Кн. 1. - 112 с.

Дисертацію присвячено визначенню основних характеристик еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, що під впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі постали у ХІХ–ХХ століттях. На основі історико-філософського топологічного аналізу ключових положень про досвід, висунутих у межах західної філософії від Античності до ХХ століття, відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського поняття досвіду. Докладно проаналізовано особливості філософського аналізу досвіду у Канта та Геґеля, що заклали рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням між епістемологічним та герменевтичним підходами. Було встановлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду в термінах фактичності та історичності в основних течіях філософії Заходу ХІХ–ХХ ст. На основі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. в дисертації в систематичному вигляді було представлено цілісну концепцію еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст., яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду в філософських позиціях неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології і герменевтики, та особливості впливу цих підходів на формуванням завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

Иосиф Дорфман — талантливый гроссмейстер и тренер впервые предстает перед русскоязычным читателем в новом качестве: как автор и пропагандист оригинальной теории. Два учебника, иллюстрирующие практическое применение его своеобразного метода, стали на Западе шахматными бестселлерами последних лет. Предлагаемый И. Дорфманом алгоритм поиска хода и способ действий в критических позициях многократно испытаны на тренировочных сборах с шахматистами различных уровней, а их эффективность подтверждена превосходными результатами автора и его учеников.

Вы хотите повысить свой игровой уровень и добиться успеха в шахматах? Вы хотите легко решать проблемы начальной стадии партии? Тогда эта книга для Вас. Строго продуманный и тщательно подобранный современный материал поможет вам легко найти необходимое продолжение на любой ход соперника и избежать трудоёмкого процесса штудирования толстых учебников по теории дебютов. Опытный наставник и известный теоретик, автор около 40 шахматных книг международный гроссмейстер ИКЧФ Николай Калиниченко делится своими разработками в области дебютной стратегии и тактики. Для широкого круга любителей шахмат.

В книге помещены избранные партии-миниатюры чемпионов мира. Читатель найдет в них и эффектные комбинационные удары, и оригинальные дебютные находки, и яркие позиционные идеи. Комментарии трехкратного чемпиона мира А.Карпова помогут глубже оценить замыслы соперников, раскроют красоту вариантов, оставшихся 'за кулисами' поединков, расскажут о характерных приемах ведениям борьбы в дебюте и миттельшпиле. Для широкого круга любителей шахмат.

Уже более тридцати лет защита Каро-Канн служит Анатолию Карпову верой и правдой на самых крупных соревнованиях. Но за удачными дебютными находками многократного чемпиона мира стоит кропотливый труд его помощников. И среди них - Михаил Подгаец, пожалуй, наиболее авторитетный специалист по защите Каро-Канн. Опираясь на исследования Подгайца, Карпов — особенно в матче на первенство мира с Камским (Элиста 1996) - как никогда близко подошел к разгадке главной тайны защиты Каро-Канн - тайны Атаки Панова. Открыв эту книгу, Вы пройдете — последовательно, шаг за шагом - весь путь, по которому шли Карпов и Подгаец. Это был путь великих открытий. И побед.

В книге «Безлимитный поединок» тринадцатый чемпион мира Г. К. Каспаров рассказывает о своем спортивном и творческом пути, о своих шахматных воззрениях. В центре повествования – многолетнее единоборство с А. Карповым, непростые взаимоотношения с ФИДЕ, Госкомспортом СССР и Советской шахматной федерацией, последовательная борьба за демократическое переустройство шахматного мира. Рассчитана на широкий круг любителей шахмат.

В этой небольшой книге (1-е издание вышло в 1934 г.), относящейся к классике шахматной литературы, известный австрийский мастер и методист Г. Кмох раскрывает роль защиты в шахматной партии. Несмотря на то, что книга издана в первой трети прошлого века, она несомненно представит интерес и для нынешнего поколения любителей шахмат, особенно для начинающих шахматистов. Для широкого круга любителей шахмат.

Тихін Іванович Осадчий (1866—1945) — український економіст, земський статистик, громадський діяч. Член Української Центральної Ради та Центрального комітету Української селянської спілки. У дореволюційний період стояв на позиціях розгортання процесу капіталістичного розвитку. Він бачив неминучість цього розвитку і навіть визнавав його певну прогресивність. Але, як правовірний народник, називає цей процес, небажаним. Розвитку капіталізму він протиставляє дрібне виробництво селян і ремісників. У 1917 — член Української Центральної Ради та Центрального комітету Української селянської спілки. Після приходу до влади більшовиків працює директором Тиницької сільськогосподарської профшколи. Після звільнення вчителює в Гирявській початковій школі. Під час німецької окупації 1941—1943 рр. жив в селі Гирявці. У 1945 — помер.

Книга американского ученого Джона Глэда состоит из обстоятельных интервью с представителями разных поколений русского литературного зарубежья. Среди собеседников автора - такие известные писатели, как Иосиф Бродский, Владимир Максимов, Андрей Синявский, Виктор Некрасов, Сергей Довлатов и многие другие. Книга исследует эмиграцию как явление культуры и социальной жизни, обогащая наше представление о соотечественниках, творящих вне Родины.

