Розглянуто феномен діяльності як предмет філософського аналізу, наміри, проблеми, труднощі постмодернізму як філософії сучасного світоосягнення. Проаналізовано ідеал держави у філософії Л.Барановича, неораціональність як спосіб порозуміння, інфантильність і зрілість у людському бутті, традиційні та нові контексти віри як акту усвідомлення.

Вивчено вплив антропології Й. Міхневича на російський космізм. Подано стислий огляд біографії та наукової творчості філософа. Розглянуто основні теми його творчого доробку. Порівняно ідеї українського філософа Міхневича та російського вченого М. Федорова і зроблено висновок про гіпотетичну можливість прямого впливу Й. Міхневича на формування доктрини М. Федорова.

Проведено систематичний аналіз фундаментальних філософсько-світоглядних ідей - антропоцентризму та віталізму. Послідовно розглянуто загальні тенденції їх розвитку, окремі сутнісні виміри та опредметнення антропоцентризму та віталізму в різних сферах життєдіяльності людини. Особливу увагу приділено феномену українського буття та його людиновимірності та життєвості.

Розглянуто феномен рольової реальності як фундаментальної характеристики соціального буття людини. На підставі поєднання емпіричної форми рольового буття з феноменологічним дослідженням рольової реальності, акцентовано увагу на історичну динаміку репрезентації людини як суспільної істоти у конкретно-рольовій визначеності. Доведено, що ця репрезентація змінюється відповідно до культурно-історичних зрушень і зрушень в епістемах. Змістовні зміни відрефлектовані дискурсами, які є визначальними у характеристиці життєвого світу особи.

Досліджуються різноманітні аспекти розвитку культурологічної, філософської та соціологічної думки сучасності. Висвітлюються актуальні проблеми формування інваронментальної соціології, метасоціологічного дискурсу, гендерних вимірів сучасного буття. Розглядаються політичні аспекти екологічної проблематики України, освіта та виховання в системі екологічних знань та ін.

Освещены актуальные вопросы мировоззрения, смерти, безсмертия, вселенной, свободы и т.д. Проанализирована взаимосвязь абстрактного и конкретного на донаучном и научном уровнях мышления. Рассмотрен культурологический аспект функционирования ментальных структур в украинской и русской культурах. Значительное внимание уделено онтологии феномена музыкальной гармонии, ноосферогенезису, ценностной природе самовоспитания личности, трансцендентальной философии, структурной семиологии.

Розглянуто релігійність у творчості Миколи Гоголя, його пошуки у розкритті тем духу та духовності, зв'язок людини з навколишнім світом; серйозну внутрішню перебудову, пов'язану з піднесенням світогляду на нову сходинку.

Рассматривается механизм работы сознания с точки зрения психофизиологии, нейрофизиологических процессов, протекающих в коре головного мозга. Дан философский анализ основных направлений человеческой деятельности. Освещены вопросы существования материального мира, фундаментальные законы организации, развития и взаимодействия системы живого вещества, лежащие в основе организации жизни как на Земле, так и на других материальных объектах. С несколько иной точки зрения осмыслена теория эволюции Ч.Дарвина, рассмотрены этапы возникновения жизни на нашей планете. Детально проанализированы места и значения человека в системе живого вещества, те функции и задачи, которые были возложены на него природой при рождении, в момент организации нового состояния материи - разумного вещества.

Рассматриваются закономерности жизни вообще и жизни человека и общества в частности. Предлагается новая версия о возникновении и развитии жизни. Даны логически увязанные формулировки и характеристики различных философских и жизненных понятий и явлений. Исследуются некоторые закономерности общества, проблемы развития человечества, методы воспитания и др. Предлагаемая система взглядов излагается с позиции диалектического материализма с уклоном к пантеизму. Идеализм в ней воспринимается не как враждебное, а как попутное течение, рассматривающее жизнь с позиции чувственного восприятия.

Дається систематичний виклад теорії біосфери та місця у ній людини. Розглянуто історію екології як науки, теорію і методологію пізнання еволюції живого, загальні уявлення походження та сутність біосфери, викладено основні теоретико-методологічні парадигми її пізнання. Аналізуються методолого-теоретичні засади вивчення природи біосфери, простежуються її сутнісні характеристики, розкривається сучасне бачення відмінних ознак життя людини як природної істоти. З'ясовуються механізми функціонування системи "людина-біосфера", розкриваються екологічні обставини та наслідки процесу антропогенезу, особливості диференціації людства на раси, адаптивні типи та культурні спільноти. У цьому зв'язку обгрунтована концепція та простежено механізм перетворення людиною біосфери у власну екологічну нішу. Доводиться, що життєвість людства залежить від його здатності осягнути закони розвитку і функціонування біосфери, жити згідно з ними.

