Наведено результати дослідження соціальної віртуальної реальності з позицій тих трансформацій, яких зазнає "суб'єкт" у віртуальній реальності в процесі її актуалізації/конструювання. Розглянуто теоретичне зрушення, яке відбулося в концептуалізації гри - від категорії естетики до категорії соціальної філософії - та збіглося з практичними соціальними перетвореннями, що знаменували собою проникнення гри в усі сфери життя. Проаналізовано феномен соціальної віртуальної реальності в двох його аспектах: віртуальність соціальної реальності та соціальність віртуальної реальності. Визначено фактори віртуалізації сучасного життя та механізми актуалізації/конструювання соціальної віртуальної реальності. Сформульовано основні принципи комунікативних практик "суб'єкта" у соціальній віртуальній реальності - (інтер)текстуальність, анонімність, ігри з ідентичностями, які дозволили аргументувати положення про те, що суб'єкт у віртуальній реальності функціонує як "віртуальний персонаж" і саме на рівні взаємодії віртуальних персонажів відбувається актуалізація/конструювання/симулювання соціальної віртуальної реальності. Доведено, що основною стратегією комунікативних практик в Інтернеті є іронія.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження громадянської злагоди як одного з найважливіших чинників суспільного розвитку. Розглянуто феномен "визнання" як вираження волі до влади, як перший крок до формування влади авторитету. Проведено дослідження влади авторитету та авторитету влади, взявши за аксіому положення, що основу будь-якої влади складає насильство. Розглянуто феномен публічності та спілкування як передумови та умови громадянської злагоди. Визначено підстави формування громадянських цінностей і встановлено механізм їх адаптації. Проаналізовано намагання України знайти відповідь на свій історичний виклик на підставі розгляду шляхів, форм і способів здійснення громадянської злагоди. Обгрунтовано висновок про можливість формування громадянської злагоди як нової ідеології українського суспільства за умов особливих трансформаційних процесів.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію соціально-культурної суті феномена грошей. Виявлено соціокультурні механізми, через які монетарні відносини спричинюють тоталізацію, інструментальної раціональності у життєвому світі людини та передумови, за яких можливо протистояти такій тоталізації у процесі ринкової трансформації в Україні. З'ясовано соціальну природу культурного феномена грошей як медіума соціальних комунікацій. Проаналізовано особливості узагальнення, абстрагування та ідеалізації у процесі історичної еволюції грошей як спеціалізованої мови. Виявлено причини та наслідки перетворення метамови грошей до специфічної матриці культурної реальності, її вплив на розвиток і утвердження раціональності у соціальному житті. Розкрито роль грошей у процесі системної колонізації життєвого світу людини у добу Модерну. Висвітлено коло проблем, що вимагають поглиблення взаємодії філософського й економічного знання. Досліджено місце та роль феномена грошей у системі соціальних та індивідуальних цінностей. Проаналізовано передумови еволюції "людини економічної" у напрямку до "людини етичної". Аргументовано, що єдиною соціальною силою, що протистоїть інструментальній раціональності монетарних кодів, є організована воля громадянського суспільства. Визначено соціальну природу грошей, а саме: фінансові важелі, які держава, реалізуючи суспільний вибір, використовує для надання економіці соціального спрямування.

