Издание посвящено истории типографии Киево-Могилянской академии, первой в Украине начавшей печатать книги гражданским шрифтом в 1787 г.

В книге представлен биографический роман об Иоганне Гутенберге (р. между 1394 – 99 (или в 1406) – умер 3.2.1468), немецком изобретателе, создавшем европейский способ книгопечатания, и первом типографе Европы.

Вопрос о бумаге мало разработан в нашей литературе, а между тем он далеко не безразличен в области вспомогательных исторических наук. В западной библиографии давно уже практикуется способ определения места напечатания инкунамбул, при отсутствии точного указания города, путем сравнения бумажных знаков. Еще важнее знание происхождения бумаги, на которой писан тот или другой памятник, для археографа и палеографа. В вопросах о подложности документа или о времени написания недатированных актов, данные, представляемые изучением бумаги, должны прийти на помощь данным палеографическим...

Французский писатель Жак Бержье в своей книге прослеживает драматическую судьбу ряда удивительных манускриптов, рукописей и книг с древнейших времён до наших дней. Это загадочная «Книга Тота»; «Стансы Цзяна»; книга, лишающая рассудка – «Экскалибур»; рукопись труда русского учёного М. М. Филиппова и некоторые другие. Все эти творения человеческого разума тем или иным способом уничтожались. И причину этого явления, к которому автор относит и разорение знаменитой Александрийской библиотеки, величайшей сокровищницы человеческих знаний, Ж. Бержье видит в одном: содержание их угрожало существованию земной цивилизации. Из «Проклятых книг» Бержье читатель узнает, кто, по мысли автора, берёт на себя функции охраны человечества от самоуничтожения. Книга Бержье вышла в 1971 году и, естественно, написана на основании фактов, которыми автор располагал в то время. Однако большая их часть и сейчас не утратила своей значимости и интереса

Монографію присвячено дослідженню діяльності видатного українського бібліографа, книгознавця Ю.О.Меженка по створенню системи національної бібліографії України, його ролі у розвитку російської ретроспективної бібліографії, галузевих бібліографій. Розглядається внесок Меженка в розробку проблем класифікації, методики й історії бібліографії, колекціонування. Розрахована на фахівців в галузі бібліографознавства, бібліографів, викладачів, аспірантів та студентів бібліографічних спеціальностей, всіх хто цікавиться історією української бібліографії.

Представлений матеріал описує роботу єврейських друкарень в Україні у XIX ст. Зокрема розглядається зменшення їх кількості, відмова друкувати тексти, що порушують канони іудаїзму. В той же час збільшилася цензура над єврейськими книгами, їх переслідування. Розповідається про заборону ввезення єврейських книг з-за кордону, поширення тільки матеріалів російського виробництва, надрукованих під чітким наглядом т. зв. Сендарину — вищого органу, що складався з євреїв.

Дана публікація містить загальний матеріал, що побіжно охоплює існування української книги на тлі спочатку національної, а потім і соціальної революції. Історія української книги за цей час, на думку автора, має виступити в найголовніших та найвизначніших її виявленнях. Описується період цілковитої руїни, спричинений забороною україномовного друку та відсутністю фінансів для продукування будь-якої літератури та інші етапи, які довелося пережити українському друкарству.

І. Огієнко одним із перших серед науковців, спочатку в «Українській культурі», а згодом і в «Історії українського друкарства» оприлюднив нечувані за своєю зверхністю й зневагою до цілого народу гласні й негласні документи минулої епохи — укази, розпорядження, циркуляри царського уряду про заборону українського друку, знищення українських книжок, виправлення українського правопису. Окрім того, він переконливо, аргументовано показав, як, незважаючи на всілякі утиски, заборони й переслідування, українське друковане слово пробивалося до народу, будило думку, піднімало його з колін.

  Текст у форматі PDF 7.63 Мб