Текст у форматі PDF 0.55 Мб

В монографии даётся краткий очерк истории языковой ситуации и языковой политики в СССР и в государствах, образовавшихся после его распада. Выделяются основные факторы, определяющие функционирование языков в многоязычном обществе: показано, насколько языковая политика в СССР отражала общие закономерности и насколько она имела свою специфику. Рассмотрены основные этапы этой политики: на первом этапе, до второй половины 30-х гг. была предпринята попытка добиться равенства всех языков народов СССР, последующий этап, длившийся почти до распада СССР, характеризовался прежде всего государственной поддержкой русского языка. Показано, что в современной России языковая ситуация принципиально не изменилась по сравнению с СССР, тогда как в других новых государствах с разной скоростью русский язык вытесняется иными. Книга рассчитана на специалистов-лингвистов и этнографов, а также на всех интересующихся социально-языковыми проблемами.

Васильева Лия Николаевна Специалист в области конституционного права, кандидат юридических наук. Старший научный сотрудник отдела правовых проблем федеративных отношений ИЗиСП при Правительстве РФ. Научные интересы: правовые исследования в области национальных отношений, миграционного законодательства Российской Федерации, государственно-правовые вопросы национальной безопасности. Автор ряда публикаций в "Независимой газете" (1996 - 2000 гг.) и в ведущих юридических изданиях: "Журнал российского права", "Право и политика", "Политика и общество", "Юридический мир", "Законодательство и экономика". Автор книг: "Законодательное регулирование использования языков в Российской Федерации", "О порядке выезда из Российской Федерации и въезда в Российскую Федерацию".

Найбільшим ударом для української національності під Росією був Емський указ, який забороняв друкувати книжки українською мовою, недопускав їх ввозу в межі імперії, забороняв стенічні вистави українською мовою тощо.

Зросійщення, зубожіння й вульгаризація української мови набули критичного стану. Вони поряд з федералізацією, двомовністю і сепаратизмом є загрозою національній безпеці України. У цій публікації коротко проаналізовано ці шкідливі явища і висловлено думки щодо способів очищення української мови від русифікаційного й аборигенного бур'яну.

Брошура випущена у далекому 1929 році у Дніпропетровську, під егідою Обласного комітету ЛКСМУ (Ленінської комуністичної спілки молоді України [у подальшому- комсомол- "коммунистический союз молодежи"]). У той час українські комуністи як переважно вихідці з народу обстоювали українську культуру і виступали за всестороннє впровадження української мови. У передмові автори пишуть: "Цей порадник має на меті дати короткі відомості, що необхідні починаючим студіювати українську мову. Тут накреслено шляхи, які ведуть до її засвоєння. Необхідно лише кожному вибрати свій найбільш доцільний шлях... Треба твердо засвоїти собі абсолютну потребу українізації, і, виходячи з цього, накреслити план самовивчення української мови". Якби не Голодомор та війна, українізація була б дійсно тотальною, оскільки її обстоювала переважаюча більшість українців.

Колективна монографія містить у собі результати соціологічного моніторингу мовної ситуації в Україні та проведеного на його основі аналізу особливостей прояву мовного чинника у процесах суспільної трансформації. В роботі розкрито історичні передумови, внутрішні та зовнішні чинники виникнення мовної проблеми в Україні, розглянуто правові та політичні механізми її вирішення, проаналізовано можливості досягнення консенсусної моделі функціонування найбільш поширених мов.

У книзі Лариси Масенко - одного за найавторитетніших соціолінгвістів України - читач знайде відповіді на багато цікавих і гострих запитань. Чи може існувати і розвиватися в Україні багато мов і чи можуть бути державними дві мови? Що відбувається сьогодні з українською мовою і який досвід у вирішенні мовних проблем мають інші європейські країни? Що загрожує українській мові і що - російській? Яких помилок припустилися і припускаються українські політики та громадські діячі у мовному питанні? Про все це та багато іншого Ви дізнаєтеся на сторінках цієї книги, призначеної не лише для шкільної та студентської аудиторії, а й для журналістів, учителів та всіх допитливих і небайдужих.

