Розглянуто феномен рольової реальності як фундаментальної характеристики соціального буття людини. На підставі поєднання емпіричної форми рольового буття з феноменологічним дослідженням рольової реальності, акцентовано увагу на історичну динаміку репрезентації людини як суспільної істоти у конкретно-рольовій визначеності. Доведено, що ця репрезентація змінюється відповідно до культурно-історичних зрушень і зрушень в епістемах. Змістовні зміни відрефлектовані дискурсами, які є визначальними у характеристиці життєвого світу особи.

Досліджуються різноманітні аспекти розвитку культурологічної, філософської та соціологічної думки сучасності. Висвітлюються актуальні проблеми формування інваронментальної соціології, метасоціологічного дискурсу, гендерних вимірів сучасного буття. Розглядаються політичні аспекти екологічної проблематики України, освіта та виховання в системі екологічних знань та ін.

Розглянуто релігійність у творчості Миколи Гоголя, його пошуки у розкритті тем духу та духовності, зв'язок людини з навколишнім світом; серйозну внутрішню перебудову, пов'язану з піднесенням світогляду на нову сходинку.

Дається систематичний виклад теорії біосфери та місця у ній людини. Розглянуто історію екології як науки, теорію і методологію пізнання еволюції живого, загальні уявлення походження та сутність біосфери, викладено основні теоретико-методологічні парадигми її пізнання. Аналізуються методолого-теоретичні засади вивчення природи біосфери, простежуються її сутнісні характеристики, розкривається сучасне бачення відмінних ознак життя людини як природної істоти. З'ясовуються механізми функціонування системи "людина-біосфера", розкриваються екологічні обставини та наслідки процесу антропогенезу, особливості диференціації людства на раси, адаптивні типи та культурні спільноти. У цьому зв'язку обгрунтована концепція та простежено механізм перетворення людиною біосфери у власну екологічну нішу. Доводиться, що життєвість людства залежить від його здатності осягнути закони розвитку і функціонування біосфери, жити згідно з ними.

Розглядається феномен віри і знання у людському бутті, роль релігійного фактору у формуванні моральних цінностей, а також моральні засади феномену віри. Аналізуються деякі аспекти функціонування релігії в сучасних умовах, проблема віри в лютеранській доктрині. Досліджується феномен віри у медицині. Простежується вплив християнства на процес становлення української духовності, висвітлюється релігійна духовність українського народу в його історичній генезі. Визначена ідея божественної трансценденції в художній практиці українських символістів. Пропонується сакральний досвід як форма духовного самотворення людини тощо.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Творчість", що відбулася в Дрогобичі у жовтні 1995 року. Висвітлюються питання освітнього процесу і феномену надкультурного, приводяться гуманістичні аспекти правотворчості, онтологічні підстави становлення суб'єктивності в сім'ї, концепція творчості в теорії символізму. Розкриваються духовний світ митця і проблеми інтерпретації художнього твору, наводяться національно-культурні витоки творчих здібностей особистості. Розглядається мовна картина світу як чинник соціальної поведінки, а розвиток творчого мислення - як фактор формування особистості вчителя. Характеризується роль школи і особистості у музично-виконавській педагогіці тощо.

На фактическом материале проанализирована история становления личности человека, процесс ее эволюционирования во внешней среде. Рассмотрены факторы, непосредственно влияющие на формирование у индивидуума нравственно-этических черт, указаны пути и средства преодоления наиболее негативных из них. Изложены подходы реального достижения каждой личностью и обществом в целом желаемого совершенства и благополучия, установления на Земле взаимопонимания, дружбы и мира между людьми. Обсуждено насилие как средство достижения целей.

Зазначається, що керівною засадою дослідження та теоретичного узагальнення людини стали у П.Ліницького ідеї гуманізму, ставлення до філософії як до вкраплення людських спрямувань, досягнення більшої повноти буття, духовної свободи. Наголошується, що творча спадщина Ліницького спрямована на філософські пошуки та осмислення проблеми людини, з'ясування її морально-духовних основ, де сутність людини, її місце в світі, сенс людського буття пов'язуються з духовністю вільної духовної особистості.

Розглянуто процес становлення і формування нового розуміння людини, її походження, природи, призначення, сенсу життя в українській духовній культурі у ХVI - XVIII ст. Показано гуманістичні ідеї єретичних учень, джерела формування нового ідеалу людини, зародження нового світовідчуття і світогляду. Особливу увагу приділено людиновимірності філософії Києво-Могилянської академії, а також антропоцентризму філософії Г.Сковороди.

Проанализированы проблемы духовности и самопознания человека в философской концепции известного русского философа С.Л.Франка.