  Скачати повний текст

Визначено можливості та специфіку діалогу в постсучасній ситуації. Розглянуто варіанти співвідношення основності та безосновності у людському переживанні дійсності. Обгрунтовано, що ситуацією "можливості" основності й безосновності (без/основності), яка виявляється у потенційній наявності, але практичній відстутності основ є постсучасна ситуація. Проаналізовано ідею діалогу у західній філософській традиції, виявлено його сучасні моделі у даному контексті. Обгрунтовано, що діалогічні відносини у постучасній ситуації як ситуації без/основності представлені особливою моделлю діалогу, специфіка якої виявляється у його трансгресивному характері та набутті ключового значення емоційно-тілесною спрямованістю до Іншого. З'ясовано особливості генезису діалогічних відносин у ситуації без/основності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано діалог як засіб комунікації та об'єкт філософського пізнання. Класифіковано історико-філософський матеріал і виділено особливості концептуальних підходів до діалогу у XX ст. Діалогічні концепції XX ст. розподілено як особистісно-орієнтовані та інформаційно-дискурсивні. Виявлено специфіку сучасних комунікативних процесів, що за певних умов мають дискурсивний характер. На підставі аналізу структурних і функціональних елементів діалогу та дискурсу визначено їх відмінні риси та характер взаємодії. Соціальний дискурс класифіковано за двома типами - інституціональним і неінституціональним, виділено його форми та вдосконалено типологізацію дискурсу. Визначено умови переходу від діалогу до дискурсу. Розглянуто засоби масової комунікації та соціальних досліджень у контексті діалогічних форм їх функціонування. Показано важливу роль соціального дискурсу у сучасних соціокомунікативних процесах. Здійснено аналіз сучасного політичного, економічного, міжрелігійного та педагогічного дискурсів, визначено діалог як оптимальну форму сучасних комунікативних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання соціально-філософского аналізу ділового спілкування як відносно самостійного явища громадського життя. Значну увагу приділено зівставленню спілкування та ділового спілкування у контексті категорій загального й особливого, що дозволяє виявити якісні характеристики й особливості функціональної спрямованості ділового спілкування. Представлено ділове спілкування у своїй якісній визначеності. Виявлено характерні риси, що дозволяють інтерпретувати його як факт історичних змін соціальної дійсності, культурних і цивілізаційних перетворень, які відбуваються у суспільстві, як модифікацію спілкування й одиницю видового різноманіття у системі соціальної взаємодії. Розглянуто аспект ділового спілкування як феномену соціальної дійсності та його системотвірні детермінанти, серед яких визначено морально-етичну імперативність, знаково-символічне поле та координати динаміки (конфлікт, співробітництво).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз сутності, атрибутів, форми прояву, розглянуто особливості детермінації етнічного фактора в системі комунікативних відносин, спрямованості його впливу на суспільні процеси. Досліджено генезис етнічних відносин. Визначено поглиблене розуміння природи етнічного феномена. Виявлено "больові точки" міжетнічних комунікацій у сучасному українському суспільстві. Висвітлено напрями модернізації державної етнополітики в Україні в політико-правовій, соціально-економічній і культурній площинах з метою досягнення діалогу між громадянським суспільством і державою у вирішенні міжетнічних протиріч і встановлення суспільної злагоди.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження теоретичних основ модернізації системи суспільного управління на засадах соціально-філософської комунікативної парадигми. Основну увагу акцентовано на проблемах управління розвитком європейських метрополій як складних соціально-економічних систем, особливості функціонування, структурна побудова та статус яких обумовлюють необхідність запровадження на їх рівні новітніх управлінських моделей. Запропоновано нове тлумачення поняття "управління" через призму інтерсуб'єктивності, визначено й обгрунтовано сутнісні ознаки комунікативної парадигми в суспільному управлінні. Розроблено практичні рекомендації щодо імплементації положень комунікативної парадигми у вітчизняну політико-адміністративну практику в напряму розвитку партнерської взаємодії між державою та територіями, містом і передмістям.

  Скачати повний текст

Досліджено засади та механізми інтеграційних процесів, що відбуваються у контексті міжсуспільної комунікації. Визначено, що об'єднання суспільства залежить від рівня сформованості їх Я-концепцій, а також від сумісності, здатності до адаптації у спільному соціокультурному середовищі та стратегій прямого та прихованого впливу, вжитих стосовно учасників взаємодії. Запропоновано визначення соціокультурної кодової системи суспільства, яка уособлює ознаки зазначеного суспільства як актора міжсуспільної взаємодії. Виділено соціокультурні коди "прийнятого" (визначення інформації зовні як сумісної) та "чужорідного" (спрямовні на збереження унікальних рис), а також зазначено стратегії моделювання їх складу шляхом використання імпліцитних чи відвертих інтенцій за умов розгортання інтеграційних процесів. На прикладах сучасних суспільств проілюстровано різні стадії сформованості Я-концепції суспільства, а також визначено засади комунікативної, стратегічної чи фатичної взаємодії між ними. Виокремлення з інтеграційних процесів коагуляції (стихійного об'єднання за умов загрози) та ітерації (утворення спільного середовища шляхом урегулювання протиріч) дозволяє висвітлити перспективи подальшого дослідження механізмів і наслідків утворення суспільних об'єднань в інформативну епоху сьогодення.