Конференція під назвою “Мовні конфлікти і гармонізація суспільства”, що її провели в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка 28-29 травня 2001 року Товариство української мови цього університету та Громадський добродійний фонд імені Ігоря Білозора, в історії вітчизняної науки прецедентів не мала. Тому її завданням було насамперед привернути увагу до проблеми і правильно сформулювати її в основних іпостасях з надією на активізацію зусиль дослідників у заданих дискусією напрямках. Порозуміння між людьми, плекання мовної спадщини, єдність розмаїття – провідні тези, якими відкрив нове тисячоліття Європейський рік мов. Конференція, що проходила в рамках програми Року, відбулася за участі вчених з багатьох міст України і за підтримки з боку Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Інституту української мови НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України, Інституту соціальної та політичної психології АПН України, Конгресу української інтелігенції та Асоціації товариств української мови. Це видання здійснено толокою на особисті кошти людей дуже різних, проте одностайно свідомих драматизму мовних процесів в Україні. Їхні імена подано в кінці збірки. Автори вміщених тут виступів теж одноголосно перейняті мовним болем і вони так само дуже несхожі – за фахом, науковими підходами, переконаннями, життєвим досвідом. Якщо серед тем та ідей книжки читач знайде цікаві й варті дальшого обговорення, хай ця наша скромна праця послужить йому спонукою, щоб і самому в прийнятний спосіб долучитися до шукання істини й гармонії.

У книзі представлені результати проекту "Мовна політика в Україні: антропологічні, лінгвістичні аспекти та подальші перспективи", виконання якого фінансувала програма INTAS з серпня 2006 до липня 2008 року. У проекті брали участь учені з Австрії, Англії й України, які досліджують різні аспекти мовної політики і мовної ситуації в Україні. Дослідження базується на результатах всеукраїнського опитування і фокус - групових дискусій, проведених у п'ятьох містах: Києві, Донецьку, Луцьку, Львові та Одесі. В кінці подано рекомендації для майбутньої мовної політики України.

Колективна монографія містить у собі результати соціологічного моніторингу мовної ситуації в Україні та проведеного на його основі аналізу особливостей прояву мовного чинника у процесах суспільної трансформації. В роботі розкрито історичні передумови, внутрішні та зовнішні чинники виникнення мовної проблеми в Україні, розгляну то правові та політичні механізми її вирішення, проаналізовано мож ливості досягнення консенсусної моделі функціонування найбільш поширених мов.

У книжці на основі використання досліджень науковців і матеріалів загальних переписів населення за часів колишнього СРСР — 1926, 1937, 1939, 1959, 1970, 1979, 1989 рр., а також Всеукраїнського перепису населення 2001 р., переписів населення Казахстану і Білоруси 1999 р., Росії 2002 р. і Молдови 2004 р. на прикладі найбільш численних народів розглядається стан збереження ними рідної мови. Автор аналізує, як зберігали рідну мову українці на своїй території, а також за її межами на прикладі Російської Федерації, Молдови, Казахстану і Білоруси. Основна мета дослідження — показати, що впливало на збереження рідної мови українців та найчисленніших народів, які мешкали на території України. Книжка призначена для науковців, студентів та всіх, кому не байдуже збереження рідної мови.

  Текст у форматі PDF 1.07 Мб

Книга містить матеріали, що стосуються діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства в Києві, розвитку української журналістики 1870-х рр., прийняття Емського указу 1876 р. та його наслідки для українського національного руху.

Упорядники ставили перед собою завдання у короткій формі, спираючись на документи, показати, що русифікація як України, так і всіх народів, уярмлених імперією, ніяк не була самочинним, природнім процесом як це намагаються доводити апологети відновлення імперії, а цілеспрямованою державною політикою всіх російських режимів, починаючи від виокремлення московських правителів з–під залежності ханів й підпорядкування київської митрополії Московському патріархові в 1685 році, закінчуючи нинішнім режимом Путіна. Матеріал опрацьований на основі Вікіпедії, Енциклопедії українознавства, Енциклопедичного словника Брокгауса й Єфрона, архівів упорядників і ряду інтернетних сайтів. У цьому переліку показані далеко не всі, а лише найбільш знакові випадки російської денаціоналізаційної політики щодо України.

У книзі всебічно (географічно, історично, соціолінгвістично) висвітлено розвиток і сучасний стан української мови в зіставленні з відповідними ситуаціями інших мов світу. Книга призначена для широкого кола читачів.

У збірнику публікуються документи переважно з діловодних архівів державних органів та установ, які безпосередньо чи опосередковано реагували на прояви українського руху в різних сферах: у початковій освіті, у громадському й літературному житті тощо. Документи висвітлюють передумови, обставини й наслідки появи та функціонування Валуєвського розпорядження 1863 р., Емського указу 1876 р., низки інших нормативних документів, що регулювали мовне питання на теренах українських губерній Російської імперії упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Частина документів пов’язана з виконанням цензурними установами на місцях зазначених “заборонних” актів щодо української літературної мови – одного із ключових чинників формування української ідентичності. Переліки рукописів, заборонених до друку, а також творів, видрукуваних за кордоном і нелегально поширюваних на Наддніпрянщині, окреслюють контури потужного освітньо- літературного масиву Українського Слова, яке упродовж кількох десятиліть у різних формах проривалося до читача крізь цензурні заборони. Більшість документів публікуються вперше.