Історична наука покликана не тільки розповідати про минулі часи, не тільки реєструвати факти, а й узагальнювати історичний досвід і дим самим вносити свій вклад у розуміння подій, показувати як сучасне виростало з минулого. На основі марксистсько-ленінського вчення історична наука розкриває об'єктивні закономірності розвитку людського суспільства, допомагає вірно зрозуміти життя наїроду, класів, роль партій.

З приводу 25-ліття від постання ОУН проф. д-р Лев Ребет написав 1954 року публіцистично-критичний нарис п. н. «Світла і тіні ОУН», що друкувалися «підвалами» в тижневику «Український самостійник» у чч. 247 (10. 10. 1954) до 277 (8. 5. 1955). Лев Ребет тоді виконував обов'язки одного з уповноважених проводом ОУН на українських землях, з дорученням «тимчасово перебрати керівництво Закордонних частин ОУН і реорганізувати їх згідно з позиціями проводу ОУН в Україні», і займав становище головного редактора газети «Український самостійник». Хоча Лев Ребет писав свою працю, так би мовити, у вільні хвилини поза безліччу всіляких інших занять та обов'язків, і під тиском кожнотижневого «продовження» в газеті, однак ця праця дає надиво повну та плястичну картину розвитку ОУН на західньоукраїнських землях до другої світової війни, змальовуючи її пізніші кризові ситуації, її боротьбу — невдачі та досягнення, її ідейно-програмову завершеність у 1943 р. на III Надзвичайному великому зборі ОУН, отже під час зудару на наших землях двох імперіялістичних сил — Німеччини і Росії, а далі післявоєнний період на чужині аж до 1954 р. Перечитуючи цю працю, відчуваєш, що автор міг би багато більше розповісти та докладніше з'ясувати різні періоди боротьби ОУН, бож він від постання цієї організації 1929 року брав у ній активну участь і, займаючи важливі або й ключеві становища в організаційній структурі, він співвирішував її долю. Лев Ребет обмежився поданням конечних фактів, найістотніших елементів розвитку, щоб увипуклити загальні контури та політичний зміст дії ОУН. Аналізу проведено послідовно, з виразним прагненням до об'єктивности, і завдяки тому зарисовано синтезу всієї дії ОУН на протязі 25 років. Дуже виразно виступає факт, що ОУН завжди була політичною організацією, що провадила боротьбу проти окупантів з єдиною метою створення самостійної державности України; вона не була партією в звичайному розумінні того слова, зокрема екстремістською партією, що прагнула до зміни режиму; вона ніколи не стала фашистською чи нацистською. Тепер, у 35-ліття постання ОУН, праця Лева Ребета не втратила нічого зі своєї вартости чи актуальности. Навпаки, її цінність для дослідника нашої поточної історії тільки збільшилася, бо вона становить своєрідний документ часу. Вона має вартість і актуальнополітичне значення для кожного, хто не збайдужів до ідеалів, за які боролася ОУН. Під назвою ОУН існують та діють тепер у діаспорі три угруповання, — споріднені, коли мовиться про їхнє коріння, — відмінні, і навіть досить далекі одно від одного, коли йдеться про політичний зміст. Боротьба і досягнення ОУН пов'язується найчастіше з деякими особами, яким приписується непомірно великі заслуги. Так постали леґендарні культи осіб, становлячи, без сумніву, викривлення історичної правди і цим завдано, треба сподіватися, тільки мимовільної кривди всім тим, хто віддали свої сили або й утратили життя під прапором ОУН у боротьбі з ворогом. У праці Ребета натомість дуже виразно сказано, що ОУН була сильна не так заслугами окремих осіб, як скорше вкладом праці та жертвами тисяч відданих ідеї боротьби за державну незалежність. Висування нібито великости окремих осіб ледве чи корисно вплинуло на дальшу долю ОУН. Не маємо сумніву, що в Україні ОУН — це не конче проминулий безслідно етап боротьби за самостійність. Живі свідки цієї боротьби ОУН та й самі учасники її, спогади про збройні очайдушні змагання проти двох імперіялістичних загарбників під час другої світової війни, як і тривання цієї боротьби проти російських більшовиків ще кілька років після війни, а також ідейні позиції ОУН, зокрема ті, що їх схвалено на III Надзвичайному великому зборі 1943 р., відбутому саме в час зудару двох взаємноворожих тоталітаристських сил, з їх підкресленим прагненням до свободи, самовизначення і народоправства — живуть і далі в Україні серед старшого покоління і передаються молодим. Обезчещування ОУН і лайка на її адресу з боку власть імущих у СССР, що тривають по той бік залізної завіси безперестанку, тільки підтверджують, що ідейний зміст ОУН і далі становить істотний чинник сили. Бо з привидами більшовицькі реалісти ніколи не воюють. І з того погляду варто, щоб книжка Л. Ребета дійшла до читача в Україні, щоб він дізнався правди, всієї правди, хоч і не без тіней, але по суті світлої та здорової правди. «Світла і тіні ОУН» — це останнє слово Лева Ребета щодо історії і з'ясування суті ОУН. Скритовбивник Богдан Сташинський, на доручення КГБ, припинив творче та працьовите життя автора цієї книги.