У книзі представлено авторський підхід до проблеми подолання спектра аутистичних порушень. Автор розкриває сутність мислення, поведінки та діяльності аутичних дітей, пропонує свої погляди, принципи, форми роботи і методи формування адекватних психологічних установок, що забезпечують свідомий контроль над основними позиціями життя аутичної дитини. Особливу увагу приділено прогностичному потенціалові особистості аутичної дитини, обґрунтовано необхідність урахування в процесі досягнення цієї мети виокремлених вікових меж вихованців, що впливають на розгортання процесу їхнього морально-духовного розвитку. Книгу адресовано практичним психологам, педагогам, батькам, керівникам освітніх закладів, науковцям, студентам і викладачам вищих медичних та педагогічних навчальних закладів, усім зацікавленим у процесах корекційного виховання і творчого розвитку аутичних дітей.

Т. 1. - 1974. - 352 с.

Рукопись коллективного труда «История методологии социального познания. Конец XIX−XX век» − сборник статей, связанных единой исследовательской целью выстроить логико-историческую последовательность парадигмальных сдвигов в области методологии социального знания, особенно в тех дисциплинах, которые либо вовсе не были проанализированы с этой точки зрения, либо рассматривались в рамках устаревших истматовских трактовок. Сегодня мы имеем возможность оценить историю развития методологической мысли в обществознании с более эффективной позиции, которая отчасти и реализуется в данной работе.

У даній книзі викладено один з основних навчальних курсів у системі підготовки майбутнього спеціаліста - "Основи журналістики". Тут представлені основні теоретичні теми, передбачені програмою Міністерства освіііти України, як-от: журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності, функції журналіситки, соціальна позиція журналіста, журналістика як система засобів масової інформації, свобода преси і журналістської діяльності та ін. Для студентів спеціальності "Журналістика" і працівників засобів масової інформації

Покажчик укладено за хронологічним принципом. Усі випуски переглянуто de visu. Для оптимізації пошуку необхідної інформації покажчик розділено на 2 частини: 1) Хронологічний покажчик (розпис вихідних даних за випусками); 2) Алфавітний покажчик публікацій. Всього у бібліографії представлено 421 позиція із 20 випусків «Історіографічних досліджень»

З приводу 25-ліття від постання ОУН проф. д-р Лев Ребет написав 1954 року публіцистично-критичний нарис п. н. «Світла і тіні ОУН», що друкувалися «підвалами» в тижневику «Український самостійник» у чч. 247 (10. 10. 1954) до 277 (8. 5. 1955). Лев Ребет тоді виконував обов'язки одного з уповноважених проводом ОУН на українських землях, з дорученням «тимчасово перебрати керівництво Закордонних частин ОУН і реорганізувати їх згідно з позиціями проводу ОУН в Україні», і займав становище головного редактора газети «Український самостійник». Хоча Лев Ребет писав свою працю, так би мовити, у вільні хвилини поза безліччу всіляких інших занять та обов'язків, і під тиском кожнотижневого «продовження» в газеті, однак ця праця дає надиво повну та плястичну картину розвитку ОУН на західньоукраїнських землях до другої світової війни, змальовуючи її пізніші кризові ситуації, її боротьбу — невдачі та досягнення, її ідейно-програмову завершеність у 1943 р. на III Надзвичайному великому зборі ОУН, отже під час зудару на наших землях двох імперіялістичних сил — Німеччини і Росії, а далі післявоєнний період на чужині аж до 1954 р. Перечитуючи цю працю, відчуваєш, що автор міг би багато більше розповісти та докладніше з'ясувати різні періоди боротьби ОУН, бож він від постання цієї організації 1929 року брав у ній активну участь і, займаючи важливі або й ключеві становища в організаційній структурі, він співвирішував її долю. Лев Ребет обмежився поданням конечних фактів, найістотніших елементів розвитку, щоб увипуклити загальні контури та політичний зміст дії ОУН. Аналізу проведено послідовно, з виразним прагненням до об'єктивности, і завдяки тому зарисовано синтезу всієї дії ОУН на протязі 25 років. Дуже виразно виступає факт, що ОУН завжди була політичною організацією, що провадила боротьбу проти окупантів з єдиною метою створення самостійної державности України; вона не була партією в звичайному розумінні того слова, зокрема екстремістською партією, що прагнула до зміни режиму; вона ніколи не стала фашистською чи нацистською. Тепер, у 35-ліття постання ОУН, праця Лева Ребета не втратила нічого зі своєї вартости чи актуальности. Навпаки, її цінність для дослідника нашої поточної історії тільки збільшилася, бо вона становить своєрідний документ часу. Вона має вартість і актуальнополітичне значення для кожного, хто не збайдужів до ідеалів, за які боролася ОУН. Під назвою ОУН існують та діють тепер у діаспорі три угруповання, — споріднені, коли мовиться про їхнє коріння, — відмінні, і навіть досить далекі одно від одного, коли йдеться про політичний зміст. Боротьба і досягнення ОУН пов'язується найчастіше з деякими особами, яким приписується непомірно великі заслуги. Так постали леґендарні культи осіб, становлячи, без сумніву, викривлення історичної правди і цим завдано, треба сподіватися, тільки мимовільної кривди всім тим, хто віддали свої сили або й утратили життя під прапором ОУН у боротьбі з ворогом. У праці Ребета натомість дуже виразно сказано, що ОУН була сильна не так заслугами окремих осіб, як скорше вкладом праці та жертвами тисяч відданих ідеї боротьби за державну незалежність. Висування нібито великости окремих осіб ледве чи корисно вплинуло на дальшу долю ОУН. Не маємо сумніву, що в Україні ОУН — це не конче проминулий безслідно етап боротьби за самостійність. Живі свідки цієї боротьби ОУН та й самі учасники її, спогади про збройні очайдушні змагання проти двох імперіялістичних загарбників під час другої світової війни, як і тривання цієї боротьби проти російських більшовиків ще кілька років після війни, а також ідейні позиції ОУН, зокрема ті, що їх схвалено на III Надзвичайному великому зборі 1943 р., відбутому саме в час зудару двох взаємноворожих тоталітаристських сил, з їх підкресленим прагненням до свободи, самовизначення і народоправства — живуть і далі в Україні серед старшого покоління і передаються молодим. Обезчещування ОУН і лайка на її адресу з боку власть імущих у СССР, що тривають по той бік залізної завіси безперестанку, тільки підтверджують, що ідейний зміст ОУН і далі становить істотний чинник сили. Бо з привидами більшовицькі реалісти ніколи не воюють. І з того погляду варто, щоб книжка Л. Ребета дійшла до читача в Україні, щоб він дізнався правди, всієї правди, хоч і не без тіней, але по суті світлої та здорової правди. «Світла і тіні ОУН» — це останнє слово Лева Ребета щодо історії і з'ясування суті ОУН. Скритовбивник Богдан Сташинський, на доручення КГБ, припинив творче та працьовите життя автора цієї книги.

