Проаналізовано теоретичні та методичні передумови дослідження феномена раціональності. Поглиблено проблематику критеріїв і засад раціональності в контексті подолання "парадоксу раціональності" та суперечностей між "абсолютистськими" та "релятивістськими" підходами через розкриття двоїстої природи розуму. Встановлено, що еволюція та функціонування раціональності зумовлені взаємозв'язком "відкритого" та "закритого" її типів, які конкретизуються в домінуючих змістових компонентах на різних етапах її розвитку. Визначено поняття "соціальної раціональності", сформульовано й обгрунтовано сучасні принципи її функціонування, що включають як загальні принципи раціональності, так і ряд додаткових у їх взаємозв'язку з засадами побудови відкритого, демократичного суспільства.

  Скачати повний текст

Запропонована модель раціонального пізнання розкриває зміст, структуру та закономірності формування системи його понять і може стати теоретичною основою та засобом об'єктивізації педагогічного контролю та розробки нових технологій освіти. У межах системи понять раціонального пізнання виділено вісім основних етапів формування сенсу нових понять, які описуються за допомогою восьми логічно й історично пов'язаних між собою моделей, позначених як "об'єкт і середовище", "частина і ціле", "вид і рід", "знак і смисл", "предмет і об'єкт", "всередині і ззовні", "наслідок і випадковість", "сутність і явище". Ці вісім моделей структурують смисловий простір мови.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку раціоналістичних тенденцій в українській філософській думці зазначеного періоду як утвердження акценту на ролі розуму в осмисленні основної парадигми того чи іншого історичного періоду. На прикладі невербальних текстів Київської Русі доведено функціонування раціонального аспекту в художньо-образному сприйнятті дійсності. Встановлено існування в межах культури Київської Русі апостолоподібного шляху пізнання Бога, що допускав застосування розуму в межах християнського віровчення. Текстуально обгрунтовано раціоналістичний характер єресей XV - середини XVI ст. та поглиблено думку про те, що ідеї релігійного вільнодумства, раціоналізація таїн віри, ренесансна інтерпретація Бога, використання засобів логіки та науково-природничого знання в працях українських гуманістів є невід'ємною частиною утвердження раціоналістичних тенденцій. Розкрито зміст бінарних понять "внутрішній" та "зовнішній" розум у поглядах українських полемістів.

  Скачати повний текст

Досліджено експлікації підстав сучасної раціональності. З використанням інструментарію основних традицій сучасного філософствування (в аналітичній філософії, феноменології, комунікативній філософії) та шляхом аналізу легітимних стратегій культурного сенсоутворення (історичного, прагматичного та природничого дискурсів) визначено адекватну методологію раціонального аналізу раціональності. Показано принципову історичність раціональності модерну та її залежність від християнської міфології. Міф розглянуто як неусувну та випадкову підставу раціональності. З'ясовано, що дії відповідно до міфічної раціональності породжують соціальний простір модерну - західну цивілізацію. Доведено, що будь-які переходи від теоретичного до практичного та навпаки не залишають сфери, окресленої міфом, який є формою реальності буття.

  Скачати повний текст

Вперше доведено раціональну непрозорість онтології науки та евристичну цінність зіставлення онтологій науки та міфу для вивчення структури та функцій онтології науки. У процесі реконструкції формування онтології міфу обгрунтовано положення про первинність її соціальних функцій (з легітимації та детермінації соціальної діяльності підлеглих спільнот) перед гносеологічними та етіологічними. Показано, що раціональна трансформація християнського міфу у схоластиці мала визначальне значення для формування онтологічного фундаменту перших наукових програм, які стали одним із варіантів історичного розвитку християнської доктрини. Доведено, що міфічні елементи онтології науки транслюються у часі протягом усієї історії розвитку наукового знання. Зазначено, що непрозорість онтологічних підвалин сучасної науки пов'язана з їх міфічною природою, а стійкість - з фіксацією у структурі західної культури, до якої апелюють процедури обгрунтування істинності основ наукового знання у постпозитивістській філософії науки. Наведено та обгрунтовано положення про те, що раціональні виправдання адекватності конструктів онтологій міфу та науки репрезентованому світу є невіддільними від категорій соціальної ефективності даних онтологій.