Кн. 1. - 1992. - 696 с.

20-і роки - один з найцікавіших і найповчальніших періодів в історії України XX ст. Саме там "зав'язано" чимало питань, на які нині шукають відповіді десятки дослідників у нашій країні та за кордоном. Чи було утвердження тоталітарної системи в УСРР наслідком об'єктивних закономірностей історичного розвитку? Чи існувала альтернатива тоталітаризмові? Багато чого прояснити тут можна, простеживши, наприклад, розвиток у 20-і роки небільшовицького руху, зокрема молодіжного. Адже в той час в УСРР існувало й активно діяло досить багато альтернативних комсомолові молодіжних об'єднань, під впливом яких перебувала значна частина молоді. В праці, що пропонується увазі читачів, автор чи не вперше в українській історіографії робить спробу об'єктивно та всебічно розглянути стан і зміст роботи організацій і груп молоді, що діяли в УСРР у 1920-1927 рр. поза межами комсомолу.

Т. 1 : Х - ХVII ст.. - 294 с.

Книга присвячена малодослідженій проблемі історії вітчизняної державності - юридичним аспектам діяльності Державної варти. Неупереджений авторський підхід і використання раніше невідомих архівних джерел дозволяють об'єктивно визначити роль цієї охоронної структури в системі влади останнього українського гетьманату. Навчальний посібник розраховано насамперед на тих, хто вивчає історію держави й права України, а також на широке коло читачів.

Прагнучи будувати Українську державу, маємо знати її героїв (а також і антигероїв). Відтворення об'єктивної історії громадського та культурного життя неможливе без знаня псевдонімів , під якими пропонуємо читачеві, опрацюваті чималу кількість джерел, маючи на меті зібрати та систематузувати маловідомі факти, що стосуються багатьох ґк видатних, так і малознаних письменників, науковців, журналістів, митців, релігійних та політичний діячів. Праця може бути корисним довідковим посібником при аиаченні україзнавчих дисциплін. Тому в час, коли видання українських наукових книжок та фінансування вищої школи надто обмежене, вважаємо за потрібне передати до друку "Нові матеріали до мловника українських псевдонімів". За ініціативою кафедри основ та фундаментів видання підтримало вченою радою будівельного факультету Київського Національного університету бідівництва і архітектури.

Ця книга повертається в Україну через більш ніж півстоліття після першого її видання у Мюнхені. Об'єктивно і всебічно автор показує, в яких умовах і як розвивалась наша періодика на українських теренах і в діаспорі від зародків її у козацькі часи до Другої світової війни. За масштабами охоплення фактологічного матеріалу, залучення до наукового обігу колосального масиву архівних джерел української еміграції, кількістю повернутих імен засновників, творців і меценатів українських часописів, які безпідставно були вилучені свого часу з вітчизняної історіографії, це видання є на сьогодні найповнішим. Для студентів вищих навчальних закладів, працівників засобів масової інформації. Може бути корисною учителям загальноосвітніх шкіл, старшокласникам, усім, хто цікавиться вітчизняною історією.