Розглянуто причини вчинення самогубств. Наведено соціальну характеристику самогубства як явища, а також кримінологічну характеристику його жертв. Особливу увагу приділено розмежуванню самогубств, нещасним випадкам вбивствам. Висвітлено питання запобігання самогубствам.

Розглянуто проблематику смерті як символу та образу, що можна застосовувати як ключ до розуміння ситуації надмірного звертання уваги на події Апокаліпсису та ідею кінця світу в ХХ ст. Описано ситуацію, що склалася навколо "Doomsday". Виявлено внутрішні рушії даного процесу "танатоманії" та визначено, чи є дана ситуація оригінальною та несподіваною.

Стаття присвячена малодослідженій проблемі соціальної філософії - становленню особистості. Розкривається поняття становлення особистості та його основні принципи.

Рассмотрена духовность как один из резервов жизнеспособности человека.

Розвивається філософська концепція системно-енергетичного бачення творчості у її людському вимірі. Розглянуто сутність і зміст категорії "творчий потенціал", яка репрезентує механізм здійснення активно-перетворюючого відношення людини до самої себе і до оточуючого світу. Творчий потенціал постає як цілісний феномен, системна єдність діяльно-есенціального, віртуального і трансцендентивного рівнів. Проаналізоване співвідношення вказаного поняття і таких соціально-філософських категорій, як "творчість", "пізнання", "діяльність", "культура", "духовність", "менталітет". Розкриті деякі закономірності творчої еволюції людини у ході здійснення індивідуального життєвого шляху і історичного розвитку людства (у онтогенезі і філогенезі). Вказані процеси розглядаються на фоні найсуттєвіших культурно-цивілізаційних змін кінця ХХ століття і трансформаційних зрушень у сучасному українському суспільстві. Визначені головні напрями реалізації потенційних творчих сил людини.

Проаналізовано шляхи розвитку українського теоретичного гуманізму, розкрито його джерела, теоретичні ідеї та сутність. Простежено християнські витоки його моральності, своєрідність самовизначення. Розглянуто здобутки українського гуманізму з позицій слов'янського світогляду та української духовності на прикладі тріади персоналій: Б.Паскаль - Г.Сковорода - П.Юркевич. Доведено, що українська філософська думка співзвучна західноєвропейським філософським концепціям.

В ходе когнитивного анализа взаимосвязи человека и универсума раскрыты атрибутивные свойства человека как продукта становления первой природы, агента второй природы и основания третьей природы. Показано, что последовательная смена форм природы является механизмом самодвижения универсума. В качестве специфической шкалы для определения места человека в процессе саморазвертывания универсума используется ось эволюционного процесса. Генеральная функция человека во Вселенной определена как реновация универсума, то есть перевод универсума из фазы материализации в фазу дематериализации. Данный переход постигается путем изучения ноумена человека. Жизнь и смерть человека рассмотрены как переход его с одного уровня самодвижения универсума на другой.

Освещаются вопросы истории и теории гуманизма. Актуальные проблемы развития Украины и Донбасса как ее составной части рассматриваются через призму гуманистических идей. Среди представленных материалов - гуманистическое значение украинско-русского культурного синтеза в Донбассе; внутрикультурное образование как субкультурная гетерогенность и гуманистический потенциал субкультуры Донбасса; проблема человека в украинской философской мысли ХVII в.; спор славянофилов и западников с точки зрения семиотического анализа; проблема человека в современной философии образования; роль государства и права в разрешении конфликтов переходного периода и перспективы развития Украины в направлении гуманизма; отношения распределения и перераспределения в социальной структуре; моделирование нравственной экономики на основе оптимизации накопления и др.

Моделюється культурно-історичний тип сучасної епохи "особистість - Світ Людини - культура" і його функціонально-"інобуттєвий" варіант "суб'єкт - історія - цивілізація".

Наведено порівняльний аналіз езотерично-містичних підходів у Західній та Східній парадигмах, місця і ролі езотеричних знань у розвитку духовного потенціалу суспільства. Описано феномен містичного досвіду в класичному філософському вимірі. Розглянуто проблему матриці створення в філософії християнських гностиків. Представлено основні характеристики містики, розкрито їх структуру та зміст. Викладено порівняльну характеристику розуміння свідомості в класичній йозі.

Приведен сравнительный анализ эзотерическо-мистических подходов в Западной и Восточной парадигмах, места и роли эзотерических знаний в развитии духовного потенциала общества. Описан феномен мистического опыта в классическом философском измерении. Рассмотрена проблема матрицы создания в философии христианских гностиков. Представлены основные характеристики мистики, раскрыты их структура и содержание. Изложена сравнительная характеристика понимания сознания в классической йоге.