This third volume is devoted to the philosophical traditions that arose in the Middle Ages, encompassing Arab, Jewish and Latin thinkers.

Пропонована наукова праця розглядає розвиток єврейської громадсько‐політичної думки в Україні у історичній ретроспективі минулого століття, а також аналізує сучасні тенденції розвитку суспільної діяльності українського єврейства на початку ХХІ століття. Колективна монографія розрахована на політологів, істориків, студентів гуманітарних спеціальностей, усіх, хто цікавиться дослідженнями в царині української юдаїки.

Пропонована наукова праця розглядає розвиток єврейської громадсько-політичної думки в Україні у історичній ретроспективі минулого століття, а також аналізує сучасні тенденції розвитку суспільної діяльності українського єврейства на початку ХХІ століття. Колективна монографія розрахована на політологів, істориків, студентів гуманітарних спеціальностей, усіх, хто цікавиться дослідженнями в царині української юдаїки.

Біблія – це стародавня збірка, різних за формою і змістом релігійних та світських творів, які писалися від дванадцятого століття до нашої ери аж по друге століття нашої ери, тобто майже півтори тисячі років. У тлумачному словнику можна знайти таке визначення слова “Біблія”: “Книга що розглядається у якості непорушного, єдиного справедливого джерела”. Для християн Біблія – є непорушне, єдине справедливе відкриття Бога людині, що містить 66 книг, записаних 40 різними авторами на протязі 1500 років. Записували Біблію люди найрізноманітнішого походження і самих різних занять: царі, селяни, філософи, рибалки, поети, державні діячі та учені. Біблія записувалась принаймні на трьох континентах і трьома мовами: старо-єврейською, арамейською і грецькою. І незважаючи на таку різноманітність засобів, вона являє собою єдине, що безперервно продовжується ціле – від Книги Буття до Об`явлення і суть викладеного в ній морального закону Божого ніде не міняється. Біблія містить вражаючі у своїй відвертості описи життя основних її персонажів; описи, що розкривають не тільки сильні, але і слабкі риси їх характерів. Першу частину – Старий Заповіт – написано в дохристиянські часи давньоєвропейською мовою, а Новий Заповіт ідеологами християнства давньогрецькою мовою.

Представлений матеріал описує роботу єврейських друкарень в Україні у XIX ст. Зокрема розглядається зменшення їх кількості, відмова друкувати тексти, що порушують канони іудаїзму. В той же час збільшилася цензура над єврейськими книгами, їх переслідування. Розповідається про заборону ввезення єврейських книг з-за кордону, поширення тільки матеріалів російського виробництва, надрукованих під чітким наглядом т. зв. Сендарину — вищого органу, що складався з євреїв.

Питання місця і ролі Організації Українських Націоналістів в українському визвольному русі досі залишається одним із найбільш дискусійним в історіографії. Важливим аспектом цієї проблеми є ставлення ОУН до євреїв, що досі не знаходило належного висвітлення в працях істориків. Пропонована увазі читачів робота є чи не першою, де головним об’єктом дослідження обрано саме формування позиції українських націоналістів щодо єврейського населення протягом 1920-1950 років. Опираючись на багатий джерельний матеріал, зокрема документи ОУН та УПА, які вперше вводяться в науковий обіг, автор переконливо спростовує численні стереотипи, що побутують як в історіографії, так і в суспільній свідомості.

Т. 3. - 398 с.

Главный труд Генриха Греца, первое систематическое изложение истории евреев как летописи духовной жизни народа. Летопись еврейского народа Грец начинает с завоевания Ханаана Исусом Навином. Библейские источники Грец принимал как исторически достоверные, а при описании исторических событий периода Второго храма он использовал труды Иосифа Флавия и критические толкования талмудических и новозаветных текстов. Исходя из своей высокой оценки иудаизма и анализируя все то, что христианская церковь совершила против евреев, Грец пришел к выводу о неспособности христианства как религиозного и этического учения служить основой здорового общества. Он подверг исторической критике литературные источники христианства, что вызвало сильный антагонизм шовинистически настроенной немецкой публики и явное недовольство ассимиляторов-евреев. «История евреев» была огромным научным достижением. Для создания своего труда Грец впервые привлек обширный круг печатных источников на разных языках, в том числе новейшие труды по всеобщей истории. Сочетая метод историко-филологического анализа и научную интуицию, Грец осветил ряд важных исторических событий в жизни еврейского народа. Грец писал живо и увлекательно, часто отходя от строго научного стиля изложения, хотя и вдавался порой в риторику. Труд Греца произвел сильное впечатление на общественность его времени и оказал определяющее влияние на дальнейшее развитие еврейской исторической науки. «История евреев» была переведена (частично еще при жизни автора и под его наблюдением) на иврит (1890–99) и идиш, а также на русский (полностью в 1904–1907 гг.), английский, французский и другие языки. Сокращенный вариант этого труда «Популярная история евреев» (1888–1891) получил широкое распространение на многих языках.

Книга польского политолога Яна Томаша Гросса рассказывает об одном из тяжелейших эпизодов польской истории - еврейском погроме в небольшом городке Едвабне в июле 1941 г. После войны участников погрома судили, но они отделались относительно мягкими наказаниями. И лишь благодаря книге Гросса польское общество смогло осознать ужас страшного преступления, совершенного шестьдесят лет назад.

Розділи 1-3. - С. 1-389

В монографії на основі широкого кола джерел досліджується діяльність опозиційних сил в Україні в другій половині 50-х – 80-ті рр. ХХ століття. Висвітлюється становлення та подальший розвиток українського, кримськотатарського, єврейського національних і релігійних рухів, розкривається механізм політичних репресій. Для істориків, політологів, вчителів, всіх, хто цікавиться історією України.