Пропоновані способи ґрунтуються на теорії апроксимант Паде та нечітких множин. Апроксиманти Паде та їх узагальнення використовуються для знаходження додатних розв'язків операторних рівнянь, які є балансовими моделями економіки. Нечіткі множини слугують математичні формалізації вхідної інформації, яка може мати суб'єктивний характер про досліджувану ситуацію. Такий підхід дає змогу аналізувати як задачі математичного програмування із нечітко описаними множинами допустимих виборів або(і) функціями мети, так і деякі типи ігор в невизначених обставинах. Його також доцільно застосовувати для задач прийняття рішень з одним або декількому відношеннями переваги на множині альтернатив. На підставі використання унікальних властивостей людського мозку (здатності до навчання та лінгвістичності) пропонується концепція побудови математичних моделей інтелектуальних задач. Пропонована праця - новий напрям в теорії математичного моделювання. Ми запропонуємо читати і використовувати цю книгу для широкого кола спеціалістів у галузях прикладної математики та кібернетики, соціології та економіки, медицини та біології, агрономії та землевпорядкування, суспільних наук та психології, військової справи та картографії.

Основу даної книги становлять тексти лекцій, читаних впродовж 1995-2001 рр. для студентів Київського національного університету культури і мистецтв автором – доктором філосфських наук, завідувачем відділу кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України, професором Безклубенком С.Д. У відповідності з принципами наукової об'єктивності, в ній, на фоні соціально-політичних подій епохи, висвітлюються найважливіші факти та явища столітньої історії українського кіномистецтва. Книга може слугувати посібником для студентів вузів культури й мистецтва, які професійно вивчають кіномистецтво, викладачів, аспірантів та всіх тих, хто цікавиться непростою історією вітчизняної художньої культури.

Конституція України надала широкі демократичні права, свободи громадянам, їх об'єднанням та встановила гарантії реалізації та захисту їх в судовому й іншому юрисдикційному порядку. За чинним законодавством захист політичних, інших соціально-економічних прав здійснюється в установленій формі судом, арбітражним або третейським судом, профспілковими та іншими громадськими організаціями, а в окремих випадках — в адміністративному порядку (ст. 6 ЦК України). Рішення судових і несудових органів, інших юрисдикційних органів, що стоять на захисті майнових і особистих немайнових прав громадян, юридичних осіб і держави, є обов'язковими і підлягають виконанню на всій території України. Не виконані добровільно, вони виконуються примусово в порядку, встановленому законом України «Про виконавче провадження» від 22 квітня 1999 р. Отже, виконанням рішень суду та інших юрисдикційних ор¬ганів завершується процес захисту суб'єктивних майнових і осо¬бистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у порядку виконавчого провадження, вста-новленому законом.

Уперше українською мовою перекладено базовий американський університетський підручник з ембріології. Переклад здійснено з останнього восьмого видання, що вийшло у США 2000 року. Книга сфокусована на клінічні аспекти ембріології. Характеризує загальні закономірності ембріогенезу і становлення та розвиток органів і систем людського організму, плодових оболонок та плаценти. Книга ілюстрована тривимірними комп'ютерними схемами, електронними мікрофотографіями, ультрасонограмами, документована клінічними спостереженнями. Детально розглянуто причинні фактори розвитку, генетичні та молекулярні механізми, що контролюють ті чи інші події ембріогенезу. Кожний розділ завершується низкою клінічно орієнтованих проблем, розв'язання яких дозволяє об'єктивно перевірити якість засвоєння матеріалу. Книга розрахована на студентів та викладачів вищих медичних навчальних закладів України, а також лікарів, що стикаються у повсякденній практиці з нормальним і патологічним ембріогенезом.

Напрочуд об'єктивна наукова праця про українсько-російське прикордоння на Донбасі з 1870-х до 1990-х років. У цій книжці від радянських та російських міфологем щодо Донбасу не залишається каменя на камені.

  Текст у форматі PDF 4.12 Мб

Кн. 1. - 2003. - 587 с.

У цій праці, яка методологічно спирається на спадщину Гусерля і виходить із Веберової синтези систематичної та історичної соціології, презентуються результати інтенсивної методологічної рефлекси в царині соціальних наук, яка здійснювалася Альфредом Шюцем впродовж трьох десятиліть. Хоча його смерть (у 1959 році) завадила завершенню цієї роботи, але внутрішня єдність і прозорість концепції, що пронизує працю, залишену у вигляді фрагментів, надали можливість Томасу Лукману підготувати працю до друку відповідно інтенціям самого Альфреда Шюца. Працю всього життя Альфреда Шюца відзначає центральне прагнення, а саме прагнення обґрунтувати можливість того, що суб'єктивний смисл людського діяння може бути визначеним об'єктивно, тобто науково.

Кн. 1, 2 : Лицарі дикого поля; Клейнади козацької слави. - 585 с.