  Скачати повний текст

Наведено результати соціально-філософського аналізу особливостей застосування комунікативної моделі для легітимації міжнародних політичних інститутів за умов глобалізації. Розкрито можливості використання комунікативної теорії для обгрунтування механізмів легітимації міжнародних політичних інститутів. З'ясовано функціональні особливості комунікативних механізмів. Проаналізовано процес функціонування нового типу політичних інститутів, основним завдання яких є регулювання міжнародної взаємодії. Розкрито сутність базових понять комунікативної теорії, які використовуються для характеристики стосунків на міжособистісному рівні, виявлено умови й особливості їх ретрансляції на міжнародні взаємодії. Доведено, що формування міжнародних зв'язків та утворення міжнародних політичних інститутів є необхідною умовою забезпечення відносно безпроблемного співіснування в соціумі, створення та гармонізації багаторівневого світу. Розкрито можливості використання комунікативної теорії з метою успішного розвитку даних процесів, зокрема, таких її механізмів, як орієнтація на ціннісну раціональність, домінування комунікативної дії над стратегічною, прагнення до порозуміння, налагодження справжньої невикривленої комунікації, дискурсу як процедури усунення можливого непорозуміння.

  Скачати повний текст

Проведено загальний аналіз понять "комунікація", "віртуальний", "віртуальна реальність", "суб'єкт", "трансгресія" у філософському дискурсі. Проведено паралель між мережевими комунікаціями та віртуальною реальністю. Досліджено проблеми ідентифікації індивіда в стані соціальної віртуалізації. Показано, що комунікація є фактором, який конструює соціальну віртуальну реальність, і водночас, основоположним принципом самовизначення індивіда в мережевих комунікаціях. Здійснюється віртуалізація повсякденного життя, сам стан віртуалізації стає повсякденністю.

  Скачати повний текст

Уперше у соціально-філософському контексті розглянуто мовний простір за умов міжнаціональних відносин. Створено концепцію стосовно системи "площинних" розподілів мови, обумовлених дією суспільства, висвітлено їх вплив на різні сфери життя та дільності людини. Висвітлено питання продукування мовним простором подвійної ідентифікації носіїв мови, що призводить до створення нової надетнічної спільноти. Розглянуто мовний простір у контексті його генезису й бази спілкування носіїв різної історичної пам'яті, яка впливає на простір культури та створює просторові системи, що реалізуються в мовно-культурних ситуаціях і визначають умови розвитку національної культури. Зазначено, що мовний простір є інтегральним феноменом, що відображає комунікативні відносини соціуму. Обгрунтовано, що розвиток мови титульної нації відбувається шляхом зв'язку соціальної трансформації суспільства та мовного простору. Запропоновано положення, що його інтеграційні процеси в поліетнічному соціумі продукують міжкультурну та міжмовну комунікації в регіональному просторі, що сприяють розвитку загальнодержавного мовно-культурного простору.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній філософії систематично представлено трансцендентально-прагматичну теорію соціальних наук. Показано, що інтерсуб'єктивно чинне знання про суспільство уможливлене віртуальною чи актуальною участю дослідника в мовній грі досліджуваного об'єкта, де в методичний спосіб (за допомогою комбінації методів розуміння та пояснення) виявлено та перевірено домагання значущості в прагненні досягнути віртуального чи актуального порозуміння з об'єктом дослідження. Доведено, що трансцендентально-прагматичне граничне обгрунтування можливе тільки завдяки розкриттю апріорі аргументації в феноменологічному дослідженні домагань значущості й їх етичного змісту, що дозволяє одержати стійкі до перегляду моральні норми та масштаби критики. Розкрито ряд невирішених проблем, залишених по собі класичними теоріями соціальних наук періоду формування методологічної свідомості цих дисциплін, а також необхідність застосування для їх вирішення мовно прагматичного підходу, який покладено в основу запропонованого обгрунтування знання про суспільство.

  Скачати повний текст

Структуру "мова-комунікація" розглянуто як взаємозалежний і взаємоутворювальний зв'язок субстанції мови і комунікативного простору, що вирізняється як просторово-часова організація феномена інтерсуб'єктивності. До основи запропонованої концепції покладено філософські ідеї феномена інтерсуб'єктивності, просторових форм комунікації, субстанційності мови, трансформацій онтологічної категорії мови. Висвітлено фундаментальні проблеми філософії мови і комунікації, розроблено характеристики комунікативного простору в мовнофункціональних вимірах, здійснено описовий аналіз субстанції мови. Розглянуто суттєві характеристики субстації мови і комунікативного простору крізь призму мовно-філософської концепції істини. Дійсність абсолютної істини, що утримується в мові, виступає як можливість соціальної істини (консенсусу).