Книга Тараса Прохасько шалено поетична. Вона просочена якоюсь філософською меланхолією, але все таки оптимістична, мрійлива і красива. Вона, безумовно, «Ізі лістенінг», але навіть якщо комусь з книжкових черв'яків може здатися, що вона проста, то вони не зможуть спростувати факт створення Тарасом Прохасько доброго, пронизливого словесного коду, що зачаровує своєю чисто людською енергією. Ось так потрібно любити свою країну. Ось так потрібно писати про людей. Без політики, без ідеології, без обмеженої вузькості погляду. Але соковито, красиво, тонко відчуваючи свій Всесвіт, відчувши деталі своєї дійсності і її краси, деталі всього світу і мільйонів зірок, космосу і запаху яблук в божественному саду за межами видимих сфер. Голос за кадром в книзі Прохасько – це не конкретний персонаж з ярличком «українець» і набором стандартних системних вимог. Це Людина і його орган душевного відчуття, весь його осередок чуття, що увібрав в себе граничну увагу до навколишнього космосу. Сама ця позиція робить можливим сприйняття книги в будь-якій точці земної кулі. Хтось зрозуміє менше, хтось більше, але книга є людяною. Людяною в глобальному розумінні. Національність пропущена через «героя», а не «герой» через національність. Таким чином Прохасько створює універсальну мову достовірності. Поринаючи в «FM Галичина» хочеться жити, бо стільки ще не звідано. Не звідано не десь там в глибинах Африки, США або Європи. Незвідано тут, у тебе під носом. Увага до деталей, мікроколиванням навколишніх просторів – книга сіє в читачах сім'я великого дару відчувати світ глибше. Я сказав, що так потрібно любити свою країну? Все ж, швидше, так: - потрібно бути Людиною... (Анатолій Ульянов)

В 30 лекциях предлагаемой книги описывается психотерапия как самостоятельная медицинская специальность и отдельная гуманитарная профессия будущего, рассматриваются её роль и место в нашем обществе. В данной книге излагается ряд техник и технологий современной психотерапии, адаптированных к менталитету конкретного человека, а богатый научный и практический опыт автора позволил отобрать самые важные темы и придать изданию практически значимый и мотивирующий характер.

Це друге видання, доповнене й розширене, навчального посібника з історії української державності Раїси Іванченко — відомого сучасного історика, письменника, автора численних історичних розвідок та історичних романів з проблем історії України. У роботі відстоюється наукова позиція державності українського народу, починаючи із Трипільської цивілізації. Посібник містить цікаві документи на підтвердження думки автора. Посібник розрахований на широке коло читачів — учнів, студентів, учителів, усіх, хто цікавиться проблемами становлення й еволюції державницької історії упродовж майже півторатисячолітнього періоду нашого минулого