Представлено повідомлення про клінічне, цитогенетичне і молекулярно-цитогенетичне дослідження розумової недостатності, пов'язаної з частковою делецією довгого плеча хромосоми 16q.

Просторовий розподіл та переважна орієнтація молекул білків у моношарі досліджена з застосуванням кінетики поверхневого плазмонного резонансу (ППР) та мікроскопії атомних сил (МАС) підчас адсорбції фібриногену людини на поверхню золота. У роботі проведена серія специфічних імунних реакцій щоб проаналізувати адсорбційно-конформаційний стан плівок фібриногену. Отримані результати демонструють прямий зв'язок кінетичних параметрів реакції антиген-антитіло з конформацією фібриногену на межі розподілу. Застосування МАС і ППР аналізів дало можливість визначити одно-, двох- та трьох молекулярні структурні сполуки фібриногену на межі розподілу. Адсорбція фібриногену на поверхню полікристалічного золота - це складний процес, що містить: розгортання, стимульоване поверхнею, само-збирання та адсорбцію, які відбуваються конкурентно у часі. Цей результат підтверджує перспективу запропонованого підходу у біосенсорній техніці для визначення просторового розподілу та біофункціональних властивостей специфічних білків, які адсорбуються з біологічних рідин.

Ключ. слова: membrane blebbing, apoptosis, cyclic ADP-ribose, hybrid cell culture, neuroblastoma x glioma, cytoskeleton
Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*445.4

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Двокольорова флюоресцентна гібридизація in situ була використана для картирування і визначення хромосомної специфічності клонованих космідних ДНК клонів, які належать до альфа-сателітної ДНК хромосом 13 і 21 людини. Показано, що космідний клон cos56D8 є більш специфічний для хромосоми 13, клон cos37E - більш специфічний для хромосоми 21, а клон cosA5130 - одночасно для обох хромосом 13 і 21. Ці нові кремідні ДНК клони можуть бути використані для молекулярно-цитогенетичної діагностики трисомій 13 і 21 (синдроми Патау і Дауна), а також для аналізу маркерних хромосом.

Розглянуто структуру, математичне та програмне забезпечення автоматизованої системи оцінки адаптації людини до навантаження. Описано алгоритм проведення дослідження та його результати.

Приведены результаты современных научно-практических исследований в области онкологии, хирургии, офтальмологии. Предложены практические рекомендации по применению новых отечественных средств при различных заболеваниях, связанных с нарушением иммунитета и гомеостаза. Описан метод расчета константы равновесия обмена веществ. Освещены проблемы врачебного выбора офтальмологических лекарственных средств в Украине. Изучены некоторые вопросы автоимунных увеитов у детей. Раскрыты особенности лечения и прогнозирования рецидивов псориатической болезни у лиц пожилого возраста. Обоснованы показания к назначению системных антимикотиков в терапии онихомикозов. Отображены результаты лечения серорезистентного сифилиса.

Наведено результати аналізу мутацій гена фенілаланінгідроксилази у 38 родинах високого ризику фенілкетонурії з України. Отримані дані свідчать, що найбільш розповсюдженою в Україні є мутація R408W - 66,6 %. Виявлено мутації R158Q - 2,6 %, Y414C - 1,25 %.

Приведен материал по анатомии, физиологии и эволюции нервной системы человека. Кратко изложены основные понятия, показано их значение в изучении психики человека, место в системе научных дисциплин, связанных с исследованием высших проявлений мозговых функций. Особое внимание уделено строению, функционированию и развитию отдельных нервных образований.

Запропоновано перекладений українською та англійською мовами науково обгрунтований та уніфікований перелік анатомічних термінів, що вживаються в медицині, укладений за системним принципом будови організму людини, з урахуванням нових термінів, уточнень, додатків та коментарів до нововведених термінів, внесених Федеративним Комітетом з Анатомічної Термінології у Новому Орлеані 5 - 9 квітня 1997 р.

Наведено основні відомості про будову тіла людини. Розглянуто з точки зору онто- і філогенезу в порівняльному і функціональному плані апарат руху та опори, внутрішні органи, залози внутрішньої секреції, серцево-судинну та нервову системи, органи чуття. Розширено відомості про анатомію зубів, щелеп, м'язів, кровопостачання, іннервацію голови.

Систематизовано теоретичні відомості з питань загальної та спеціальної анатомії центральної нервової системи людини. У стислій формі, з використанням схем та окремих ілюстративних матеріалів сучасної морфології, подано структурну організацію спинного і головного мозку, їх провідних шляхів, а також наведено інформацію щодо кровопостачання спинного та головного мозку.