Авторами-упорядниками історія запорізької єврейської громади простежується на виключно документальній основі. До видання увійшли аналітичні статті, документи та довідковий апарат архівних фондів історії єврейської громади Запорізького краю ХІХ – І половини ХХ ст. У збірнику на основі документів фондів Державного архіву Запорізької області висвітлюється історія єврейських громад Запорізького краю ІІ половини ХІХ ст. – І половини ХХ ст. Огляди фондів допоможуть дослідникам орієнтуватися в архівних матеріалах. Розраховано на науковців, краєзнавців, архівістів, студентів, школярів, усіх тих, хто цікавиться історією рідного краю

Книга висвітлює історію дисидентського руху в Україні 1956-1987 років. У Розділі І автор намагається визначити місце дисидентського руху в історичному процесі, розглянути культурологічні аспекти цього явища. У Розділі ІІ розглядається увесь спектр дисидентських напрямків і течій, що існували в Україні в цей період: український національний рух, загально демократичний рух, релігійні рухи, єврейський та німецький рухи за свободу еміграції, рух кримських татар за повернення на історичну батьківщину, рух за соціальні та економічні права. Особлива увага приділяється українському національному рухові – йому присвячені Розділи III, IV і V. Книга значною мірою побудована на свіжому, незайманому матеріалі – аудіоінтерв’ю з учасниками дисидентського руху.

Настоящий труд имеет целью дать общее представление о характере и экономическом положении всех 17 еврейских земледельческих колоний Екатеринославской губернии.

Новая книга Греты Ионкис рассказывает о сложных многовековых взаимоотношениях двух народов — евреев и немцев. В книге поднят временной пласт от Реформации до наших дней и освещены наиболее значимые страницы жизни евреев на территории Германии. Автор персонифицирует эту неисчерпаемую по глубине тему: увлекательно и эмоционально рассказывает об исторических личностях и людях искусства, известных широкому читателю, а также о подвижниках, которых знают немногие. Здесь под новым углом зрения рассматриваются взгляды Мартина Лютера. Лессинга, Гёте, Ницше и других выдающихся немцев, в том числе и по «еврейскому вопросу». В эссе «От Лорелеи до Освенцима» автор прослеживает эволюцию мировоззрения, приведшего к Катастрофе не только евреев, но и немцев. Грета Ионкис поразительно точно удерживает равновесие между исследовательской объективностью и чётко выраженной авторской позицией. Читатель найдёт в этой книге новый фактологический материал и неординарный подход ко многим известным фактам.

Що відбувається з певною спільнотою — соціумом, сукупністю людей, масою — за умов раптової, карколомної зміни певних історичних обставин? Чому цивілізований, більш-менш толерантний людський загал раптом (а втім, чи аж так раптом? Адже чудес тут не буває!) перетворюється на розлючений, агресивний, непередбачуваний натовп? Які саме закономірності соціальної психології «великих груп» використають, або цілком свідомо, знаючи їх, або інтуїтивно, тирани далекого чи зовсім нещодавнього минулого? Що необхідно для того, щоб зміцнити в суспільстві непорушні засади зрілої демократії? Ці питання є, поза сумнівом, визначальними для гуманістичного розвитку десятків і сотень держав світу, безумовно, України в тому числі. Цими питаннями все своє життя переймався Еліас Канетті (1905 — 1994), видатний німецькомовний письменник єврейського походження; Австрія, Румунія та Німеччина з більшими чи меншими підставами вважають його «своїм», — лауреат Нобелівської премії з літератури (1981 р.), громадський діяч, публіцист, філософ, соціальний психолог та історик, спостерігач, аналітик, свідок та учасник багатьох катаклізмів ХХ століття — від Першої світової війни (вибух «патріотичних почуттів» у Відні 1 серпня 1914 року майбутній знаменитий письменник бачив на власні очі й запам’ятав їх назавжди) до громадянської війни в Іспанії, трагедії Другої світової, Корейської та Близькосхідної воєн. Світової слави Канетті зажив завдяки двом творам: художньому — романові «Засліплення» (1935 р. — саме за нього 46 років по тому йому було присуджено Нобелівську премію)та соціально-філософському — великій монографії «Маса і влада» («Massa und Macht», 1960 р.). Звернімо ж увагу саме на цю працю. Полум’яна віра в ідеали гуманізму й культури, дар провидця , так само як і досконале знання історії та філософії влади, блискуча, прозора мова — все це робить працю німецького письменника цікавою та потрібною нам. Погляд Канетті — «абстрагований», з «висоти пташиного польоту» — не є байдужо відстороненим; відчувається щирий біль за людину, жертву безсоромних маніпуляцій та брехливої пропаганди, котрі, як засвідчив лютий досвід ХХ століття, завжди передують багатомільйонним людиновбивствам. І хто сказав, що нинішнє ХХІ століття буде геть безхмарним і нам уже не знадобляться застереження Канетті, а надто з огляду на трагедію сучасної України? Книжка «Маса і влада» (на щастя, 2001 року з’явився прекрасний український переклад Олекси Логвиненка, Видавничий дім «Альтернативи») має всі права на увагу тих, хто переймається майбутнім так само, як і багато в чому минулим, України.

Це перше в Україні ґрунтовне зібрання творів Кафки, здійснене трьома знаними майстрами перекладу: Євгеном Поповичем, Олексою Логвиненком, Петром Таращуком. У книзі вибраних творів Франца Кафки — одного з найвидатніших німецькомовних письменників ХХ століття, австрійського чиновника, єврейського страдника і громадянина Чехії — подано оповідання з усіх прижиттєвих та посмертних видань, романи «Процес», «Америка» (уривок), «Замок» (уривок), а також його листи і щоденники.