Досліджено соціально-філософський аналіз феномена глокалізації. Визначено, що його сутністю є міра взаємопроникнення локального та глобального, що є наслідком взаємодії факторів глобалізації зі специфічними проявами конкретних локальностей у різних сферах суспільного буття. Встановлено, що суб'єктами глокалізації є окремі локальності, які діють на мікро-, мезо- та макрорівнях, об'єктами глокалізації є суспільні відносини. Надано атрибути глокалізації: локальність, глобальність, суперечливість, варіативність, стихійність, багаторівневість.

  Скачати повний текст

Наведено історико-філософський та соціокультурний аналіз дискурсу орієнталізму. Орієнталізм - пізнавальна, культурно-смислова дискурсивна єдність, що в західноєвропейському культурому середовищі репрезентує комплекс знань, уявлень, кривотлумачень та стереотипів про різноманітні артефакти східних культур. У найвідомішій експлікації, автором якої є американський дослідник Е. Саїд, орієнталізм тлумачиться як владний дискурс, що специфічно відображає тип гуманітарного (канонічного) знання про Схід (Іншого). В дискурсі орієнталізму стимульовано й узагальнено характеристики незахідних цивілізацій, які як уявлення про Іншого експлікують у правилах щоденного слововжитку дію культурної сили європейського самопізнання. Головні зусилля критики, яка аналізує феномен орієнталізму, становлять спробу перегляду канону репрезентації Іншого в західній культурі.

