Цей словник є спробою лексикографічно зафіксувати швидкозмінний та плинний за своєю природою сленґовий шар української мови - той його складник, якого, на переконання користувачів російської фєні, не існує (як, утім, і самої мови), а на переконання користувачів правдиво народної, джерельної, солов'їно-калинової мови, і не повинно існувати. Тим часом доктор філологічних наук, завідувачка відділу соціолінґвістики Інституту української мови НАН України Леся Ставицька, взявши за джерельну базу тексти художньої літератури, засобів масової інформації, наукових видань, або й просто зразки розмовної мови, уклала словник, який містить сучасну жарґонну лексику різнотипного соціяльного походження, а також лексику розширеного вживання, що поповнила жарґонізовану розмовну мову. "У професійного філолога і пересічного мовця, - пише авторка в передмові, - почасти складається уявлення про суто російський характер жарґонного слововживання, неконкурентноспроможність української мови у розмовних, стилістично знижених сферах комунікації, нездатність продукувати сучасні іронічні стилі спілкування. Варто вчитатись у зібрані тут репліки, діялоги, тексти, щоби пересвідчитись в українськості того жарґоновживання, яке, на перший погляд, може здатися прероґативою російських розмовних моделей. Крім того, суржикове слово у суто комунікативному аспекті не завжди свідчить про брак мовної культури чи незнання українського лексичного відповідника: нерідко, особливо в інтеліґентських дискурсах, чужомовність підсилює іронічне, сміхове начало, закладене у цій лексиці". Від того, наскільки присутній у свідомості українських мовців національний сміховий вербальний простір, великою мірою залежить виживання та зміцнення комунікативної потужности української мови. Словник містить понад 3200 слів і 650 стійких словосполучень. Він розкриває значення кожного з них, подає його соціяльну та стилістичну характеристику, а часом також наводить короткий етимологічний коментар.

Catimbó це певний набір магічно-релігійної діяльності, що відбуваються на північному сході Бразилії. Відомий з середини сімнадцятого століття, Catimbó є результатом злиття практики магії з Європи і корінних ритуалів шаманізму, який додається в контексті переконання католицизму. В сфері богослужіння, африканських впливів можна відзначити, однак, як обмежений.

Т. 1. - 2009. - 494 с.

З давніх-давен більша частина території сучасної України була вкрита лісами. Навіть на широких степових просторах Південної України, у долинах річок росли великі діброви. Тож дерево було найпоширенішим матеріалом, з якого предки сучасних українців не лише зводили різноманітні будівлі, а й виготовляли все необхідне для життя: меблі, посуд, хатнє начиння, господарський реманент, виробниче устаткування, транспортні засоби. У них було особливе, шанобливе ставлення до дерева як до матеріалу живого й одухотвореного, прихильного до людини. Аж до кінця 18 ст. всі в Україні – від простого селянина до ясновельможного гетьмана – були щиро переконані, що жити слід тільки у дерев’яному будинку чи палаці, бо кам’яні та цегляні будівлі є вкрай шкідливими для здоров’я. В історико-культурологічному плані це переконання зіграло злий жарт з українським народом. Мурованих палат, замків, храмів будували мало, а дерев’яні, яких було безліч, усі загинули – тож історична та культурна спадщина України виявилася штучно збідненою. Проте, якою вражаючою була наша дерев’яна архітектура, ми можемо лише здогадуватися на підставі результатів археологічних досліджень, захоплених описів мандрівників-іноземців та тих окремих дерев’яних пам’яток, які ще вціліли.

Українку, Анну Ярославну, королеву Франції, на глум історичній правді уважають французи московською княжною. Цю, болючу для українців і образливу для тіней нашої визначної землячки, неправду повторяють без скрупулів всі визначні французькі історики. Нею годують французьку шкільну дітвору всі підручники історії й таким чином закріплюють у французькому народі фальшиве переконання, що київська княжна Анна Ярославна була московкою. У свідомості французького народу, як і в підручниках історії, українська княжна називається не інакше, як «Ан де Рюссі»

"Христианам не дозволено, - говорил Иоанн Златоуст, - уничтожать заблуждения силой, они могут вести людей к спасению единственно убеждением, разумом и любовью". В книге Наталии Будур, рассказывающей об одной из самых зловещих страниц средневековой истории, о деятельности святой инквизиции, читатель не встретит примеров христианского всепрощения. Это книга о насилии и страхе. В чем секрет долговечности существования инквизиции, одно имя которой внущало ужас всему христианскому миру? В чем причина ее возникновения и упадка? Как действовал и как бьш устроен священный трибунал? Кем были руководители инквизиции и ее жертвы? Кого и за что преследовала инквизиция? Происходил и ли подобные процессы в России? Ответы на эти и многие другие вопросы, связанные с повседневной жизнью людей в Средние века, читатель найдет на страницах этого эмоционально насыщенного, неравнодушного произведения.

