, що була видана західноукраїнським правописом - «желехівкою», хоч у другому виданні автор вніс у правопис деякі зміни, зокрема, перестав вживати літеру ї після м'яких приголосних.