Досліджено логіко-гносеологічні пошуки, зійснювані філософами Київської духовної академії (КДА) у часи післякантівських реформ традиційної логіки та теорії пізнання. До дослідження залучено їх манускрипти, які суттєво коригують уявлення дослідників про рівень логіко-гносеологічної культури філософів КДА, складені лише на основі опублікованого ними. Уперше у галузі історико-філософських досліджень здійснено теоретичну реконструкцію логіко-гносеологічних поглядів київських академістів. Суттєво уточнено особливості духовно-академічного ідеалізму. З'ясовано загальнофілософські засади академістів щодо співмірності предметів логіки та теорії пізнання, щодо пізнавальних можливостей традиційних законів мислення.

  Скачати повний текст

Розглянуто існуючі підходи щодо моделювання статики та динаміки переконань у сучасних формально орієнтованих напрямах аналітичної епістемології. Проаналізовано роль процедури ідеалізації у процесі утворення когнітивних структур раціонального агента пізнання. Доведено її значення як необхідної умови побудови формальних моделей, в яких на нормативному рівні визначено оптимальну поведінку раціональних агентів. Зазначено, що дані ідеалізовані моделі є предметом дослідження формальної епістемології. Встановлено відносну самостійність і науковий характер нової галузі та її тісний зв'язок з комп'ютерними дослідженнями. Доведено перспективність використання формальної епістемології у сфері комп'ютерного моделювання та теорії штучного інтелекту, які є методами її емпіричної перевірки як наукової дисципліни.

  Скачати повний текст