Долгое время проблемы аргументации почти совсем не рассматривались в нашей литературе. Заметный интерес к ним возник в связи с широкой демократизацией общественной жизни, когда возникла потребность в освоении мастерства убеждения, умения вести полемику и дискуссию. В монографии освещаются основные методологические вопросы аргументации, касающиеся определения ее природы и логической структуры, форм и методов ее ведения. Критикуя отождествление аргументации с доказательством, автор обосновывает более широкий взгляд на нее как рационально–логическую часть целостного процесса убеждения. Предназначается для преподавателей логики и всех, интересующихся вопросами мастерства убеждения и аргументации.

In an era in which socialism has been widely discredited, the moral and legal status of private property is crucial, and property theory has become one of the most active and exciting battlegrounds of contemporary political and social thought. In this important contribution to the theory of property, Carol Rose sympathetically examines the two currently dominant traditions - neoconservative utilitarianism and liberal communitarianism - acknowledging the strengths of each and laying the groundwork for a theory to bridge the gap between them. By insisting that community norms must underlie any property regime, she expands the horizons of property theory, exploring the role of narrative and storytelling in the establishment of these norms. The result is a study that credits the insights of rival views and breaks new ground both substantively in its implications for understanding property and methodologically in its application of the study of narrative to property law. Property and Persuasion is a valuable contribution to legal theory as well as to political and social philosophy, and it is essential reading for students and professionals in all these fields.

Підручник підготовлений з метою забезпечення первинної філософської просвіти у царині політики. Він знайомить читача з історичним розвитком філософських вчень про політику, вводить його у змістовний контекст таких опорних понять, як «буття політичного», «політична влада», «політична система», «суб'єкт політичної діяльності», «політична духовність», «політична гносеологія» тощо. Одночасно, він аналізує реальні політичні процеси, що здійснюються в Україні і світі. При цьому, автори аж ніяк не намагаються нав'язати читачеві свої політичні оцінки і переконання. Навпаки, вони формують методику і методологію дискурсу, завдяки якому кожен має можливість «наблизитись до себе», сформувати власне судження, оцінку, переконання. Матеріал, що подається підручником, і є цим своєрідним теоретичним і філософським підґрунтям.

Ч. 1. - 187 с.

This book is designed to provide an accessible survey of the history of propaganda from 1500 to the present. After a historical introduction by David Welch outlining the development of propaganda, the encyclopedia presents more than 250 entries. These include geographic entries examining a country such as Britain or Portugal or—where the propaganda history is either less clearly delineated along national lines or the scholarship to date in English is more limited—a region such as Scandinavia or Latin America. We have tried to be as geographically comprehensive as possible. Case-study entries present events or movements, from abolitionism to Zionism. Technique entries deal with a particular method, such as posters, portraiture, or music; film and radio entries both have multiple subdivisions, reflecting the special role of these media in twentiethcentury propaganda. Concept entries define and explain terms used by and about propagandists: black propaganda, brainwashing, and so forth. The long entry “Propaganda, Definitions of ” offers multiple definitions of the term. This encyclopedia includes entries devoted to individuals connected with propaganda, from Martin Luther to Osama bin Laden, as well as entries for some of the key institutions of propaganda—such as the Office of War Information (OWI) in the United States during World War II—and some of the best-known documents and artifacts of propaganda (such as the film Casablanca and the novel Uncle Tom’s Cabin). Each entry contains suggestions for further reading, which generally also served as the chief sources for quotations and factual or other details within the entry. Most propaganda agencies—for example, the CIA or the BBC—are better known by their initials than their full names and are therefore listed that way.

Конференція під назвою “Мовні конфлікти і гармонізація суспільства”, що її провели в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка 28-29 травня 2001 року Товариство української мови цього університету та Громадський добродійний фонд імені Ігоря Білозора, в історії вітчизняної науки прецедентів не мала. Тому її завданням було насамперед привернути увагу до проблеми і правильно сформулювати її в основних іпостасях з надією на активізацію зусиль дослідників у заданих дискусією напрямках. Порозуміння між людьми, плекання мовної спадщини, єдність розмаїття – провідні тези, якими відкрив нове тисячоліття Європейський рік мов. Конференція, що проходила в рамках програми Року, відбулася за участі вчених з багатьох міст України і за підтримки з боку Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Інституту української мови НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України, Інституту соціальної та політичної психології АПН України, Конгресу української інтелігенції та Асоціації товариств української мови. Це видання здійснено толокою на особисті кошти людей дуже різних, проте одностайно свідомих драматизму мовних процесів в Україні. Їхні імена подано в кінці збірки. Автори вміщених тут виступів теж одноголосно перейняті мовним болем і вони так само дуже несхожі – за фахом, науковими підходами, переконаннями, життєвим досвідом. Якщо серед тем та ідей книжки читач знайде цікаві й варті дальшого обговорення, хай ця наша скромна праця послужить йому спонукою, щоб і самому в прийнятний спосіб долучитися до шукання істини й гармонії.

