"Феноменология восприятия" (1945) - наиболее известное произведение крупнейшего французского феноменолога Мориса Мерло-Понти - реализует замысел новой феноменологии, которая исходит не из феноменологически понятого живого тела как целостного "я", субъекта восприятия, мышления, речи, общения и свободы. Широко привлекая и анализируя современные психологические данные и теории, прежде всего гештальттеорию, опираясь на фундаментальные понятия, а иногда и интуицию позднего Гуссерля, Мерло-Понти создает вполне самобытную философию, заставляющую по-новому осмыслить традиционные философские темы и категории.

Зависимость — нестабильное состояние бытия, отмеченное навязчивым побуждением отрицать то, кто Вы есть и кем были, ради некоего нового и экстатического переживания. И хотя это правда, что сильное влечение — прекрасная вещь, выдавать его за любовь глупо и опасно. Разрешение зависимости — в принятии и подтверждении сильных сторон отношений с одновременным рассмотрением и исправлением слабых. Любовь, помимо непосредственной эмоции, требует также времени, разделенных переживаний и чувств, а также продолжительной умеренной связи между двумя людьми...

У этой книги сразу два автора, она раскрывает один из важнейших аспектов жизни женщины и мужчины. Психолог, врач и психотерапевт, популярная писательница Наталья Толстая и не менее популярный радио и телеведущий Семен Чайка. Каждый читатель сможет ознакомиться с двумя точками зрения – с мужской и женской – в диалогах, беседах с читателем, монологах – везде присутствуют размышления о страсти и любви, радостях и подводных камнях семейной жизни.

Знаете ли вы, как много может рассказать о человеке... изгиб бровей или форма носа? Эта книга откроет вам все секреты искусства определения характера и темперамента по чертам лица, жестам, особенностям фигуры и походки. С ней вы сможете читать любого человека, словно открытую книгу, узнать о чужих, тщательно скрываемых наклонностях и пристрастиях, мотивах поступков и тайных намерениях. Зависть, гнев, раздражение, симпатия и любовь - теперь вы научитесь безошибочно определять отношение других людей к вам. Вы сможете отличить настоящих друзей от тайных врагов, построить гармоничные и теплые отношения с близкими, завоевать всеобщее доверие и любовь.

Запитання перед текстом параграфа покликані активізувати та актуалізувати вашу пізнавальну діяльність. Рубрика «Документи і матеріали» дозволяє конкретизувати, доповнити, ілюструвати навчальний текст параграфа, знайомить вас із різними інтерпретаціями історичних процесів в українських землях на початку ХХ ст., сприяє розвитку ваших умінь проблемно-пошукового та творчого характеру, надає можливості для організації самостійної навчальної роботи. Рубрика «Персоналії» містить біографічний матеріал, призначення якого – викликати інтерес до історичних діячів, життя та діяльність яких були пов’язані з Україною. Ми хочемо допомогти вам зрозуміти, що історію творили люди з різними характерами, почуттями, емоціями, складним шляхом пошуку істини. Рубрика «Запитання і завдання» дозволяє закріпити навчальний матеріал, сформувати базові знання та необхідні предметні компетенції з курсу історії України, розвинути вміння аналізувати, порівнювати, систематизувати, узагальнювати історичну інформацію, робити висновки. Система запитань і завдань сприяє формуванню критичного ставлення до історичних подій, явищ і процесів, виробленню самостійних суджень та вмінь аргументувати й оцінювати ту чи іншу історичну реалію, виховувати в собі почуття впевненості у власних силах.

В книге обобщен накопленный по самовнушению материал. Автор обращает внимание на древневосточные учения, которые в очищенной от мистики форме могут помочь овладеть собственными психическими реакциями.

Книга "Моя країна - Україна" запрошує юних читачів у подорож по рідній країні, в доступній формі знайомить з історією України, її державним устроєм, символікою, природними багатствами та культурою, даючи цілісне уявлення про Україну як незалежну демократичну державу. Мета книги - прищепити юним читачам почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, гордості за рідну землю. Ці почуття і сформовані під їх впливом риси характеру - чесність, мужність, благородство, відданість - актуальні в усі часи, а надто в такий непростий період розвитку, який переживає Україна сьогодні.