Розглядаються питання функціональної морфології та фізіології печінки: загальний план будови органу, функціональна морфологія гепатоцита, жовчовивідна система та механізм секреції жовчі, кровопостачання. Проведені біохімічні дослідження функцій печінки - метаболічної, детоксикаційної, жовчоутворюючої та жовчовидільної, а також дослідження функціонального стану печінки за синдромним принципом. Простежується вплив екологічних факторів (хімічних, фізичних), продуктів мікробіологічної промисловості, голодування та гіпоксії на морфофункціональний стан печінки.

Розглянуто будову, судинну систему та функціональну морфологію нирки, механізм сечоутворення, а також екскреторну, метаболічну, гомеостатичну та кислотовидільну функції нирки. Наведено кліренсові та ферментативні методи для оцінки функціонального стану нирок.

Представлены органы пищеварительной и дыхательной систем, кожи и ее производных, опорно-двигательного аппарата, выделительной, а также мужской и женской половой систем. С помощью современных методов трансмиссионной и сканирующей электронной микроскопии проанализированы наиболее характерные особенности ультраструктурного строения органов, рассмотрены их изменения в процессе жизнедеятельности.

Узагальнено погляди на проблему аутоімунних тиреопатій. Дано сучасні уявлення про патогенетичні механізми їх розвитку, особливості еволюції лікування. Описано умови фізіологічної та патофізіологічної дії низьких температур на рівнях організму та клітин. Наведено дані про патогенетичність та ефективність локальної кріодеструкції щитовидної залози як методу лікування аутоімунного тиреоїдиту.

Досліджено якісний склад і вплив біодобавок кріоекстрактів з тканин ембріона людини 8-12 тижнів внутрішньоутробного розвитку (тотальний препарат ембріона, кріоекстракти печінки та мозку, кріоекстракт хоріона) на морфофункціональні параметри гепатоцитів, які зберігаються при гіпотермічних температурах.

Викладено основи загальної біохімії та біохімії м'язової діяльності організму людини, описано хімічну будову і процеси метаболізму найважливіших речовин організму, а також розкрито їх роль у забезпеченні м'язової діяльності. Висвітлено біохімічні аспекти процесів м'язових скорочень та механізмів енергоутворення у м'язах, закономірності розвитку рухових якостей, процесів утомлення, відновлення, адаптації, а також раціонального харчування та діагностики функціонального стану спортсменів.

Наведено основні типи лазерів, що використовуються у біології та медицині та можуть застосовуватися для виявлення, ідентифікації, дослідження будови біологічних об'єктів, а також для вивчення природи процесів, що відбуваються в них. Проаналізовано основні принципи взаємодії лазерного випромінювання з біотканинами. Висвітлено новітні розробки лазерних систем для застосування в біомедичній практиці. Викладено медико-технічні вимоги до медичних лазерних систем.

Висвітлено питання необхідності екологізації процесу навчання на основі нових освітніх та інформаційних технологій. Доведено, що ці технології повинні формувати екологічний світогляд, свідомість і культуру поведінки, сучасний стереотип мислення. Надано рекомендації щодо вдосконалення процесу навчання в галузі екологічної освіти спеціалістів у сфері туризму.

В опытах на собаках изучались механизмы лимфостимулирующего действия липосом (Л) различного состава (лецитин-холестериновые, лецитиновые). Показано, что при введении Л отсутствует взаимосвязь изменений скорости оттока лимфы и параметров системного кровообращения. Более того, введение Л снижает фильтрацию воды и белков из сосудистого русла в интерстициальное пространство. При этом напряжение кислорода в мышечных тканях сохраняется на практически нормальном уровне. При подкожном, в отличие от внутривенного, введении Л стимуляция оттока лимфы из грудного лимфатического протока более выражена как по величине (почти на 40 ), так и по продолжительности (почти на 50 ). В опытах с ограниченым и перекрестным кровотоком доказывается местный (региональный) характер лимфостимулирующего действия Л. Предполагаемые механизмы такого действия Л связаны как с прямым действием последних на сократимость гладких мышц лимфатических сосудов, так и с возможным повышением лимфопродукции в месте введения Л за счет ограничения процессов свободнорадикального окисления в этой области. Введение животным фосфолипидов в мицеллярной форме не приводит к стимуляции оттока лимфы.