К сожалению, гипноз в течение столь многих столетий ассоциировался с чертовщиной, что до настоящего времени туман вокруг этого понятия не рассеялся. В сознании некоторых людей гипноз по-прежнему лежит в одной плоскости с магией и сверхъестественными явлениями. По мнению других, гипноз является бесполезным, а порой опасным методом воздействия. Подобной точки зрения придерживаются не только большинство обывателей, но и некоторые специалисты. Какова же правда о гипнозе? Какова его ценность для человека? Чем, собственно, является гипноз и каково его действие? Каждого ли человека можно загипнотизировать? Кто в наибольшей степени податлив к гипнозу? Как овладеть искусством внушения и самогипноза? На эти и другие вопросы вы получите ответы в соответствующих главах этого психологического эссе Все о гипнозе.

Одни люди оказываются более способными достигать успеха в своей деятельности, чем другие. НЛП - быстро развивающееся направление прикладной психологии, предлагает простые и доступные описания того, что делают эти люди и что отличает их от других людей. НЛП предлагает вам самим научиться этим действиям и повторить выдающиеся результаты. Такой подход позволит вам овладеть практическими умениями, которые используют выдающиеся коммуникаторы. Коммуникативные способности - это основа для достижения серьезных результатов в личном развитии и профессиональном росте, в консультировании, образовании и бизнесе.

Т. 1 : Поетичні твори. Оповідання. Повісті. - 640 с.

Становлення української державності відбувається в атмосфері політичного й ідейного плюралізму. Сьогодні очевидним є те, що націоналістичний фактор став невід'ємною складовою суспільно-політичного життя в Україні й володіє ефективними важелями впливу на розбудовчі процеси. Однак явище націоналізму для значної кількості людей залишається малозрозумілим, а довгі роки дискредитації українського націоналізму виробили в частини населення стійкий комплекс не сприйняття націоналізму взагалі. Це не є нормальний стан, оскільки він базується не на знанні, переконанні чи життєвому досвіді, а на довготривалій ідеологічній обробці населення, яка значною мірою спричинилася до деформацій у свідомості народу, спотворення екзистенційних основ буття нації.

Поняття “Великої літератури”, переконання, що українська література повинна стреміти до нових європейських масш табі в, було одним із найосновніших організуючих чинників в культурному житті великої української повоєнної еміграції 1945-1950 рр. Пропонована праця відомого американсько-українського літературознавця досліджує як генезу й історію цієї ідеї, так і спроби її мистецького втілення в широкій гамі важливих творів, які щойно тепер повертаються до материка історії української літератури. Простеження даного явища відбувається водночас в кількох аналітичних ключах - історичному, соціологічному та психологічному - й становить перший етап ширшого планованого автором дослідження життя української еміграції.

У монографії вперше у вітчизняному театрознавстві шляхом формально-логічних умовиводів створено світоглядно-естетичну модель рубежу ХІХ–ХХ ст. з одночасною акцентуацією її окремого — театрального — сегменту. Обрана для дослідження методологія дискурс-аналізу дозволила, по-перше, остаточно відкоригувати мистецтвознавче визначення дискретної та водночас неперервної практики реалізму — на переконання авторки, стильового мейнстріму української духовної культури ХХ ст., по-друге, сформувати український порядок реалістичного дискурсу з урахуванням явищ та артефактів широкого європейського і російського ідейно-мистецького контексту. Дослідження фундоване на емпіричному матеріалі значного обсягу. Це — численні свідоцтва про суспільні та мистецькі події, відгуки критиків на вистави, спогади про творчу діяльність окремих митців та театральних труп, публіцистичний доробок українських драматургів, їхні драматичні опуси тощо. У книзі зокрема проаналізовані індивідуальні творчі манери провідних українських авторів (І. Франка, І. Карпенка-Карого, Б. Г рінченка, Л. Яновської, С. Васильченка, Г. Хоткевича, Л. Старицької-Черняхівської, В. Винниченка, Лесі Українки, С. Черкасенка, В. Пачовського, О. Олеся) і представлені варіативні підходи українських постановників до їхньої драматургічної продукції, відтак, — особливості тогочасного процесу естетичної комунікації в українському сценічному мистецтві. Розрахована на фахівців у галузі театрознавства, історії та теорії культури.