  Скачати повний текст

Розглянуто існуючі підходи щодо моделювання статики та динаміки переконань у сучасних формально орієнтованих напрямах аналітичної епістемології. Проаналізовано роль процедури ідеалізації у процесі утворення когнітивних структур раціонального агента пізнання. Доведено її значення як необхідної умови побудови формальних моделей, в яких на нормативному рівні визначено оптимальну поведінку раціональних агентів. Зазначено, що дані ідеалізовані моделі є предметом дослідження формальної епістемології. Встановлено відносну самостійність і науковий характер нової галузі та її тісний зв'язок з комп'ютерними дослідженнями. Доведено перспективність використання формальної епістемології у сфері комп'ютерного моделювання та теорії штучного інтелекту, які є методами її емпіричної перевірки як наукової дисципліни.

  Скачати повний текст

Структуру "мова-комунікація" розглянуто як взаємозалежний і взаємоутворювальний зв'язок субстанції мови і комунікативного простору, що вирізняється як просторово-часова організація феномена інтерсуб'єктивності. До основи запропонованої концепції покладено філософські ідеї феномена інтерсуб'єктивності, просторових форм комунікації, субстанційності мови, трансформацій онтологічної категорії мови. Висвітлено фундаментальні проблеми філософії мови і комунікації, розроблено характеристики комунікативного простору в мовнофункціональних вимірах, здійснено описовий аналіз субстанції мови. Розглянуто суттєві характеристики субстації мови і комунікативного простору крізь призму мовно-філософської концепції істини. Дійсність абсолютної істини, що утримується в мові, виступає як можливість соціальної істини (консенсусу).

  Скачати повний текст

Досліджено роль технічної раціональності у науковій революції доби Нового часу. Розкрито змість поняття технічної раціональності як якості технічних ідей, що визначає їх утилітарну застосованість. Обгрунтовано визначення форми технічної раціональності як конкретно-історичного вираження раціонального у сукупності методів, ідеальних об'єктів і понять, які використовуються у технічному знанні. Виявлено схожість і відмінності між науковою та технічною раціональністю. Встановлено, що у період наукової революції відбулося становлення нових форм технічної раціональності: аналітико-синтетичної, індуктивно-аналітичної та дедуктивно-синтетичної, поява яких сприяє зміцненню взаємозв'язків і взаємодії наукового та технічного знання, а також істотно впливає на добір ідеальних об'єктів науки як основи механістичної картини світу.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження мови в аспекті трансценденції. Експліковано специфіку застосування герменевтичної феноменології до вивчення мови як трансценденції у такій пізнавальній ситуації, коли герменевтика постає не лише методом, а й самим способом мовного буття, відкритого до трансценденції. Розглянуто буття мови як єдність феномену та логосу, у її феноменологічності. Виявлено методологічний потенціал феноменологічної редукції як доступу до буття мови. Здійснено експлікацію екзистенціалів - феноменів буття мови як трансценденції у мовному екзистуванні-трансцедуванні людини. Розглянуто прояви суспільного буття мови у феноменологічному аспекті. Показано роль мови у впорядкуванні й утвердженні засад спільного буття (співбуття) у світі. Розглянуто виказування несвідомого, трансцендентного щодо свідомості буття мови.

  Скачати повний текст

Виявлено природу символу, його когнітивні можливості та механізм функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Розглянуто поняття "символ", "символічний текст" з використанням положень діалектичної методології, комунікативного трактування соціокультурних процесів, досліджуваних у рамках синергетичного підходу. Визначено, що символ є засобом виявлення та пізнання навколишньої дійсності, дозволяє з'ясувати внутрішню сутність тієї системи, яку він представляє, є загальнокультурною категорією і має право бути включеним до групи базових концептів синергетичної парадигми. Встановлено можливість продуктивного використання символу під час формування управлінських впливів на соціальну систему.

  Скачати повний текст

Проаналізовано уявлення про багатовимірне мислення, його прийоми та процедури. Багатовимірне мислення досліджено в контексті багатовимірного підходу, що знаходиться в стадії свого формування. Багатовимірне мислення тлумачиться як практика оперування метаконцептом у гіперпросторі смислів. Концепт і метаконцепт разглянуто як основні логічні форми багатовимірного мислення. За цього метаконцепт розуміється як одномоментно актуалізована множина авторських концептів, які мають з метаконцептом одне та те ж ім'я. Гіперпростір смислів створюється гносеологічним суб'єктом, який здійснює багатовимірний мисленнєвий акт. Гіперпростір смислів постає як миттєва та водночас актуалізована множина локальних просторів смислів, у яких були створені відповідні авторські концепти. Наслідком багатовимірної мисленнєвої практики є утворення нових смислів, експікація яких здійснюється вже у локальних просторах смислів. Як основні практики та прийоми багатовимірного мислення запропоновано розглядати практику споглядання, чотири смислоопераційні процедури - смислопроявлення, смислопрояснення, смислозакріплення, смисловживання, прийом бриколажу.

