У книжці викладено короткі відомості про виникнення прізвищ на Україні, про семантику, будову, відмінювання, правопис і наголошування українських прізвищ. Основною частиною довідника є словничок, у якому зібрано близько чотирьох тисяч прізвищ, у написанні, відмінюванні й наголошенні яких можуть виникати труднощі. Разом з початковою формою того або іншого прізвища зазначено форми родового, давального й орудного відмінків однини та називного й родового множини, форми жіночих прізвищ, відмінні від форм прізвищ чоловіків; у кожній формі визначено наголос. Довідник розрахований на вчителів, журналістів, а також на тих працівників навчальних закладів і установ, які мають справу з оформленням особових документів.

Этот труд - не словарь, не энциклопедия, не научное исследование, не доклад и не очерк по анатомии. Авторы книги, французские врачи, в популярной форме рассказывают об особенностях анатомии и психологии человека, приводят количественные показатели и оценки физиологических функций в течение всей жизни. Факты, опубликованные в этой книге, интересны и обогатят читателя знаниями о своем теле.

У словнику-довіднику представлено у максимально повному обсязі терміносистему одного з рівнів української мови — словотвору. Реєстр охоплює як найуживаніші, так і новаторські терміни сучасного мовознавства, які добиралися із найбільш авторитетних словникових видань та наукових праць з проблем дериватології. Пропонований словник охоплює близько 1500 реєстрових одиниць. У словнику-довіднику подаються як структурні варіанти багатослівних термінів, так і синонімічні терміни. Дефінітивна частина включає авторське тлумачення термінів, а також цитування визначень з використаних джерел. Окрім того, словникова стаття супроводжується обов'язковим ілюстративним матеріалом і короткою етимологічною довідкою.

Пропонований посібник є значно доповненим і переробленим виданням посібника 1995 року (в-во "Либідь"). У нього внесено доповнення, викликані появою нових досліджень вітчизняних і зарубіжних лінгвістів (вступна частина). Доповнено й оновлено розділ "Типологія фонетичних і фонологічних систем", уточнено кількість структурних типів складів обох порівнюваних мов. Зміни внесено і в розділи "Типологія морфологічних..." і "Типологія синтаксичних систем". Більше матеріалів перенесено в таблиці, зроблено доповнення в системі вправ кожного розділу. Посібник своїм наповненням відповідає вимогам програми з предмета. Він може бути використаний викладачами порівняльного мовознавства, а також викладачами англійської мови вищих і спеціальних середніх навчальних закладів, аспірантами та студентами, які вивчають і цікавляться спільними (ізоморфними) й відмінними (аломорфними) рисами та явищами англійської та української мов.

Ч. 1. - 1965. - 423 с.

Культура мови як складова частина культури і як одна із її форм — перша ознака загальної культури людини. Як привернути увагу до мовної поведінки особистості? Як виховати чуття слова? Довідник орієнтує читача на вибір правильного слововживання, засвоєння граматичних норм, містить складні випадки російсько-українського перекладу. Вміщено дані про походження власних імен, правопис прізвищ. Подається також інформація про нові слова в сучасній публіцистиці. Окремий розділ присвячено естетиці словесно-художніх образів. Для мовознавців, викладачів, учителів, студентів, працівників засобів масової інформації, а також усіх тих, хто цікавиться питаннями культури мови.

У навчальному посібнику висвітлено питання історіографії мовознавчої україністики, що охоплюють процес становлення і розвитку науки про українську мову від давніх часів до сучасності. Основну частину присвячено історії макрогалузей україністики, сучасній літературній мові, історії української мови. Для студентів філологічних факультетів спеціальності «Українська мова і література». Може бути корисний викладачам вузів, аспірантам, вчителям загальноосвітніх шкіл і всім, хто цікавиться проблемами українського мовознавства.

