Геополітична екзотика розглядає екзотичність західних уявлень про Тибет, статус цієї землі по відношенню до Китаю.

Це перше українське видання книги, що вже стала класичною працею про османську цивілізацію, а її автор - професор Чікагського університу Галіль Іналджик, здобув визнання як найбільший авторитет в галузі османістики. В ній показується, як за короткий час маленьке прикордонне князівство перетворилося на світову потугу, лідера ісламського світу. Розкриваються рушійні сили османського піднесення. Османська династія, Палац, центральна і провінційна адміністрація, правлячі класи, військо, право, судочинство, релігійні інститути, селянство та сільське господарство, міжнародна торгівля, ремісничі цехи, освіта, інтелектуальне життя, духовність та культура - ось ті проблеми, які розглядаються в цій книзі. Певну увагу приділено також Північному Причорномор’ю, що пропонує українському читачеві ширшу перспективу історії України. Книга вдало поєднує наукову грунтовність з барвистими деталями східної екзотики і тому розрахована як на фахівця-сходознавця, так і на аматора історії.

  Текст у форматі PDF 4.94 Мб

В монографии рассмотрены и проанализированы игровые традиции и старинные развлечения Китая, Кореи и Японии в историко-этнографическом, сторико-типологическом, этно-лингвистическом и культурологическом аспектах. В работе подчеркивается тесная взаимосвязь игровых традиций народов этих стран в контексте особенностей развития историко-культурного процесса в Восточной Азии. Учитывая связь игровой практики с различными аспектами письменной и бытовой культуры традиционных обществ, старинные развлечения рассмотрены не только в контексте классической литературы Китая, Кореи и Японии, но и в рамках изучения такого феномена традиционной культуры стран всего дальневосточного региона, как игровое поведение и интеллектуальное соперничество. Для историков, этнографов, культурологов и читателей, интересующихся историей культуры Восточной Азии.

Книга містить статті, розвідки та есе видатного вченого в галузі гуманітарних наук (передовсім української історії, філології й сходознавства) професора Ярослава Дашкевича. У збірнику представлені історіографічні студії автора про 58 знакових постатей минулого України - від доби середньовіччя до наших днів. Дослідження охоплюють як історичних осіб (король Данило Романович, Ґійом Левассер де Боплан, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Вільгельм Габсбурґ, Євген Коновалець, Роман Шухевич та ін.), так і визначних українських та зарубіжних інтелектуалів (Михайло Грушевський, В ’ячеслав Липинський, Михайло Драгоманов, Іван Франко, Андрей Шептицький, Дмитро Донцов, Іван Крип’якевич, Омелян Пріцак, Даніель Бовуа та ін.). Протягом 1949-2006 pp. ці праці автора публікувалися в різних періодичних виданнях, матеріалах конференцій і монографіях в Україні, а також у Вірменії й Польщі українською та, почасти, російською мовами. 14 праць друкуються вперше. Для всіх, хто цікавиться минулим України.

В сборнике исследуются узловые проблемы истории японского общества и государства, его культуры и идеологии с древнейших времен до конца XIX в. В нем идет речь о своеобразии японской культуры как целостной системы, влиянии дзен-буддизма и древнекитайских учений на мышление японцев, национальной эстетической традиции, сохранившей громадное значение в наши дни. Вводятся в научный оборот новые материалы, добытые авторами непосредственно в ходе их исследований.

В книге представлен критический анализ историко-философской концепции науки и цивилизации в Китае Джозефа Нидэма (1900–1995). В работе исследованы особенности техники философского анализа, способы постановк и проблемы, формирование основных понятий, принципы методологии и теоретические выводы Дж. Нидэма. Автор показывает исследование китайской науки и цивилизации Дж. Нидэма и представителей его школы не только как факт истории философии, но и как теоретическое знание, как единую систему, как мощное направление интеллектуальной жизни второй половины XX века. Издание рассчитано как на специалистов (философов, востоковедов, историков науки), так и на широкий круг читателей, интересующихся проблемами философии, науки и культуры.

Книга представляет собой первое в России полное издание «Четверокни- жия» («Сы шу») — свода конфуцианских канонических текстов, оказавших огромное влияние на духовную культуру Китая, Кореи, Вьетнама и Японии и считавшихся основой классического конфуцианского образования. В настоя- щее издание включены как опубликованный ровно сто лет назад перевод трак- тата «Мэн-цзы» классика российского китаеведения П.С.Попова, так и перево- ды наших современников: А.И.Кобзева («Да сюэ»), А.Е.Лукьянова («Чжун юн»), Л.С.Переломова («Лунь юй»). Книга содержит статью Л.С.Переломова «„Четверокнижие" — ключ к постижению конфуцианства», вступительные статьи и аннотированные указатели к переводам «Четверокнижия».

Авторський колектив книги представляє численну когорту академічних та університетських вчених-істориків і сходознавців. Вони зробили спробу відповісти на актуальні, з їхнього погляду, запитання не лише щодо маловідомих або призабутих, але й також стосовно добре знаних сторінок багатовікової історії Криму та народів, які його населяли з найдавніших часів. Популярне за жанром і формою, видання водночас має науковий характер. До нього вміщено понад 120 статей — виважених і здебільшого узагальнюючих, що базуються на новітніх наукових підходах та широкій джерельній базі. Окрім деяких загальновідомих фактів, традиційних оцінок й інтерпретацій, наводяться й цілком новаторські спостереження, оригінальні авторські думки, погляди й підходи, а також — подеколи несподівані висновки і прогнози. Для широкого кола допитливих читачів, усіх, хто цікавиться історією Криму.

Книга Б. И. Кузнецова (1931-1985), известного советского тибетолога и буддолога, рассказывает о боне — древней религии Тибета, распространившейся задолго до появления христианства на пространствах Центральной Азии от Месопотамии до Байкала, от Декана до Памира. Основываясь на переводах с тибетского языка оригинальных сочинений по истории бона и трактатов его легендарного основателя Шенраба Миво, автор прослеживает предысторию этой религии вплоть до времен древних персидских царей Кира и Ксеркса, увязывая также концепции бона с религиозными идеями Шумера и с позднейшими реформами Заратуштры. Бон представлен Кузнецовым не как примитивная религия поклонения силам природы, а как развитая религиозная система, соперничавшая с буддизмом, взаимообогащенная им и сохранившая свои позиции в культуре Тибета до наших дней. Книга проясняет важную роль бона в духовной жизни многих народов Центральной Азии в период от V в. до н.э. до XII в. н.э. и, выводя бон из тени истории, отводит ему достойное место на арене современного научного религиоведения.

Книга безвременно скончавшегося известного советского востоковеда Владимира Григорьевича Луконина (1932—1984) посвящена вопросам истории культуры Ирана эпохи древности и раннего средневековья, которыми ученый занимался всю свою жизнь. В очерках рассматриваются различные аспекты культурной истории иранских государств на фоне политической истории. Предназначена иранистам широкого профиля, а также историкам культуры.

Это первое в научной и учебной литературе исследование истории Ирана ХХ века.