У книзі всебічно (географічно, історично, соціолінгвістично) висвітлено розвиток і сучасний стан української мови в зіставленні з відповідними ситуаціями інших мов світу. Книга призначена для широкого кола читачів.

Праця видатного українського філолога Юрія Шевельова є на сьогодні найповнішим науковим дослідженням мовної політики, яку провадили різні режими на окупованих українських землях протягом першої половини нинішнього століття.

Брошура випущена у далекому 1929 році у Дніпропетровську, під егідою Обласного комітету ЛКСМУ (Ленінської комуністичної спілки молоді України [у подальшому- комсомол- "коммунистический союз молодежи"]). У той час українські комуністи як переважно вихідці з народу обстоювали українську культуру і виступали за всестороннє впровадження української мови. У передмові автори пишуть: "Цей порадник має на меті дати короткі відомості, що необхідні починаючим студіювати українську мову. Тут накреслено шляхи, які ведуть до її засвоєння. Необхідно лише кожному вибрати свій найбільш доцільний шлях... Треба твердо засвоїти собі абсолютну потребу українізації, і, виходячи з цього, накреслити план самовивчення української мови". Якби не Голодомор та війна, українізація була б дійсно тотальною, оскільки її обстоювала переважаюча більшість українців.

Зросійщення, зубожіння й вульгаризація української мови набули критичного стану. Вони поряд з федералізацією, двомовністю і сепаратизмом є загрозою національній безпеці України. У цій публікації коротко проаналізовано ці шкідливі явища і висловлено думки щодо способів очищення української мови від русифікаційного й аборигенного бур'яну.

Комітет міністрів Російської імперії у 1904 році розглядав питання про заборону української мови в Росії. Для цього міністрам освіти і внутрішніх справ було доручено заручитись підтримкою київського генерал-губернатора, академії наук та київського і харківського університетів і винести думки з приводу доцільності заборони української мови. Всі згадані установи висловились за скасування заборони. Опублікована академією наук пам'ятка вийшла на правах рукопису і була маловідома широкому загалу, тому в 1916 році була перекладена українською мовою і видана друком.

У книжці на основі використання досліджень науковців і матеріалів загальних переписів населення за часів колишнього СРСР — 1926, 1937, 1939, 1959, 1970, 1979, 1989 рр., а також Всеукраїнського перепису населення 2001 р., переписів населення Казахстану і Білоруси 1999 р., Росії 2002 р. і Молдови 2004 р. на прикладі найбільш численних народів розглядається стан збереження ними рідної мови. Автор аналізує, як зберігали рідну мову українці на своїй території, а також за її межами на прикладі Російської Федерації, Молдови, Казахстану і Білоруси. Основна мета дослідження — показати, що впливало на збереження рідної мови українців та найчисленніших народів, які мешкали на території України. Книжка призначена для науковців, студентів та всіх, кому не байдуже збереження рідної мови.

Книга містить матеріали, що стосуються діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства в Києві, розвитку української журналістики 1870-х рр., прийняття Емського указу 1876 р. та його наслідки для українського національного руху.

В монографии даётся краткий очерк истории языковой ситуации и языковой политики в СССР и в государствах, образовавшихся после его распада. Выделяются основные факторы, определяющие функционирование языков в многоязычном обществе: показано, насколько языковая политика в СССР отражала общие закономерности и насколько она имела свою специфику. Рассмотрены основные этапы этой политики: на первом этапе, до второй половины 30-х гг. была предпринята попытка добиться равенства всех языков народов СССР, последующий этап, длившийся почти до распада СССР, характеризовался прежде всего государственной поддержкой русского языка. Показано, что в современной России языковая ситуация принципиально не изменилась по сравнению с СССР, тогда как в других новых государствах с разной скоростью русский язык вытесняется иными. Книга рассчитана на специалистов-лингвистов и этнографов, а также на всех интересующихся социально-языковыми проблемами.

Колективна монографія містить у собі результати соціологічного моніторингу мовної ситуації в Україні та проведеного на його основі аналізу особливостей прояву мовного чинника у процесах суспільної трансформації. В роботі розкрито історичні передумови, внутрішні та зовнішні чинники виникнення мовної проблеми в Україні, розгляну то правові та політичні механізми її вирішення, проаналізовано мож ливості досягнення консенсусної моделі функціонування найбільш поширених мов.

У книзі представлені результати проекту "Мовна політика в Україні: антропологічні, лінгвістичні аспекти та подальші перспективи", виконання якого фінансувала програма INTAS з серпня 2006 до липня 2008 року. У проекті брали участь учені з Австрії, Англії й України, які досліджують різні аспекти мовної політики і мовної ситуації в Україні. Дослідження базується на результатах всеукраїнського опитування і фокус - групових дискусій, проведених у п'ятьох містах: Києві, Донецьку, Луцьку, Львові та Одесі. В кінці подано рекомендації для майбутньої мовної політики України.

Це дослідження перше в українському мовознавстві, де взаємини між мовою і людиною, мовою і нацією, мовою і державою розглянуто в онтологічно-діяхронному розтині: мова не лише передумова буття людини і суспільства – вона основа його творення впродовж століть (від ХI до ХIХ століття). Унікальність і феноменальність української ситуації у тому, що не держава була на сторожі мови, а мова забезпечила собою всі можливості для відродження нації та держави. Цей феномен авторка вкладає у метафоричне поняття мови як "краси і сили". "Краса" – це найвідкритіший фонетичний бік мови, а "сила" – це її суспільно-креативна роль в українському націє- та державотворенні. Краса і сила мови – це те, що "двигнуло з упадку ту масу, якій, бачилося, не було рятунку" (І. Франко). Позаяк мова – справа всіх і кожного, то це нетрадиційне лінгвістичне дослідження адресоване, не лише лінгвістам, а усім мовцям.

Васильева Лия Николаевна Специалист в области конституционного права, кандидат юридических наук. Старший научный сотрудник отдела правовых проблем федеративных отношений ИЗиСП при Правительстве РФ. Научные интересы: правовые исследования в области национальных отношений, миграционного законодательства Российской Федерации, государственно-правовые вопросы национальной безопасности. Автор ряда публикаций в "Независимой газете" (1996 - 2000 гг.) и в ведущих юридических изданиях: "Журнал российского права", "Право и политика", "Политика и общество", "Юридический мир", "Законодательство и экономика". Автор книг: "Законодательное регулирование использования языков в Российской Федерации", "О порядке выезда из Российской Федерации и въезда в Российскую Федерацию".

  Текст у форматі PDF 1.07 Мб

Найбільшим ударом для української національності під Росією був Емський указ, який забороняв друкувати книжки українською мовою, недопускав їх ввозу в межі імперії, забороняв стенічні вистави українською мовою тощо.

Праця видатного українського філолога Юрія Шевельова є на сьогодні найповнішим науковим дослідженням мовної політики, яку провадили різні режими на окупованих українських землях протягом першої половини нинішнього століття.

У книзі Лариси Масенко - одного за найавторитетніших соціолінгвістів України - читач знайде відповіді на багато цікавих і гострих запитань. Чи може існувати і розвиватися в Україні багато мов і чи можуть бути державними дві мови? Що відбувається сьогодні з українською мовою і який досвід у вирішенні мовних проблем мають інші європейські країни? Що загрожує українській мові і що - російській? Яких помилок припустилися і припускаються українські політики та громадські діячі у мовному питанні? Про все це та багато іншого Ви дізнаєтеся на сторінках цієї книги, призначеної не лише для шкільної та студентської аудиторії, а й для журналістів, учителів та всіх допитливих і небайдужих.