  Скачати повний текст

Досліджено природу і функції християнської наративної традиції як феномену універсуму християнської культури. Визначено лінгвістичне релігієзнавство як нову галузь релігієзнавчого знання з певним предметним полем та понятійно-категоріальним апаратом. Подано християнську наративну традицію як ієрархізовану систему текстів, виділено її ядерні структури - корпус незмінних сакральних канонічних текстів (Святе Письмо та Священний Переказ) та периферійні (маргінальні) структури (християнська література і фольклор). Доведено зниження рівня сакралізації християнських текстів від центру до периферії наративної системи та центроскерований рух релігійних смислів з периферії до центру системи, що супроводжує сакралізацію та канонізацію текстів і забезпечує відкритість християнської наративної системи, її здатність адаптуватися до "викликів часу".

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано феномен трансформації постпозитивізму. Досліджено сутність, закономірності та основні вектори модифікації постпозитивістської епістемологічної традиції в сучасних когнітологічних концепціях. Встановлено значний вплив постпозитивізму на розвиток новітніх тенденцій в філософії та методології пізнання.

  Скачати повний текст

Виявлено евристичний потенціал ірраціонального у науковому пізнанні, його ціннісні потенції, шляхи актуалізації його методологічних можливостей у сучасному соціально-гуманітарному дискурсі. Розглянуто когнітивний потенціал ірраціонального у контексті відкритої раціональності, що розширює зовнішні та внутрішні межі науки, передбачає плюралізм альтернативних картин світу. Ірраціональний потенціал науки висвітлено через її естетичні виміри (краса як один з критеріїв істинності), інтуїтивні й образно-синтетичні потенції свідомості. Етичні та релігійні ірраціональні потенції знань розглянуто як такі, що уможливлюють моральну координацію спрямованості досліджень та їх соціального застосування. Показано, що розуміння людиновимірності наукового знання як прояву єдності у ньому раціонального й ірраціонального - важливий чинник трансформації сучасних уявлень про науковість у напрямку зближення методологій природознавства та гуманітарних наук, виходу за рамки закритої раціональності, що дозволяє з'ясувати процеси інтеграції в науці, її гуманізації та гуманітаризації, ціннісної зумовленості, а також методологічно синтезувати в єдине ціле суперечливі тенденції розвитку науки та реабілітувати її авторитет як один з найважливіших рушіїв прогресу.

  Скачати повний текст

Досліджено істину як цілісну соціокультурну категорію, без коректного використання якої не може бути повноцінного розуміння специфіки становлення, функціонування та розвитку гуманітарного знання. Показано, що в гуманітарному та соціальному знанні існують поняття, якими заміщається категорія істини в конкретній області знання. Це такі поняття, як "правда", "користь", "міф", "ідеологія", "ідеал" тощо. Визначено, що кожне з них несе своє смислове навантаження, усі вони виконують будь-яку соціальну функцію, проте підміна понять може призвести до того, що знання буде орієнтовано не на істину, а, у кращому разі, на "соціальну прийнятність".

  Скачати повний текст

Наведено історико-філософський та соціокультурний аналіз дискурсу орієнталізму. Орієнталізм - пізнавальна, культурно-смислова дискурсивна єдність, що в західноєвропейському культурому середовищі репрезентує комплекс знань, уявлень, кривотлумачень та стереотипів про різноманітні артефакти східних культур. У найвідомішій експлікації, автором якої є американський дослідник Е. Саїд, орієнталізм тлумачиться як владний дискурс, що специфічно відображає тип гуманітарного (канонічного) знання про Схід (Іншого). В дискурсі орієнталізму стимульовано й узагальнено характеристики незахідних цивілізацій, які як уявлення про Іншого експлікують у правилах щоденного слововжитку дію культурної сили європейського самопізнання. Головні зусилля критики, яка аналізує феномен орієнталізму, становлять спробу перегляду канону репрезентації Іншого в західній культурі.

