Т. 1 : А - Н. - 355 с.

У монографії на підставі широкого кола джерел висвітлюється малознана сторінка історії національно-визвольної боротьби за становлення незалежної Української держави - діяльність мережі ОУН(б) і Запілля УПА на Північно-західних українських землях (Волинь і південне Полісся) у 1941-1944 pp. Увага зосереджена на зусиллях ОУН(б) та УПА, спрямованих на організацію влади, господарського життя та гуманітарної сфери на територіях, контрольованих українськими повстанцями. Досліджено діяльність суспільно-політичних, організаційно-мобілізаційних, господарських референтур, Служби безпеки, референтур звязку, Українського Червоного Хреста та жіноцтва.

На підставі польових досліджень, проведених протягом 1993 - 2003 рр., та їх діахронного співставлення з архівними та друкованими джерелами середини XIX - XX ст. зроблено спробу наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся - регіону побутування реліктових етнографічних явищ та найбільш постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено інваріантну основу обрядової моделі та її факультативні елементи. Визначено чотири локальні варіанти святкової композиції, характер зв'язків між ними, спрособи переходу від одного до іншого, з'ясовано територію їх побутування. До наукового обігу введено ряд нових обрядових сюжетів та етнографічних фактів як додаткове джерело вивчення духовної культури Українського Полісся.

Т. 1 : Етнолінгвістичні студії. - 356 с.

У книзі досліджено поховально-поминальний обрядовий комплекс Полісся. Подано опис мовних та предметно-дійових складових цілісного культурного тексту поховального й поминальних обрядів Полісся та інших українських і слов'янських історико-етнографічних регіонів та районів. Окремі елементи поліського поховально-поминального обряду розглянуто на тлі інших явищ слов'янської духовної культури. Усе це спрямоване на з'ясування основи культурного явища та його номініції, що є відображенням давньої картини світу в свідомості носіїв традиційної культури. Для фахівців-етнолінгвістів, мовознавців, етнологів, фольклористів та всіх шанувальників української і слов'янської традиційної духовної культури.

Монографію присвячено грибам та грибоподібним організмам Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський». Наведено коротку характеристику фізико-географічних умов парку та його рослинності, розглянуто історію досліджень грибів на території Лівобережного Полісся в цілому та парку зокрема. Охарактеризовано методи мікологічних досліджень cистематичну та екологотрофічну структуру й видовий склад грибів парку, його раритетну компоненту, а також практичне значення грибів і грибоподібних організмів регіону. Наведено повний анотований список виявлених на цей час видів грибів і грибоподібних організмів.

Т. 1. - 1984. - 600 с.

Роман Петренко - учасник Українського Опору на Волині від 17 вересня 1939 року до відновлення совєтської окупації у 1943-1944 рр. Живучи після війни на еміґрації, Роман Петренко прочитав книжку свого близького знайомого Тараса Боровця «Армія без держави» і побачив у ній історію визвольної боротьби на Волині у «кривому дзеркалі» того ж автора. Книжка Р.Петренка - це одна із «загублених ланок» з ланцюга, без якої не можна писати правдивої історії про Український визвольний рух. Автор збирав матеріяли й документи, які б підтвердили правду про події, учасником яких він був. Він знав Т.Боровця, знав Волинське Полісся, міг докладно простежити, документально пройти слідами «армії без держави». Крім власних спогадів автора, використано маловідомі документи, що зберігалися у еміґрантів, штабі ОУН у Мюнхені та закритих архівах СССР, Польщі, Східної Німеччини, Чехо-Словаччини.

Ч. 1 : Бідношия Ю.І., Дика Л.В. Тексти. - 2003. - 456 с.

У цьому випуску зібрані українські грамоти XV ст., які раніше або зовсім не публікувалися, або були опубліковані у виданнях, що не призначалися для мовознавчих досліджень. Грамоти згруповані за їх територіальним походженням: окремо подані грамоти центральної України, Західного Полісся, Галичини, українські грамоти з території Молдавії, закарпатська грамота. Кожна грамота супроводжується палеографічним коментарієм. У передмові подається загальна мовна характеристика кожної групи пам’яток, розглядаються найхарактерніші риси їх письма. До випуску додані покажчики власних імен, географічних назв і словник малозрозумілих слів.

В альбомі представлені зразки вишивок різних регіонів України: Київщини, Полтавщини, Чернігівщини, Черкас, Житомира, Одещини, Херсонщини, Полісся, Волині, Східного Поділля, Західного Поділля, Яворівщини, Сокальщини, Покуття, Буковини, Лемківщини, Бойківщини, Гуцульщини, Закарпаття. Показані церковні ризи, українські рушники, мережки, змережування і рубці.

У хрестоматії підібрано найцікавіші і найрепрезентабельніші оригінальні публікації за одинадцятьма тематичними напрямками, які були видрукувані на шпальтах української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя у 1917-1939, 1941-1944 роках. Видання вміщує повністю невідомі або маловідомі на сьогодні додаткові ілюстративні матеріали до книги «Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 рр.» І. Павлюка, яка побачила світ у львівському видавництві «Каменяр» 2001 року. Для журналістів, пресознавців, істориків, краєзнавців, бібліографів, культурологів, філологів, студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться історією української преси.

У книзі подано нариси про словозміну, синтаксис, лексику та семантику говірок Чорнобильської зони та суміжних ареалів. Нариси розширюють відому дотепер інформацію про поліські діалекти, що належать до архаїчних діалектних типів.

У книзі вміщено діалектні тексти, записані на магнітофон у 1994-1996 рр. від переселених з Чорнобильської зони носіїв середньополіського діалекту. Тексти паспортизовано, подано у фонетичному записі. Праця буде корисною україністам, славістам, зокрема, мовознавцям, етнологам, історикам.

У книзі представлено етнографічні та фольклорні матеріали з архіву В. Кравченка, що зберігаються в Наукових архівних фондах рукописів та фонозаписів ІМФЕ, зібрані дослідником та його кореспондентами - В. Лук'яновим, І. Бехом-Казчуком, В. Бехом-Казчуком та ін. у с. Бехи Коростенської округи. Обсяг, багатоманітність, достовірність матеріалів створюють виключну можливість для їх використання науковцями - етнологами, фольклористами, істориками, мовознавцями, культурологами, а також студентами та усіма, хто цікавиться історією культури свого народу.

  Текст у форматі PDF 4.43 Мб