  Скачати повний текст

Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми розвитку та загибелі цивілізацій як природного історичного процесу. Зауважено, що неоднозначність і багатомірність історичного процесу призводить до різноманітних класифікацій цивілізацій, а критеріями цих класифікацій можуть слугувати матеріально-технічні, культурні, національно-етнічні, економічні, географічні, релігійні, ідеологічні та інші чинники. Здійснено аналіз історії існування цивілізацій з використанням на історико-порівняльних, соціально-філософських, структурно-функціональних, феноменологічних, синергетичних, футурологічних та інших методів дослідження, які дозволяють у відносно цілісній цивілізації побачити світогляд та дії різних страт, груп, дії влади та інституцій громадянського суспільства, оцінити роль системи виховання й освіти особистості. Зазначено, що особистість у розколотій цивілізації відчуває на собі різновекторні впливи, її ціннісні орієнтації формуються за ситуації більш складного вибору, а свідомість і дії постійно зазнають корекції через складні об'єктивні та суб'єктивні обставини, які обумовлюють ідентифікацію, самовизначення особистості, взаємопов'язані з розв'язанням суперечливих культурних, релігійних, ідеологічних, етнонаціональних та інших проблем. Як наслідок, особистість переживає постійні стреси, здійснює переорієнтацію. Відповідно у розколитих цивілізаціях системи виховання відносно нестійкі, піддаються різнобічним політичним та ідеологічним впливам. Зроблено висновок, що держава може брати на себе більшу регулятивну роль у системах виховання особистості, ніж у відносно цілісних цивілізаціях. Роль освіти у цивілізаційному становленні особистості розглянуто у контексті кардинальних соціальних трансформацій, які у сукупності складають зміни в діяльності людини та супільства, у філософії життя, філософії освіти. Відзначено, що генеза освітньої парадигми детермінується змінами в економіці, політиці, культурі України, глобалізацією та інформатизацією світу. Розглянуто шляхи та засоби реформування систем виховання та освіти, роль філософії освіти у визначенні цілей і завдань її розвитку в Україні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено філософсько-історичному аналізу планетарного дуалізму як феномену сучасної світової системи. Досліджено сутність, структуру, функції, тенденції розвитку планетарного дуалізму як суперечності сучасної світової системи в його проявах у формі геополітичного (між силами Суші та Моря) та цивілізаційної (між Східною та Західною макроцивілізаціями) суперечливої соціальної взаємодії. Планетарний дуалізм розглянуто як основну суперечність, загальну причину та рушійну силу розвитку сучасної світової системи. Досліджено процес геополітичного конституювання та розгортання планетарного дуалізму в процесі його розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено політичну риторику у діалозі Заходу та Сходу. Виявлено специфіку риторичних прийомів, що репрезентують сучасну політичну практику, встановлено співвідношення "політичної риторики" та "політичного діалогу". Проведено аналіз "глобалізації" як абстрактного поняття, що активно використовується у політичній риториці та швидко змінює контекст. Розглянуто проблему стосунків між Заходом і Сходом. Експліковано терміни "Захід", "Схід", "захід", "схід", визначено їх сутнісні "кордони" як риторичні конструкти. "Географію" і "простір" розглянуто як поліваріативні з точки зору різних контекстів прочитання, терміни політичної риторики. Зазначено, що геополітичний вимір діалогу "Схід-Захід" за умов глобалізації виявляє виняткову роль політичної риторики як інструменту політичного дискурсу. Доведено, що політична риторика як один з найдієвіших механізмів влади здатна впливати на перебіг політичних подій і сприяти встановленню політичного консенсусу між Сходом і Заходом, який є можливим за умови встановлення причин риторичних колізій, що проявляються у дискурсивних практиках Сходу і Заходу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-філософське розуміння поняття активності, розглянуто можливі перспективи його розвитку за умов глобалізації, а також нетрадиційні для західної філософської думки підходи до проблеми активності. Розглянуто поняття активності через його сумісність з поняттям ненасильства. На підставі альтернативи діяльність - споглядання здійснено теоретичний, спрямований на перспективу, аналіз поняття творчості. Показано еволюцію варіантів поняття активності в західноєвропейській та східній свідомості. Досліджено парадигму мислення, що формується на Заході в другій половині XX ст., яка містить підстави для переорієнтації осмислення активності з діяльнісно-перетворювального на споглядально-діалогічний напрямок. Визначено, що індетермістська спрямованість мисленнєвої парадигми XX ст. стимулює появу в західному варіанті тлумачення активності характеристик, притаманних східному розумінню активності. Відмічено наявність прагнення уникнути однобічності суб'єктно-об'єктного бачення світу, а також що переорієнтація на суб'єктно-суб'єктні відносини змушують провідні напрямки західної філософської думки (філософський психоаналіз, постмодерністську філософію, синергетику) звертатися до досвіду Сходу та вишукувати загальні підстави основи поєднання двох форм світосприйняття. Зазначено, що у східному мисленні в XX ст. виразно простежується започаткування індивідуалізму та преосвітньої активності. Доведено, що парадигма мислення, яка почала формуватися у другій половині XX ст., створює достатні підстави для творення нового розуміння активності, заснованого на підгрунті традицій західної та східної ментальності одночасно.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено новий аналітичний підхід який дозволив систематизувати існуючі концепції діалогу культур і сформулювати нову оригінальну концепцію соціокультурного діалогу між Заходом і мусульманським Сходом. Доведено, що існують фундаментальні історичні та соціокультурні передумови для діалогу мусульманського Сходу та Заходу, основою мислення яких є спільна логіка структурування предметного світу. Доведено, що єдино можливою альтернативою передбачуваному "зіткненню цивілізацій" може бути лише соціокультурний діалог, заснований на принципах паритетності у відносинах між Заходом і мусульманським Сходом, взаємної культурної емпатії як умови адекватного взаємного сприйняття або сприйняття Іншого та домінанти на Іншому як визнання його пріоритету. Вперше у контектсі відносин між мусульманським Сходом і Заходом виділено й описано дві парадигми взаємного сприйняття: імагінативну (зорієнтовану на формування образу Іншого) і когнітивну (зорієнтовану на раціональне розуміння Іншого). Запропоновано новий підхід до діалогу культур з урахуванням взаємодії даних двох парадигм. Обгрунтовано нові аргументи на користь тези про історичну необхідність діалогу на підставі когнітивної парадигми, що дозволяє позбутися негативних стереотипів взаємного сприйняття. Встановлено, що побудова конструктивного соціокультурного діалогу в Україні здатна запобігти або мінімізувати деструктивні процеси, пов'язані з політичною, соціально-економічною кризою за умов трансформації сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено феномен трансформаційних явищ в арабському світі у контексті формування нової соціокультурної парадигми XXI ст. Сформульовано основні параметри нової соціокультурної парадигми арабського суспільства під час переходу до третього тисячоліття. На підставі використаної методології показано механізм реального взаємовідношення соціокультурного, економічного та політичного вимірювань у життєдіяльності ряду сучасних арабських країн. Проаналізовано ключову роль духовного, соціокультурного чинника у новітній історії арабського суспільства. Виявлено найбільш ефективні форми боротьби з тероризмом та екстремізмом на сучасному етапі. Запропоновано нову модель взаємовідношення Сходу та Заходу на основі рівноправного та зацікавленого культурного діалогу з урахуванням історичних традицій та реалій сучасної цивілізації.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості становлення та специфіку розвитку сучасної інформаційно-комп'ютерної цивілізації у соціотехнічному аспекті. Сформульовано сенсотвірний критерій розмежування цивілізації в історії людства, на підставі якого доведено, що всі цивілізації втілюють в його історичному бутті єдниний інформаційний процес, що відображає рівень розвитку теоретичного знання та можливості соціуму в його реалізації. Висвітлено генезис розвитку інформаційних цивілізацій в історії людства. Показано, що сучасне експоненціальне зростання інформації спричиняє необхідність розв'язання насущних задач, взаємозв'язаних з виробництвом, обробкою, передаванням і зберіганням інформації з використанням нових методів їх обробки, зокрема, методів інтеграції та спрощення, мінімізації, згортання, кодування, символізації.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження інтеграції буддійської тибетської Карма Каг'ю в європейську ментальність. Розглянуто генезис буддизму на Заході та визначено носіїв і рушіїв його поширення. За умов Європи традиція Каг'ю є найбільш активним репрезентантом буддизму. Детермінанти інтеграції буддизму Каг'ю в європейську ментальність визначаються як взаємопов'язані загальнолюдські, європейські, державні й індивідуальні фактори, аналіз яких уможливлює оптимізацію міжконфесійних відносин. Карма Каг'ю на Заході визначається європейською інтерпретацією буддійської тибетської духовної традиції та є громадською позицією, реновативним стилем життя, що сприяє оновленню суспільства.

  Скачати повний текст