Альбом выпущен в 1901 году Книгоиздательским товариществом "Просвещение". Издание со вступительной статьей профессора д-ра Вильяма Маршалля. Перевод с немецкого Г.Г.Якобсона, зоолога музея Императорской Академии Наук и Н.Н.Зубовского. Альбом содержит 208 резаных на дереве рисунков художников Г.Мютцеля, Э.Шмидта, Роб.Кречмера, Руд.Коха, К.Гербера, Герм.Брауне и др. Сохранность раритета хорошая: в наличии все страницы, сохранен твердый издательский переплет.

Вип. 2 : Ручники вышитые цветными нитками. - 1912. - 32 с.

«Назначение ручников в народном быту довольно разнообразно. Одни служат для практических целей, как обыкновенные личные и посудные полотенца, другие – как украшения внутри жилища, и третьи, наконец, в важнейших в жизни украинца случаях, как обрядовые принадлежности. При засватывании, например, невесты, посредникам и родственникам жениха и невесты – сватам, свашкам и старостам – ручники с вышитыми или вытканными узорами перевязывают через плечо. При венчании ручники подстилаются в церкви под ноги брачующимся, а иногда ручником же связывают им руки. Невеста перед свадьбою подпоясывается ручником, когда идет созывать гостей на свадьбу. При закладке дома (на «закладниках») перевязывают ручниками плотников и гостей, а при крестинах – кумовей и приглашенных. При погребении покойника – ручниками перевязывают церковные кресты и хоругви; иногда же ручники вешают и на могильный крест покойника – парня или девушки (засватанных жениха или невесты). Как украшение жилища, ручники развешиваются по стенам на «килках» и вокруг икон, иногда – дверей и окон.»

Історія вишивки дуже давня. Перші згадки про вишивку відомі ще в ІІ ст. до нашої ери. В ХІ ст. на Русі існувала перша вишивальна школа, яка була організована сестрою Володимира Мономаха Ганкою, де молодих дівчат навчали гаптувати золотом та сріблом. Довгий час одним із найпоширеніших видів народного мистецтва на Україні була вишивка, якою в основному оздоблювали одяг, рушники. Вишивкою могли прикрашати головні убори – очіпки, намітки, хустини, а також кожухи, свити, скатертини. Вишивка – це переважно дівоче і жіноче заняття. Колись за кількістю й майстерністю вишитих рушників, сорочок, скатертин, які дівчина підготувала до свого весілля, робили висновки про її працьовитість.

Дане видання є альбомом робіт українського художника Миколи Григоровича Бурачека. Відкриває книгу постанова ЦВК і РНК УРСР про надання Миколі Григоровичу звання заслуженого художника УРСР. Далі міститься побіжна біографія живописця, що описує його першу зацікавленість мистецтвом, та твори, які мали на Бурачека найбільший вплив. Книга містить збірку репродукцій робіт митця.

Слава Т. Г. Шевченка як поета-революціонера затьмарила діяльність Шевченка як художника. Між тим, його творчість починалася саме з прагнення до живопису. Художню діяльність Шевченко не припиняв навіть в найжорсткіші періоди свого життя і, будучи органічно зв'язана з його поезією, вона вірно служила йому в революційній боротьбі. Ця насичена репродукціями публікація присвячена саме ознайомленню широких мас з образотворчим талантом Кобзаря.