На підставі польових досліджень, проведених протягом 1993 - 2003 рр., та їх діахронного співставлення з архівними та друкованими джерелами середини XIX - XX ст. зроблено спробу наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся - регіону побутування реліктових етнографічних явищ та найбільш постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено інваріантну основу обрядової моделі та її факультативні елементи. Визначено чотири локальні варіанти святкової композиції, характер зв'язків між ними, спрособи переходу від одного до іншого, з'ясовано територію їх побутування. До наукового обігу введено ряд нових обрядових сюжетів та етнографічних фактів як додаткове джерело вивчення духовної культури Українського Полісся.

У формі історичних нарисів, із залученням широкого кола джерел, робота висвітлює суспільно-політичні та науково-технічні передумови аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, яка сталась 26 квітня 1986 р., розкриває початкові зусилля з її мінімізації та інформаційну ситуацію в країні, яка привела до падіння довіри суспільства до влади. Аналізуючи основні напрями вирішення проблем, породжених аварією, автор зосереджується на інженерно- технічних та медико-біологічних, розкриває процеси, пов’язані із зоною відчуження та «Об’єктом “Укриття”», показує проблеми довкілля, якості життя, стан здоров’я і впливи аварії на долі людей. Окремі нариси присвячено висвітленню суспільної активності, породженої аварією, зусиллям держави з унормування постчорнобильського життя та факту закриття ЧАЕС, який розглядається як політичний крок і довготривалий процес. Розрахована на широке коло читачів.

Можливо, ми звикли до Чорнобиля... Як це не дивно. Ми звикли до наявності Зони відчуження, до болю відірваних від коріння людей, до небезпеки, що причаїлася під Саркофагом, до гіркого присмаку полину у наших душах. Звикли і змирилися. Поринули у поточні нагальні проблеми: добробут, недуги, політика... І все ж відчуваємо, що не до кінця усвідомили та оцінили подані природою уроки, не знайшли відповідей на поставлені нам запитання – куди йти далі, після катастрофи, і якими нам бути. Календарна дата катастрофи, що є близькою до Великодня – символу Воскресіння, нагадує, що Чорнобильська трагедія – знакова подія.

  Текст у форматі PDF 3.02 Мб

  Текст у форматі PDF 9.02 Мб

Ч. 1 : Бідношия Ю.І., Дика Л.В. Тексти. - 2003. - 456 с.

У формі історичних нарисів, із залученням широкого кола джерел, робота висвітлює суспільно-політичні та науково-технічні передумови аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, яка сталась 26 квітня 1986 р., розкриває початкові зусилля з її мінімізації та інформаційну ситуацію в країні, яка привела до падіння довіри суспільства до влади. Аналізуючи основні напрями вирішення проблем, породжених аварією, автор зосереджується на інженерно- технічних та медико-біологічних, розкриває процеси, пов’язані із зоною відчуження та «Об’єктом “Укриття”», показує проблеми довкілля, якості життя, стан здоров’я і впливи аварії на долі людей. Окремі нариси присвячено висвітленню суспільної активності, породженої аварією, зусиллям держави з унормування постчорнобильського життя та факту закриття ЧАЕС, який розглядається як політичний крок і довготривалий процес. Розрахована на широке коло читачів.

У книзі подано нариси про словозміну, синтаксис, лексику та семантику говірок Чорнобильської зони та суміжних ареалів. Нариси розширюють відому дотепер інформацію про поліські діалекти, що належать до архаїчних діалектних типів.

У книзі вміщено діалектні тексти, записані на магнітофон у 1994-1996 рр. від переселених з Чорнобильської зони носіїв середньополіського діалекту. Тексти паспортизовано, подано у фонетичному записі. Праця буде корисною україністам, славістам, зокрема, мовознавцям, етнологам, історикам.

В начале мая я улетел в командировку в Чернобыль. Звонок из "Знамени": "Ждем рукопись. Обо всем и - открыто. В объеме не стесняем. Форму выбирай сам". Договорились. Не ожидал я только одного: что отчет об этой командировке станет пьесой. Трагедией. Но жанр выбирал не я.

Повесть-расследование взрыва атомного реактора.

После Чернобыля нет нужды разъяснять читателям, сколь остра и злободневна сегодня проблема: «Человек и АЭС», «АЭС и окружающая среда». Повесть «Энергоблок» об этом. В центре ее – начальник отдела радиационной безопасности В. И. Палин, всю жизнь отдавший атомной энергетике. Центральное событие повести – пуск атомной станции в тот момент, когда АЭС не готова к пуску; и расплата за торопливость – радиоактивное заражение водоемов, окружающего пространства и помещений самой станции.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників МНС України затверджено і введено в дію наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України. До Довідника увійшли кваліфікаційні характеристики посад керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників, які є специфічними для органів управління та підрозділів МНС і враховані у Національному класифікаторі України ДК 003:2005 "Класифікатор професій". Довідник підготовлено Державною установою НДІ соціально-трудових відносин спільно з фахівцями Управління освіти і науки МНС

Чому зраджували і чи зраджували? Чому ставали героями і чи справді були ними? Радянський Союз розпався чи був зруйнований? Чому «всесильний КГБ» не втримав влади? Відповіді на ці питання десятиліттями ховали під грифами «Секретно». Автор Володимир В’ятрович, який розсекретив архіви КГБ, розповідає про таємниці української історії: глобальні інформаційні війни ХХ століття; люди, які кидали виклик системі; щоденне життя таємних органів: фальсифікації, оперативні розробки, агентурні операції; механізми депортацій та нутрощі тюремної системи; поразка переможців — СРСР проти УПА; справжні причини Чорнобильської катастрофи; агонія спецслужби в останні дні СРСР. Історик оприлюднює раніше недоступні заведені «органами» справи та таємні звіти КГБ керівництву партії.

В книзі на основі узагальнення матеріалів поточного діловодства та опублікованих даних висвітлено ряд аспектів соціальних та економічних наслідків чорнобильської катастрофи, пов’язаних з організацією евакуації та переселенням мешканців забруднених територій, проблемами здоров’я населення України, визнанням статусу постраждалого населення та фінансуванням передбачених законодавством виплат та програм. Розкриваються також соціально-економічні проблеми, породжені початком виведення з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції. Розрахована на науковців, викладачів, студентів, всіх тих, кому не байдужа ця сторінка історії України.

  Текст у форматі PDF 10.16 Мб

  Текст у форматі PDF 6.53 Мб

  Текст у форматі PDF 20.66 Мб