У книзі викладено у вигляді словникових статей основні положення з трьох курсів, які вивчають студенти факультету журналістики: з "Практичної стилістики української мови", "Стилістики тексту", "Редагування в ЗМІ". Подано також практичні рекомендації щодо використання цих положень у ЗМІ. Вміщено короткі словники з орфографії, слововживання, з використання граматичних форм різних частин мови тощо. Є в книзі й довідники, призначені для перевірки правильності фактичного матеріалу в журналістських текстах, додержання логічних норм у матеріалах мас-медіа. Серед них - персоналії політичних діячів, лауреатір Шевченківської, Нобелівської премій, премії "Оскар", знаменитих спортсменів, льотчиків-космонавтів та ін. знаних людей, відомості про країни світу та їх столиці, про лідерів держав тощо. Книга призначена насамперед для студентів факультету журналістики та для журналістів-практиків, але вона зацікавить і всіх тих, хто прагне отримати додаткові відомості з культури мови, з різноманітних галузей сучасного суспільного життя. Всі відомості подано станом на 15 січня 2002 року.

Словник складається з двох частин — власне Російсько-українського словника та українського покажчика. Загальний обсяг — понад 30 тисяч термінів з різних розділів інформатики, кібернетики, обчислювальної техніки та програмування. У першій частині Словника вміщено пронумеровані в алфавітному порядку російські терміни та їхні українські відповідники. У другій частині вміщено в алфавітному порядку українські терміни з посиланням на номери їхніх російських відповідників, а це дає змогу використовувати Словник і як українсько-російський. До Словника входять слова-терміни і складені терміни, які являють собою сполучення двох, а інколи і більше слів. На всіх термінах проставлено наголос. Дається граматична характеристика слів. З масиву українських термінів вилучено мовні покручі та кальковані або транслітеровані російські терміни, повернено багато суто українських репресованих термінів. Словник зорієнтовано на широке коло користувачів — учнів старших класів, студентів, аспірантів, викладачів та науковців. Його можна використовувати і як посібник для учнів, які поглиблено вивчають інформатику, кібернетику, математику, обчислювальну техніку та програмування.

  Текст у форматі PDF 4.65 Мб

У Словнику-довіднику подаються офіційні імена, уживані в Україні,та їх варіанти, включено відомості про їх походження, правила правопису українських і російських прізвищ. Імена ілюструються уривками з поетичнихтворів, народних пісень тощо. Видання сувенірне. В ім’я здавна вкладався глибокий духовний зміст. Його вибір для новонародженої дитини був традиційною вірою в магічну силу слова й власного імені. Недарма ж великі українські князі носили такі славні імена, як Володимир (володар світу і людей), Ізяслав (той, хто славу здобуває), Святослав, Мстислав, Ярополк… Духовна міць, яка входила в них через надані ймення, робила князів непереможними. Адже в іменах завжди містилося добре віщування, побажання добробуту, захисту Богів, надія на кращу синовню чи доччину долю. І, мабуть, немає матері, яка б не назвала свою гарну доньку Любомирою (яку в миру люблять), Світланою (світлою, чистою) або Миланою (яка для всіх мила, якою милуються). Обираючи майбутнє ймення для дитини, батьки хотіли, щоб разом з ним вона отримала і захисника згори, божого охоронця. Так, вважалося, що Мирослави присвячені Богові Миру, Ярослави – Ярилу, а про Богуславів і Богданів дбатимуть Боги, які подарували родині бажану дитинку. Вважалося також, що той, хто назве немовля непривабливим іменем як-от Неждан, Нелюбима, Немира, збереже її від злого ока, яке, нібито, не зверне уваги на дитину, яку не ждали або не люблять. Але вже доведено, що подібні ймення тільки заважатимуть людині в житті, адже несуть в собі силу-силенну негативу. Дослідники вважають, що імена творилися за допомогою первісного арійського способу, який передбачає врахування всього комплексу релігійних та соціальних уявлень давнього суспільства. Навіть вважається, що імена були розподілені за кастовими прошарками, що зараз вже втратило своє значення. Крім того, імена могли втілювати як верхній, так і нижній Божественний світ. У давніх українців не було чітко вираженого протиборства між “темним” і “світлим”, кожне начало мало власне призначення, і від їх взаємодії творилося життя. Ще в давні часи, як засвідчують джерела, був звичаєвий набір двоосновних імен. Але й ці складові частини імен могли формуватися з більш простих елементів, які також слід враховувати, бо вони можуть іноді давати відмінне тлумачення. Існують імена, в яких виражено побажання здобути славу (Святослав, Ростислав), бути мужнім і відважним воїном (Ратимир, Ратибор, Ярополк), проявляти миролюбність (Миролюб, Любомир). Імена, які висловлюють гостинність (Гостирад, Милогост, Доброгост), можна пояснити і як очікування в родині бажаної дитини, яка прийшла на цей світ добрим гостем. Є імена, що втілюють любов батьків до Бога, який послав їм дитину і через відповідне ім’я дбатиме про неї (Богумил, Богуслав, Богурад), а також побажання на майбутнє позитивних рис характеру своїй дитині (Доброслав, Добромисл).