Книга известного ученого и писателя Януша Вишневского "Молекулы эмоций" - это истории человеческих драм, любви, страданий. Это картина того, что глубже всего укрыто, наиболее болезненно, наиболее важно. Волнующая правда о другом человеке. Рассказ о нем бывает рассказом о нас.

Любовь кружит вам голову, но вы до конца не уверены в искренности вашего избранника? Или все еще сомневаетесь в прочности собственных чувств? Тогда эта книга для вас. Перед вами уникальное пособие, с помощью которого вы сможете определить, как ОН к вам относится, по взглядам, жестам и поцелуям. Здесь вы найдете ответ на вопрос: как проверить чувства своего ненаглядного, не причинив ему душевного страдания своими сомнениями и подозрениями. 49простых правил помогут вам избавиться от постоянных тревог и волнений, связанных с тем, что ваш мужчина что-то скрывает от вас и что его любовь недостаточно крепка. Это самое полное собрание всех возможных вариантов проверок ваших собственных чувств и чувств вашего партнера.

Наша жизнь наполнена различными чувствами и эмоциями: мы радуемся и грустим, любим и ненавидим, обижаемся и восхищаемся. А что делать, если наши чувства отравляют нам жизнь? Что делать, если они начинают управлять нами? Если они разрушают отношения с близкими и друзьями? Вы хотите научиться справляться с обидой или страхом, с чувствами вины или стыда, с тревогой или ревностью? Вы хотите научиться радоваться жизни и направлять энергию эмоций на реализацию своих планов? Эта книга – уникальный тренинг по управлению эмоциями. Простые упражнения помогут вам стать хозяином своих чувств, своего настроения. И своей жизни.

Игорь Вагин - известнейший психолог, президент и академик Академии иррациональной психологии, академик Международной академии информатизации. Перед вами уникальная книга, в которой собраны наиболее эффективные психологические техники Игоря Вагина. С их помощью вы избавитесь от чувства страха и вины, обидчивости, гнева и ненависти. Вы определите свои жизненные цели, укрепите уверенность в себе, научитесь преодолевать любые препятствия! Освоив разнообразные техники общения, вы сможете вызывать к себе симпатию и доверие, при необходимости отражать психологические атаки.

Книга выдающегося советского ученого Л. С. Выготского «Психология искусства» вышла первым изданием в 1965 г., вторым в 1968 г. и завоевала всеобщее признание. В ней автор резюмирует свои работы 1915-1922 годов и вместе с тем готовит те новые психологические идеи, которые составили главный вклад Выготского в науку. «Психология искусства» является одной из фундаментальных работ, характеризующих развитие советской теории и искусства. Книга рассчитана на специалистов эстетиков, психологов, искусствоведов, а также на широкий круг читателей.

Едва ли найдется какой-нибудь предмет научного и философского внимания - кроме точнейших: арифметики и геометрии, - где бы так бессмысленно и некрасиво било в глаза противоречие между названием и сущностью, как в Эстетике. Стóит сказать себе, что эстетика имеет дело с красотою, т. е. с идеею, чтобы почувствовать, что эстетике нет дела до музыки.

У монографії з’ясовується роль і місце совісних судів в українському суспільстві кінця ХVІІІ—першої половини ХІХ ст. Засновуючи їх у кожному губернському центрі під час реформування місцевого управління, Катерина ІІ намагалася зіпертися на європейські взірці, поклавши в основу діяльності цих інституцій головні ідеї та принципи Просвітництва—гуманізм, священне право приватної власності, повагу до людини з її слабкостями й вадами. На відміну від інших судів совісний виконував не лише каральну функцію, а й намагався примиряти конфліктуючі сторони згідно з умовами, які ті самі пропонували. Караючи, совісні суди виховували в порушників почуття відповідальності за скоєні злочини, залучаючи до осуду громадськість, родину, церкву. Визначено станову виборність як основний критерій формування суддівського корпусу, коли дворянська корпорація та міщанська й селянська громади обирали суддями високоморальних, відповідальних та авторитетних місцевих діячів, яким довірялося здійснювати судові повноваження, описано умови служби цих посадовців. На основі архівних матеріалів висвітлено судові практики совісних судів, які розглядали земельно-майнові суперечки, сімейні сварки, злочини малолітніх, душевно-хворих, а також справи про чаклунство та забобони. Визначено, що саме з компетенції совісних судів було найбільш запитуваним і чому.