Розглядається феномен віри і знання у людському бутті, роль релігійного фактору у формуванні моральних цінностей, а також моральні засади феномену віри. Аналізуються деякі аспекти функціонування релігії в сучасних умовах, проблема віри в лютеранській доктрині. Досліджується феномен віри у медицині. Простежується вплив християнства на процес становлення української духовності, висвітлюється релігійна духовність українського народу в його історичній генезі. Визначена ідея божественної трансценденції в художній практиці українських символістів. Пропонується сакральний досвід як форма духовного самотворення людини тощо.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Творчість", що відбулася в Дрогобичі у жовтні 1995 року. Висвітлюються питання освітнього процесу і феномену надкультурного, приводяться гуманістичні аспекти правотворчості, онтологічні підстави становлення суб'єктивності в сім'ї, концепція творчості в теорії символізму. Розкриваються духовний світ митця і проблеми інтерпретації художнього твору, наводяться національно-культурні витоки творчих здібностей особистості. Розглядається мовна картина світу як чинник соціальної поведінки, а розвиток творчого мислення - як фактор формування особистості вчителя. Характеризується роль школи і особистості у музично-виконавській педагогіці тощо.

Розглянуто природу інтелекту, його чинники та складові в окресленні філософської методології, зокрема, роль випереджуючого відображення у структурі природного інтелекту, природу інтелекту в поняттях діалектики, інтелектуальне поле суспільства. Проаналізовано інтелектуальні засади та складові сфер людської діяльності у контексті філософсько-методологічного виміру, питання інтелекту та розвитку особистості, пізнавально-інформаційні процеси, філософські рефлексії. Особливу увагу приділено філософії та методології освіти й культури, у т.ч. методологічним засадам підготовки молоді до оволодіння науковими професіями, природному інтелекту в контексті комп'ютеризації освіти, інтелектуальній еліті як суб'єкта культурно-історичного процесу тощо.

На фактическом материале проанализирована история становления личности человека, процесс ее эволюционирования во внешней среде. Рассмотрены факторы, непосредственно влияющие на формирование у индивидуума нравственно-этических черт, указаны пути и средства преодоления наиболее негативных из них. Изложены подходы реального достижения каждой личностью и обществом в целом желаемого совершенства и благополучия, установления на Земле взаимопонимания, дружбы и мира между людьми. Обсуждено насилие как средство достижения целей.

Зазначається, що керівною засадою дослідження та теоретичного узагальнення людини стали у П.Ліницького ідеї гуманізму, ставлення до філософії як до вкраплення людських спрямувань, досягнення більшої повноти буття, духовної свободи. Наголошується, що творча спадщина Ліницького спрямована на філософські пошуки та осмислення проблеми людини, з'ясування її морально-духовних основ, де сутність людини, її місце в світі, сенс людського буття пов'язуються з духовністю вільної духовної особистості.

Розглянуто процес становлення і формування нового розуміння людини, її походження, природи, призначення, сенсу життя в українській духовній культурі у ХVI - XVIII ст. Показано гуманістичні ідеї єретичних учень, джерела формування нового ідеалу людини, зародження нового світовідчуття і світогляду. Особливу увагу приділено людиновимірності філософії Києво-Могилянської академії, а також антропоцентризму філософії Г.Сковороди.

Проанализированы проблемы духовности и самопознания человека в философской концепции известного русского философа С.Л.Франка.

Розглянуто причини вчинення самогубств. Наведено соціальну характеристику самогубства як явища, а також кримінологічну характеристику його жертв. Особливу увагу приділено розмежуванню самогубств, нещасним випадкам вбивствам. Висвітлено питання запобігання самогубствам.

Розглянуто проблематику смерті як символу та образу, що можна застосовувати як ключ до розуміння ситуації надмірного звертання уваги на події Апокаліпсису та ідею кінця світу в ХХ ст. Описано ситуацію, що склалася навколо "Doomsday". Виявлено внутрішні рушії даного процесу "танатоманії" та визначено, чи є дана ситуація оригінальною та несподіваною.

Осмислено основні причини кризи сучасного суспільства, яке стикається з втратою значення таких традиційних ключових понять політичних наук, як справедливість, поміркованість, відповідальність тощо. Грунтовно описано прірву між світоглядом сучасної доби та давньогрецьким полісом, коли діяльність людини відбувалась за умов природного притулку-захисту. Значну увагу приділено детальному аналізу триади "праця - творчість - дія", що посідає значне місце в контексті viva activa людського становища.