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми прагматики мови на рівні соціальної філософії. Виділено такі прояви політичного тексту, як інститутивний та акафістичний, що надає можливість детального аналізу дослідження структури комунікативного впливу. Показано своєрідність залежності зміни комунікативного значення від чинника: є індивид одержувачем чи відправником повідомлення. Виявлено вплив на продуктивність дескрипції виділення об'єкта в фокусуванні та фокалізації, його визначення в номінації, приписування йому властивостей, своєрідності авторизації в прозиціональному акті. Визначено залежність результативності з'ясування реальності в політичному тексті від семантики: теоретико-модальна призводить до виникнення заідеологізованої свідомості; теоретико-істинна дозволяє об'єктивно виявити своєрідність реальності; теоретико-ігрова припускає зміну трактувань залежно від правил соціальної гри; інтенціональну обумовлено пануванням суб'єктивних інтересів; ситуаційна залежить від змін соціальної ситуації. Розкрито обумовленість впливу тексту від своєрідності ілокутивних характеристик та їх здійснення в перлокутивному ефекті, а також обумовленість перлокутивного ефекту його положенням у структурі політичного гіпертексту, вплив якого є наслідком того, що вердикативні, комісивні, ексерситивні, експозитивні та бехавітивні тексти взаємодоповнюють один одного, утворюють цілісність. Визначено своєрідність комунікативного акту від якісних особливостей модусу соціальної свідомості.

  Скачати повний текст

Зазначено, що колектив розглядається як ступінь зрілості соціальної спільноти, що дозволило виявити значущість для нормального функціонування ділового колективу в одному з трьох можливих режимів (гомеостаз, гомеорез, гомеоклаз) такої властивості як стабільність. Висвітлено положення щодо внутрішньої суперечливості мотивів професійної діяльності, що проявляється у "парадоксі професіоналізму".

  Скачати повний текст

Здійснено процес самовизначення Європейської спільноти у парадигмі соціального конструктивізму. З'ясовано теоретичні засади даної парадигми, її науково-методологічний потенціал щодо аналізу процесів соціокультурної ідентифікації спільнот. Визначено можливість множинних ідентичностей. За цього колективні ідентичності часто є відмінними, однак вони рідко виключають одна одну. У контексті конструктивістської перспективи поняття Європейської ідентичності може бути осягнуто через референцію до дискурсу, ніж як проста категорія культури. На відміну від розгляду ідентичності Європи як складової комплексу культурної цінності, цілей, території чи людей доцільніше її визначити на підставі термінів соціокогнітивної форми, що базується на практиках оцінювання, дискурсивних практиках і проектах ідентичностей, які можуть бути охарактеризовані у термінах діалогічної раціональності.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що комунікація є визначальним чинником формування специфіки людської колективності. Соціальність виникає тоді, коли індивід стикається з іншим, розмикається йому назустріч, усвідомлює свою окремішність та одночасно залученість, причетність до одного роду, до спільності людської долі. Встановлено, що соціальний світ базується на зрозумілих символах, знаках. Досліджено, що створюваний людською колективністю світ від початку базується на символічних, мовно позначуваних засадах. Доведено, що комунікація є тим інтегрувальним чинником, на якому базується взаємопорозуміння, а отже соціальної інтегрованості всіх членів спільноти.

  Скачати повний текст

Визначено, що комунікація є визначальним чинником формування специфіки людської колективності. Соціальність виникає тоді, коли індивід стикається з іншим, розмикається йому на зустріч, усвідомлює свою окремішність й одночасно залученість, причетність до одного роду, до спільності людської долі. Встановлено, що соціальний світ базується на зрозумілих символах, знаках. Досліджено, що створюваний людською колективністю світ від початку базується на символічних, мовно позначуваних засадах. Доведено, що комунікація є тим інтегрувальним чинником, на якому базується взаємопорозуміння, а отже соціальної інтегрованості всіх членів спільноти.

  Скачати повний текст