Монография дает пищу для размышлений о природе и происхождении человеческих чувств и представлений, которые люди обычно считают своим самодостаточным внеисторическим достоянием, определяющим структуру человеческой личности (ее эстетические, нравственные, религиозные и интеллектуальные свойства). В работе существенные свойства человека истолковываются как своего рода биосоциальная программа, доставшаяся нам из отдаленных времен.

Благонадійні в 1940-х чи 1950-х роках підручники, романи, опери, картини нібито безнадійно застаріли, а грізні викривальні постанови ЦК КПРС «у галузі культури» припали пилом. Та все-таки події, що їх аналізує канадський історик з Університету Вікторії Сергій Єкельчик, сьогодення стосуються безпосередньо. Утверджені за тих часів концепції дружби народів СРСР та українсько-російського братерства чинні у політичному дискурсі дотепер. Ба більше, зужиті ідеологеми тяжіють і над найзатятішими опонентами всього «совєтського» в сучасній Україні: ті також вірять в об’єктивне існування нації як органічної спільноти й так само уявляють історію як природний лінійний розвиток нації на шляху до здобуття державности (тільки справжньої, а не у формі «Української РСР»). Концепція «возз’єднання» України з Росією 1654 року вже великою мірою скомпрометована, але й далі живе поняття «возз’єднання» всіх українських етнічних земель у складі Української РСР протягом 1939–1945 років, – а саме сталінські ідеологи вперше описали ці події такою мовою. Цю книжку, що її вперше надрукувало видавництво Торонтського університету у 2004 році, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці та культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру й на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність державного контролю над культурою, важливу роль української інтеліґенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та можливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить Сергій Єкельчик, що тогочасні російсько-українські стосунки – однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему контролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися тогочасні українські інтелектуали. Попри твердження цілої пострадянської української історіографії, сталінський варіянт української культури не був результатом придушення «природних» національних почуттів місцевої інтеліґенції. Республіканська бюрократія та інтеліґенція, які інтерпретували туманні, проте потужні сиґнали з Кремля, були, як запевняє дослідник, головними гравцями у формуванні сталінської історичної уяви, а шістдесятники підхопили відновлення національного наративу не тому, що були вродженими націоналістами, а тому, що виросли в сталінській імперії пам’яті, а ця імперія не змогла виробити ненаціональної версії минулого.

Навчальний посібник містить систематизований виклад історії та теорії естетики як філософської науки, що розглядає закономірності становлення і вияву чуттєвої культури людства й особистості, своєрідність естетичного відношення до світу в оцінно-переживаючій і творчо-формуючій діяльності, закріплену в системі форм естетичної свідомості (естетичні почуття, смаки, ідеал), у категоріях (прекрасне, піднесене, трагічне, комічне), в мистецтві. Досліджено виховний вплив мистецтва на особистість. Уперше розкрито закономірності становлення та історичного розвитку української естетики. Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, аспірантів, науковців, усіх, хто цікавиться проблемами естетики.

Постать видатного українського історика, археографа, філолога, перекладача та письменника Осипа Максимовича Бодянського займає гідне місце у національній культурі XIX ст. Незважаючи на заняття славістикою, він приділяв увагу українознавчим студіям протягом усього життя. В 30-х - 50-х pp. його літературно-естетичні й наукові погляди розвивались у руслі романтизму. Як і в інших представників цього напряму, творчість О.М.Бодянського наснажувалася палким українським патріотизмом, любов'ю до рідної мови, історії, звичаїв та фольклору. “В наше время всеобщего стремления к самобытности, -розпочинав він свою магістерську дисертацію, - все почти народы, особенно европейцы, хотят жить жизнью в полном смысле им принадлежащею, вытекающею из собственных их недр, слагающеюся из совокупности всех стихий человеческого бытия, коими навсегда устанавливается физиономия народа, резко и метко отличающая его от его соседей и прочих народов; короче, хотят быть независимыми, истинно народными”. Однак захоплення культурною самобутністю й неповторним минулим українців супроводжувалось у свідомості вченого почуттям загрози зникнення національної культури, втрати історичної пам'яті народу. Щоб запобігти цьому, Осип Максимович вивчав українську мову, збирав пам'ятки фольклору, розробляв історичну тематику, активно видавав різноманітні джерела, зокрема літописи.

  Текст у форматі PDF 4.17 Мб