Книга поможет освоить морфологический разбор, т. е. разбор по частям речи. Авторы предлагают план разбора каждой из частей речи, приводят большое количество полностью разобранных примеров.

В книге рассказывается о подготовке к соревнованиям кузова, силовой передачи и ходовой части легкового автомобиля (в основном М-412). Рассчитана на спортсменов, работников автоклубов, автохозяйств и владельцев легкового транспорта.

Словник містить близько 4500 термінів в англо-українській частині, і стільки ж в українсько-англійській частині, та охоплює галузі аналітичної хімії, фармакології, екології, хімічної технології, технології харчових продуктів, нафтохімії, мінералогії, та ін. Може бути корисний для наукових працівників, аналітиків, провізорів, інженерів, метрологів, співробітників промислових лабораторій, викладачів, аспірантів і студентів, які спеціалізуються в галузі хімії, фармакології, екології, хімічної технології і суміжних дисциплін.

У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку XIV ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (в межах УРСР). Для дослідників — лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.

Біблія — найпоширеніша у світі книжка, з якої наш народ протягом століть поповнював фразеологічний запас української мови, збагачуючи її. Крилаті вислови у цьому виданні подаються не в алфавітному порядку, а в такій послідовності, в якій вони вжиті у Біблії, так що читач матиме змогу уявити, як побудовано Біблію, яким є зміст і стиль викладу кожної частини. У висловах фіксуються зміни у змісті й формі, які відбулися за час їх існування в українській мові; усі наявні значення висловів ілюструються цитатами з творів українських письменників. Для широкого кола читачів, не байдужих до мовного багатства.

У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку XIV ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (в межах УРСР). Для дослідників — лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.

Навчальний посібник містить опис морфологічної системи сучасної української літературної мови. Дано класифікацію частин мови, характеристику граматичних категорій і форм, висвітлено словозміну й формотворення. Книжку побудовано на матеріалі усіх стилів, іноді — розмовної мови. Розрахований на студентів, учителів, аспірантів, викладачів.

Ч. 1 : Матеріали до словника

Монографія "Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст." - перша спроба подати цілісну характеристику регіонального функціонування української мови в зазначений період у контексті істориш-культурних чинників, які впливали на соціальний статус української мови, її функціональні сфери та ступінь внутрішнього розвитку. У першій частині монографії представлено словникові матеріали, з яких постає загальний образ західного варіанта тодішньої української літературної мови у зіставних зв'язках із її сучасними лексичними, граматичними, фонетичними нормами тощо. Реєстрову частину словника укладено з таких лексичних одиниць, що у їх формі, значенні й особливостях слововживання виявилася історична специфіка літературномовного процесу на західноукраїнських землях, зокрема й на Буковині, - вплив живої народної мови - діалектів південно-західного наріччя, співтериторіальних мов, які функціонували в місцевому соціумі в силу поліетнічного складу населення, діяльності чужомовної державної адміністрації часів Австро-Угорщини. Матеріали до словника містять близько 3500 словникових статей. Ілюстративні матеріали мають різне функціонально-стилістичне спрямування, у них використано тексти публіцистики, навчальних посібників, листування, художньої літератури, зразки інформаційного мовлення - хроніку громадсько-політичного життя, рекламу, оголошення тощо. У коментарях до кожної словникової статті подано зіставні мовні факти з польської, німецької, російської, румунської та інших мов. Друкується згідно з ухвалою Вченої ради Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича, протокол №2 від 23 березня 2000 р.

У брошурі українського комуніста головну вагу приділено згортанню суверенітету УСРР та плани перетворення її на частину єдиної радянської Росії.