  Скачати повний текст

Висвітлено релігійні та філософські аспекти проблеми діалогу, базуючись на матеріалах творчості М.Бубера та М.Бахтіна. З'ясовано походження поняття "діалог" і трансформацію його смислового навантаження. Розглянуто методологічні засади проблеми діалогу у західноєвропейській філософській традиції доби античності та всього історичного періоду до початку XX ст. Установлено, що до кінця XIX - початку XX ст. поняття "діалог" застосовувалось переважно до мовленнєвої поведінки, відігравало роль літературного жанру та мало інформативний характер. Показано, що тільки на початку XX ст. одержала розвиток теорія діалогу, діалогічності. Поняття "діалог" грунтувалось на фундаментальному принципі зв'язку людини з іншими людьми, світом, Богом. Зазначено, що свого вищого розвитку діалогічний принцип набув у творчості М.Бубера та М.Бахтіна. Показано, що характерною особливістю "релігійного" діалогу є його вертикальний зріз і наявність у діалозі Третьої онтологічної координати - Бога, "філософський" діалог відбувається у лінійній площині в міжлюдській сфері. Наголошено, що головними принципами діалогу є визнання рівноправності та наявності інших людей, відкритість людини для діалогу, народження нового сенсу у позиціях суб'єктів діалогу. Проаналізовано значення діалогу для міжрелігійної сфери. Доведено, що "міжрелігійний" діалог відбувається на формальному рівні.

  Скачати повний текст

Вперше метод функціонального аналізу застосовано у процесі дослідження астрології, що дозволило визначити її сутність як інтелектуальної традиції. Показано, що роль і місце астрології у культурі визначається її подвійним характером, яка з одного боку концептуально ускладнена й формалізована на зразок науки, а з іншого - безпосередньо звернена до ірраціональних очікувань індивіда. Виявлено явні функції астрології: засоби розрахунку гороскопу, прийняття як факту зв'язку між констеляціями небесних тіл і долею людини, та латентні, неусвідомлювані й ненавмисні, що проявляються в закріпленні спонукальних мотивів і знятті психологічної напруги. Обгрунтовано поліфункціональність астрології, її зв'язок з різними аспектами духовного життя людини. Визначено потреби, мотиваційні та цільові причини, які спонукають людину займатися астрологічною практикою (прагнення довідатися про майбутнє, потяг до надприродного й незвичайного, бажання змінити долю й знайти своєї місце і призначення у просторі культури, наслідування традицій, розчарування в науці, проблема вибору). Встановлено адаптаційний ефект астрології, яка позитивно впливає на упорядкування й системну організацію життєдіяльності (кореляцію поведінки, підтримку внутрішнього порядку, орієнтацію на успіх).

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення категорій "розсудок" і "розум" у суто філософському й у філософсько-педагогічному контекстах, що дозволяє розглядати їх як необхідний дослідницький інструмент у сфері соціально-філософського пізнання. Розглянуто виявлення характеристик розсудку та розуму у мисленні, у взаєминах з продуктивною уявою, щодо проблеми істини, у соціальному контексті, у світі повсякденності. Розкрито проблеми сутності педагогічного мислення, природи виховання як такого, роль душевного та духовного у виховному процесі, місця ціннісної свідомості, вербалізму та дидактизму у педагогіці, способів організації педагогічного простору, цілісності освітнього процесу. Розроблено філософсько-педагогічну концепцію співвідношення розсудку та розуму, яка розкриває основи загострення суперечностей освіти на рівні педагогічного мислення та в межах педагогічних практик.

  Скачати повний текст

Досліджено феміністську епістемологію як постнекласичний феномен. Простежено теоретичні витоки виникнення феміністської теорії знання (постпозитивізм, соціологію знання, постмодернізм). Визначено її методологічні засади. Проаналізовано головні напрямки - емпіризм, постмодернізм, соціальну епістемологію. Запропоновано визначення феміністської епістемології. Висвітлено її головні принципи та методи. Розглянуто феміністські підходи, що застосовуються у біології, антропології, соціології, освіті, етиці та теорії міжнародних відносин, окреслені як феміністська методологія в природничо-науковому і гуманітарному знанні.

  Скачати повний текст